Постанова № 43029768, 06.03.2015, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 березня 2015 року 810/430/15

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Панченко Н.Д., розглянувши у порядку письмового провадження у м. Києві адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області до Публічного акціонерного товариства «Техмашремонт» про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Публічного акціонерного товариства «Техмашремонт» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 1 за січень 2015 року у розмірі 21191,16 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що обов'язок відповідача вчасно сплачувати фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1, передбачений приписами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (надалі - Закон України № 1058-IV). Територіальні органи Пенсійного фонду України в силу закону здійснюють функції з контролю за правильністю, повнотою нарахування і своєчасністю сплати страхувальниками внесків, а також стягнення заборгованості.

Оскільки, зазначена сума заборгованості відповідачем не сплачена, позивач, з огляду на положення частини другої Прикінцевих положень Закону України № 1058-IV та пункту 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663 (далі - Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України), просив суд стягнути суму заборгованості з відповідача у судовому порядку.

Відповідач визнав адміністративний позов у частині стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах за списком № 1 за січень 2015 року у розмірі 543,17 грн. пенсіонеру ОСОБА_1, про що зазначив у запереченнях проти адміністративного позову від 16.02.2015 (а.с.18, 19).

Відповідно до частини першої статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Судом встановлено, що часткове визнання адміністративного позову відповідачем не суперечить закону та не порушує чиїх-небудь прав, свобод або інтересів, а тому приймається судом.

У частині позову про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 1 за січень 2015 року у розмірі 20647,33 грн. відповідач позов не визнав, заперечення надав суду у письмовій формі та просив суд у задоволенні позову у цій частині відмовити.

В обґрунтування заперечень зазначив, що постановою Київського окружного адміністративного суду від 26.11.2013 у справі № 810/4667/13-а, яка залишена без змін відповідно до ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 23.04.2014, визнано протиправними дії УПФУ у місті Білій Церкві Київської області щодо включення до розрахунків ПАТ "Техмашремонт" витрат на виплату і доставку пільгових пенсій з червня, липня 2013 року ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та зобов'язано УПФУ у місті Білій Церкві Київської області виключити з розрахунку ПАТ "Техмашремонт" витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, з червня, липня 2013 року вказаним громадянам.

А відтак, включення позивачем вищевказаних осіб до розрахунку ПАТ "Техмашремонт" витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у 2015 році є протиправним.

Щодо включення позивачем до розрахунку ПАТ "Техмашремонт" витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, з січня 2015 року ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 відповідач зазначив, що вказані особи працювали в цехах підготовчому та вулканізації Білоцерківського виробничого об'єднання "Білоцерківшина", правонаступником якого є Відкрите акціонерне товариство "Росава". З огляду на зазначене, відсутні законодавчо визначені підстави для покладання на ПАТ "Техмашремонт" обов'язку відшкодовувати позивачеві витрати на виплату та доставку пільгових пенсій ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17

Представник позивача у судове засідання, призначене на 17.02.2015, не з'явився. Разом з цим, 17.02.2015 через канцелярію Київського окружного адміністративного суду надійшло клопотання позивача про розгляд справи за відсутності його повноважного представника.

Представник відповідача, у судове засідання, призначене на 17.02.2015, не з'явився. Про дату, час та місце розгляду справи відповідач повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчить наявне у матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення №0113318480108. Жодних заяв чи клопотань про розгляд справи за відсутності повноважного представника або про відкладення розгляду справи від відповідача до суду не надходило.

Дослідивши наявні матеріали справи у їх сукупності та враховуючи, що про час, дату та місце розгляду справи сторони були повідомлені своєчасно та належним чином, зважаючи на відсутність підстав для відкладення судового розгляду, передбачених статтею 128 Кодексу адміністративного судочинства України, беручи до уваги положення частин четвертої та шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, судом прийнято рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ПАТ «Техмашремонт», ідентифікаційний код № 05495590, зареєстроване як юридична особа Виконавчим комітетом Білоцерківської міської ради Київської області 10.06.1993 та є правонаступником Білоцерківського орендного ремонтного підприємства. Дані обставини встановлені в судових рішеннях по адміністративних справах 810/4667/13-а та 810/655/14.

Відповідач зареєстрований в УПФУ у місті Білій Церкві як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Судом встановлено, що позивачем на підставі розрахунків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (крім працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників) та відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України №1058-IV визначено розмір витрат, які підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача у зв'язку з виплатою та доставкою пенсій, термін сплати яких настав у січні 2015 року в сумі 21191,16 грн.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зокрема, принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; платники страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками тощо визначаються Законом України № 1058-ІV.

Так, в силу положень абзацу тридцять шостого статті 1 Закону України № 1058-IV, страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Пунктом 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України № 1058-ІV передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Коло осіб, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи, визначено, зокрема, підпунктом "а" частини першої статті 13 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (список № 1), а саме: а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Підтвердженням спеціального трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах за списком №1 є відповідний запис у трудовій книжці працівника або уточнююча довідка підприємства, надання яких визначено пунктами 3, 20, 23 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993.

Отже, якщо пенсіонерам призначено пенсію за пунктом "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", то фактичні витрати на виплату і доставку пільгової пенсії покриваються підприємствами, робота на яких дає право на зазначену пенсію.

Таким чином, відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій до досягнення працівником пенсійного віку, призначених за списком №1, має здійснюватись відповідно до Прикінцевих положень Закону №1058-ІV та пункту "а" частини першої статті 13 Закону України від 05.11.1991 №1788-XII "Про пенсійне забезпечення".

Як вбачається із матеріалів справи, відповідачу нараховано суми відшкодування відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України.

Відповідно до пункту 6.1 зазначеної Інструкції, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (вказано, хто є платниками страхових внесків) - відшкодовуються фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників у таких розмірах: 100% від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених з 2012 року.

У силу положень пунктів 6.4 та 6.5 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

У разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає повідомлення згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї Інструкції у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства. Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством за рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації (пункт 6.9 розділу 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України для зазначених підприємств).

Як вбачається із наявних матеріалів справи, позивачем було сформовано та направлено ПАТ «Техмашремонт» розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (крім працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників) з 2015 року, до яких включені витрати на виплату і доставку пільгових пенсій громадянам ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_1 ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 (а.с.5, 6).

Дані розрахунки були отримані відповідачем 09.01.2015 та 19.01.2015, відповідно, що підтверджується наявними у матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Суду не надано жодних доказів щодо оскарження таких розрахунків.

Відповідно до положень частини другої статті 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII, від 05.11.1991, підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

В силу положень пункту 6.8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Таким чином, витрати Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій мають бути фактичними, тобто такими, що були реально понесені.

Судом також враховано, що витрати Пенсійного фонду складаються з витрат на безпосередню виплату пенсій та витрат на доставку цих пенсій та відшкодуванню підлягають лише фактичні витрати.

Так, доставка пенсій здійснюється Пенсійним фондом України через банківську систему або через мережу відділень Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта".

Згідно з вимогами пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 року "Про заходи щодо виконання статті 3 Указу Президента України від 4 липня 1998 року №734" №1596 операції з відкриття поточних рахунків, зарахування і виплати пенсій та грошової допомоги з них (у тому числі з доставкою додому) здійснюються уповноваженими банками безоплатно.

Тобто, у разі доставки пенсій пенсіонерам на їх пенсійні рахунки через банківську систему Пенсійний фонд жодних витрат не несе.

Суд звертає увагу на те, що предметом спору у даній справі є відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, а не встановлення факту правильності призначення пенсії на пільгових умовах особам згідно розрахунків позивача.

Саме підтвердження факту понесення позивачем витрат на виплату та доставку пільгових пенсій кореспондується з обов'язком відповідача відшкодувати такі витрати.

Як зазначалося вище, пільгові пенсії виплачуються (доставляються) через поштові відділення або через банківські установи. Виплата пенсій через банківські установи означає відшкодування витрат тільки на виплату таких пенсій, оскільки кошти на доставку з пенсійних фондів у такому разі не стягуються. Під час доставки пільгових пенсій через поштові відділення пенсійні фонди, окрім витрат на виплату таких пенсій, несуть ще й витрати на доставку пенсій. Таким чином, витрати на виплату - це фактично докази отримання особами, які мають право на пільгову пенсію місячного розміру пенсії (без урахування доплат, надбавок і підвищень), витрати на доставку - це кошти, які стягуються відділеннями поштового зв'язку за надання послуг по доставці таких пільгових пенсій пенсіонерам. Отже, у даному випадку, Пенсійні фонди при розгляді справ про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах повинні надати суду докази понесення таких витрат.

З наданих суду доказів, а саме відомостей з поштових відділень встановлено, що позивачем надано належні докази понесення фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій по кожній зазначеній у розрахунку особі в повному обсязі і повернень по них не відбулося (а.с. 139-147).

Таким чином, суд вважає, що позивач підтвердив фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, а відповідач зобов'язаний відшкодувати фактичні витрати, понесені позивачем на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за списком №1, оскільки законодавство, що регулює спірні правовідносини, не містить виключень щодо наявності умов, за яких у підприємства не виникає обов'язку відшкодовувати понесені Пенсійним фондом витрати щодо доставки та виплати пенсій особам, пенсії яким призначені за Списком №1.

