Постанова № 43033112, 04.03.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/16991/14 Головуючий у 1-й інстанції: Огурцов О.П.

Суддя-доповідач: Міщук М.С.

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 березня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді суддів: при секретарі Міщука М.С. Бєлової Л.В., Гром Л.М. Коток А.О.розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_5 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва у справі за позовом ОСОБА_5 до старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції Стельмах О.О. про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

3 листопада 2014 року ОСОБА_5 звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції Стельмах О.О., у якому просила:

- визнати протиправними дії та бездіяльність старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції Стельмах О.О., в частині накладення і не зняття арешту на майно, а саме автомобіля Daewoo Lanos, чорного кольору, державний номер НОМЕР_1, 2006 року випуску, що знаходиться у приватній власності ОСОБА_5;

- зобов'язати старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції Стельмах О.О. зняти арешт та будь-які інші обтяження з автомобілю Daewoo Lanos, чорного кольору, державний номер НОМЕР_1, 2006 року випуску, кузовний номер: НОМЕР_3, який знаходиться у приватній власності ОСОБА_5

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 грудня 2014 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі про скасування постанови ОСОБА_5 посилається на те, що відповідачем за відсутності на те правових підстав не було знято арешт з майна, право власності на яке визнано за позивачем на підставі рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 17.02.2014 року у справі №761/29680/13-ц (провадження № 2/761/1063/2014).

Відповідно до частини 1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки, будучи належним чином повідомлені про час та місце судового засідання позивач та відповідач в судове засідання не з'явились, фіксування звукозаписувального засобу при розгляді справи не здійснювалось.

Перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 12.08.2013 року старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві Стельмах О.О. винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП №38727257, якою накладено арешт на все майно, що належить боржнику: ОСОБА_7.

Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 17.02.2014 року у справі №761/29680/13-ц (провадження № 2/761/1063/2014) за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_7 про поділ майна подружжя, позов задоволено частково, в порядку поділу майна подружжя визнано за ОСОБА_5 право власності на автомобіль Daewoo Lanos, чорного кольору, держаний номер НОМЕР_2 2006р. випуску, кузовний номер: НОМЕР_3 та припинено право власності ОСОБА_7 на частку у спільному майні на автомобіль Daewoo Lanos, чорного кольору, держаний номер НОМЕР_1 2006р. випуску, кузовний номер: НОМЕР_3.

01.10.2014 року та 29.10.2014 ркоу ОСОБА_5 звернулась до відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві із заявами, в яких просила зняти арешт з автомобіля Daewoo Lanos, чорного кольору, держаний номер НОМЕР_1 2006р. випуску, кузовний номер: НОМЕР_3.

На момент звернення із позовом до суду відповідачем не знято арешт стосовно майна позивача.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що станом на момент накладення державним виконавцем арешту на автомобіль Daewoo Lanos, чорного кольору, держаний номер НОМЕР_1 2006р. випуску, кузовний номер: НОМЕР_3, він перебував в приватній власності ОСОБА_7, а право власності за позивачем в порядку поділу майна подружжя визнано вже після накладення арешту на зазначений автомобіль. Тому у відповідача були відсутні правові підстави для зняття арешту з вказаного автомобіля..

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Згідно із статтею 11 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV від 21 квітня 1999 року (далі Закон № 606-XIV) державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом. Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

Відповідно до статті 32 Закону № 606-XIV заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; інші заходи, передбачені рішенням.

Згідно із статтею 52 Закону № 606-XIV звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження.

Відповідно до статті 57 Закону № 606-XIV арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом, серед іншого, проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Статтею 60 Закону № 606-XIV передбачено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

З викладених правових норм вбачається, що арешт накладається виключно на майно, яке належить боржнику.

Згідно висновку районного суду від 17.02.2014 року автомобіль Daewoo Lanos, чорного кольору, державний номер НОМЕР_1, 2006 року випуску, кузовний номер: НОМЕР_3 - спільне майно подружжя.

Отже, автомобіль Daewoo Lanos, чорного кольору, державний номер НОМЕР_1, 2006 року випуску, кузовний номер: НОМЕР_3 на момент винесення відповідачем постанови про арешт майна боржника та оголошення його заборони на його відчуження ВП №38727257 від 12.08.2013 року був об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Таким чином, відповідач своєю постановою наклав арешт на майно, що належало боржнику на праві сумісної спільної власності подружжя, без виділення частки майна боржника в натурі, чим обмежив права позивача вільно користуватися своєю часткою в спільному майні.

Не зняття арешту стосовно майна позивача відповідач порушив норми Закону № 606-XIV та право на власність позивача.

Виходячи з викладеного, колегія суддів дійшла висновку про безпідставність та неправомірність накладення відповідачем у межах виконавчого провадження арешту на майно позивача, яке перебуває у її власності.

Таким чином, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, зроблені з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку із чим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити.

Керуючись статтями 41, 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 грудня 2014 року скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

Визнати протиправними дії та бездіяльність старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції Стельмах О.О. в частині накладення та не зняття арешту з майна, а саме: автомобіля Daewoo Lanos, чорного кольору, державний номер НОМЕР_1, 2006 року випуску, що знаходиться у приватній власності ОСОБА_5

Зобов'язати старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції Стельмах О.О. зняти арешт та будь-які інші обтяження з автомобілю Daewoo Lanos, чорного кольору, державний номер НОМЕР_1, 2006 року випуску, кузовний номер: НОМЕР_3, який знаходиться у приватній власності ОСОБА_5

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_5 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 109 грн. 62 коп.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя

Судді:

Головуючий суддя Міщук М.С.

Судді: Бєлова Л.В.

Гром Л.М.