Ухвала суду № 43031331, 25.02.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2015 р. Справа № 876/11735/13

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Коваля Р.Й.,

суддів: Большакової О.О., Гуляка В.В.,

з участю секретаря судового засідання: Малетич М.М.,

представника позивача: Рісної Ю.Б.,

представника відповідача: Чорнописької В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Чортківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 20.08.2013 року в адміністративній справі № 819/1944/13-а за позовом дочірнього підприємства «Тернопільський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» в особі філії «Борщівський райавтодор» до Борщівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Тернопільській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

У серпні 2013 року ДП «Тернопільський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» звернулося з позовом до Борщівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Тернопільській області (надалі - Борщівська МДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення від 25.06.2013 року № 0001261700, згідно якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника у вигляді заробітної плати, на суму 26 452,31 грн за штрафними санкціями.

Вказував, що відповідачем безпідставно застосовані штрафні санкції згідно із п.127.1 ст.127 ПК України, оскільки дана норма застосовується, якщо податковий агент порушив правила нарахування, утримання та сплати податку. Проте, оподаткований дохід позивачем нарахований, але не виплачений, а тому застосуванню підлягає п.126.1 ст.126 ПК України.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 20.08.2013 року позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення Борщівської МДПІ від 25.06.2013 року № 0001261700 про застосування штрафних санкцій за платежем податок на доходи фізичних осіб в сумі 26 452,31 грн.

Постанову суду оскаржив відповідач. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав, викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити.

В ході судового розгляду було проведено заміну первинного відповідача - Борщівської МДПІ на його правонастуника - Чортківську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Тернопільській області (надалі - Чортківська ОДПІ), на підставі поданої податковим органом виписки з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що філія «Борщівський райавтодор» ДП «Тернопільський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» є структурним підрозділом юридичної особи, перебуває на податковому обліку в Чортківській ОДПІ та є платником податку на доходи фізичних осіб; відокремленому підрозділу надано повноваження щодо нарахування, утримання і сплати (перерахування) до бюджету податку на доходи фізичних осіб.

Борщівською МДПІ була проведена документальна планова виїзна перевірка філії «Борщівський райавтодор» ДП «Тернопільський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2012 року по 31 грудня 2012 року, за результатами якої складено акт від 30 квітня 2013 року № 218/22-12/26197514.

Перевіркою встановлено, що в порушення пункту 54.2 статті 54, підпункту «а» пункту 176.2 статті 176, підпунктів 168.1.5, 168.1.6 статті 168 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) платником податків допущено несплату податку на доходи фізичних осіб у строки, встановлені ПК України для місячного податкового періоду. У зв'язку з таким порушенням позивачу нараховано пеню на підставі підпункту 129.1.1 пункту 129.1, пункту 129.4 статті 129 ПК України у розмірі 424 грн 64 коп. та на підставі пункту 127.1 статті 127 ПК України застосовано штрафну (фінансову) санкцію (штраф) у розмірі 26451 грн 31 коп. Інших порушень щодо нарахування, утримання, повноти та своєчасності перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб при виплаті доходів громадянам перевіркою не встановлено.

На підставі вказаного акта перевірки 25 червня 2013 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001261700, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання із податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати, на суму 26452 грн 31 коп. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Надаючи правову оцінку вказаним відносинам суд враховує наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що філією «Борщівський райавтодор» ДП «Тернопільський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» як податковим агентом було допущено несвоєчасне перерахування податку на доходи фізичних осіб до бюджету у період з 01 квітня 2012 року по 31 грудня 2012 року, при його фактичному нарахуванні та утриманні при виплаті доходу працівникам у вигляді заробітної плати.

Дані обставини сторонами у справі визнаються, а тому в силу ч.3 ст.72 КАС України доказуванню не підлягають.

Спір фактично виник у зв'язку неправомірним, на думку позивача, застосуванням розміру штрафу за несвоєчасне перерахування податку на доходи фізичних осіб до бюджету при його при його фактичному нарахуванні та утриманні при виплаті доходу працівникам у вигляді заробітної плати.

При розрахунку розміру штрафу податковим органом застосовано положення статті 127 ПК України, що на думку колегії суддів є протиправним з наступних підстав.

Відповідальність платників податків за податкові правопорушення регламентується главою 11 ПК України, яка серед іншого, передбачає відповідальність за порушення правил сплати (перерахування) податків (стаття 126 ПК України) та за порушення правил нарахування, утримання та сплати (перерахування) податків у джерела виплати (стаття 127 ПК України).

Відповідно до статті 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Вказане правопорушення полягає у виконанні платником податків або податковим агентом обов'язку щодо сплати узгодженої суми грошового зобов'язання після закінчення встановлених ПК України строків їх сплати, тобто таке порушення може мати місце, якщо контролюючий орган встановить, що платник податків (податковий агент) сплатив узгоджене грошове зобов'язання, але несвоєчасно.

Згідно зі статтею 127 ПК України ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Відповідальність за правопорушення, передбачене статтею 127 ПК України, може наставати у разі, коли платник податків, у тому числі податковий агент, допускає бездіяльність щодо нарахування, утримання та/або сплати (перерахування) податків до або під час виплати доходу на користь іншого платника, тобто взагалі відсутній факт виконання вказаних обов'язків платником податків (податковим агентом). В такому випадку контролюючий орган за результатами перевірки визначає грошове зобов'язання платнику податків та застосовує штраф у розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Судом встановлено, що у спірних правовідносинах мало місце несвоєчасне перерахування платником податків до бюджету нарахованих сум податку на доходи фізичних осіб. У такому випадку штрафна (фінансова) санкція має бути застосована саме за несплату узгодженої суми грошових зобов'язань, у строк визначений ПК України, тобто у розмірі зазначеному у статті 126 ПК України.

Враховуючи зібрані у справі докази, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про протиправність оскарженого податкового повідомлення-рішення та його скасування.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини четвертої статті 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, відповідно до частини другої статті 71 КАС України, покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, не довів суду належними і допустимими доказами законність прийнятого податкового повідомлення-рішення.

З урахуванням викладеного, судова колегія приходить до переконання, що доводи апеляційної скарги є безпідставними та необґрунтованими і не спростовують висновків суду першої інстанції.

Статтею 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.160 ч.3, 195, 196, 198 п.1 ч.1, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу Чортківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 20.08.2013 року в адміністративній справі № 819/1944/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: Р.Й. Коваль

Судді: О.О. Большакова

В.В. Гуляк

Ухвала в повному обсязі складена 02 березня 2015 року.