Ухвала суду № 43030113, 10.02.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

10 лютого 2015 рокусправа № 804/3991/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Баранник Н.П.

суддів: Малиш Н.І. Щербака А.А.

за участю секретаря судового засідання: Спірічева Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Приватного підприємства "Укрхімагро" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 травня 2013 року у справі № 804/3991/13-а за адміністративним позовом Приватного підприємства "Укрхімагро" до Дніпродзержинської об'єднаної Державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Укрхімагро" (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Дніпродзержинської об'єднаної Державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби (далі - відповідач), в якому просило визнати недійсними податкові повідомлення-рішення від 11.03.2013р. №0000092202 та № 0000182202.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 травня 2013 року у задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства "Укрхімагро" відмовлено повністю.

Позивач, не погодившись з рішенням суду, подав апеляційну скаргу. В скарзі, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 травня 2013 року та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги та наполягав на її задоволенні. Зазначив, що господарські операції з контрагентами мали реальний характер, були здійснені за правочинами, які повністю відповідають вимогам закону, первинні документи оформлені належним чином.

Представник відповідача просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши представників сторін, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що фахівцями податкового органу була проведена позапланова документальна виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Проммаст Стандарт", ТОВ "Різано Трейд", ТОВ ТПК "Техномашпостач", ТОВ "Дормашавто" за період з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2012 року, за результатами якої складено акт № 2010/72/22.2-07/37103350 (а.с.9-36).

Під час перевірки були встановлені наступні порушення:

- завищення валових доходів, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування ПП "Укрхімагро" у відповідності п. 1.31, 1.32, п.1.23 ст. 1, п.п. 4.1.1, 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", та п.п. 14.1.191, п. 14.1 ст. 191, п. 134.1 ст. 134, п. 135.1, ст. 135 та п. 137.1 ст. 137 Податкового кодексу України на загальну суму 719 007 грн., в тому числі: І квартал 2011 року - 132 740 грн., II квартал 2011 року - 215 608 грн., III квартал 2011 року - 260 392 грн., IV квартал 2011 року - 110 267 грн.; завищення валових витрат, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування ПП "Укрхімагро" у відповідності п.5.1 , п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", та п. 134.1 ст. 134, п. 138.1 ст. 138 та п. 138.4 ст. 138 Податкового кодексу України на загальну суму 378 526 грн., в тому числі: І квартал 2011 року - 44 333 грн., II квартал 2011 року - 16 483 грн., III квартал 2011 року - 209 167 грн., IV квартал 2011 року - 108 542 грн.; заниження валових доходів, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування ПП "Укрхімагро" у відповідності п.п. 14.1.181, п. 14.1 ст. 14, п. 134.1 ст. 134, п. 135.1, п.п. 135.5.4, п.п. 135.5.4 ст. 135 та п. 137.1 ст. 137 Податкового кодексу України на загальну суму 32 950 грн., в тому числі: І квартал 2011 року -21 750 грн., II квартал 2011 року - 4 200 грн., III квартал 2011 року - 7 000 грн., що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 88 093 грн. в тому числі: І квартал 2011 року - 27 539 грн., II квартал 2011 року - 46 765 грн., III квартал 2011 року - 13 392 грн., IV квартал 2011 року - 397 грн.;

- завищення податкових зобов'язань (в частині придбання товарно-матеріальних цінностей у ТОВ "Проммаст Стандарт", ТОВ "Різано Трейд", ТОВ ТПК "Техномашпостач", ТОВ "Дормашавто" у відповідності до п.44.1, п.44.3, п.44.5, п.44.6 ст.44, п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України сум ПДВ у загальній сумі 75 705,0 грн. в тому числі: лютий 2011 року - 7 416,67 грн., березень 2011 року - 1 450,00 грн., травень 2011 року-3 296,67 грн., серпень 2011 року - 2 500,00 грн., вересень 2011 року-39 333,33 грн., жовтень 2011 року - 15 983,33 грн., листопад 2011 року - 5 725,00 грн.;

- завищення податкового кредиту ПП "Укрхімагро" відповідно до п.44.1, п.44.3, п.44.5, п.44.6 ст.44, п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України в частині нібито придбаних товарно-матеріальних цінностей у ТОВ "Проммаст Стандарт", ТОВ "Різано Трейд", ТОВ ТПК "Техномашпостач", ТОВ "Дормашавто".

На підставі акту перевірки, 11.03.2013р. відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення:

- №0000182202, яким визначено позивачу суму зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 88094,00, з яких: за основним платежем - 88093,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 грн.;

- №0000092202, яким визначено суму зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 69507,00 грн., з яких: за основним платежем - 67106,00грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 2401,00грн..

Позивач, вважаючи зазначені рішення протиправними, звернувся до суду з позовом про визнання їх недійсними.

Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позовних вимог, і з його висновками погоджується колегія суддів апеляційної інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до пункту 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частинами другою та третьою статті 9 цього ж Закону передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У свою чергу, підпункт 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України містить застереження, за яким не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Таким чином, для віднесення платником податку до податкового кредиту суми податку на додану вартість необхідно, зокрема, підтвердити відповідними бухгалтерськими документами факти отримання товару (послуги) та його оплати, а також наявність мети отримання товару (в даному випадку послуг), пов'язаної із подальшим використанням їх в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Оскільки надані позивачем під час перевірки документи (договори та акти виконаних робіт по навантаженню та розвантаженню, фасуванню міндобрив), всупереч приписів ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", крім узагальненого найменування послуг та їх вартості, не містили чіткого визначення їх змісту та обсягу, не надано й інших доказів, що підтверджують використання позивачем таких послуг у власній господарській діяльності, такі документи є недостатніми доказами та не підтверджують фактичного виконання договірних робіт.

Частина документів, що надавалася позивачем на підтвердження реальності здійснених господарських операцій містить суперечливі дані, оформлена не у відповідності до вимог Закону.

Оскільки порушення позивачем приписів податкового законодавства за вказаний вище період знайшло своє підтвердження, підстави для задоволення позовних вимог та скасування оскаржених податкових повідомлень-рішень відсутні.

Мотивація та доводи, наведені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції. Колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу позивача слід залишити без задоволення, а оскаржену постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Укрхімагро" - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 травня 2013 року у справі № 804/3991/13-а - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст ухвали виготовлено 03.03.2015р..

Головуючий: Н.П. Баранник

Суддя: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак