Ухвала суду № 43033210, 26.02.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К РА Ї Н И

26 лютого 2015 р. Справа № 815/4790/14

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Гусев О. Г.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача - судді Стас Л.В.

суддів - Турецької І.О., Косцової І.П.,

за участю секретаря - Шановської М.О.,

за участю представників апелянта - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

за участю представника позивача - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2014 року по справі за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ФОП ОСОБА_4 звернувся з позовом до ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29.07.2014 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 216 599, 55 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 162 449, 61 грн., посилаючись на те, що висновки податкових органів є помилковими та протиправними, оскільки товариство сформувало свої об'єкти оподаткування на підставі первинної документації, оформленої у відповідності до вимог та правил ведення бухгалтерського обліку, відобразив операції у податковій звітності, тому не повинен нести відповідальність за порушення податкової дисципліни його контрагентами, оскільки контрольні функції він не здійснює.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2014 року позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 - задоволено. Визнано незаконним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області від 29.07.2014 року № 0024461701.

В апеляційній скарзі, ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить постанову суду від 16.09.2014 року -скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що в період з 01.05.2013 року по 31.08.2013 року ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ФОП ОСОБА_4, з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинами з ТОВ «Континентмаш».

Згідно висновків акту перевірки, податковим органом було встановлено порушення ТОВ «Континентмаш» вимог податкового законодавства, а саме: п. 198.3 ст. 198 Розділу V «Податку на додану вартість» Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (із змінами і доповненнями), внаслідок чого підприємством занижено податок на додану вартість, який підлягає сплаті в бюджет, у розмірі 216 599, 55 грн., в т.ч.: за травень 2013 року - 25868, 17 грн., за червень 2013 року - 17500, 14 грн., за липень 2013 року - 35004, 66 грн., за серпень 2013 року - 148226, 58 грн.

На підставі акту перевірки ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області, прийнято податкове повідомлення-рішення від 29.07.2014 року: № 0024461701 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 379049, 16 грн. грн., з яких 216599,55 грн. - за основним платежем, 162449,61грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Висновки податкового органу щодо протиправності формування позивачем об'єктів оподаткування з податку на прибуток приватних підприємств та ПДВ були обґрунтовані тим, що відносно ТОВ «Континентмаш», працівниками Бориспільської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області було складено акт від 04.04.2014 року № 168/22-1/3837514 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Континентмаш» (код ЄДРПОУ 38337514) з питань підтвердження господарської діяльності з постачальниками покупцями за жовтень 2012 року - лютий 2014 року», за результатами яких встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (робіт, послуг) у контрагентів - постачальників за жовтень 2012 року - лютий 2014 року, та по операціях з продажу цих товарів (робіт, послуг) вищезазначеним підприємствам - покупцям за жовтень 2012 року - лютий 2014 року в розумінні ст.22, ст. 138. п.198.3, п. 198.6 ст. 198, ст. 185, п.201.4, п. 201.6, п.201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України.

Також відносно ТОВ «Континентмаш», працівниками Бориспільської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області було складено акт від 31.03.2014 року № 149/22-1/38337514) «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Континентмаш» (код ЄДРПОУ 38337514 з питань підтвердження господарської діяльності з постачальниками покупцями за квітень - червень 2013 року, за результатами яких встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (робіт, послуг) у контрагентів - постачальників за квітень - червень 2013 року, та по операціях з продажу цих товарів (робіт, послуг) вищезазначеним підприємствам - покупцям за квітень - червень 2013 року в розумінні ст.22, ст. 138. п.198.3, п. 198.6 ст. 198, ст. 185, п.201.4, п. 201.6, п.201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України.

Враховуюче викладене було встановлено факт безпідставного віднесення позивачем до складу податкового кредиту у деклараціях з ПДВ за перевіряємий період суми ПДВ в розмірі 216599, 55 грн.

Згідно зі ст. 1 Закону України від 16.07.1999 р. № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового Кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних непідтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

В якості письмових доказів по справі, позивачем, до суду була представлена первинна документація по взаємовідносинам позивача з контрагентами, яка досліджувалась податковим органом під час проведення перевірки, з якої вбачається що 01.04.2011 року, між ФОП ОСОБА_4 та ТОВ «Континентмаш» було укладено договір № 6052.

