Ухвала суду № 43029188, 26.02.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2015 року м. Київ К/800/37694/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Шведа Е.Ю.,

суддів Горбатюка С.А.,

Мороз Л.Л.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за

касаційною скаргою Приватного підприємства «ПРИВАТ-БІЗНЕС»

на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2014 року

у справі № 820/4303/14

за позовом Приватного підприємства «ПРИВАТ-БІЗНЕС»

до Державного реєстратора прав на нерухоме майно відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Кобиляцької Анжеліки Анатоліївни, Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції в особі відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно

третя особа: Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк»

про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

Приватне підприємство «ПРИВАТ-БІЗНЕС» (далі - ПП «ПРИВАТ-БІЗНЕС») звернулось до суду з адміністративним позовом до Державного реєстратора прав на нерухоме майно відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Кобиляцької А.А., Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції в особі відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, в якому просило:

- скасувати рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Кобиляцької А.А. про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 16 січня 2014 року № 9997168;

- зобов'язати Реєстраційну службу Харківського міського управління юстиції здійснити державну реєстрацію припинення іншого речового права (іпотеки) об'єкту нерухомості - нежитлова будівля літера «В-1» загальною площею 1904,3 кв.м., що знаходиться адресою: Харківська область, м. Харків, вул. Лодзинська, 8 «А» та належить на праві власності ПП «ПРИВАТ-БІЗНЕС».

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2014 року позов задоволено. Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2014 року рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нову постанову, якою у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду апеляційної інстанції скасувати, залишити в силі рішення суду першої інстанції. Доводи касаційної скарги мотивовані тим, що державний реєстратор всупереч закону відмовився здійснити державну реєстрацію припинення іпотеки на підставі заяви іпотекодавця.

В запереченнях, що надійшли на адресу суду, відповідач вважає рішення суду апеляційної інстанції законним та обґрунтованим, тому касаційну скаргу просив залишити без задоволення, постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин справи, суд дійшов наступного висновку.

Судами встановлено наступні обставини. Між ПП «ПРИВАТ-БІЗНЕС» та АКБ СР «УКРСОЦБАНК» (ПАТ «УКРСОЦБАНК») укладено договір відновлювальної кредитної лінії № 805/6/18/7-190 від 20 листопада 2007 року, згідно з яким банк надав позивачу кредит в розмірі 2050000,00 гривень.

На виконання п. 3.3.2 кредитного договору ПП «ПРИВАТ-БІЗНЕС» передало в іпотеку АКБ СР «УКРСОЦБАНК» за іпотечним договором від 20 листопада 2007 року № 805/13/18-5/7-1149 нерухоме майно - нежитлову будівлю літера «В-1» загальною площею 1904,3 кв.м., що знаходиться за адресою:м. Харків, вул. Лодзинська, 8 А.

В подальшому до кредитного та іпотечного договорів вносились зміни щодо розміру відсоткової ставки та строку повернення кредиту.

Крім того, між сторонами укладено договір від 14 листопада 2013 року про внесення змін до вказаного кредитного договору, згідно з якими сторони визначили, що станом на дату укладання даного договору заборгованість за кредитом становить 1580541,42 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом становить 337569,58 грн.

Відповідно до п. 3.2. Договору від 14 листопада 2013 року про внесення змін до кредитного договору сторони домовились, що погашення заборгованості за кредитом в сумі 1300000,00 грн. здійснюється позичальником не пізніше 30 листопада 2013 року.

Згідно з п. 3.3. Договору від 14 листопада 2013 року про внесення змін до кредитного договору, у разі належного виконання позичальником умов, які викладені у п. 3.2. даного договору заборгованість позичальника перед банком за кредитом в сумі 280541,42 грн., процентами, та комісіями в повному обсязі на день погашення, а також неустойки, нараховані банком підлягають прощенню.

ПП «ПРИВАТ-БІЗНЕС» виконало зобов'язання щодо погашення заборгованості в розмірі 1300000,00 грн. в строк до 30 листопада 2013 року. А саме, грошові кошти в розмірі 1300000,00 грн. були зараховані банком в рахунок погашення боргу 28 листопада 2013 року, тобто позивачем виконано умови кредитного договору № 805/6/18/7-190 від 20 листопада 2007 року.

ПП «ПРИВАТ-БІЗНЕС» звернулося до відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції з заявою про зняття іпотеки з вищевказаного об'єкту нерухомості та пакетом документів. Серед документів, наданих позивачем відповідачу був, зокрема, лист ПАТ «УКРСОЦБАНК» від 16 січня 2014 року № 08.403-186/1329, відповідно до якого банк надав згоду на подачу ПП «ПРИВАТ-БІЗНЕС» документів про зняття обмежень нерухомого майна у зв'язку з погашенням ним заборгованості перед банком.

За результатом розгляду звернення ПП «ПРИВАТ-БІЗНЕС» відповідачем - державним реєстратором Кобиляцькою А.А. прийнято рішення про відмову у державній реєстрації припинення іншого речового права (іпотека) на зазначену нежитлову будівлю від 16 січня 2014 року № 9997168.

Рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень мотивовано тим, що із заявою звернулась неналежна особа, а саме, представник іпотекодавця ПП «ПРИВАТ-БІЗНЕС» та неможливістю визначення правомірності надання листа № 08.403-186/1329 від 16 січня 2014 року ПАТ «УКРСОЦБАНК».

Позивач, вважаючи рішення державного реєстратора протиправним, звернувся до суду з даним позовом про його скасування, зобов'язання вчинити певні дії.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що державний реєстратор, здійснюючи реєстраційні дії, порушив порядок їх вчинення, безпідставно відмовив представнику позивачу в державній реєстрації припинення іпотеки.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи постанову суду першої інстанції та ухвалюючи постанову про відмову в задоволенні позову, виходив з того, що державний реєстратор, приймаючи рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, діяв в межах наданих йому повноважень та відповідно до вимог закону, вказавши, що з заявою про державну реєстрацію припинення іпотеки звернулась неналежна особа.

Суд касаційної інстанції погоджується з таким висновком суду апеляційної інстанції та зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку:

1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви;

2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень;

3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації;

4) внесення записів до Державного реєстру прав;

5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону;

6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Згідно з абз. 1 ч. 9 ст. 16 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація припинення іпотеки, обтяження проводиться на підставі заяви обтяжувача, яку він зобов'язаний подати протягом п'яти робочих днів з дня припинення іпотеки, обтяження самостійно або на письмову вимогу боржника чи іншої особи, права якої порушено через наявність таких реєстраційних записів.

Зі змісту наведеної норми вбачається, що державна реєстрація припинення іпотеки, обтяження проводиться саме на підставі заяви обтяжувала, тобто іпотекодержателя.

Крім того, норма вказаної статті регулює порядок подання обтяжувачем такої заяви, а саме: самостійно, на письмову вимогу боржника чи іншої особи. Однак, в будь-якому разі із заявою про припинення іпотеки до державного реєстратора повинен звертись саме обтяжувач.

П. 3 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа.

Як встановлено судами, саме позивач (іпотекодавець), а не ПАТ «УКРСОЦБАНК» (іпотекодержатель, обтяжувач) звернувся до державного реєстратора із заявою про припинення іпотеки, тобто із заявою звернулась неналежна особа.

Отже, відмовляючи у вчиненні реєстраційних дій, державний реєстратор діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений законом, підстав для скасування спірного рішення та зобов'язання вчинити певні дії, не має.

Доводи позивача ґрунтуються на помилковому тлумаченні норми ч. 9 ст. 16 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», що з заявою про припинення іпотеки може звернутись і іпотекодавець, тому спростовуються наведеним.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову. Судом апеляційної інстанції, ухвалено законне та обґрунтоване рішення, яке постановлене з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного, доводи касаційної скарги спростовуються викладеними вище нормами права та встановленими обставинами справи, у зв'язку з чим відсутні підстави для її задоволення та скасування оскаржуваного судового рішення.

Відповідно до ч. 3 ст. 2201 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 220, 2211, 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

у х в а л и в:

Касаційну скаргу Приватного підприємства «ПРИВАТ-БІЗНЕС» відхилити.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України та не підлягає оскарженню, проте може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: