Постанова № 43032308, 06.03.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

06 березня 2015 року № 826/19357/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Келеберди В.І. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Повного товариства "Велта П.М.С.Г. "Гарант-Сервіс" до Південної митниці Міндоходів про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Повне товариство «Велта П.М.С.Г. «Гарант - Сервіс» звернулось до суду з позовом до Південної митниці Міндоходів про визнання протиправними дій/рішень щодо не вивільнення (не повернення) фінансових гарантій №0433-00056-01-141014, №0412-00490-01-001-031014, зобов'язання вивільнити (повернути) фінансових гарантій №0433-00056-01-141014, №0412-00490-01-001-031014.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що вантаж, забезпечений фінансовою гарантіями позивача прибув до пункту пропуску до завершення встановленого терміну доставки, проте відповідачем в порушення норм ст. 307 Митного кодексу України не вивільнено (не повернуто) фінансові гарантії позивача.

Відповідач - Південна митниця Міндоходів - заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав викладених у письмових запереченнях, які долучено до матеріалів справи, з яких вбачається, що Управлінням Служби безпеки України в Одеській області проведено вилучено товар та документи забезпечені фінансовими гарантіями позивача, що на думку відповідача, унеможливлює вивільнення фінансових гарантій.

В судовому засіданні на підставі ч. 6 ст. 128 КАС України ухвалено про вирішення справи в порядку письмового провадження та надано сторонам час на подачу письмових пояснень по суті позовних вимог.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва,

ВСТАНОВИВ:

ПТ «Велта П.М.С.Г. «Гарант - Сервіс» забезпечено фінансовими гарантіями №0433-00056-01-141014, №0412-00490-01-001-031014 транзитне перевезення по території України вантажу по вантажно-митним деклараціям «ТР 80 АА» №030502403/2014/001774, №102030000/2014/171802.

Судом встановлено та сторонами не заперечується, що 05.10.2014 в зону митного контролю міжнародного пункту пропуску для автомобільного сполучення "Кучурган-Первомайськ", який розташований у зоні діяльності митного поста "Роздільна" Південної митниці Міндоходів прибув вантажний автомобіль марки МА1Ч, реєстраційний номер ВН7505ВМ, з причепом, реєстраційний номер ВН9076ХТ, який переміщував вантаж (сигарети) в кількості 1600 коробів (800000 пачок), оформлений Чернігівською митницею Міндоходів для переміщення територією України у режимі прохідного транзиту згідно митної декларації типу «ТР 80 АА» №102030000/2014/171802 від 04.10.2014.

У відповідності до вимог листа Управління Служби безпеки України в Одеській області від 29.08.2014 №65/4-6491, було проведено митний огляд вантажу, за результатами якого складено Акт митного огляду від 05.10.2014 №500092804/2014/000827 та відповідно до вимог листа Прокуратури Одеської області від 02.09.2014 №04/5-8927-14 відібрано зразки товару для проведення досліджень. До отримання результатів досліджень митне оформлення зазначеного вантажу було зупинено.

Також, 16.10.2014 в зону митного контролю міжнародного пункту пропуску для автомобільного сполучення "Кучурган-Первомайськ" прибув вантажний автомобіль марки, який переміщував вантаж сигарети в кількості 100000 пачок і сигарети іншої марки в кількості 500000 пачок згідно митної декларації типу «ТР 80 АА» № 30502403/2014/001774. У відповідності до вимог листа Управління Служби безпеки України в Одеській області від 10.10.2014 №65/4-7440 відповідачем проведено митний огляд вантажу за результатами якого складено Акт митного огляду від 16.10.2014 №500092804/2014/000925, та відібрано зразки товару для проведення досліджень, у зв'язку з чим було зупинено митне оформлення.

В подальшому, 21.10.2014 співробітником Управління СБ України в Одеській області відповідно до ухвали про тимчасовий доступ до речей і документів, вилучено вантаж та документи, про що складено протокол тимчасового доступу до речей і документів, копія яких міститься в матеріалах справи.

Як вбачається зі змісту протоколів доступу до речей та документів співробітником Управління СБ України в Одеській області в ході проведення процесуальної дії вилучено, зокрема, гарантійні документи надані позивачем, вантажно-митні декларації та вантаж.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 Митного кодексу України визначено, що транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до пп. в) п. 2) частини 2 статті 91 Митного кодексу України митний режим транзиту застосовується до товарів, які переміщуються: від одного пункту, розташованого на митній території України, до іншого пункту, розташованого на митній території України, у тому числі якщо частина цього переміщення проходить за межами митної території України.

Відповідно до частини 4 статті 92 Митного кодексу України передбачено, що для поміщення товарів та/або транспортних засобів комерційного призначення у митний режим транзиту особа, на яку покладається дотримання вимог митного режиму, повинна:

1) подати органу доходів і зборів митну декларацію (документ, який відповідно до статті 94 цього Кодексу використовується замість митної декларації), товарно-транспортний документ на перевезення та рахунок-фактуру (інвойс) або інший документ, який визначає вартість товару;

2) у випадках, визначених законодавством, надати органу доходів і зборів дозвільний документ на транзит через митну територію України, який видається відповідними уповноваженими органами;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, забезпечити виконання зобов'язання із сплати митних платежів відповідно до розділу X цього Кодексу.

Відповідно до частин першої та другої статті 305 Митного кодексу України у випадках, визначених цим Кодексом, виконання зобов'язань осіб, що випливають з митних процедур, забезпечуються шляхом надання органам доходів і зборів забезпечення сплати митних платежів у способи, передбачені для відповідної митної процедури.

Надання органам доходів і зборів забезпечення сплати митних платежів є обов'язковим при ввезенні на митну територію України та/або переміщенні територією України прохідним та внутрішнім транзитом товарів за переліком, який затверджується Кабінетом Міністрів України.

Частиною першою статті 306 Митного кодексу України визначено, що фінансові гарантії є одним із способів забезпечення митних платежів.

Відповідно до положень частини першої, другої та третьої статті 307 Митного кодексу України юридичні особи, які мають намір виступати гарантом забезпечення особою своїх зобов'язань перед органами доходів і зборів України зі сплати митних платежів, уповноважуються на це і вносяться до реєстру гарантів у порядку, визначеному цим розділом.

Взаємовідносини між центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та гарантами регулюються на підставі укладених угод.

Фінансова гарантія видається гарантом і надається органам доходів і зборів особою, відповідальною за сплату митних платежів, або будь-якою іншою особою на користь особи, відповідальної за сплату митних платежів, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Фінансова гарантія діє на всій митній території України.

Статтею 309 Митного кодексу України визначено, що індивідуальна (одноразова) фінансова гарантія у паперовому вигляді застосовується виключно під час переміщення товарів через митний кордон України із застосуванням митної декларації або документа контролю за переміщенням товарів, оформлених на паперовому носії. Електронна копія такої індивідуальної (одноразової) фінансової гарантії надсилається до єдиної автоматизованої інформаційної системи органів доходів і зборів України авторизованим електронним повідомленням гаранта. Індивідуальна (одноразова) фінансова гарантія у вигляді електронного документа застосовується під час переміщення товарів через митний кордон України із застосуванням митної декларації або документа контролю за переміщенням товарів, оформлених на паперовому носії або у вигляді електронного документа.

Пикріплення електронної копії індивідуальної (одноразової) фінансової гарантії у паперовому вигляді або фінансової гарантії у вигляді електронного документа до митної декларації або документа контролю за переміщенням товарів здійснюється за допомогою автоматизованої системи митного оформлення.

Завершення оформлення митної декларації або документа контролю за переміщенням товарів є підтвердженням прийняття фінансової гарантії як забезпечення виконання зобов'язань перед органами доходів і зборів.

Підтвердженням прийняття індивідуальної (одноразової) фінансової гарантії у паперовому вигляді є проставляння органом доходів і зборів відбитка відповідного митного забезпечення на всіх примірниках фінансової гарантії.

В силу положень частини першої та другої статті 311 Митного кодексу України органи доходів і зборів як забезпечення сплати митних платежів приймають фінансові гарантії, видані гарантами, включеними до реєстру гарантів, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Фінансова гарантія, що надається у вигляді документа, є безвідкличним зобов'язанням гаранта, внесеного до реєстру гарантів, виплатити на вимогу органу доходів і зборів кошти в межах певної суми у разі невиконання забезпечених цією гарантією зобов'язань із сплати митних платежів.

З системного аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що фінансова гарантія, як спосіб забезпечення сплати митних платежів, надається органу доходів і зборів гарантом, внесеним до реєстру гарантів, відносини яких регулюються на підставі відповідних укладених угод. При цьому, на гаранта покладається обов'язок виплатити на вимогу органу доходів і зборів кошти в межах певної суми у разі невиконання відповідними особами зобов'язань перед органами доходів і зборів.

Відповідно до п. 10. ст. 311 Митного кодексу України після завершення митного оформлення товарів чи процедури транзитного перевезення товарів та за відсутності порушення особою зобов'язань із сплати митних платежів фінансова гарантія не пізніше двох годин після того, як орган доходів і зборів отримає підтвердження фактичного виконання зобов'язань, забезпечених гарантією, вивільняється (повертається) цим органом доходів і зборів. При вивільненні (поверненні) індивідуальної (одноразової) фінансової гарантії у паперовому вигляді органом доходів і зборів на всіх її примірниках проставляється відбиток відповідного митного забезпечення.

Згідно із п. 11. ст. 311 Митного кодексу України підтвердженням фактичного виконання зобов'язань, забезпечених гарантією, є:

1) щодо транзитного перевезення товарів - повідомлення, у тому числі в електронному вигляді, органу доходів і зборів відправлення органом доходів і зборів призначення (завершення транзитного перевезення) про доставлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до наданих зобов'язань;

2) завершення процедур митного контролю та оформлення товарів до митного режиму, у який задекларовано товари;

3) завершення дії митного режиму, що передбачав перебування товарів під митним контролем весь час дії такого режиму;

4) виконання зобов'язання із сплати митних платежів у разі коригування митної вартості відповідно до розділу III цього Кодексу.

Відповідно до п. 12 згадуваної статті дія фінансової гарантії припиняється:

1) на вимогу гаранта шляхом надсилання авторизованого електронного повідомлення;

2) у разі відсутності факту ввезення товару на територію України за попередньою митною декларацією, до якої прикріплена індивідуальна (одноразова) фінансова гарантія, протягом 30 днів з дати оформлення цієї декларації органом доходів і зборів;

3) у разі відкликання або визнання недійсною в порядку, передбаченому цим Кодексом, митної декларації, до якої прикріплена індивідуальна (одноразова) гарантія.

Відповідно до ч. 5. ст. 102 Митного кодексу України для завершення митного режиму транзиту особою, відповідальною за дотримання вимог митного режиму, до закінчення строку, визначеного статтею 95 цього Кодексу, органу доходів і зборів призначення повинні бути представлені товари, поміщені у митний режим транзиту, та митна декларація або інший документ, визначений статтею 94 цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається та сторонами не заперечується, що неможливість завершити митне оформлення товару, забезпеченого фінансовими гарантіями №0433-00056-01-141014, №0412-00490-01-001-031014 відбувається з незалежних від позивача та митного органу причин.

Виключний перелік випадків, коли орган доходів і зборів має право направляти гаранту вимоги щодо сплати митних платежів визначений у частині четвертій статті 311 Митного кодексу України.

Тимчасовий доступ співробітників Управління СБ України до вантажу та супровідних документів (зокрема фінансових гарантій) відповідно до ст. 311 Митного кодексу України не є випадком коли орган доходів і зборів має право направляти гаранту вимоги щодо сплати митних платежів, що, як наслідок вказує на наявність підстав для вивільнення фінансових гарантій наданих позивачем.

Суд вважає безпідставним посилання відповідача про відсутність підстав для вивільнення гарантій №0433-00056-01-141014, №0412-00490-01-001-031014, у зв'язку з вилучення таких гарантій у паперовому вигляді Управлінням СБ України в Одеській області, оскільки Митний кодекс України вивільнення фінансової гарантії пов'язує з настанням певної обставини - завершення транзитного переміщення, а не з наявністю або відсутністю фінансової гарантії у паперовому вигляді.

Оскільки, як зазначено вище, транспорті засоби з вантажем за ВМД №030502403/2014/001774, №102030000/2014/171802 прибули у Південну митницю з документами визначеними статтею 94 митного кодексу України до завершення встановленого терміну доставки, що не заперечується відповідачем та завершення митного оформлення неможливе з незалежних від позивача причин, отже на думку суду настали підстави для вивільнення гарантій №0433-00056-01-141014, №0412-00490-01-001-031014, що свідчить про протиправність дій відповідача щодо не вивільнення (не повернення) фінансових гарантій №0433-00056-01-141014, №0412-00490-01-001-031014.

Протиправність дій щодо не вивільнення (не повернення) фінансових гарантій №0433-00056-01-141014, №0412-00490-01-001-031014, вказує на наявність підстав для зобов'язання вивільнити (повернути) фінансових гарантій №0433-00056-01-141014, №0412-00490-01-001-031014.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Дослідивши обставини справи, проаналізувавши вищезазначені правові норми, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 69-71, 122, 160-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправними дії (рішення) Південної митниці Міндоходів щодо не вивільнення (не повернення) фінансових гарантій №0433-00056-01-141014, №0412-00490-01-001-031014,

3. Зобов'язати Південну митницю Міндоходів вивільнити (повернути) фінансових гарантій №0433-00056-01-141014, №0412-00490-01-001-031014.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її отримання особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.І. Келеберда