Постанова № 43030868, 26.02.2015, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2015 року Справа № 803/106/15-a

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Костюкевича С.Ф.,

при секретарі судового засідання Кравчик В.В.,

за участю представника позивача Лапковського О.Ю.,

представника відповідача Остапчука Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства «Волинський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» до Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

28 січня 2015 року Дочірнє підприємство «Волинський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» в інтересах своєї філії «Ковельська дорожньо-експлуатаційна дільниця» (далі - ДП «Волинський облавтодор») звернулось з позовом до Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області (далі - Ковельська ОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26 листопада 2014 року №0013431703.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач 26.11.2014 року виніс оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0013431703 на підставі акту від 12.11.2014 року №813/03-06-22-05422604 «Про результати позапланової виїзної перевірки філії «Ковельський автодор» ДП «Волинський облавтодор» з питань дослідження фінансового стану підприємства, цільового використання коштів, фактичної можливості виплати заробітної плати та своєчасності нарахування, утримання та перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб за період з 01.01.2014 року по 22.09.2014 року». Перевіркою встановлено порушення пп. а п. 176.2 ст. 176, пп. 168.1.2 пп. 168.1.4 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України (далі - ПК України), внаслідок чого філією Ковельський автодор» несвоєчасно перераховано до бюджету за січень-серпень 2014 року - 69 402,95 грн. податку з доходів фізичних осіб. За прострочення встановлених строків сплати податку перевіркою нараховано пеню у розмірах визначених п. 129.4 ст. 129 ПК України в сумі - 1 100 грн.

Позивач не погоджується з висновками акту перевірки та оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням. Вважає зазначене рішення відповідача таким, що прийняте з порушенням норм чинного законодавства, оскільки начальник філії несе відповідальність за своєчасність виплати заробітної плати працівникам філії та за своєчасність розрахунків з бюджетними і позабюджетними фондами з моменту отримання коштів на їх виплату від ДП «Волинський облавтодор» (п.5,8, 5.11 Положення про філію).

Згідно пунктом 127.1 ст. 127 ПК України передбачено санкції за нарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків.

Філією заробітна плата, тобто дохід не виплачено чи виплачувалась не вчасно. Проте податку з доходів фізичних осіб сплачувався до чи одночасно з виплатою заробітної сплати працівникам, як це передбачено кодексом.

Вважають, що відсутність факту фактичної виплати доходу, відсутній склад порушення, за яке передбачено санкції по зазначеному п. 127.1 ст. 127 ПК України.

Крім того посилається на те, що перевірка проводилась у відповідності до п. 78.1.11 ст. 78 ПК України, тобто на підставі подання слідчого у кримінальній справі та відповідно до п. 86.9 ст. 86 ПК України контролюючий орган повинен був провести перевірку та направити її результати слідчому без винесення будь-яких рішень-повідолень, оскільки рішення-повідомлення може бути винесене лише після винесення вироку чи закриття кримінальної справи, а справа на даний час тільки розслідується, тому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення №0013431703 від 26.11.2014 року.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав викладених в позовній заяві. Просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Підтвердив, що по даній філії в 2012 році вже виносилось податкове повідомлення-рішення на суму 34 681 грн. за несвоєчасне перерахування податку з доходів фізичних осіб при виплаті заробітної плати за квітень-грудень 2011 року, яке підприємством не оскаржувалось в судовому порядку.

Представник відповідача позов не визнала, в наданих суду усних та письмових запереченнях посилається на те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем на підставі закону за порушення позивачем п.п. а. п. 176.2 ст. 176, п.п.168.1.2, 168.1.5 п. 168 ст. 168 ПК України за несвоєчасне перерахування позивачем податку на доходи фізичних осіб за січень-серпень 2014 року. Просить суд відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до часткового задоволення, враховуючи наступне.

Частина 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Судом встановлено, що Філія «Ковельське дорожньо-експлуатаційне управління» створена як відособлений структурний підрозділ Дочірнього підприємства «Волинський облавтодор» відповідно до наказу № 156 від 09 квітня 2002 року Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України». Філія створена шляхом реорганізації філії «Ковельське дорожньо-експлуатаційне управління» відповідно до наказу № 25 від 11 червня 2002 року Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України». Філія не є юридичною особою а створена як відособлений підрозділ Дочірнього підприємства «Волинський облавтодор». Перебуває на податковому обліку в Ковельській ОДПІ з 03 жовтня 2005 року за № 915.

Перевіряючи спірне податкове повідомлення-рішення на відповідність його вимогам частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (у редакції від 03.02.2013 р.), документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Згідно із підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (у редакції від 03.02.2013 р.), документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.

