Постанова № 43029887, 05.03.2015, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2015 року м. ПолтаваСправа № 816/392/15-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бойка С.С.,

за участю:

секретаря судового засідання - Носенка М.В.,

позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Кравцова В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Карлівському районі Полтавської області про визнання незаконною та скасування вимоги, -

В С Т А Н О В И В:

06 лютого 2015 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Карлівському районі Полтавської області про визнання незаконною та скасування вимоги № Ф 508 У від 09.08.2011.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що вимога Управління Пенсійного фонду України в Карлівському районі Полтавської області не є виконавчим документом та оформлена з порушенням вимог встановлених чинним законодавством.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав. У наданих до суду письмових запереченнях просив в задоволені позову відмовити посилаючись на те, що 05.05.2011 управлінням було сформовано та вручено позивачу вимогу № Ф 508 У, яка була отримана позивачем особисто 15.06.2011 про що свідчить корінець вимоги. Вказував на те, що ОСОБА_1 самостійно сплатив заборгованість по страхових внесках в сумі 1 371,98 грн.

Суд, вислухавши пояснення позивача та представника відповідача вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець є платником єдиного податку та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Карлівському районі Полтавської області.

05 травня 2015 року на підставі картки особового рахунку позивача відповідачем сформовано вимогу про сплату боргу №Ф 508У, у якій зазначено, що станом на 09 вересня 2011 року заборгованість зі сплати єдиного внеску становить 1 371,98 грн.

Зазначена вимога була отримана позивачем особисто 15 червня 2011 року, що підтверджується його підписом на корінці вимоги.

Не погоджуючись із вимогою про сплату боргу позивач оскаржив її до суду.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

При вирішення даного спору суд виходить з наступного.

Згідно з пунктом 3 статті 11 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню. Відповідно до п. 5 ст. 14 цього Закону одночасно вони є і страхувальниками, а в силу положень ст. 15 зазначеного Закону платниками страхових внесків.

Відповідно до п. 2, розділу І Закону України "Про внесення змін до законів України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 8 липня 2010 року № 2461-VIзмінено підпункт 4, п. 8 XV "Прикінцевих положень" Закону № 1058-IV. Відповідно до зазначених змін фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.

Суми вказаних доплат розраховуються відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 (далі по тексту Інтрукція).

Пунктом 8.2 цієї Інструкції органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки в таких випадках: а) якщо дані документальних перевірок результатів діяльності страхувальника свідчать про донарахування сум страхових внесків; б) якщо страхувальник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати страхових внесків; в) якщо страхувальник має на кінець звітного періоду борги зі сплати фінансових санкцій (штрафів) та пені.

Згідно з пунктом 8.3 вказаної Інструкції встановлено, що вимога формується на підставі актів документальних перевірок та облікових даних з карток особових рахунків страхувальників за формою згідно з додатком 9 цієї Інструкції (для страхувальника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 10 цієї Інструкції (для страхувальника - фізичної особи).

З наявної в матеріалах справи карти особового рахунку ОСОБА_1, судом встановлено, що станом на початок 2011 року рахується заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 1 371,98 грн., у зв'язку з чим відповідачем правомірно винесено вимогу про сплату недоїмки.

Абзацом 8 пункту 8.3 Інструкції вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження з повідомленням про вручення за порядком оформлення зазначених поштових відправлень, установленим Кабінетом Міністрів України.

Судом з матеріалів справи встановлено, що спірна вимога була отримана позивачем 15 червня 2011 року про що свідчить його підпис на корінці вимоги № Ф 508 У від 05 травня 2011 року, копія якої наявна в матеріалах справи, у зв'язку з чим судом не приймаються до уваги твердження позивача щодо не вручення відповідачем йому спірної вимоги.

Відповідно до пункту 8.6 Інструкції вимога вважається відкликаною, якщо сума боргу самостійно погашається страхувальником.

Зі змісту позовної заяви та з матеріалів справи, судом встановлено, що ОСОБА_1 добровільно сплатив суму боргу визначену у спірній вимозі, а тому станом на дату розгляду справи вимога від 05 травня 2011 року №ФФ 508 У є автоматично відкликаною на підставі норм пункту 8.6 Інструкції та в силу вимог законодавства прийняття письмового рішення органу Пенсійного фонду з цього питання не вимагається.

З огляду на викладене, з урахуванням того, що на момент розгляду справи вимога про сплату боргу вважається відкликаною в силу законодавства, а рішення органом Пенсійного фонду про скасування такої вимоги у випадку її відкликання відповідачем не приймається, суд дійшов висновку про те, що спірна податкова вимога не порушує права позивача та не підлягає скасуванню.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ /частина перша статі 2 Кодексу адміністративного судочинства України/.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси /частина перша статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України/.

На підставі викладеного, суд доходить висновків, що у випадку оскарження позивачем рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які не порушують прав, свобод або охоронюваних Законом інтересів позивача, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд приходить до висновку про відсутність предмету спору та відповідно підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до положень частини третьої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Частиною третьою статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

При зверненні до суду з позовом позивачем сплачено 10% суми судового збору, що становить 182,70 грн, таким чином, позивач має сплатити 90% недоплаченої суми пропорційно відхиленої суми вимог, що становить 1644,30 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) судовий збір в розмірі 1644 (одна тисяча шістсот сорок чотири) гривні 30 (тридцять) копійок на розрахунковий рахунок 31213206784002, код класифікації доходів бюджету 22030001, одержувач коштів - УДКСУ у м. Полтаві Полтавської області, код ЄДРПОУ 38019510, банк одержувача - ГУДКСУ у Полтавської області, код МФО банку 831019.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 10 березня 2015 року.

Суддя С.С. Бойко