Ухвала суду № 43029117, 26.02.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2015 року м. Київ К/800/52229/14

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя-доповідач Кочан В.М., судді Винокуров К.С. , Пасічник С.С. , провівши попередній розгляд адміністративної справи за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Санрайз" на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09.09.2014р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Санрайз" до Відділу державної виконавчої служби Новомосковського міськрайонного управління юстиції про визнання дій протиправними та скасування постанов,

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Санрайз" звернулося до суду з позовом до Відділу державної виконавчої служби Новомосковського міськрайонного управління юстиції з вимогами про визнання дій протиправними та скасування постанов.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.03.2014р. позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано постанову державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Новомосковського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області від 15.01.2014р. про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Санрайз» на користь ОСОБА_2 боргу в сумі 86 794,13 грн. по зведеному виконавчому провадженні № 42171028., постанову від 15.01.2014р. про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Санрайз» на користь ОСОБА_2 судового збору в сумі 867,94 гривень по зведеному виконавчому провадженні № 42171028, постанову від 15.01.2014р. про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Санрайз» на користь ОСОБА_2 витрат на ІТЗ в сумі 120,00 грн. по зведеному виконавчому провадженню № 42171028, постанову від 15.01.2014р. про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Санрайз» на користь ОСОБА_2 боргу в сумі 84 970,27 грн. по зведеному виконавчому провадженню № 42171028. Провадження в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Санрайз» до Відділу державної виконавчої служби Новомосковського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області в частині визнання протиправними та скасування постанов від 23.01.2014р. про стягнення з ТОВ «Агрофірма Санрайз» виконавчого збору в розмірі 8 679,41 грн., 86,79 грн., 12,00 грн., 8 497,03 грн. закрито. Стягнено з Державного бюджету України на користь ТОВ «Агрофірма Санрайз» судовий збір в розмірі 36,54 грн.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09.09.2014р. апеляційну скаргу Відділу державної виконавчої служби Новомосковського міськрайонного управління юстиції у Дніпропетровській області задоволено частково. Скасовано постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.03.2014р. в частині задоволених позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування постанови Відділу державної виконавчої служби Новомосковського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області від 15.01.2014р. про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення з ТОВ «Агрофірма Санрайз» на користь ОСОБА_2 боргу в сумі 86 794,13 грн. по зведеному виконавчому провадженню № 42171028; постанови від 15.01.2014р. про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення з ТОВ «Агрофірма Санрайз» на користь ОСОБА_2 судового збору в сумі 867,94 грн. по зведеному виконавчому провадженню № 42171028; постанови від 15.01.2014р. про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення з ТОВ «Агрофірма Санрайз» на користь ОСОБА_2 витрат на ІТЗ в сумі 120,00 грн. по зведеному виконавчому провадженню № 42171028. В цій частині прийнято нову постанову про відмову у задоволенні позову. В іншій частині постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.03.2014р. у справі залишено без змін.

Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що державний виконавець, визначаючи у своїй постанові реквізити боржника, діяв на підставі даних, зазначених у виконавчому документі, виданому судом, як це передбачено ст.19 Закону України «Про виконавче провадження». Разом з тим, державним виконавцем безпідставно винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 15.01.2014р. про стягнення на користь ОСОБА_2 боргу в сумі 84 970,27 грн.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, допущених апеляційним судом, просить рішення скасувати і залишити без змін рішення суду першої інстанції. Вказує на те, що судом невірно застосовано чинне законодавство щодо виконавчого провадження.

З'ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів приходить до висновку про відхилення касаційної скарги з урахуванням наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 29.05.2013р. рішенням апеляційного суду Харківської області скасовано рішення Сахновщинського районного суду Харківської області від 25.12.2012р. та стягнуто з ТОВ «Агрофірма Санрайз» доходи від збереження у себе без достатньої правової підстави земельної ділянки на користь ОСОБА_2 в сумі 86 794,13 грн., на користь ОСОБА_3 - 84 970,27 грн. Крім цього, на користь ОСОБА_2 стягнуто 867,94 грн. судового збору та 120 грн. витрат на ІТЗ.

Постановами від 15.01.2014р. відкрито виконавче провадження про стягнення коштів з ТОВ «Агрофірма Санрайз». По зазначеним виконавчим провадженням винесені постанови про стягнення з ТОВ «Агрофірма Санрайз» виконавчого збору.

Постановами про об'єднання виконавчих проваджень від 23.01.2014р. вищевказані виконавчі провадження № 41925232, № 41925379, № 41918943 та № 41925068 щодо стягнення коштів за виконавчими листами та постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору об'єднані у зведене виконавче провадження № 42171028.

Статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що у виконавчому документі зазначаються:

1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали;

2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника, тощо;

4) резолютивна частина рішення;

5) дата набрання законної (юридичної) сили рішенням;

6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 19 вказаного Закону державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в ст. 17 цього Закону: за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Статтею 25 даного Закону на державного виконавця покладено обов'язок прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Колегія суддів погоджується з висновками апеляційного суду про те, що державний виконавець, визначаючи у своїй постанові реквізити боржника, діяв на підставі виконавчого документа, як то передбачено ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження».

Також суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано виходили з протиправності постанови про відкриття виконавчого провадження від 15.01.2014р. про стягнення з ТОВ «Агрофірма Санрайз» на користь ОСОБА_2 боргу в сумі 84 970,27 грн. по зведеному виконавчому провадженні № 42171028, оскільки, вказана сума, згідно з рішенням суду стягнута не на користь ОСОБА_2, а на користь ОСОБА_3, на ім'я якої і видано виконавчий лист.

Доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанцій не спростовують.

Відповідно до ч. 3 ст. 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Суд апеляційної інстанцій повно і всебічно встановив обставини справи, надав їм належну юридичну оцінку, правильно застосував норми матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування або зміни прийнятого ним рішення.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Санрайз" відхилити, а постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09.09.2014р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтями 235-237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач Кочан В.М.

судді

Винокуров К.С.

Пасічник С.С.