Ухвала суду № 43036169, 23.02.2015, Апеляційний суд Рівненської області

Апеляційний суд Рівненської області

__________

У Х В А Л А

Іменем України

23 лютого 2015 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Рівненської області у складі:

Гладкого С.В., Сачука В.І., Шпинти М.Д.

з участю секретаря судового засідання Степанюк В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі апеляційного суду апеляційну скаргу представника юридичної особи Приватного підприємства - фірми «Інтерекопласт» Власюк В.А. на ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 11 лютого 2015 року про арешт майна,

за участю прокурора Данілея В.Д.

представника юридичної особи - ППФ «Інтерекопласт» Беруна Р.В.

в с т а н о в и л а :

Ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 11 лютого 2015 року задоволено клопотання старшого слідчого з особливо важоивих справ першого відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань головного управління Держаної фіскальної слукжби у Рівненській області Чопка Р.Б., яке погоджено старшим прокурором відділу нагляду прокуратури Рівненської області Данілеєм В.Д. та накладено арешт на майно, яке на праві приватної власності зареєстроване за Приватним підприємством - фірмою «Інтерекопласт» (код 30461096) (далі - ППФ «Інтерекопласт») за адресою м. Рівне, вул. Данила Галицького, 25, а саме:

1) приміщення корпусу №19Б, літера «Т-1», реєстраційний номер 8405585;

2) приміщення корпусу №7, літера «Л-2», реєстраційний номер 8405866;

3) насосна, літера «У-1», реєстраційний номер 8759719;

4) приміщення корпусу №1, літера «Ш-1», реєстраційний номер 33463577;

5) приміщення корпусу №2, літера «Ю-6», реєстраційний номер 33464021;

6) приміщення корпусу №9, літера «Щ-2», реєстраційний номер 33464573;

7) приміщення корпусу №19, літера «Я-1», реєстраційний номер 33464828.

Це рішення слідчий суддя мотивував наявністю достатніх доказів вчинення генеральним директором ПАТ «Рівненський радіотехнічний завод» ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ст.219 КК України, а також те, що реалізація вищезазначеного нерухомого майна (основні засоби - будівлі) приватним акціонерним товариством (далі - ПАТ) «Рівненський завод» для ППФ «Інтерекопласт» призвела до стійкої фінансової неспроможності ПАТ «Рівненський радіотехнічний завод», фактично позбавила можливості проведення прибуткової фінансово-господарської діяльності та як наслідок призвела до банкрутства підприємства.

В апеляційній скарзі представник ППФ «Інтерекопласт» Власюк В.А. просить дану ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання старшого слідчого з ОВС першого відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Рівненській області Чопка Р.Б. про арешт майна ППФ «Інтерекопласт».

В обґрунтування заявлених вимог апелянт покликалась на те, що матеріали клопотання не містять доказів того, що реалізація даного майна ОСОБА_8 для ППФ «Інтерекопласт» призвела до стійкої фінансової неспроможності ПАТ «Рівненський радіотехнічний завод». Також зазначено, що в порушення вимог ч.3 ст.170 КПК України в ухвалі не вказано, яку відповідальність несе ППФ «Інтерекопласт» за шкоду, нібито завдану підозрюваним ОСОБА_8 На думку апелянта, слідчий суддя не звернув увагу на те, що її підприємство не є цивільним відповідачем по даному кримінальному провадженню, відносно посадових осіб підприємства не порушено жодних кримінальних проваджень, відсутні докази того, що дане нерухоме майно може бути відчужене, відсутні дані про визнання недійсними договорів купівлі-продажу зазначеного майна, відсутні дані про розмір збитків, які необхідно покрити за рахунок даного майна, не досліджено питання спів розмірності заявленого до ОСОБА_8 цивільного позову та майна ППФ «Інтерекопласт», на яке накладене майно.

Також Власюк В.А. наголосила на тому, що ППФ «Інтерекопласт» є добросовісним набувачем даного майна, що стверджується оплатним характером договорів купівлі-продажу та зазначила, що питання про реалізацію вказаних приміщень вирішувалось на підставі рішення акціонерів ПАТ «Рівненський радіотехнічний завод», а не одноособово ОСОБА_8

Засновником ППФ «Інтерекопласт» є компанія «Дарленд системс лімітед», яка зареєстрована у Королівстві Великобританія, а тому накладення арешту на дане майно фактично порушує права цьго іноземного засновника на розпорядження нерухомим майном, що суперечить ст.321 ЦК України. Також в ухвалі не зазначено строку її дії.

Заслухавши суддю-доповідача, представника юридичної особи Беруна Р.В., який підтримав апеляційну скаргу та просив скасувати ухвалу про арешт майна ППФ «Інтерекопласт», думку прокурора Данілея В.Д., який, покликаючись на безпідставність доводів апеляційної скарги, просив відмовити в її задоволенні та залишити ухвалу слідчого судді без зміни, перевіривши матеріали клопотання та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів клопотання, слідчим управлінням фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Рівненській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №32013190000000166 за фактом умисного ухилення від сплати податків службовими особами ПАТ «Рівненський радіотехнічний завод» в змові із службовими особами ППФ «Інтерекопласт» за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України, та стосовно ОСОБА_8, який підозрюється у доведенні до банкрутства ПАТ «Рівненський радіотехнічний завод» за ознаками злочину, передбаченого ст.219 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що в червні 2011 р. службові особи ПАТ «Рівненський радіотехнічний завод» реалізували для ППФ «Інтерекопласт» основні засоби (будівлі) на загальну суму 40 млн. грн. В подальшому, з метою не сплати податкових зобов'язань до бюджету у вказаному періоді службові особи ПАТ «Рівненський радіотехнічний завод» у бухгалтерському та податковому обліку відобразили придбання товарно-матеріальних цінностей (ПВХ, дробарки, транспортні засоби та ін.) у ППФ «Інтерекопласт» на суму 40 232 683 грн. 80 коп. Фактично зазначені товарно-матеріальні цінності на ПАТ «Рівненський радіотехнічний завод» не поставлялись, а знаходились на складі ППФ «Інтерекопласт».

Також встановлено, що в період липня-вересня 2012 р. придбані ПАТ «Рівненський радіотехнічний завод» товарно-матеріальні цінності у ППФ «Інтерекопласт», реалізувало для ТОВ «Торговий будинок «Надія» та ТОВ «Автострада Україна» по ціні нижчій на 18,7 млн. грн. В подальшому ТОВ «Автострада Україна» зазначені товари реалізувало по ціні придбання для ППФ «Інтерекопласт».

Таким чином, службові особи ТОВ «Рівненський радіотехнічний завод», перебуваючи у змові із службовими особами ППФ «Інтарекопласт» в порушення п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України умисно ухилились від сплати ПДВ в сумі 3,1 млн. грн.

Крім того досудовим розслідуванням установлено, що генеральний директор ПАТ «Рівненський радіотехнічний завод» ОСОБА_8 умисно вчинив дії, що виразились у доведенні до банкрутства ПАТ «Рівненський радіотехнічний завод», а саме - діючи умисно, переслідуючи корисливі мотиви, шляхом укладання завідомо невигідних умов, вчинив дії, що призвели до стійкої фінансової неспроможності ПАТ «Рівненський радіотехнічний завод» та завдали великої матеріальної шкоди державі у вигляді ненадходження до бюджету податків та зборів на загальну суму 2 953 089 грн 62 коп.

Згідно ч.2 ст.170 КПК України слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 цього Кодексу.

Відповідно до положень п.3 ч.2 ст.167 КПК України арешт може бути накладений на майно у вигляді речей, документів, грошей, якщо вони є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом. Згідно договорів купівлі-продажу, укладених 22.06.2011 року між ПАТ «Рівненський радіотехнічний завод» (Продавець) та ППФ «Інтерекопласт» (Покупець), Продавець продав, а Покупець купив належний Продавцю на праві приватної власності приміщення корпусу №19Б, літера «Т-1»; приміщення корпусу №7, літера «Л-2»; насосна, літера «У-1»; приміщення корпусу №1, літера «Ш-1»; приміщення корпусу №2, літера «Ю-6»; приміщення корпусу №9, літера «Щ-2»; приміщення корпусу №19, літера «Я-1» (а.с.9, 10, 11, 12, 13, 14, 15).

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 11.11.2014 року залишено без змін рішення господарського суду Рівненської області від 27.06.2014 року, яким задоволено позов Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області до ТОВ «Енергоінвест», засновником якого є ППФ «Інтерекопласт», та розірвано договір купівлі-продажу державного пакету акцій ВАТ «Рівненський радіотехнічний завод» від 05.09.2007 року у зв'язку з порушенням відповідачем умов зазначеного договору (а.с.30-33).

Оскільки матеріали клопотання містять достатні та належні докази того, що вказані об'єкти нерухомості є предметом кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ст.219 КК України, підозра у вчиненні якого пред'явлена ОСОБА_8, то доводи апелянта про те, що накладення арешту на майно ППФ «Інтерекопласт», яке не є стороною даного кримінального провадження та являється добросовісним набувачем майна, колегія суддів вважає безпідставними.

Колегія суддів не може вважати обґрунтованим і покликання апелянта про порушення права власності іноземного засновника ППФ «Інтерекопласт» компанії «Дарленд системс лімітед». Так, згідно ст.317 ЦК України право власності включає три правомочності - право власника володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном. Зважаючи на вказане, накладеним арештом не порушується право власника на володіння та користування нерухомим майном, а лише обмежується право розпорядження ним на час проведення досудового розслідування.

Крім того, згідно положень ч.1 ст.170 КПК України арешт майна передбачає тимчасове позбавлення можливості відчужувати певне майно до скасування арешту майна у встановленому КПК порядку. Зважаючи на те, що ч.5 ст.173 КПК України не містить вимоги про те, що в ухвалі про арешт майна має бути зазначено строк дії цієї ухвали, то слідчий суддя на момент розгляду клопотання про арешт майна не має жодних підстав для того, щоб визначити часові межі, коли відпаде необхідність даного виду заходу забезпечення кримінального провадження.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить висновку, що ухвала слідчого судді про арешт майна ППФ «Інтерекопласт» постановлена з дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства, є законною та вмотивованою, а тому підстав для її скасування не вбачає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 11 лютого 2015 року про арешт майна ППФ «Інтерекопласт» залишити без змін, а апеляційну скаргу представника юридичної особи ППФ «Інтерекопласт» Власюк В.А - без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

С у д д і :

С.В.Гладкий В.І.Сачук М.Д.Шпинта

Згідно.

Суддя-доповідач С.В.Гладкий