З приводу посилань відповідача на те, що під час складення розрахунків на 2015 рік, позивачем не було враховано тієї обставини, що відповідач не є правонаступником підприємств, на яких працювали особи, що включені до розрахунків та які мають право на пільгові пенсії, суд зазначає наступне.

Питання правонаступництва було неодноразово предметом розгляду як місцевими судами під час прийняття рішення про зобов'язання відповідача видати довідку про роботу зі шкідливими умовами праці, а саме рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області у справі №2-251 та справі №2-2078, рішенням Білоцерківського міськрайонного суду від 27 січня 2010 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області від 5 липня 2010 року та ухвалою Верховного Суду України від 13.09.2010, відповідно до якого задоволено позов ОСОБА_11 до ВАТ "Техмашремонт", відкритого акціонерного товариства "Росава" про надання довідки про роботу за списком № 1 для призначення пенсії на пільгових умовах та зобов'язано ВАТ "Техмашремонт" надати ОСОБА_11 уточнюючу довідку встановленого зразка для оформлення пільгової пенсії про роботу з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці так і адміністративними судами, зокрема, рішення Київського окружного адміністративного суду від 26.11.2013 у справі № 810/4667/13-а, яке залишене без змін відповідно до ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 23.04.2014.

У вказаних рішеннях зазначено, що ВАТ «Техмашремонт» створено на базі Білоцерківського орендного ремонтного підприємства шляхом приватизації /викупу/ орендованого останнім майна, а саме: цеху капітальних ремонтів технологічного обладнання та електроремонтного цеху. В оренду Білоцерківському орендному ремонтному підприємстві було передано фактично майно структурної одиниці ВО «Білоцерківшина» -орендного ремонтного підприємства, яке створено на базі Централізованого ремонтного виробництва, до складу якого входили і цех капітальних ремонтів, і електроремонтний цех.

Тобто, цими судовими інстанціями в межах розгляду цивільних справ про зобов'язання видати довідки про роботу на підприємстві встановлювались факти правонаступництва, однак протилежні ніж у справі № 810/4667/13-а, так як судом у межах зазначеного провадження встановлено, що Білоцерківське орендне ремонтне підприємство не є правонаступником жодної із юридичних осіб.

Суд враховує, що існують протилежні рішення, в яких є посилання на факт правонаступництва в цивільних та адміністративних справах при розгляді справ, предметом яких були інші правовідносини, а тому при вирішенні цієї справи суд виходить з внутрішнього переконання і оцінки наявних у матеріалах справи доказів.

Так, підпунктом 6.3 пункту 6 Інструкції встановлено, що у разі ліквідації або зміни власника підприємства суми зазначених витрат Пенсійному фонду компенсують їх правонаступники.

Крім цього, відповідно до положень абзацу першого пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Дана норма є чіткою, безальтернативною та не допускає множинного тлумачення.

Як вбачається із матеріалів справи, всі довідки наведеним вище пенсіонерам про підтвердження пільгового характеру роботи видавались саме ВАТ "Техмашремонт", а не іншою юридичною особою, хоча і в довідках вказані періоди роботи на підприємствах з різними найменуваннями.

Отже, відповідач, видаючи довідки про підтвердження пільгового характеру роботи визнав або факт роботи вказаних осіб на його підприємстві, або на підприємстві, правонаступником якого є ВАТ "Техмашремонт". Такі довідки відповідачем не відкликані та більшість з них були видані не на виконання рішення суду, а в добровільному порядку, що вбачається із змісту зазначених довідок.

За переконанням суду доводи відповідача щодо безпідставного включення до розрахунків витрат певного кола осіб можуть бути підтвердженні чи спростовані під час проведення звірки з позивачем, або шляхом оскарження відповідних рішень Пенсійного фонду до суду.

Разом з цим, такі обставини та факти суд не вбачає за можливе встановити в межах даного провадження, оскільки предметом розгляду справи є стягнення витрат, які ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, які станом на дату розгляду справи по суті заявлених позовних вимог є чинними, так як після одержання розрахунків відповідач не звертався до суду щодо їх оскарження, а тому вони є узгодженими.

Підтвердження факту понесення позивачем витрат на виплату та доставку пільгових пенсій кореспондується з обов'язком відповідача відшкодувати такі витрати. З наданих суду доказів позивачем доведено понесення фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій по кожній із зазначених у розрахунку осіб.

З урахуванням вище наведеного судом встановлено, що у відповідача утворилась та наявна заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком №1 у розмірі 21191,16 грн.

З огляду на зазначене та беручи до уваги докази, які наявні у матеріалах справи у їх сукупності, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за у розмірі 21191,16 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки, спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 122, 136, 157 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Техмашремонт" (ідентифікаційний код 05495590) на користь Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 1 у розмірі 21191(двадцять одна тисяча сто дев'яносто одна) грн. 16 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Панченко Н.Д.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 06 березня 2015 року.