Судом встановлено, що у період з 03 листопада 2014 року по 07 листопада 2014 року на підставі направлень №212/03-06-22, №213/03-06-17 від 03 листопада 2014 року та наказу №862 від 03 листопада 2014 року, посадовими особами Ковельської ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку Філії з питань дослідження фінансового стану підприємства, цільового використання коштів, фактичної можливості виплати заробітної плати та своєчасності нарахування, утримання та перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб за період з 01 січня 2014 року по 22 вересня 2014 року, за результатами якої складено акт №813/03-06-22-05422604 від 12 листопада 2014 року (а.с.7-11).

Підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача була постанова старшого слідчого Слідчого відділення Волинського лінійного відділення УМВС України на Львівський залізниці старшого лейтенанта міліції Мартинюк Д. О. від 06 жовтня 2014 року, яка досліджена в судовому засіданні

Актом перевірки №813/03-06-22-05422604 від 12 листопада 2014 року зафіксовано порушення позивачем пп. а. п .176.2. ст. 176, пп.168.1.2, пп.168.1.4 п. 168.1 ст.168 розділу IV ПК України, в результаті чого відповідно до вимог п.129.4 ст.129 ПК України нараховано пеню в сумі - 1 100 грн. В результаті перевірки встановлено несвоєчасне перерахування податку з доходів фізичних осіб при виплаті заробітної плати (борг) в сумі 69 402,95 грн.

За результатами проведеної перевірки, 26 листопада 2014 року Ковельською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0013431703 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати в сумі 52 049,68 грн.

Позивачем було оскаржено вищевказане податкове повідомлення-рішення у адміністративному порядку до Головного управління ДФС у Волинській області. Рішенням Головного управління ДФС у Волинській області від 19 грудня 2014 року № 1506/10/03-20-10-03-06 про результати розгляду первинної скарги, скарга залишена без задоволення а податкове повідомлення-рішення від 26 листопада 2014 року № 0013431703 - без змін.

Щодо доводів позивача про порушення відповідачем пункту 86.6 статті 86 Податкового кодексу України при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, суд зазначає наступне.

Як встановлено судом, документальна позапланова виїзна перевірка відокремленого підрозділу філії Ковельська «ДЕД» ДП «Волинський облавтодор» була проведена на підставі постанови слідчого від 06 жовтня 2014 року.

Згідно із пунктом 86.9 статті 86 Податкового кодексу України (у редакції від 01.10.2013 року), у разі якщо грошове зобов'язання розраховується контролюючим органом за результатами перевірки, проведеної з обставин, визначених підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, щодо кримінального провадження, у якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи) або фізичної особи - підприємця, що перевіряється, предметом якого є податки та/або збори, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається таким контролюючим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим контролюючим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили. Матеріали такої перевірки разом з висновками контролюючого органу передаються органу, що призначив перевірку.

Як свідчать матеріали справи, на адресу Ковельської ОДПІ надійшла копія постанови старшого слідчого відділення Волинського лінійного відділення УМВС України на Львівський залізниці старшого лейтенанта міліції Мартинюк Д. О. від 06 жовтня 2014 року.

.Отримавши дану постанову, контролюючий орган, відповідно до вимог пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України, протягом 10 робочих днів за результатами проведеної перевірки прийняв податкове повідомлення-рішення №0013431703.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що відповідачем дотримано визначену законом процедуру прийняття та направлення спірного податкового повідомлення-рішення, крім того, судом встановлено правомірність застосування штрафу до філії Ковельська «ДЕД» ДП «Волинський облавтодор» даним податковим повідомленням-рішенням.

З приводу доводів позивача про передчасність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та наявності підстав для їх скасування, у зв`язку їх винесенням відповідачем на підставі висновків акту позапланової перевірки, яку призначено відповідно до кримінально-процесуального закону, зважаючи на недоведеність з боку відповідача наявності на момент винесення податкових повідомлень-рішень вироку/рішення суду, винесеного за результатами розгляду кримінальної справи по якій призначено податкову перевірку, суд зазначає наступне.

Пунктом 58.4 статті 58 ПК України встановлено, що у разі коли судом за результатами розгляду кримінального провадження про кримінальне правопорушення, предметом якого є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена судовим рішенням, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом.

Відповідно до положень пп.78.1.11 п.78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка призначається у разі, якщо отримано судове рішення - суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.

Пунктом 86.9 статті 86 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно - розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо перегляду ставок деяких податків і зборів» від 20 листопада 2012 року № 5503-VІ, який набрав чинності 04.01.2013 року, внесено зміни до пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України, а саме у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, проведеної з обставин, визначених підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, щодо кримінального провадження, у якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи) або фізичної особи - підприємця, що перевіряється, предметом якого є податки та/або збори, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається таким податковим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим податковим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили.

Матеріали такої перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються органу, що призначив перевірку.

З огляду на викладене, суд зазначає, що обставини, коли податкове повідомлення-рішення за результатами перевірки, призначеної на підставі постанови слідчого, не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду, обмежені лише випадком, коли таку перевірку призначено в межах кримінального провадження, у якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи) або фізичної особи - підприємця, що перевіряється, предметом якого є податки та/або збори.

Крім того, з листа Державної податкової адміністрації України від 25.01.2011 року №1754/7/23-8017 вбачається, що за результатами перевірок платників податків, призначених в рамках порушеної кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори (ст. 212 Кримінального кодексу України), контролюючий орган визначає суми грошових зобов'язань, але податкове повідомлення-рішення не приймає. В інших випадках (за результатами перевірок платників податків відносно яких та/ або їх посадових осіб кримінальну справу не порушено або порушено кримінальну справу, предметом якої не є податки, збори) грошові зобов'язання визначаються та, відповідно, приймається податкове повідомлення-рішення щодо платників податків в загальновстановленому порядку (п. 58.1 ст. 58 ПКУ).

Судом встановлено, що перевірка філії Ковельська «ДЕД» ДП «Волинський облавтодор» проведена на підставі постанови старшого Слідчого відділення Волинського лінійного відділення УМВС України на Львівський залізниці старшого лейтенанта міліції Мартинюк Д. О. від 06 жовтня 2014 року в межах кримінального провадження №42014030000000168 від 22 вересня 2014 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 175 КК України, (за фактом невиплати заробітної плати службовими особами Дочірнього підприємства «Волинський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»).

Таким чином, кримінальне провадження відносно службових осіб Дочірнього підприємства «Волинський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» зареєстроване не за вчинення кримінального правопорушення, предметом якого є податки та збори, у зв'язку з чим, в даних правовідносинах п. 58.4 ст. 58 ПК України не застосовується.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що контролюючий орган за результатом перевірки, проведеної з обставин, визначених пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК України та на підставі акту від 12.11.2014 року №813/03-06-22-05422604 мав право виносити податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб.

Порядок нараховування, утримання та сплати податку на доходи фізичних осіб передбачений розділом IV Податкового кодексу України.

Так, п.168.1 ст.168 ПК України встановлено, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Пункт 168.1.2 статті 168 передбачає, що податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Пунктом 168.1.5 статті168 ПК України передбачено, що якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Судом встановлено, що позивач при виплаті заробітної плати своїм працівникам за січень - вересень 2014 року, в силу п. 14.1.180 Податкового кодексу України, виступав податковим агентом щодо податку на доходи фізичних осіб, відповідно до п. 162.1.3 ст. 162 Податкового кодексу України, зобов'язаний був своєчасно нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

З огляду на встановлені обставини, спірним питанням в межах даного позову є не тільки правомірність нарахування податковим органом штрафних (фінансових) санкцій на підставі п. 127.1 ст. 127 Податкового кодексу України, а також і відповідність застосованого розміру штрафних санкцій вчиненому порушенню.

Пунктом 127.1 статті 127 ПК України передбачено, що за ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, -

тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок вчинення таких дій, та обов'язок щодо погашення такого податкового боргу покладається на особу, визначену цим Кодексом, у тому числі на податкового агента. При цьому платник податку - отримувач таких доходів звільняється від обов'язків погашення такої суми податкових зобов'язань або податкового боргу, крім випадків, встановлених розділом IV цього Кодексу.

Як вбачається з системного аналізу та правового змісту положень статті 127 ПК України встановлюється відповідальність, яка покладається на платника податків, в тому числі і на податкового агента, саме за несплату (неперерахування) податків, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, при чому відповідність розміру штрафних санкцій за вчинення такого порушення визначається (обчислюється) не з часу затримки такої не сплати, як то передбачено ст.126 ПК України, а з кількості разів допущених таких порушень протягом певного періоду часу (1095 днів). Тобто, положення ст.127 ПК України підлягало застосуванню до періоду січень - вересень 2014 року.

В судовому засіданні з оглянутих судом письмових доказів, що долучені до адмінсправи вбачається, що Ковельською ОДПІ вже проводилась документальна планова виїзна перевірка філії «Ковельський автодор» ДП «Волинський облавтодор» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2011 року по 31.03.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 року по 31.03.2012 року за результатом якої складений акт №608/22-05422604 від 10.09.2012 року. Перевіркою встановлено несвоєчасний перерахунок до бюджету за квітень-грудень 2011 року в сумі 168 128,12 грн. податку на доходи фізичних осіб та не перераховано за січень-березень 2012 року податок на доходи фізичних осіб в сумі 10 509,88 грн., відповідно до п. 127.1 ст. 127 ПК України нараховано штрафну санкцію за несвоєчасну сплату податку на доходи фізичних осіб в розмірі 25 відсотків. На підставі акта №608/22-05422604 від 10.09.2012 року Ковельською ОДПІ винесене податкове повідомлення-рішення №0000031701 від 20.09.2012 року, яким застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 34 681 грн. В судовому засіданні представник позивача підтвердив, що податкове повідомлення-рішення №0000031701 від 20.09.2012 року ними не оскаржувалось в будь-якому порядку.

В той же час визначаючи розмір штрафної санкції, суд зазначає, що контролюючий орган безпідставно застосував штраф у розмірі 75 відсотків суми податку, оскільки податковий орган не застосовував до позивача штрафних санкції по ч. 2 п. 127.1 ст. 127 ПК України протягом 1095 днів, що виключає по собі наявність повторності (втретє) та підстав для застосування розміру штрафу у вигляді 75 відсотків суми податку. Тобто, в даному випадку розмір штрафної санкції слід обчислювати з суми 69 552,06 грн. несплаченого податку на доходи з фізичних осіб за січень - вересень 2014 року виходячи з 50 відсотків суми податку, що підлягає сплаті до бюджету. Розмір штрафної санкції внаслідок такого обчислення складає 34 776,05 грн. (69 552,06 / 50%)

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду від 03.02.2015 року в справі №К/800/59780/14.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що, податкове повідомлення-рішення від 26 листопада 2014 року №0013431703, слід вважати протиправним в частині визначення штрафної (фінансової) санкції у розмірі 17 273,63 грн. (52 049,68 грн. загал. сума штраф за ППР - 34 776,05 грн. правомірн. сума штрафу = 17 273,63 грн.).

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, усі рішення та дії суб'єкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті (вчинені) на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом.

Судом також приймається до уваги, що відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Крім того, відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин першої, другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень повністю не було доведено про правомірність встановлених під час перевірки порушень позивачем вимог діючого законодавства та як наслідок обґрунтованості винесення спірного податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, виходячи із наданих частиною другою статті 162 КАС України суду повноважень, з наведених вище підстав адміністративний позов слід задовольнити шляхом прийняття постанови про скасування податкового повідомлення-рішення Ковельської ОДПІ від 26 листопада 2014 року №0013431703 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 17 273,63 грн., а в решті - залишити без змін.

Згідно з частиною 1 статті 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру - 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Згідно із частиною 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

З платіжного доручення №9 від 23.01.2015 року вбачається, що позивачем сплачено судовий збір з вимог майнового характеру в сумі 182,70 грн., тобто 10% ставки судового збору.

Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2015 рік» розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня 2015 року становить 1 218,00 грн.

Таким чином, будь-який адміністративний позов майнового характеру підлягає оплаті судовим збором у сумі 1 827 грн. (не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати).

Згідно податкового повідомлення-рішення від 26.11.2014 року №0013431703 позивачу збільшено суму грошового зобов'язання на 52 049,68 грн.

Враховуючи те, що судом скасовується податкове повідомлення-рішення №0013431703 від 26.11.2014 року в частині застосування штрафної (фінансової) санкції в сумі 17 273,63 грн., тому згідно ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» решта суми судового збору стягується з позивача пропорційно до відхиленої частини вимоги, що становить 1 220,44 грн. (66,8 % сума ставки судового збору пропорційно до відхиленої частини позову) - 182,70 (сплачена сума збору при поданні позову) = 1 037,74 грн.

Таким чином з позивача слід стягнути на користь бюджету України несплачену суму судового збору в розмірі 1 037,74 грн.

Керуючись статтями 11, 17, 71, 158, 160, 162, 163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі статтей 75, 78, 86, 127, 168 Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Податкове-повідомлення рішення Ковельської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області №0013431703 від 26 листопада 2014 року скасувати в частині застосування до філії «Ковельська дорожньо-експлуатаційна дільниця» Дочірнього підприємства «Волинський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» грошового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 17 273 (сімнадцять тисяч двісті сімдесят три гривні) 63 копійки.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Дочірнього підприємства «Волинський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (43001, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Ковельська, будинок 41, код ЄДРПОУ 32035139) на користь Державного бюджету України несплачену суму судового збору у розмірі 1 037 (одну тисячу тридцять сім) гривень 74 копійки пропорційно до відхиленої частини вимоги.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде виготовлено 01 березня 2015 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий С.Ф. Костюкевич