Ухвала суду № 43036671, 11.03.2015, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/734/15Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : 27 Яценко С. Л. Доповідач в апеляційній інстанції Демченко В. А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2015 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоДемченка В. А.суддівПодороги В. М. , Бородійчука В. Г. при секретаріВолвенко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7 на ухвалу Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 08 грудня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_9 про стягнення коштів за договором позики, -

в с т а н о в и л а :

Позивач ОСОБА_8 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_9 про стягнення коштів за договором позики. До початку розгляду справи сторони уклали мирову угоду і просили суд визнати її.

Ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 08 грудня 2014 року визнано мирову угоду між ОСОБА_8 та ОСОБА_9, згідно якої: ОСОБА_9 передає ОСОБА_8 в рахунок погашення боргу за договором позики від 21 травня 2013 року квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 40,6 кв. м., житловою-26,6 кв.м., а вона відмовляється від стягнення з нього 60000 грн. боргу за договором позики. За ОСОБА_8 визнається право власності на квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 40,6 кв. м., житловою-26,6 кв.м., провадження по справі закрито.

Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, представник ОСОБА_6 - ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати, так як вважає її незаконною та такою, що постановлена із порушенням норм матеріального та процесуального законодавства, ухваливши нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_8

Заслухавши суддю-доповідача, апелянта по справі, позивачка ОСОБА_8, будучи належним чином повідомленою про час і місце судового розгляду в засідання не з'явилась та просила відкласти розгляд справи без вказання причин не прибуття, що не перешкоджає розгляду справи відповідно до ст.305 ЦПК України, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Так, визнаючи мирову угоду, укладену сторонами у даній справі, суд виходив з того, що ОСОБА_9 не виконав своїх зобов'язань за договором позики з повернення коштів, але сторони домовились щодо погашення зобов'язань за договором позики шляхом передачі позичальником позикодавцю права власності на належну йому квартиру АДРЕСА_1.

Проте, погодитись з таким висновком суду не можна.

З матеріалів справи убачається, що 12 листопада 2014 року Смілянським міськрайонним судом відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_9 про стягнення коштів за договором позики (а. с. 13 ).

За положеннями ст. 175 ЦПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок і може стосуватися лише прав та обов'язків сторін та предмета позову. Якщо умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у визнанні мирової угоди і продовжує судовий розгляд.

Тобто мирова угода - це досягнута між сторонами в ході судового розгляду й під контролем суду, заснована на взаємних поступках угода, яка по-новому визначає їх суб'єктивні права й обов'язки та є двостороннім волевиявленням сторін. Метою такої угоди є врегулювання спору між самими сторонами, а її умови можуть стосуватися лише прав та обов'язків сторін і предмета спору.

Мирова угода не може створювати прав та обов'язків у інших осіб, а також обмежувати ці права. Предметом мирової угоди є врегулювання спору, який розглядається в суді. Тому домовленість сторін не повинна виходити за межі предмету позову. В мировій угоді не допускається врегулювання питань, які не пов'язані з предметом спору.

Не може визнаватися судом мирова угода, яка порушує права, свободи й охоронювані законом інтереси інших осіб.

Згідно ч.5 ст.175 ЦПК України суд при вирішенні питання про визнання мирової угоди зобов'язаний переконатися, що її умови не суперечать закону та не порушують права, свободи і інтереси інших осіб, оскільки невідповідність умов мирової угоди вимогам закону, порушення у такому разі прав, свобод чи інтересів інших осіб є підставою для відмови у визнанні цієї мирової угоди та продовження судового розгляду.

А тому, визнаючи мирову угоду суд першої інстанції всупереч норм матеріального права не звернув увагу на ту обставину, що на момент винесення ухвали ОСОБА_9 не набув права власності на всю квартиру, оскільки відповідно до свідоцтва на право власності на житло власниками АДРЕСА_1 рахуються ОСОБА_10 та ОСОБА_9 (а.с.17).

Рішення Смілянського міськрайонного суду, яким визнано за ОСОБА_9 право власності на належну його померлій матері 1/2 частку квартири було прийнято 01 грудня 2014 року ( а. с. 16).

Ухвала суду про визнання мирової угоди винесена судом 08 грудня 2014 року, тбто, суд визнав мирову угоду за чотири дні до набрання рішенням Смілянського міськрайонного суду від 01 грудня 2014 року законної сили і при відсутності державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Згідно ч. 1 ст.182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Згідно ч.3 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації, а отже, ОСОБА_9 по мировій угоді передано майно, яке йому не належало.

У зв'язку з цим, суд першої інстанції при визнанні мирової угоди між ОСОБА_9 і ОСОБА_8 не виконав вимог норм процесуального права та не переконався, що її умови не суперечать закону.

Також, статтею 175 ЦПК України встановлено, що мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок і може стосуватися лише прав та обов'язків сторін та предмета позову. Закриваючи провадження у справі, суд за клопотанням сторін може постановити ухвалу про визнання мирової угоди. Якщо умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у визнанні мирової угоди і продовжує судовий розгляд.

Проте, при розгляді справи судом не враховано, що відповідно до ст.175 ЦПК України, мирова угода може стосуватися лише прав та обов'язків сторін та предмету позову, а саме матеріально-правової вимоги позивача до відповідача яка, у даному випадку, визначена як стягнення коштів з позичальника ОСОБА_9 на користь позикодавця певної суми грошових коштів за договором позики.

Визнаючи мирову угоду на вказаних вище умовах, суд першої інстанції фактично вийшов за межі предмету спору, оскільки вирішив питання щодо визнання права власності на нерухоме майно яке не було предметом спору, і в даному випадку за умовами мирової угоди фактично відбулося відчуження відповідачем на користь позивача нерухомого майна, проте питання переходу права власності на нерухоме майно вищевказаного предмету позову не стосується.

Оскільки ОСОБА_6 є спадкоємцем майна, яке залишилось після смерті ОСОБА_9, а квартира АДРЕСА_1 вибула з власності померлого незаконно, тому ухвалою Смілянського міськрайонного суду від 08 грудня 2014 року вирішено питання щодо прав ОСОБА_6 на спадкове майно, відносно якого укладено мирову угоду, і тим самим порушуються права ОСОБА_6, як спадкоємця після смерті ОСОБА_9, то у суду першої інстанції не було підстав для закриття провадження у даній справі та визнання мирової угоди без залучення всіх заінтересованих осіб до справи.

Судова колегія вважає, що судом першої інстанції при постановленні даної ухвали були порушені норми процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, що, відповідно до положень ст. 311 ЦПК України, є підставою для скасування ухвали.

Зважаючи на встановлене, колегія суддів вважає, що укладена мирова угода між сторонами порушує законні права та інтереси ОСОБА_6, як спадкоємця після смерті ОСОБА_9, не відповідає обставинам справи та вимогам закону, є передчасною, оскільки не враховано інтереси заінтересованої особи по справі з приводу спірної квартири, у зв'язку з чим ухвала суду першої інстанції про визнання мирової угоди підлягає до скасування з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції дл продовження розгляду.

На підставі викладеного та керуючись ст. 303, 307, 311, 313, 314 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7 - задовольнити частково.

Ухвалу Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 08 грудня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_9 про стягнення коштів за договором позики - скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий :

Судді :