Згідно умов зазначеного договору, виконавець у особі ТОВ «Континентмаш», здійснює послуги з організації доставки та експедування вантажу, що належить ФОП ОСОБА_4 з місця відправки до місця призначення, а ФОП ОСОБА_4 зобов'язується сплатити за здійснені послуги плату.

Здійснення господарських операцій за вищевказаним договором підтверджується такими первинними документами: актами (т.1 а.с. 46, 48, 50, 52, 54, 54, 56, 58, 60, 62, 64, 66, 68, 70, 72, 74, 76, 78, 80, 82, 84, 86, 88, 90, 92, 94, 96, 98, 100, 102, 104, 106, 108, 110, 112, 114, 116, 118, 120, 122, 124, 126, 128, 130, 132, 134, 136, 138, 140, 142, 144, 146, 148, 150, 152, 154, 156, 158, 160, 162, 164, 166, 168, 170, 172, 174, 176, 178, 180, 182, 184, 186, 188, 190, 192, 194, 196, 198, 200, 202, 204, 206, 208, 210, 212, 214, 216, 218, 220, 222, 224, 226, 228.) та податковими накладними (т.1 а.с. 47,49, 51, 53, 55, 57, 59, 61, 63, 65, 67, 69, 71, 73, 75, 77, 79, 81, 83, 85, 87, 89, 91, 93, 95, 97, 99, 101, 103, 105, 107, 109, 111, 113, 115, 117, 119, 121, 123, 125, 127, 129, 131, 133, 135, 137, 139, 141, 143, 145, 147, 149, 151, 153, 155, 157, 159, 161, 163, 165, 167, 169, 171, 173, 175, 177, 179, 181, 183, 185, 187, 189, 191, 193, 195, 197, 199, 201, 203, 205, 207, 209, 211, 213, 215, 217, 219, 221, 223, 225, 227, 229).

Також на підтвердження здійснення господарських операцій до суду були надані копії товарно-транспортних накладних, копії реєстрів та копії банківських виписок.

Згідно положень п. 198.1, 198.2, 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно положень п. 201.6, п. 201.7, п. 201.8 ст. 201 Податкового Кодексу України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до положень п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст.139 Податкового Кодексу України, не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це контролюючому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до контролюючого органу.

Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення.

Судом було встановлено, що у період який перевірявся, ТОВ «Континентмаш» було зареєстровано та мало повну юридичну правосуб'єктність.

Видані позивачу податкові накладні, за формою та змістом повністю відповідають вимогам податкового законодавства, зареєстровані позивачем в реєстрі отриманих податкових накладних та включені до складу податкового кредиту.

Відповідачем не було доведено, що позивач був обізнаним у можливості дефектів правового статусу його контрагентів в майбутньому, та навмисно скористався їх послугами з метою штучної мінімізації податкових зобов'язань.

Відповідно до ч. 2 ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Отже, ТОВ «Континентмаш», як платник податків самостійно відповідає за дотримання достовірності та повноти визначення сум податку на додану вартість, своєчасність їх декларування, а також за повноту і своєчасність їх внесення до бюджету відповідно до закону. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання з своєчасного подання податкової декларації та сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 215, ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України недійсність правочину повинна встановлюватись виключно судом.

Рішення суду про недійсність правочинів, укладених між позивачем та його контрагентом, відповідачем надані не були.

Судом першої інстанції було доречно звернуто увагу на тому, що відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, рішення якого є обов'язковими до виконання вітчизняними судами, у випадках, коли державні органи володіють інформацією про зловживання у системі оподаткування конкретною компанією, вони мають вжити відповідних заходів саме до цього суб'єкта, а не поширювати негативні наслідки на інших осіб, за відсутності зловживань з боку цих осіб (рішення по справі «Інтерсплав проти України», «Булвес АД» проти Болгарії»).

У зв'язку із викладеним, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки дані, викладені в акті перевірки, не можуть бути безумовною підставою для встановлення факту порушень податкового законодавства з боку позивача та жодним чином їх не підтверджують.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів вважає, що відповідачем не було доведено належними та допустимими доказами правомірність спірного податкового повідомлення-рішення №0024461701 від 29.07.2014 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість, у зв'язку з чим висновок суду першої інстанції про його скасування є обґрунтованим.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2014 року по справі за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з моменту виготовлення її в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 03 березня 2015 року.

Головуючий:

Судді: