Справа № 214/612/14-ц
2/214/1474/14
У Х В А Л А
іменем України
24 грудня 2014 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу у складі:
головуючого судді Ан О.В.,
при секретарі судового засідання Рімашевській В.В.,
за участю: позивача ОСОБА_1,
відповідача ОСОБА_2,
представника відповідача ОСОБА_3,
розглянувши в відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог - Сьома криворізька державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, про визнання заповіту недійсним та визнання права власності на спадкове майно, суд -
в с т а н о в и в:
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним та визнання права власності на спадкове майно, оскільки його померлий батько ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, склав заповіт на 1/2 частини квартири, що розташована за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пр. Гагаріна 21/32 на імя відповідачки, однак позивач вважає, що його батько ОСОБА_4 в момент складання заповіту не усвідомлював значення своїх дій. 24.07.2013 року ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер.
В судовому засіданні позивач підтримав позов та пояснив, що його батько ОСОБА_4 за свого життя та під час підписання заповіту не усвідомлював значеня своїх дій, оскільки на час складання заповіту страждав на психічний розлад здоровя. Так 19.03.1974 року батько отримав виробничу черепно-мозкову травму на виробництві, внаслідок чого неодноразово знаходився на стаціонарному лікуванні, був визнаний інвалідом 2 групи безстроково. Так з 16 лютого 2010 року по 05 березня 2010 року знаходився на стаціонарному лікуванні у терапевтичному відділі Міської лікарні №1. Батько не завжди адекватно поводився та реагував на обставини, не орієнтувався в часі, дикувато поводив себе, впадав в депресію, багато речей забував. Рішенням суду ОСОБА_4 не був визнаний не дієздатним. Регресні виплати за дорученням батька отримував він. Що до виплати пенсії, - батько домовлявся з працівниками пошти про видачу пенсії його рідним без надання доручення чи довіреності. Батько ніколи не висловлював бажання скласти заповіт на ОСОБА_2, адже за життя він дав їй дві квартири. В зв'язку з викладеними обставинами він заявляє клопотання про проведення посмертної судово-психіатричної експертизи, на вирішення експертів просить поставити наступні питання: чи міг ОСОБА_4, підписуючи заповіт 22 червня 2010 року, усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними; чи страждав за свого життя ОСОБА_4 на психічний розлад здоровя. Проведення експертизи просив доручити експертам Гейківської психоневрологічної лікарні Управління охорони здоровя Дніпропетровської облдержадміністрації.
Представник позивача зазначила отримання ОСОБА_5 виробничої травми, інвалідність померлого та необхідність встановлення його психічного стану на момент складення заповіту.
Відповідач, представник відповідача, кожен окремо, заперечували проти задоволення позовних вимог, вказали, що отримання травми не зашкодило психічному здоров»ю ОСОБА_4 Хоча він лікувався після травми, про те в неврологічних відділення, скаржився на головні болі, поганий сон, про те ніколи не лікувався в психоневрологічному диспансері, не перебував на обліку у лікаря психіатра, продовжував вести активний спосіб життя, виступав у судах, представляючи інтересі інших людей. Оскільки його ОСОБА_2 доглядала за батьком останні роки, він заповів їй усе своє майно.
ОСОБА_2 пояснила, що вона останні роки доглядала за батьком. Так як вона працювала, то приходила до нього у вихідні: мила, готувала. Саме батько ініціював складення заповіту: коли вона прийшла до батька в один з разів, батько викликав таксі і вони поїхали на Бірюзу в нотаріальну контору. Коли зайшли в приміщення батько поспілкувався з працівниками, потім вони почекали коли буде складено і роздруковано текст заповіту. Батько прочитав заповіт, поспілкувався з працівником нотаріальної контори ( не знає хто саме це був) та в присутності працівників підписав заповіт. Один екземпляр заповіту дали батькові, один залишився в нотаріальній конторі. Про заповіт вона з батьком не розмовляла.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.
Свідок ОСОБА_6 суду пояснив, що ОСОБА_4 його старший товариш ( друг його рідного брата). Останній раз він з ним спілкувався за три тижні до його смерті. ОСОБА_4 за фізичним станом відповідав своєму віку, інтелектуально був нормальним: адекватно відповідав, не відхилявся від теми розмови, не скаржився на поганий стан. Йому ( свідкові) відомо, що ОСОБА_4 після травми лежав у лікарні, потім продовжував працювати ще певний період часу. Коли він вийшов на пенсію, то працював по найму. Крім того він захищав інтереси інших осіб по трудовим спорам, надавав юридичні консультації.
Свідок ОСОБА_7, допитана в судовому засіданні, пояснила, що вона працює дільничним лікарем по місцю проживання ОСОБА_2 За проханням ОСОБА_2 вона консультувала її батька ОСОБА_4 з 2004 року, періодично оглядала його та надавала рекомендації. Дідусь був говірливий, доброзичливий, не любив лікуватися недовірливо відносився до лікування. Зі спілкування з ним при огляді протягом 40хвилин, вона не помічала, що він був неадекватним. ОСОБА_4 завжди зв»язно відповідав на всі питання, критично відносився до лікування, пропонував свої методи лікування. Вони обговорювали як і чим лікуватися, народні методи медицини. ,
Свідок ОСОБА_8, в судовому засіданні, пояснила що вона знайома зі ОСОБА_4, часто була у нього в гостях. ОСОБА_4 любив поговорити і посміятися, проте інколи відволікався, переключався на інші теми, потім повертався на ту тему, яку почав. Він розповідав, що на ОСОБА_2 зробив заповіт, але дав за життя їй 2-во кімнатну квартиру, то вона не повинна претендувати на інше. В розмові ОСОБА_9 ніколи не було ознак бреду, галюцинацій.
Згідно довідки КЗ «Криворізький психо-неврологічний диспансер» ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2, під наглядом лікаря-психіатра не перебував, за медичною допомогою не звертався.
Суд, вислухавши думку сторін, їх представників, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про задоволення клопотання позивача про проведення посмертної судово-психіатричної експертизи.
Так відповідно до ст.. 143 ЦПК України, для з»ясуваання обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань в області науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі.
Позивач та його представник надали суду запитання та запропонували проведення експертного дослідження доручити Гейківській психоневрологічні лікарні та надали запитання які належить поставити експертам.
Відповідач та її представник погодились з проведенням експертизи в закладі, зазначеному позивачем та його представником, додаткових питань на вирішення експертам не ставили..
Керуючись ст.ст. 143,144, 201, 209 ЦПК України, суд
у х в а л и в :
Призначити по справі посмертну судово-психіатричну експертизу, проведення якої доручити експертам Обласного комунального закладу Гейківська психоневрологічна лікарня Управління охорони здоровя Дніпропетровської облдержадміністрації.
Попередити експертів про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок або відмову без поважних причин дати такий висновок.
На вирішення експертів поставити питання: - чи страждав ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 яким небудь-психічним захворюванням на момент складення заповіту 22.06.2010 року? - чи міг ОСОБА_4 на момент складення заповіту 22.06.2010 року усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними?
Для дослідження експертам надати матеріали цивільної справи №2-214/1474/14.
Оплату за проведення експертизи покласти на позивача.
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог - Сьома криворізька державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, про визнання заповіту недійсним та визнання права власності на спадкове майно призупинити на час проведення експертизи але не пізніше 10.03.2015 року.
Ухвала в частині зупинення провадження в справі може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу протягом 5-ти днів з дня її проголошення.
Суддя Саксаганського районного суду
м. Кривого ОСОБА_10
Судове рішення № 43038851, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу було прийнято 24.12.2014. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 214/612/14-ц. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: