Ухвала суду № 43029126, 04.02.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" лютого 2015 р. м. Київ К/9991/814/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.

розглянула в письмовому провадженні касаційну скаргу Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.07.2011 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2011 по справі №2-а-2728/11/2070 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротоп» до Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 12.07.2011, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2011, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротоп» до Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення від 21.03.2011 №0000021601

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Нововодолазька міжрайонна державна податкова інспекція у Харківській області 22.12.2011 звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який своєю ухвалою від 21.02.2012 прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.07.2011 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2011, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування своїх вимог міжрайонна державна податкова інспекція у Харківській області посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Нововодолазькою міжрайонною державною податковою інспекцією у Харківській області проведена позапланова документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротоп» з питання правомірності бюджетного відшкодування ПДВ за грудень 2010 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Підставою для такого висновку податкового органу стало те, що на формування від'ємного значення з ПДВ позивача за грудень 2010 року вплинуло придбання послуг по здійсненню експорту, відповідно до договорів комісії, укладених позивачем з Товариством з обмеженою відповідальністю «Золотий світанок» (Агро), а згідно даних бухгалтерського обліку Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротоп» станом на 01.12.2010 заборгованість перед контрагентом становить 1014705,36грн.

За результатами перевірки Нововодолазькою міжрайонною державною податковою інспекцією у Харківській області складено акт 18.03.2011 №378/07-0-12/34473812 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.09.2011 №0000021601 про зменшення Товариству з обмеженою відповідальністю «Агротоп» суми бюджетного відшкодування з ПДВ на 114413,00грн.

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з підпунктом 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду;

залишок від'ємного значення, за яким не проведено розрахунків з постачальниками відображається в податковій декларації з податку на додану вартість окремим рядком для визначення суми податку, яка може підлягати відшкодуванню в частині сплачених сум податку в наступних звітних періодах;

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що формування від'ємного значення здійснюється за всіма проведеними розрахунками, а не окремо по кожному контрагенту, а тому висновок податкового органу про вплив на формування від'ємного значення з ПДВ придбання послуг у окремого контрагента є неправомірним.

Суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції , виходив з того, що в Додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2010 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» відсутні дані щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Золотий світанок» (Агро).

Разом з тим, суд касаційної інстанції не може визнати законними і обґрунтованими судові рішення попередніх інстанцій, оскільки останні ухвалені без повного та всебічного з'ясування обставин, якими сторони обґрунтовують свої вимоги і заперечення, та інших обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Судами залишено поза увагою, що платник податку на додану вартість має право на бюджетне відшкодування лише за умови фактичної сплати податку на додану вартість в ціні товару (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Вказані обставини відповідно до вимог статті 138 Кодексу адміністративного судочинства України є предметом доказування у даній справі та мають суттєве значення для правильності вирішення даного спору, проте, судами попередніх інстанції не досліджені.

Так, податковий орган, обґрунтовуючи правомірність спірного податкового повідомлення-рішення, посилався на те, що на розрахунок бюджетного відшкодування податку на додану вартість за грудень 2010 року вплинув податковий кредит, сформований у листопаді 2010 року за результатами придбання послуг у Товариства з обмеженою відповідальністю «Золотий світанок» (Агро), які позивачем фактично не оплачені.

Проте судами попередніх інстанцій зазначене залишено поза увагою та не надано правової оцінки доводам позивача. Зокрема, судами не з'ясовано на підставі належних та допустимих доказів чи формувався позивачем податковий кредит за листопад 2010 року за операціями з Товариством з обмеженою відповідальністю «Золотий світанок» (Агро), чи було фактично сплачено податок на додану вартість в ціні послуг контрагента позивача за листопад 2010 року, чи відображався позивачем залишок від'ємного значення, за яким не проведено розрахунків з постачальниками, в податковій декларації з податку на додану вартість окремим рядком для визначення суми податку, яка може підлягати відшкодуванню в частині сплачених сум податку, чи вплинула сума податкового кредиту за операціями по яким не проведено розрахунків з Товариством з обмеженою відповідальністю «Золотий світанок» (Агро) на розрахунок бюджетного відшкодування заявлений позивачем у грудні 2010 року.

Відповідно до частини другої статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливлюють встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Оскільки встановлення нових обставин вимагає дослідження доказів, що знаходиться поза межами касаційного розгляду справи, встановлених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, справа підлягає направленню на новий розгляд до суду першої інстанції із скасуванням ухвалених судових рішень судів попередніх інстанцій як таких, що не відповідають статті 159 цього Кодексу.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, повно і всебічно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, вирішити чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.

Керуючись статтями 160, 210, 222, 223, 227, 230, 231, частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області задовольнити частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.07.2011 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2011 по справі №2-а-2728/11/2070 скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.

Головуючий: ___ Т.М. Шипуліна

Судді: ___ Л.І. Бившева

___ А.М. Лосєв