Рішення № 43036177, 03.03.2015, Апеляційний суд Рівненської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 березня 2015 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі:

головуючого судді - Ковалевича С.П.

суддів: Боймиструка С.В., Шеремет А.М.

секретар судового засідання - Ковальчук Л.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 30 грудня 2014 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та договором поруки.

Перевіривши докази та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 30 грудня 2014 року в задоволенні позову ПАТ «Родовід Банк» відмовлено у зв'язку з пропуском строку позовної давності та припиненням договору поруки.

Вважаючи дане рішення незаконним через порушення судом норм матеріального та процесуального права та неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, ПАТ «Родовід Банк» подало на нього апеляційну скаргу.

На обґрунтування скарги вказує, що згідно повідомлення старшого слідчого відділення СВ Рівненського РВ УМВС Білера О.М. від 18.11.2009р. за заявою Банку стосовно ОСОБА_1 30.10.2009р. було порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.190 КК України та запропоновано подати цивільний позов у кримінальній справі. 01.12.2009 року на адресу Рівненського РВ УМВС України в Рівненській області було направлено позовну заяву про відшкодування матеріальних збитків заподіяних в результаті вчинення злочину, яку було приєднано до матеріалів кримінальної справи, які були досліджені під час розгляду справи. Остаточний вирок у даній справі було винесено 19 липня 2013 року, однак епізод щодо вчинення злочину при одержанні кредиту в АТ «Родовід Банк» у обвинувальному висновку та обвинувальному вироку суду був відсутній, а тому Банк вимушений був подати цивільний позов про стягнення кредитної заборгованості у межах цивільного судочинства.

Зазначає, що відповідно до п.1.1. Кредитного договору термін користування кредитними коштами узгоджено сторонами до 26 червня 2015 року включно, а відповідно до положень ст. 261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання, тобто після настання зазначеної дати. Умовами кредитного договору передбачено сплату щомісячних платежів згідно графіку, зокрема 908,93 грн. - основної суми кредиту та нарахування процентів, позовна заява подана до суду 24.12.2013 року, а тому стверджує, що в межах позовної давності заявлені платежі починаючи за період з грудня 2010 року та до 26 червня 2015 року.

Крім того, подаючи позов до ОСОБА_1 про відшкодування збитків, завданих злочином Банком не було реалізовано право щодо дострокового стягнення кредитної заборгованості, що визначено у п.5.2. Кредитного договору, адже предметом позову було стягнення збитків від злочину, а не кредитної заборгованості у відповідності до умов Кредитного договору.

Посилаючись на викладені обставини, просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги ПАТ «Родовід Банк» задовольнити у повному обсязі.

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Матеріалами справи встановлено, 26.06.2008р. між ВАТ (перейменований в ПАТ) „Родовід Банк" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, відповідно до якого остання отримала в банку кредит в сумі 76350 грн. строком до 26.06.2015р. зі сплатою 18% річних за користуваннями коштами.

26 червня 2008р. між ПАТ „Родовід Банк" та ОСОБА_2 укладено договір поруки відповідно до умов якого ОСОБА_2 зобов'язувався відповідати перед банком солідарно, в повному обсязі за своєчасне виконання ОСОБА_1 обов"язків по договору.

Взяті на себе обов"язки по своєчасному погашенню кредиту відповідно до його графіка ОСОБА_1 не виконала та допустила заборгованість за підрахунками банку за час з 10.07.2008р. по 26.05.2015р. в сумі 73617,16 грн. простроченої заборгованості за основною сумою кредиту; 12848,29 грн. простроченої заборгованості за процентами по кредиту; 2 631 849,76 грн. пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом; 13 513,01 грн. сума трьох процентів річних за користування кредитом та 26570,86 грн. інфляційних втрат від суми простроченої заборгованості, а всього 2 758 399,16 грн.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з пропуску банком строку позовної давності звернення до суду.

Проте такі висновки суду не відповідають дійсним обставинам по справі та вимогам закону, а тому таке рішення, відповідно до правил ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню з постановленням нового рішення.

Верховний Суд України на спільному засіданні Судових палат у цивільних та господарських справах 6 листопада 2013 року розглянув справу № 6-116цс13, предметом якої був спір щодо стягнення заборгованості за кредитним договором і зробив правовий висновок, згідно з яким початок перебігу строку позовної давності відповідно до ст. 261 ЦК України співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов.

Перебіг позовної давності за вимогами кредитора, які випливають з порушення боржником умов договору (графіка погашення кредиту) про погашення боргу частинами (щомісячними платежами) починається стосовно кожної окремої частини, від дня, коли відбулося це порушення.

Позовна давність у таких випадках обчислюється окремо по кожному простроченому платежу.

У разі порушення боржником строків сплати чергових платежів, передбачених договором, відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України кредитор протягом усього часу - до встановленого договором строку закінчення виконання останнього зобов'язання вправі заявити в суді вимоги про дострокове повернення тієї частини позики (разом з нарахованими процентами - ст. 1048 ЦК України), що підлягає сплаті.

Несплачені до моменту звернення кредитора до суду платежі підлягають стягненню у межах позовної давності по кожному із платежів.

У разі встановлення у договорі різних видів цивільно-правової відповідальності за різні порушення його умов, одночасне застосування таких заходів відповідальності не свідчить про недотримання положень, закріплених у ст. 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової за одне і те саме порушення.

З умов спірного кредитного договору вбачається, що ОСОБА_1 зобов"язувалася сплачувати щомісячні платежі відповідно до встановленого графіку.

Оскільки такі платежі вона не здійснювала, то і відповідальність на неї лягає в межах трирічного строку позовної давності.

Відповідно до розрахунку, зробленого банком за вимогою суду, в межах трирічного строку позовної давності з ОСОБА_1 та солідарно з ОСОБА_2, як поручителя, підлягає стягненню на користь банку 49991,30 грн. простроченої заборгованості за основною сумою кредиту,12848,29 грн. простроченої заборгованості за процентами по кредиту, у відповідності до ч. 3 ст. 551 ЦК України 20 000 грн. пені за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту, відповідно до ст. 625 ЦПК України 4 835,18 грн. сума трьох процентів річних та 1 979,74 грн. суми інфляційних втрат від суми простроченої заборгованості, а всього 78 090,51 грн.

Така сума, на переконання колегії суддів і підлягає стягненню з відповідачів по справі на користь ПАТ „Родовід Банк", оскільки вона є обґрунтованою та відповідає вимогам закону. Отже в іншій частині вимог ПАТ „Родовід Банк" слід відмовити.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 309, 313, 316 ЦПК України, колегія суддів,-

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» задовольнити частково.

Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 30 грудня 2014 року скасувати.

Позовні вимоги ПАТ „Родовід Банк" задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ „Родовід Банк" 49991,30 грн. простроченої заборгованості за основною сумою кредиту,12848,29 грн. простроченої заборгованості за процентами по кредиту, 20 000 грн. пені за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту, 4 835,18 грн. сума трьох процентів річних, 1 979,74 грн. суми інфляційних втрат від суми простроченої заборгованості, а всього 78 090,51 грн.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ „Родовід Банк" 5 481 грн. судових витрат.

В решті вимог ПАТ „Родовід Банк" відмовити.

Рішення суду набирає законної сили з моменту його проголошення.

Сторони по справі мають право оскаржити рішення апеляційного суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: С.П. Ковалевич

Судді: С.В. Боймиструк

А.М. Шеремет