Ухвала суду № 43030594, 05.03.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/6492/14 Головуючий у 1-й інстанції: Лисенко В.І. Суддя-доповідач: Бистрик Г.М.

У Х В А Л А

Іменем України

05 березня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Бистрик Г.М.,

суддів: Желтобрюх І.Л., Мамчура Я.С.,

при секретарі: Гуменюк Т.В.,

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Орес-Агро» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Орес-Агро» до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Орес-Агро» (надалі - ТОВ «Орес-Агро») звернулися в суд з позовом до Головного управління державної фіскальної служби у Київській області (надалі - ГУ ДФС у Київській області) про визнання протиправним пункт наказу ГУ ДФС у Київській області від 24.10.2014 року в частині проведення фактичної перевірки щодо ТОВ «Орес-Агро» в жовтні 2014 року та виключення ТОВ «Орес-Агро» зі списку підприємств, включених в додаток до даного наказу щодо проведення фактичної перевірки у вказані терміни.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2014 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нове рішення про задоволення його позовних вимог.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, учасників судового засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанову суду - без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні вимог позивача.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 29.10.2014 року посадовими особами відповідача на підставі наказу від 24.10.2014 року №14, направлень від 25.10.2014 року №0083, №0084, листа Державної фіскальної служби України від 24.09.2014 року №5245/7/99-99-22-06-03-17/223, проведено фактичну перевірку каси ТОВ «Орес-Агро» з питань дотримання касової дисципліни. Перед початком перевірки, податковим органом пред'явлено направлення на перевірку та копію наказу від 24.10.2014 року №14, що підтверджується підписом головного бухгалтера ТОВ «Орес-Агро» Кравчук О.М. в направленні на перевірку.

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено Акт про проведення фактичної перевірки від 29.10.2014 року №0029/1000/22/36999543.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (надалі - ПК України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення;

Згідно з пунктом 75.1 ст.75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Підстави та порядок проведення перевірок визначено статтями 80-81 Податкового кодексу України.

Так, підпунктом 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України встановлено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.

Відповідно до пункту 81.1 статті 80 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки. Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки. Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється. При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення. У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідачем проведено перевірку за наявності визначених законом підстав та відповідно до порядку встановленого Податкового кодексу України, оскільки податковим органом на підставі звернення Державної фіскальної служби України видано наказ та направлення на проведення перевірки, з яким ознайомлення бухгалтера ТОВ «Орес-Агро».

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Крім того, колегія суддів звертає увагу позивача на тому, що наказ на проведення перевірки є актом одноразової дії і вичерпує себе у разі фактичного проведення такої перевірки, а тому, у разі, якщо позивач вважає свої права порушеними, він має оскаржувати саме рішення суб'єкта владних повноважень, які винесені за результатом перевірки та безпосередньо спричиняють негативні наслідки для позивача.

Суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального права, правову позицію з приводу яких аргументовано виклав в мотивувальній частині оскаржуваного позивачем рішення.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права.

Оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 158, 160, 167, 195, 196, 198, 199, 200, 205, 206, 212, 254, КАС України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Орес-Агро» - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки передбаченні ст. 212 КАС України.

Повний текст ухвали суду виготовлено 11.03.2015 року.

Головуючий суддя: Бистрик Г.М.

Судді: Желтобрюх І.Л.

Мамчур Я.С.

.

Головуючий суддя Бистрик Г.М.

Судді: Желтобрюх І.Л.

Мамчур Я.С