Ухвала суду № 43030148, 17.02.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

17 лютого 2015 року

справа № 804/9523/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Новошицька О.О.

за участю представників:

позивача: - не з’явився

відповідача: - не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Конструкторське бюро «Дніпровське»

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2013 року

у справі № 804/9523/13-а

за позовом публічного акціонерного товариства «Конструкторське бюро «Дніпровське»

до Управління Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі м. Дніпропетровська

про визнання незаконними та скасування рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Конструкторське бюро «Дніпровське» звернулось до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі м. Дніпропетровська, в якому просило:

- визнати незаконним та скасувати рішення відповідача від 28.08.2012 №2102/02-27 про застосування штрафу у розмірі 1,51грн. та нарахування пені у розмірі 0,45грн., а разом 1,96грн. за період з 21.05.2012 до 20.06.2012(а.с.10);

- визнати незаконним та скасувати рішення відповідача від 28.08.2012 №2103/02-27 про застосування штрафу у розмірі 1,51грн. та нарахування пені у розмірі 0,45грн., а разом 1,96грн., за період з 20.06.2012 до 20.07.2012(а.с.11);

- визнати незаконним та скасувати рішення відповідача від 12.09.2012 №2510/02-27 про застосування штрафу у розмірі 7 232,51грн., та нарахування пені у розмірі 795,80грн., разом – 8 028,31грн. за період з 21.05.2012 до 31.08.2012(а.с.12);

- визнати незаконним та скасувати рішення відповідача від 18.02.2013 №357/02-33 про застосування штрафу у розмірі 5 286,76грн., та нарахування пені у розмірі 527,75, разом – 5 814,55грн., за період з 05.09.2012 до 30.11.2012(а.с.13);

- визнати незаконним та скасувати рішення відповідача від 18.02.2013 №409/02-33 про застосування штрафу у розмірі 522,39грн. та нарахування пені у розмірі 52,12грн., разом – 574,51грн. за період з 20.11.2012 до 30.11.2012(а.с.14);

- визнати незаконним та скасувати рішення відповідача від 18.02.2013 №451/02-33 про застосування штрафу у розмірі 140,54грн., та нарахування пені у розмірі 14,05грн., разом 154,59грн. за період з 20.11.2012 до 30.11.2012(а.с.15);

- визнати незаконним та скасувати рішення відповідача від 27.02.2013 №480/02-33 про застосування штрафу у розмірі 16,09грн. та нарахування пені у розмірі 1,16грн., разом – 17,70грн., за період з 20.11.2012 до 30.11.2012(а.с.16);

- визнати незаконним та скасувати рішення відповідача від 16.05.2013 №1676/02-33 про застосування штрафу у розмірі 10,53грн. та нарахування пені у розмірі 1,05грн. – разом 11,58грн.(а.с.17).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення про застосування фінансових санкцій прийняті з огляду на несвоєчасну сплату єдиного внеску за квітень, травень 2012 року, проте вказане не відповідає дійсності, оскільки єдиний внесок за вказаний період сплачено позивачем 21.05.2012, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями. Оспорюванні рішення є безпідставними, оскільки, відповідно до положень абзацу 3 підпункту 7.2.2 пункту 7.2 частини 7 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, при застосуванні штрафів приймається одне рішення після сплати (погашення) у повному обсязі недоїмки окремо за кожний базовий звітний період незалежно від кількості випадків сплати за вказаний період. Також, позивач вказує, що розрахунок штрафних санкцій, наведений у рішенні від 28.08.2012 №2102/02-27 та рішенні від 12.09.2012 №2510/02-27, проведено невірно, пред’явлена до сплати сума не відповідає вимогам діючого законодавства. Крім того, право застосовувати до платника єдиного внеску штрафні санкції та нараховувати пеню виникає у Пенсійного фонду не раніше 21 числа наступного місяця по відношенню до календарного місяця, за який нараховано суми єдиного внеску, в той час як оспорюване рішення від 18.02.2013 №357/02-33 винесено за період, який починається з 05.09.2012. Рішення відповідача №409/02-33 та рішення №1676/02-33 щодо несвоєчасної сплати позивачем єдиного внеску за жовтень 2012 року виписані за один і той самий період, однак в різний час, що суперечить приписам законодавства.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2013 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Постанову суду мотивована тим, що доводи позивача про те, що штраф та пеня нараховані за відсутності недоїмки, є помилковими, не підтвердились також посилання позивача на неправильність розрахунку та винесення рішень за один й той же період, оскільки судом встановлено, що погашення недоїмки відбувалось у порядку календарної черговості з врахуванням розподілу сум єдиного внеску залежно від виду загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Судом також зазначено, що доводи позивача, згідно яких відповідач, протиправно склав рішення від 18.02.2013 №357/02-33 за період, який починається 05.09.2012, чим порушив право платника самостійно визначати призначення платежу, не підтверджуються матеріалами справи. 05.09.2012 позивачем платіжним дорученням №107 сплачено 2,56 грн. із визначенням призначення платежу шляхом направлення суми на погашення фінансових санкцій, визначених рішеннями відповідача від 07.06.2013, зазначена сума направлена управлінням у порядку календарної черговості на погашення недоїмки по особовому рахунку 36,76%-49,7% (36,3%, 5,3%), яка станом на 31.08.2012 року складала 64029,10 грн., нарахування проведено платником згідно звіту за липень 2012 року.

Щодо доводів позивача про відсутність порушень за період з 01.01.2011 до 01.05.2012 згідно висновків довідки управління від 14.06.2012 №125/03-04, судом зазначено, що зазначена перевірка проведена за період березень 2012 року включно, звіт за який подано до 20.04.2012, отже, доводи позивача про протиправність нарахування штрафів та пені рішеннями №2102/02-27 та №2103/02-27 не підтверджуються матеріалами справи.

Не погодившись з рішення суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу (т.2 а. с.224), в якій посилаючись на порушенням судом норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Апеляційна скарга фактично мотивована доводами, викладеними в адміністративному позові.

Представники сторін в судове засідання не з’явились, про час та місце розгляду справи сторони повідомлені судом належним чином.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційних скарг, внаслідок наступного.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі м. Дніпропетровська з 01.01.1991 та зареєстрований як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

28.08.2012 відповідачем прийнято рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне нарахування) №2102/02-27, яким застосовано штраф у розмірі 1,51 грн. (10%) та нараховано пеню у розмірі 0,45 грн. (0,1%) за період з 21 травня 2012 року до 20 червня 2012 року. Нарахування здійснено у зв'язку із наявністю боргу станом на 21.05.2012 в розмірі 15,13 грн., погашеного 20.06.2012 із простроченням платежу на 30 днів.

28.08.2012 відповідачем винесено рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне нарахування) №2103/02-27, яким застосовано штраф у розмірі 1,51 грн. (10%) та нараховано пеню у розмірі 0,45 грн. (0,1%) за період з 20 червня 2012 року до 20 липня 2012 року. Нарахування здійснено у зв'язку із наявністю боргу станом на 20.06.2012 в розмірі 15,13 грн., погашеного 20.07.2012 із простроченням платежу на 30 днів.

12.09.2012 відповідачем винесено рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне нарахування) №2510/02-27, яким застосовано штраф у розмірі 7232,51 грн. (10%) та нараховано пеню у розмірі 795,80 грн. (0,1%) за період з 21 травня 2012 року до 31 серпня 2012 року. Нарахування здійснено у зв'язку із наявністю боргу станом на 20.08.2012 в розмірі 8288,73 грн., погашеного 31.08.2012 із простроченням платежу на 11 днів, а також у зв'язку із наявністю станом на 21.05.2012 боргу в розмірі 7,05 грн., погашеного 01.06.2012 із простроченням платежу на 11 днів; станом на 20.07.2012 боргу в розмірі 7,05 грн., погашеного 31.08.2012 із простроченням платежу на 42 дні; станом на 20.08.2012 боргу в розмірі 64029,10 грн., погашеного 31.08.2012 із простроченням платежу на 11 днів.

18.02.2013 відповідачем винесено рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне нарахування) №357/02-33, яким застосовано штраф у розмірі 5286,76 грн. (10%) та нараховано пеню у розмірі 527,79 грн. (0,1%) за період з 5 серпня 2012 року до 30 листопада 2012 року. Нарахування здійснено у зв'язку із наявністю боргу станом на 05.09.2012 в розмірі 7,05 грн., погашеного 05.09.2012 та 20.09.2012 із простроченням платежу на 16 та 31 день; станом на 20.09.2012 боргу в розмірі 7,05 грн., погашеного 19.10.2012 із простроченням платежу на 29 днів; станом на 22.10.2012 боргу в розмірі 7,05 грн. погашеного 06.11.2012 із простроченням платежу на 15 днів; станом на 20.11.2012 в розмірі 52846,25 грн., погашеного 29.11.2012 та 30.11.2012 із простроченням платежу на 9 та 10 днів.

18.02.2013 відповідачем винесено рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне нарахування) №409/02-33, яким застосовано штраф у розмірі 522,39 грн. (10%) та нараховано пеню у розмірі 52,12 грн. (0,1%) за період з 20 листопада 2012 року до 30 листопада 2012 року. Нарахування здійснено у зв'язку із наявністю боргу станом на 20.11.2012 в розмірі 5223,90 грн., погашеного 29.11.2012 та 30.11.2012 із простроченням платежу на 9 та 10 днів.

18.02.2013 відповідачем винесено рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне нарахування) №451/02-33, яким застосовано штраф у розмірі 140,54 грн. (10%) та нараховано пеню у розмірі 14,05 грн. (0,1%) за період з 20 листопада 2012 року до 30 листопада 2012 року. Нарахування здійснено у зв'язку із наявністю боргу станом на 30.11.2012 в розмірі 1405,35 грн., погашеного 30.11.2012 із простроченням платежу на 10 днів.

27.02.2013 відповідачем винесено рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне нарахування) №480/02-33, яким застосовано штраф у розмірі 16,09 грн. (10%) та нараховано пеню у розмірі 1,61 грн. (0,1%) за період з 20 листопада 2012 року до 30 листопада 2012 року. Нарахування здійснено у зв'язку із наявністю боргу станом на 20.11.2012 в розмірі 160,87 грн., погашеного 30.11.2012 із простроченням платежу на 10 днів.

16.05.2013 відповідачем винесено рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне нарахування) №1676/02-33, яким застосовано штраф у розмірі 10,53 грн. (10%) та нараховано пеню у розмірі 1,05 грн. (0,1%) за період з 20 листопада 2012 року до 30 листопада 2012 року. Нарахування здійснено у зв'язку із наявністю боргу станом на 20.11.2012 в розмірі 105,30 грн., погашеного 30.11.2012 із простроченням платежу на 10 днів.

Згідно витягу з кратки особового рахунку по нарахуванню та сплаті єдиного соціального внеску, фінансових санкцій та пені позивача станом на 01.05.2012 недоїмка склала 142295,33 грн.

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову.

Статтею 4 Закону України №2464-VI від 08.07.2010 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Відповідно до ст.9 Закону №2464-VI єдиний внесок обчислюється виключно у національній валюті, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі. Обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Єдиний внесок, відповідно до ст. 7 Закону №2464-VI нараховується на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Пунктом 4.1 ст. 4 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої Постановою Пенсійного фонду №21-5 від 27.09.2010, передбачено, що єдиний внесок нараховується на суми нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», відповідно до класів професійного ризику виробництва, до яких віднесено платників єдиного внеску з урахуванням видів їх економічної діяльності.

За правилами пункту 8 ст. 9 Закону №2464-VI платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітнім періодом є календарний місяць.

Днем сплати єдиного внеску вважається день списання банком або Державним казначейством України суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок Пенсійного фонду у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки Пенсійного фонду (п.10 ст.9 Закону №2464-VI).

Пунктом 6 частини 1 ст. 1 Закону №2464-VI передбачено, що сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена територіальними органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених цим Законом є недоїмкою.

Відповідно до ч. 12 ст. 9 Закону №2464-VI встановлено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).

Згідно п.11 ст.9 Закону №2464-VI, положення якого кореспондуються з п.7.1, 7.2 розділу VІІ Інструкції №21-5, у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Згідно частини 4 ст.25 Закону №2464-VI територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки платник зобов'язаний сплатити зазначені у вимозі суми недоїмки, штрафів та пені.

На виконання вищевказаних вимог відповідачем направлено позивачу наступні вимоги на суму недоїмки зі сплати єдиного внеску: №Ю-1190/3-02-14 від 3 травня 2012 року на загальну суму 142295,33 грн., №Ю-1590/4-02-14 від 1 червня 2012 року на загальну суму 22,18 грн., №Ю-1766/5-02-14 від 2 липня 2012 на загальну суму 15,13 грн.

За змістом частини 3, ч. 11 ст. 25 Закону України №2464-VI суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів. Територіальний орган Пенсійного фонду застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: 1) у разі ухилення від взяття на облік або несвоєчасного подання заяви про взяття на облік платниками єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", накладається штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; 2) за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум; 3) за донарахування територіальним органом Пенсійного фонду або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 5 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний базовий звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску; 4) за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої цим Законом, територіальним органом Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; 5) за неналежне ведення бухгалтерської документації, на підставі якої нараховується єдиний внесок, накладається штраф у розмірі від восьми до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; 6) за несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів), накладається штраф у розмірі 10 відсотків таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум.

За рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення (ч.6 ст.25 Закону №2464-VI).

Згідно ч. 10 ст. 25 Закону №2464-VI на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати на кожний день прострочення платежу.

Відповідно до ч. 13 ст. 25 Закону №2464-VI нарахування пені починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.

За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску територіальний орган Пенсійного фонду застосовує до платника єдиного внеску штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум (п.11 ст.25 Закону №2464-VI).

Таким чином, зважаючи на підтверджену матеріалами справи недоїмку позивача зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування штрафів та пені відповідачем є законним та обґрунтованим. До того ж, матеріалами справи підтверджено правомірне погашення недоїмки у порядку календарної черговості з врахуванням розподілу сум єдиного внеску залежно від виду загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи дослідив обставини, які мають значення для справи, ухвалив законне та обґрунтоване рішення про відмову в задоволенні позову.

Доводи, викладені відповідачем в апеляційній скарзі, не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції, у зв’язку з чим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Одночасно колегія суддів зазначає, що ухвалою апеляційного суду від 02.09.2014 у даній справі за заявою позивача відповідно до ст.88 КАС України відстрочено сплату судового збору до 17.03.2015 – дати, на яку справу призначено до судового розгляду.

В подальшому у зв’язку із зміною графіку роботи колегія суддів, розгляд цієї справи призначено на 17.02.2015, про що винесено ухвалу від 01.10.2014, копія якої направлена сторонам.

Приймаючи до уваги, що на призначену дату розгляду апеляційної скарги позивача – 17.02.2015 судовий збір позивачем не сплачений, відповідно до ч.2 ст.88, ст.94 КАС України належить до стягнення з позивача сума судових витрат – судовий збір в розмірі 840,42 грн.

Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Конструкторське бюро «Дніпровське» залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2013 року у справі № 804/9523/13-а залишити без змін.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Конструкторське бюро «Дніпровське» на користь держави судовий збір в сумі 840,42 грн.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко