Ухвала суду № 43029414, 02.03.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2015 року м. Київ В/800/1005/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Сороки М.О., Логвиненка А.О.,Цуркана М.І.,Мороза В.Ф.,Чумаченко Т.А., розглянувши заяву Івано-Франківської митниці Міндоходів про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 11 березня 2014 року у справі за адміністративним позовом ТОВ «ЛСА Автомотів» до Івано-Франківської митниці Міндоходів про визнання протиправним та скасування рішення, -

в с т а н о в и в :

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2013 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11 березня 2014 року, позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано рішення Івано-Франківської митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів № 206050000/2013/200060/2 від 10.06.2013, № 206050000/2013/200061/2 від 10.06.2013 та № 206050000/2013/200119/2 від 01.08.203013. Повернуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «ЛСА Автомотів» судовий збір в сумі 1476 грн.

Не погоджуючись з ухвалою суду касаційної інстанції, Івано-Франківська митниця Міндоходів звернулася до Вищого адміністративного суду України із заявою про допуск її до перегляду Верховним Судом України.

У заяві заявник вказує на те, що при розгляді справ з аналогічними правовідносинами, суд касаційної інстанції застосовує різні норми матеріального права, зокрема норми частини другої статті 53 Митного кодексу України.

Відповідно до статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом; порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення Вищим адміністративним судом України незаконного судового рішення з питань, передбачених статтею 171-1 цього Кодексу.

Пленум Вищого адміністративного суду України у пункті 4 постанови від 13 грудня 2010 року № 2 «Про судову практику застосування статей 235- 240 Кодексу адміністративного судочинства України» роз'яснив судам, що заява про перегляд рішення з підстав неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах може бути подана за наявності таких складових: неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права, ухвалення різних за змістом судових рішень; спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

Під неоднаковим застосуванням одних і тих самих норм матеріального права необхідно розуміти, зокрема, різне тлумачення змісту і сутності правових норм, на підставі якого зроблено висновок про різний зміст суб'єктивних прав і обов'язків учасників відповідних правовідносин, у тому числі про наявність та обсяг прав і/або обов'язків осіб, які беруть участь у справі, різне застосування правил конкуренції правових норм при вирішенні колізій між ними з урахуванням ієрархії цих правових норм, а також дії норм у часі, просторі та за колом осіб, тобто різне незастосування закону, який підлягав застосуванню, різне визначення предмета регулювання правових норм, зокрема застосування різних правових норм для регулювання одних і тих самих відносин або поширення дії норми на певні правовідносини в одних випадках і незастосування цієї самої норми до аналогічних відносин в інших випадках, тобто різне застосування закону, який не підлягав застосуванню, різне застосування правил аналогії права чи закону в подібних правовідносинах.

Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.

Згідно із ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11 березня 2014 року, про перегляд якої подана ця заява, суд касаційної інстанції залишаючи без змін рішення судів попередніх інстанцій про задоволення позову виходив з того, що митним органом не підтверджено належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

В ухвалі Вищого адміністративного суду України від 27 листопада 2014 року та постановах цього ж суду від 24 червня 2014 року, 4 вересня 2014 року, 7 жовтня 2014 року, 27 листопада 2014 року, на які посилається заявник, висновки суду касаційної інстанції ґрунтуються, зокрема, на правомірності дій відповідача щодо витребування додаткових документів, оскільки у митного органу були обґрунтовані сумніви щодо достовірності інформації в документах, наданих позивачем для митного оформлення товару.

З урахуванням описаного у даному випадку відсутнє неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Враховуючи наведене, обговоривши доводи заяви та виходячи з мети судового перегляду, колегія суддів не знаходить підстав для допуску заяви до провадження.

Керуючись статтями 236-240 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України,

у х в а л и в :

Відмовити Івано-Франківській митниці Міндоходів у допуску до перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 11 березня 2014 року у справі за адміністративним позовом ТОВ «ЛСА Автомотів» до Івано-Франківської митниці Міндоходів про визнання протиправним та скасування рішення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

Сорока М.О.

Логвиненко А.О.

Цуркан М.І.

Мороз В.Ф.

Чумаченко Т.А.