Ухвала суду № 43031149, 05.03.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/14558/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Кобилянський К.М. Суддя-доповідач: Парінов А.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

05 березня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Парінова А.Б.,

суддів: Грибан І.О., Губської О.А.,

при секретарі судового засідання Арсенійчук М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 листопада 2014 року у справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 до Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області, Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, Київської обласної ради, треті особи: ОСОБА_10, управління Держземагентства у Києво-Святошинському районі Київської області про визнання протиправними розпоряджень, скасування акта, зобов'язання вчинити дії та визнання відсутності повноважень,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулися до суду з позовом до Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області, Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, Київської обласної ради, в якому, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, просили суд:

- визнати протиправним та скасувати розпорядження Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області № 3545 від 19.12.2012;

- визнати недійним державний акт серії ЯЙ № 949734, виданий на підставі розпорядження № 3545 від 19.12.2012;

- зобов'язати Гореницьку сільську раду Києво-Святошинського району Київської області в її рішення від 18.05.2010 №№ 4/25, 4/26, 4/27, 4/28, 4/29, 4/31 внести виправлення в частині збільшення площі земельних ділянок з 0,06 га до 0,25 га.;

- визнати наявність чи відсутність у відповідачів повноважень щодо розпорядження земельною ділянкою кадастровий номер 3222482003:04:007:5004;

- визнати незаконним та скасувати розпорядження № 1881 від 11.03.2010 Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області;

- зобов'язати Києво-Святошинську районну державну адміністрацію Київської області винести рішення у формі розпорядження про надання позивачам дозволу на розробку проекту землеустрою на чистини земельної ділянки по 0,25 га кожному за рахунок земельної ділянки кадастровий номер 3222482003:04:007:5004 для подальшої передачі частин ділянки у власність позивачам;

- визнати протиправною бездіяльність Київської обласної ради щодо виконання її рішення № 313-23 від 27.10.2005;

- скасувати рішення Гореницької сільської ради від 30.07.2012 «Про затвердження Генерального плану села Луки», прийнятого всупереч рішенню Київської обласної ради № 313-26 від 27.10.2005 з метою неможливості виконати власні рішення сільради від 18.05.2010 №№ 4/25, 4/26, 4/27, 4/28, 4/29, 4/31.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 листопада 2014 року позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано розпорядження Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області № 3545 від 19.12.2012; визнано недійним державний акт про право власності на земельну ділянку серії ЯЙ №949734, виданий на підставі розпорядження № 3545 від 19.12.2012 Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області. В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, ОСОБА_2 оскаржила його в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі особа, яка подала апеляційну скаргу, просить суд скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 листопада 2014 року в частині про відмову у задоволенні позову та прийняти в цій частині нову постанову - про задоволення позову.

Крім того, апелянт просить суд змінити описово-мотивувальну частину постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 листопада 2014 року з посиланням на обставини, якими обґрунтовано позов.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення неповно встановив обставини справи та застосував норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи в частині про відмову у задоволенні позову.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не є обов'язковою, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін, виходячи з наступного.

Судом встановлено наступні обставини у справі.

ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 (далі по тексту - позивачі) з 1993 року отримували у тимчасове користування земельні ділянки загальною площею близько 1,5 га, які знаходилися в адміністративних межах Гореницької сільської ради у с. Лука Києво-Святошинського району Київської області для ведення городництва.

В лютому 2008 року позивачі звернулись до Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області із заявами про передачу у власність земельних ділянок по 0,10 га кожному із земель, що перебували у їх тимчасовому користуванні.

Рішенням відповідача від 25.03.2008 № 3/81 «Про надання у тимчасове користування терміном на 1 рік земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства» зазначеним особам було відмовлено у задоволенні заяв.

За результатами оскарження зазначеного рішення до суду, рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20.07.2009 по справі № 2-223/9 у задоволенні позову відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду Київської області від 18.02.2010 постанову суду першої інстанції скасовано та прийнято нову, якою визнано недійсним рішення ХV сесії XXV скликання Гореницької сільської ради № 3/81 від 25.03.2008 «Про надання у тимчасове користування терміном на 1 рік земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства» та зобов'язано Гореницьку сільську раду Києво-Святошинського району Київської області повторно розглянути заяви позивачів у відповідності до вимог Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

На виконання рішення Апеляційного суду Київської області від 18.02.2010 по справі № 2-223/9 Гореницькою сільською радою Києво-Святошинського району Київської області були повторно розглянуті подані у лютому 2008 року заяви позивачів та прийнято рішення від 18.05.2010 року № 4/20, № 4/25, № 4/26, № 4/27, № 4/28, № 4/29, № 4/31 (а.с. 143-148, том 3), якими було надано дозвіл на складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у с. Лука, площею по 0,06 га кожна, їм у власність для ведення особистого селянського господарства.

Не погодившись із зазначеним розміром земельних ділянок, позивачі звернулися до сільської ради із заявами про збільшення їх площі.

26 серпня 2010 року на сесії Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області було прийнято рішення про залишення рішень від 18.05.2010 року № 4/20, № 4/25, № 4/26, № 4/27, № 4/28, № 4/29, № 4/31 без змін.

У зв'язку з цим ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_11, ОСОБА_2, ОСОБА_12, ОСОБА_4 звернулися до суду з позовом до Гореницької сільської ради Києво-Святошиснького району Київської області, Головного управління державної казначейської служби України, в якому просили скасувати рішення Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 18.05.2010 року № 4/22, № 4/23, № 4/81, від 29.07.2010 № 3/2, 3/53, від 29.10.10 № 3/20, № 3/58; зобов'язати Гореницьку сільську раду Києво-Святошинського району Київської області внести зміни у рішення від 18.05.2010 № 4/20, № 4/25, № 4/26, № 4/27, № 4/28, № 4/29, № 4/31, якими надати позивачам дозвіл на складання проектів землеустрою щодо відведення їм земельних ділянок 0,14 га кожному, розташованих в межах с. Лука; зобов'язати Гореницьку сільську раду Києво-Святошинського району Київської області прийняти рішення про надання дозволів ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на складання проектів землеустрою щодо відведення їм у власність земельних ділянок площею 0,14 та 0,10 га, відповідно, розташованих в межах с. Лука; стягнути моральну шкоду.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 13.03.2013 по справі № 2а-1361/12/1070, що була залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2013, у задоволенні позову відмовлено.

Рішення мотивоване тим, що Гореницька сільська рада Київської області не має повноважень розпоряджатись спірною земельною ділянкою, оскільки вона знаходиться за межами населеного пункту та згідно акта на право власності Серії ЯЙ № 949734, обліковується за громадянином ОСОБА_10

З матеріалів справи вбачається, що 11.03.2010 Києво-Святошинською районною державною адміністрацією Київської області прийнято розпорядження № 1881 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_13 для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Гореницької сілької ради Київо-Святошинського району» (далі по тексту - розпорядження № 1881) (а.с. 123, том 3).

Відповідно до п. 1 розпорядження № 1881 вирішено надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність гр. ОСОБА_13 земельної ділянки площею 2.0000 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області.

19.12.2012 Києво-Святошинською районною державною адміністрацією Київської області прийнято розпорядження № 3545 (далі по тексту - розпорядження № 3545) (а.с. 169, том 3), яким затверджено проект землеустрою щодо відведення у власність громадянину України ОСОБА_10 земельної ділянки загальною площею 1,9720 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області та передано безоплатно у власність громадянину України ОСОБА_10 земельну ділянку загальною площею 1,9720 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області.

На підставі розпорядження № 3545 ОСОБА_10 отримав акт на право власності на земельну ділянку (кадастровий номер 3222482003:04:007:5004) Серії ЯЙ № 949734.

Посилаючись на ту обставину, що Гореницькою сільською радою Києво-Святошинського району Київської області позивачам було надано дозвіл на виготовлення проектів землеустрою згідно рішення від 18.05.2010, а Києво-Святошинською районною радою Київською області згідно з розпорядженням від 11.03.2010 - надано дозвіл ОСОБА_10 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення однієї і тієї ж земельної ділянки, позивачі звернулися з даним позовом до суду.

Спірні правовідносини виникли в ході реалізації позивачами права на безоплатну приватизацію земельних ділянок, які знаходяться в межах Києво-Святошинського району Київської області та стосовно яких Гореницькою сільською радою Києво-Святошинського району Київської області та Києво-Святошинською районною державною адміністрацією Київської області одночасно приймалися рішення про надання громадянам дозволів на розробку проектів землеустрою та в подальшому органом виконавчої влади - рішення про надання земельної ділянки.

Позивачі в адміністративному позові просили суд визнати наявність чи відсутність у відповідачів повноважень щодо розпорядження земельною ділянкою кадастровий номер 3222482003:04:007:5004.

Розглядаючи зазначені вимоги, суд виходить з такого.

Під компетенцією державного органу розуміють сукупність його владних повноважень у певній сфері суспільних правовідносин. Основним регулятором компетенції державного органу є закон.

Акти суб'єкта владних повноважень при здійсненні функцій держави повинні прийматися чітко у межах компетенції (повноважень), визначених законом.

Прийняття акта з порушенням компетенції органу є підставою для його скасування, у тому числі в судовому порядку за позовом особи, чиї права або законні інтереси порушені в результаті прийняття такого акта.

Дії суб'єкта владних повноважень визнаються такими, що вчинені поза межами його компетенції, у разі, якщо вони не відповідають вимогам законів та нормативно-правових актів, що регулюють діяльність такого суб'єкта.

А відтак належним способом захисту прав позивача, який наполягає на установленні згідно наявності чи відсутності у суб'єкта владних повноважень на вирішення визначених питань, є оскарження рішень, прийнятих цими суб'єктами владних повноважень, що, на думку позивача, не ґрунтуються на законі.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення вимог адміністративного позову про визнання наявності чи відсутності у відповідачів повноважень на розпорядження земельною ділянкою кадастровий номер 3222482003:04:007:5004 у зв'язку з невірним обранням позивачами способу захисту порушеного права.

При цьому, колегія суддів зазначає, що належним способом захисту прав позивачів є оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, що прийняті, на думку позивачів, без дотримання суб'єктами владних повноважень визначеної законом компетенції.

Позивачами у даній справі оскаржено розпорядження Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області № 3545 від 19.12.2012; розпорядження Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області № 1881 від 11.03.2010 та рішення Гореницької сільської ради від 30.07.2012 «Про затвердження Генерального плану села Луки».

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи наявність у відповідачів повноважень на прийняття оскаржуваних рішень, колегія суддів виходить з такого.

Відповідно до п. 12 Перехідних Положень Земельного кодексу України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Таким чином, чинне законодавство передбачає можливість органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади на розпорядження землями в межах наданих повноважень та в межах відповідного адміністративно-територіального утворення.

Для визначення наявності в орану місцевого самоврядування та/чи органу виконавчої влади повноважень на прийняття рішень щодо розпорядження землями необхідно з'ясувати місце знаходження земельної ділянки (в межах чи за межами населеного пункту).

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Земельного кодексу України межа району, села, селища, міста, району у місті - це умовна замкнена лінія на поверхні землі, що відокремлює територію району, села, селища, міста, району у місті від інших територій.

Частиною 2 ст. 173 Земельного кодексу України (в редакції до внесення змін Законом від 21.06.2012) було передбачено, що межі району, села, селища, міста, району у місті встановлюються і змінюються за проектами землеустрою, які розробляються відповідно до техніко-економічного обґрунтування їх розвитку, генеральних планів населених пунктів.

Згідно з ч. 2 ст. 174 Земельного кодексу України (в редакції до 21.06.2012) рішення про встановлення і зміну меж сіл, селищ приймаються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською чи Севастопольською міською радами за поданням районних та відповідних сільських, селищних рад.

З матеріалів справи вбачається, що 27.10.2005 року Київською обласною радою ІV скликання було прийнято рішення № 313-26-IV «Про встановлення меж окремих населених пунктів Київської області» (а.с. 174, том 4), яким, зокрема, затверджено межі с. Лука Києво-Святошинського району Київської області.

Згідно з вказаним рішенням проект землеустрою щодо встановлення і зміни меж сіл Лука, Гореничі, Гнатівка розроблений ДП «Київський Науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» за договором від 30.12.2004 № 2386, зберігається у відповідному відділі земельних ресурсів.

Відповідно до висновку Київської облдержадміністрації щодо встановлення і зміни меж села Гореничі, села Луки та села Гнатівка на території Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 24.10.2005 року № 11-20-15951 (а.с. 177-179, том 4) Генеральний план села Лука згідно інформації, наданої управлінням містобудування і архітектури та розвитку інфраструктури облдержадміністрації був розроблений у 1976 році на площу 56,1 га. Згідно проекту із землеустрою щодо встановлення і зміни меж с. Луки на території Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області передбачається збільшення площі с. Лука до 197,6 га.

Згідно листа Київської обласної ради від 22.05.2014 року № 636/10-01 після 27.10.2005 Київською обласною радою не приймалося інших рішень щодо встановлення та зміни меж с. Лука Києво-Святошинського району Київської області.

16.09.2008 року прийнято рішення Гореницької сільської ради № 3/171 «Про затвердження Генерального плану села Лука», яким затверджено генеральний план села Лука Києво-Святошинського району Київської області загальною площею 197,6 га, розроблений Українським державним науково-дослідним інститутом «УкрНДІПроцивільсільбуд» (а.с. 141, том 4).

30.07.2012 Гореницькою сільською радою було прийнято рішення № 2 «Про затвердження генерального плану села Лука Києво-Святошинського району Київської області», згідно з яким затверджено генеральний план села Луки Києво-Святошинського району Київської області існуючою площею 197,6 га, проектною площею 241,5 га, розроблений ДП «Український державний науково-дослідний і проектний інститут цивільного сільського будівництва» (а.с. 127, том 3).

Законом України «Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законів України щодо проведення робіт із землеустрою, пов'язаних із встановленням і зміною меж сіл, селищ, міст, районів» від 21.06.2012, який набрав чинності 05.08.2012, було внесено зміни, зокрема, до ст. 173 Земельного кодексу України та викладено ч. 2 цієї статті в наступній редакції: межі району, села, селища, міста, району у місті встановлюються і змінюються за проектами землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних одиниць.Проекти землеустрою щодо зміни меж населених пунктів розробляються з урахуванням генеральних планів населених пунктів.

Згідно листа Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 28.04.2014 року № 02-14/304 спірна земельна ділянка розташована за межами населеного пункту села Лука Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області відповідно до затвердженого в липні 2012 року генерального плану села (а.с. 133, том 4).

Проаналізувавши встановлені фактичні обставини справи на підставі наведених норм законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що до 30.07.2012 року спірна земельна ділянка була розташована в межах населеного пункту села Лука Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області відповідно до рішення Київської обласної ради ІV скликання від 27.10.2005 року № 313-26-IV «Про встановлення меж окремих населених пунктів Київської області», а тому право повноваження щодо розпорядження нею повинна була здійснювати сільська рада.

Після прийняття Гореницькою сільською радою рішення від 30.07.2012 № 2 «Про затвердження генерального плану села Лука Києво-Святошинського району Київської області» спірна земельна ділянка знаходиться за межами населеного пункту села Лука Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, а право розпорядження нею віднесено до компетенції Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області.

Перевіряючи законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в частині про відмову у задоволенні вимог адміністративного позову про скасування розпорядження Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області № 1881 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_13 для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Гореницької сілької ради Київо-Святошинського району», колегія суддів виходить з такого.

Колегією суддів встановлено, що 12.02.2010 ОСОБА_10 звернувся до Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області із клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки орієнтовним розміром 2,0 га в адміністративних межах Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області (за межами населеного пункту) для ведення особистого селянського господарства. В додатках до клопотання вказано: копія паспорта та ідентифікаційного коду та викопіювання за бажаним місцем розташування земельної ділянки.

Вказане клопотання зареєстроване Києво-Святошинською районною державною адміністрацією 25.02.2010 за № С 44.11382 (а.с. 124, том 4).

11.03.2010 Києво-Святошинською районною державною адміністрацією Київської області прийнято розпорядження № 1881 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_13 для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Гореницької сілької ради Київо-Святошинського району» (далі по тексту - розпорядження № 1881) (а.с. 123 Том 3).

Відповідно до п. 1 розпорядження № 1881 вирішено надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність гр. ОСОБА_13 земельної ділянки площею 2.0000 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району.

Згідно з п. 2 розпорядження № 1881 встановлено, що роботи з розробки проекту необхідно розпочати після укладання договору із землевпорядною організацією, яка має відповідну ліцензію на їх виконання.

У відповідності до п. 3 розпорядження № 1881 від 11.03.2010 проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність повинен включати:

- заяву власника земельної ділянки або землекористувача про складання державного акта;

- технічне завдання на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;

- висновок державного органу земельних ресурсів Держкомзему України про наявні обмеження на використання земельної ділянки;

- висновок органу у справах будівництва і архітектури про наявні обмеження використання земельної ділянки.

Згідно з п. 4 розпорядження № 1881 від 11.03.2010 встановлено, що проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність повинен погоджуватись з:

- органом земельних ресурсів;

- природоохоронним органом;

- санітарно-епідеміологічним органом;

- органом містобудування і архітектури;

- органом охорони культурної спадщини.

Розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки подати Комісії з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою на погодження (п. 5 розпорядження № 1881).

19.12.2012 на підставі вказаного розпорядження Києво-Святошинською районною державною адміністрацією Київської області прийнято розпорядження № 3545, яким затверджено проект землеустрою та передано безоплатно у власність громадянину України ОСОБА_10 земельну ділянку загальною площею 1,9720 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову в цій частині, суд першої інстанції виходив з того, що спірне розпорядження № 1881 є актом індивідуальної дії, виконане, а тому не може бути скасованим.

Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 1 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади.

Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Ненормативні правові акти є актами одноразового застосування, вони вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, а тому не можуть бути скасовані чи змінені після їх виконання. У зв'язку з прийняттям цих рішень виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, у тому числі отримання державного акта на право власності на земельну ділянку, укладення договору оренди землі.

Прийняте Києво-Святошинською районною державною адміністрацією (як суб'єктом владних повноважень) рішення про надання ОСОБА_10 дозволу на розробку проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки є ненормативним актом, який вичерпав свою дію внаслідок його виконання, зважаючи на те, що після виконання розпорядження № 1881 було прийнято розпорядження № 3545 від 19.12.2012, на підставі якого ОСОБА_10 отримав державний акт на право власності на земельну ділянку. Скасування такого акта не породжує наслідків для власника земельної ділянки, оскільки захист порушеного права у разі набуття права власності на земельну ділянку фізичною особою має вирішуватися за нормами цивільного законодавства.

Приймаючи до уваги те, що розгляд даного позову не впливає на законність правовстановлюючих документів щодо права власності чи користування земельною ділянкою до розгляду спору про їх оскарження (не породжує юридичних наслідків), колегія суддів не вбачає підстав для задоволення вимог адміністративного позову про скасування розпорядження № 1881, враховуючи і те, що обраний позивачами спосіб захисту порушених прав не забезпечує їх реального захисту.

Зазначена правова позиція у подібних правовідносинах висловлена Верховним Судом України, у постанові від 11.11.2014 по справі № 21-405а14.

Відповідно до положень статті 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Доводи апеляційної скарги стосовно прийняття місцевою державною адміністрацією розпорядження № 1881 без наявності повноважень підтвердилися в ході розгляду справи, проте, враховуючи наведене вище, в суду відсутні підстави для його скасування.

Переглядаючи рішення суду першої інстанції про задоволення вимог адміністративного позову щодо визнання протиправним та скасування розпорядження Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області № 3545 від 19.12.2012 та визнання недійним державного акта серії ЯЙ № 949734, виданого на підставі розпорядження № 3545 від 19.12.2012, колегія суддів виходить з такого.

Апелянтом вказане рішення оскаржується лише в частині мотивування.

Згідно з вимогами ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

19.12.2012 Києво-Святошинською районною державною адміністрацією Київської області прийнято розпорядження № 3545 (далі по тексту - розпорядження № 3545)(а.с. 169, том 3), згідно з яким:

1. затверджено проект землеустрою щодо відведення у власність громадянину України ОСОБА_10 земельної ділянки загальною площею 1,9720 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області;

2. передано безоплатно у власність громадянину України ОСОБА_10 земельну ділянку загальною площею 1,9720 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області;

3. вирішено виготовити громадянину України ОСОБА_10 державний акт на право власності на земельну ділянку загальною площею 1,9720 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Гореницької сільської ради Києво-Святошйнського району Київської області;

4. проект землеустрою щодо відведення у власність громадянину України ОСОБА_10 земельної ділянки загальною площею 1,9720 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області (1 книга) передано на постійне зберігання в управління Держкомзему у Києво-Святошинському районі Київської області;

5. управління Держкомзему у Києво-Святошинському районі Київської області зобов'язано внести відповідні зміни в земельно-облікові документи;

6. заборонено використання земельної ділянки до встановлення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) до одержання документів, що посвідчують право на неї та державної реєстрації.

На підставі розпорядження № 3545 ОСОБА_10 отримав акт на право власності на земельну ділянку (кадастровий номер 3222482003:04:007:5004) Серії ЯЙ № 949734.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами визначено ст. 118 Земельного кодексу України.

Вимогами зазначеної статті в редакції на час прийняття розпорядження № 3545 було встановлено наступне.

Громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.

Розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки подається Комісії з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою (далі - Комісія).

Комісія протягом трьох тижнів з дня одержання проекту надає відповідному органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування свій висновок щодо погодження проекту або відмови у його погодженні. У разі відмови у погодженні проект повертається заявнику у зазначений у цій частині строк.

Підставою відмови у погодженні проекту може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

У разі якщо проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає обов'язковій державній експертизі землевпорядної документації, погоджений проект подається Комісією до відповідного органу земельних ресурсів для здійснення такої експертизи.

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

З наведеного вбачається, що рішення про надання земельної ділянки у власність приймається на підставі погодженого проекта землеустрою.

З метою забезпечення повного і всебічного з'ясування обставин справи суд першої інстанції ухвалою суду від 22.10.2014 (повторно) витребував у Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області та відділу Держземагенства у Києво-Святошинському районі Київської області завірену належним чином копію проекту землеустрою щодо відведення у власність громадянину України ОСОБА_10 земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області та зобов'язано Києво-Святошинську районну державну адміністрацію Київської області та відділ Держземагенства у Києво-Святошинському районі Київської області надати витребовувані документи у строк до 30.10.2014 безпосередньо до канцелярії суду.

Станом на 25.11.2014 відділом Держземагенства у Києво-Святошинському районі Київської області вимог ухвали від 22.10.2014 не виконано - до суду не надано завірену належним чином копію проекту землеустрою щодо відведення у власність громадянину України ОСОБА_10 спірної земельної ділянки.

Києво-Святошинська районна державна адміністрація Київської області на виконання вимог ухвали суду від 22.10.2014 повідомила суд, що запитувана землевпорядна документація у райдержадміністрації не зберігається (а.с. 60 том VI).

Згідно з частинами першою та другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням зазначеного, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що спірне розпорядження № 3545 від 19.12.2012 Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області прийнято на підставі неіснуючої документації із землеустрою на земельну ділянку (проекту землеустрою), що є достатньою підставою для визнання його протиправним та скасування.

Враховуючи вимоги ч. 1 ст. 125 та ч. 1 ст. 126 Земельного кодексу України (в редакції на час прийняття розпорядження № 3545) право власності ОСОБА_10 на земельну ділянку виникло з моменту отримання ним державного акта та його державної реєстрації.

Зважаючи на те, що зазначені норми встановлювали нерозривний зв'язок між виникнення права власності на земельну ділянку з обов'язковим одержанням її власником державного акта, який би посвідчував його право власності, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про визнання недійсним і державного акта, виданого на підставі незаконного рішення місцевої державної адміністрації.

Таку правову позицію наведено в постанові Верховного Суду України від 28.01.2015 по справі № 6-221цс14.

Зважаючи на викладене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни мотивувальної частини оскаржуваної постанови суду першої інстанції.

Розглядаючи вимоги адміністративного позову про зобов'язання Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області в її рішення від 18.05.2010 №№ 4/25, 4/26, 4/27, 4/28, 4/29, 4/31 внести виправлення в частині збільшення площі земельних ділянок з 0,06 га до 0,25 га, колегія суддів виходить з такого.

Як встановлено колегією суддів, відповідно до рішення Гореницької сільської ради від 30.07.2012 «Про затвердження Генерального плану села Луки», спірна земельна ділянка, на яку претендують позивачі, станом на даний час знаходиться поза межами с. Лука Києво-Святошинського району Київської області, а тому Гореницька сільська рада не має права розпоряджатися нею в силу положень п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України.

Крім цього, згідно з п. 34 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин здійснюється виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Оскільки сільська рада є колегіальним органом, вирішення земельних питань відноситься до виключної компетенції цього органу, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення вимог адміністративного позову про зобов'язання Гореницької сільської ради внести зміни до прийнятих раніше рішень, що є актами індивідуальної дії.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про зобов'язання Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області винести рішення у формі розпорядження про надання позивачам дозволу на розробку проекту землеустрою на частини земельної ділянки по 0,25 га кожному за рахунок земельної ділянки кадастровий номер 3222482003:04:007:5004 для подальшої передачі частин ділянки у власність позивачам, суд першої інстанції виходив з того, що позивачами не надано доказів порушення їх прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Таким чином, необхідною умовою для задоволення позовних вимог є встановлення факту порушення прав позивача оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.

Стаття 118 Земельного кодексу України визначає порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами.

Положеннями зазначеної статті в редакції на даний час передбачено, що громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.

В матеріалах справи відсутні рішення Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області про відмову у наданні позивачам дозволу на розробку проекту землеустрою на частини земельної ділянки по 0,25 га кожному за рахунок земельної ділянки кадастровий номер 3222482003:04:007:5004.

Судом не встановлено порушення прав позивачів, у зв'язку з чим, враховуючи і те, що питання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою відноситься до внутрішньої компетенції відповідача та повинно бути вирішено з дотриманням встановленої законодавством процедури, в суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог про зобов'язання Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області винести рішення у формі розпорядження про надання позивачам дозволу на розробку проекту землеустрою на чистини земельної ділянки по 0,25 га кожному за рахунок земельної ділянки кадастровий номер 3222482003:04:007:5004 для подальшої передачі частин ділянки у власність.

Стосовно вимог адміністративного позову про визнання протиправною бездіяльності Київської обласної ради щодо виконання її рішення № 313-23 від 27.10.2005 колегія суддів зазначає наступне.

Як встановлено вище, рішенням Київської обласної ради ІV скликання від 27.10.2005 року № 313-26-IV «Про встановлення меж окремих населених пунктів Київської області» затверджено межі с. Гореничі, с. Гнатівка та с. Лука Києво-Святошинського району Київської області згідно з відповідними проектами землеустрою.

Таке право обласної ради було передбачене ч. 2 ст. 174 Земельного кодексу України (в редакції на час прийняття рішення 313-26-IV), відповідно до якої рішення про встановлення і зміну меж сіл, селищ приймаються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською чи Севастопольською міською радами за поданням районних та відповідних сільських, селищних рад.

Позовні вимоги в цій частині позивачі обґрунтовують тим, що відповідно до рішення Київської обласної ради ІV скликання від 27.10.2005 року № 313-26-IV «Про встановлення меж окремих населених пунктів Київської області» спірна земельна ділянка знаходилася в межах с. Гореничі, проте внаслідок прийняття Гореницькою сільською радою Києво-Святошинського району Київської області рішення від 30.07.2012 № 2 «Про затвердження генерального плану села Лука Києво-Святошинського району Київської області», згідно з яким спірна земельна ділянка розташована за межами с. Лука, що позбавляє їх права отримання земельної ділянки в порядку приватизації.

Чинна редакція ч. 2 ст. 173 Земельного кодексу України передбачає, що межі району, села, селища, міста, району у місті встановлюються і змінюються за проектами землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних одиниць.

Проекти землеустрою щодо зміни меж населених пунктів розробляються з урахуванням генеральних планів населених пунктів.

Згідно з ч. 2 ст. 174 Земельного кодексу України в чинній редакції рішення про встановлення і зміну меж сіл, селищ, які входять до складу відповідного району, приймаються районною радою за поданням відповідних сільських, селищних рад.

З аналізу змісту ст. 174 Земельного кодексу України в редакції на час розгляду справи вбачається, що до повноважень обласних рад не відноситься встановлення меж сіл, у зв'язку з чим колегія суддів приходить до висновку про відсутність правових підстав для визнання протиправною бездіяльності Київської обласної ради щодо виконання її рішення № 313-23 від 27.10.2005, враховуючи при цьому в відсутність порушених прав позивачів.

З цих же підстав не підлягають задоволенню і вимоги позивачів про скасувати рішення Гореницької сільської ради від 30.07.2012 «Про затвердження Генерального плану села Луки», прийнятого всупереч рішенню Київської обласної ради № 313-26 від 27.10.2005 з метою неможливості виконати власні рішення сільради від 18.05.2010 №№ 4/25, 4/26, 4/27, 4/28, 4/29, 4/31.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів, вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення відповідно до норм матеріального та процесуального права.

За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного, керуючись статтями 41, 105, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 листопада 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.Б. ПаріновСудді І.О. Грибан О.А. Губська

Ухвалу в повному обсязі виготовлено 10.03.2015 року

Головуючий суддя Парінов А.Б.

Судді: Губська О.А.

Грибан І.О.