Ухвала суду № 43029098, 17.02.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" лютого 2015 р. м. Київ К/800/51634/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Вербицької О.В., Муравйова О.В.,

при секретарі: Стадницькій Ю.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «Пальмірський цукровий завод»

на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 03 липня 2014 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2014 року

по справі №823/1719/13-а

за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Пальмірський цукровий завод» (надалі - ТДВ «Пальмірський цукровий завод»)

до Золотоніської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області (надалі - Золотоніська ОДПІ)

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

У травні 2013р. позивач звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Золотоніської ОДПІ про скасування податкових повідомлень-рішень від 14.01.2013р. №20/0000112301, №22/0000012301, №19/2200.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 03.07.2014р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.09.2014р., в позові відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями попередніх судових інстанцій, ТДВ «Пальмірський цукровий завод» звернулось із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати судові рішення та направити справу на новий судовий розгляд.

В письмових запереченнях на касаційну скаргу відповідач зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, відповідач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанції, Золотоніською ОДПІ проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТДВ «Пальмірський цукровий завод» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012р. по 30.09.2012р. та дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість за жовтень 2012 року.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 28.12.2012р. №1737/2200/00373497, в якому, на думку податкового органу, встановлено порушення вимог п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.189.4 ст.184 Податкового кодексу України, пп.4.6.3, п.п.4.6.6 п.4.6 Порядку заповнення податкової декларації, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість у період березень 2012 року, квітень 2012 року та жовтень 2012 року.

На підставі зазначеного акту перевірки Золотоніською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.01.2013р. № 22/0000012301, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із врахуванням штрафних (фінансових) санкцій.

Також Золотоніською ОДПІ було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТДВ «Пальмірський цукровий завод» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010р. по 31.12.2011р.

За наслідками цієї перевірки складено акт від 29.12.2012р. №1747/2200/00373497, в якому вказано на порушення позивачем п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п.189.4, п. 189.6 ст. 189, п. 198.1, п. 198.3 ст. 198, п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість за серпень 2010 року, жовтень 2010 року, за листопад 2010 року., лютий 2011 року, за березень 2011 року, травень-листопад 2011 року, та завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за грудень 2011 року.

На підставі зазначеного акту перевірки Золотоніською ОДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення від 14.01.2013р № 20/0000112301, згідно з яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із врахуванням штрафних (фінансових) санкцій, та №19/2200 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість.

За результатами адміністративного оскарження вищевказані податкові повідомлення-рішення залишено без змін.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанції погодилися з позицією податкового органу про те, що виконання зобов'язань за укладеними угодами не призвели до реальної зміни майнового стану ТДВ «Пальмірський цукровий завод», а спірні угоди були укладені виключно для зменшення податкових зобов'язань.

Проте, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає такі висновки судів попередніх інстанції передчасними з огляду на наступне.

Так, судами попередніх інстанцій було встановлено, що 08.04.2011р. ТДВ «Пальмірський цукровий завод» уклало з ТОВ «Кернел-Трейд» договір № 1-ПСЗ-ОС на поставку олії соняшникової (нерафінованої) в кількості 9000 метричних тон з терміном поставки з 01.07.2011р. по 30.09.2011р.

Додатковою угодою від 30.09.2011р. №1 термін поставки продовжено до 31.12.2011р. Додатковою угодою від 14.10.2011р. № 2 обсяг поставки збільшено до 17000 метричних тон, термін поставки встановлено з 01.07.2011р. по 30.06.2012р.; загальну вартість товару визначено додатковою угодою до договору від 27.06.2012р. № 3 з терміном поставки з 01.07.2012р. по 31.12.2012р.

ТДВ «Пальмірський цукровий завод» податок на додану вартість з вартості придбаної олії соняшникової нерафінованої включено до складу податкового кредиту червня 2012р., жовтня 2012р., при перерахуванні попередньої оплати - до складу податкового кредиту червня 2011р., серпня 2011р., жовтня 2011 року.

07.10.2011р. ТДВ «Пальмірський цукровий завод» уклало з компанією Іnеrсо Тrаde S.А. (Швейцарія) контракт №1112-PSP-І-1 на поставку олії соняшникової (нерафінованої) в кількості 17000 метричних тон. Термін поставки за контрактом встановлено з 25.10.2011р. до 30.06.2012р.

Угодою від 17.02.2012р. №1 про внесення змін до Контракту від 07.10.2011р. №1112-PSP-І-1 було збільшено загальну вартість за контрактом та термін поставки - з 01.06.2012р. до 31.12.2012р.

Вказаний контракт та угода були зареєстровані на Аграрній біржі згідно із зовнішньоекономічним біржовим контрактом про експорт від 08.11.2011р. № 435/16 ЗЕ та додатковим договором від 23.05.2012р. №1 до зовнішньоекономічного біржового контракту про експорт від 08.11.2011р. № 435/16 ЗЕ.

Крім того, між ТДВ «Пальмірський цукровий завод» та ТОВ «Мітекс» укладено договір від 05.07.2011р. №050711 на постачання запасних частин.

Досліджуючи подані позивачем докази на підтвердження правомірності формування спірних даних податкового обліку з податку на додану вартість суди виходили з відповідності формальним ознакам відповідності чинному законодавству наданих позивачем первинних документів.

Згідно з п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

В силу приписів ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи, в тому числі договори, податкові накладні, рахунки тощо, мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондується з нормами Податкового кодексу України.

Так, відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Отже, надання належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин:

- неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв'язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку;

- відсутність первинних документів обліку.

Між ти, суди першої та апеляційної інстанції залишили поза увагою той факт, який не оскаржується сторонами по справі, що отриманий від ТОВ «Кернел-Трейд» товар в подальшому позивачем був експортований згідно умов контракту, про що свідчать вантажні митні декларації.

Відповідач, відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, яка передбачає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, повинен надати достатні докази на обґрунтування висновків про порушення платником податків норм податкового законодавства, на підставі яких такому платникові визначено відповідні грошові зобов'язання.

Отже, судам під час нового розгляду справи необхідно перевірити, чи порушувалась кримінальна справа стосовно працівників митної служби, щодо оформлення вантажних митних декларацій за зазначеними операціями експорту товарів.

Також, необхідно враховувати, що формальні недоліки первинних документах, а також недоліки, зумовлені дефектами правового статусу особи, що їх видала, повинні оцінюватися у сукупності з іншими обставинами справи. Перевагу варто надавати реальності здійснення господарської операції та її економічному змісту, а не оформленню такої операції. В свою чергу, реальність господарської операції визначається фактом руху активів та зміною стану зобов'язань суб'єкта господарювання, а не повноваженнями осіб із складання первинних документів, що засвідчують здійснення господарської операції.

При цьому, основне правове значення для виникнення змін у податковому обліку має кваліфікація учасників господарської операції саме з урахуванням норм податкового законодавства. Недотримання цивільно-правових норм, у тому числі щодо неналежного оформлення представництва осіб, які діяли від імені суб'єкта господарювання, не є самостійною підставою для невизнання реальною господарської операції.

Водночас, у разі встановлення відсутності факту господарської операції навіть формально належні документи не можуть слугувати підставою для формування податкового кредиту, сум бюджетного відшкодування або витрат для цілей податку на прибуток.

Крім того, доводи позивача про те, що відповідачем перевіркою (акт виїзної планової перевірки ТДВ «Пальмірський цукровий завод» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010р. по 31.12.2011р. №326/2200/00373497 від 16.05.2012р.) стосовно цих операцій порушень не виявлено судами не перевірялися і цим доказам не надана належна оцінка в сукупності з іншими доказами по справі.

Судам також слід перевірити результати розслідування кримінальної справи, яка пов'язана з даною адміністративною справою.

Так, в слідчому управлінні фінансових розслідувань Головного управління Міндоходів у Черкаській області проводиться досудове розслідування по кримінальному провадженню №32013250000000045, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.02.2013р. за фактом умисного ухилення службовими особами ТДВ «Пальмірський цукровий завод» від сплати податків до державного бюджету в особливо великих розмірах, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 212 Кримінального кодексу України.

Отже, під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, повно та об'єктивно дослідити обставини справи, дати їм належну юридичну оцінку, в залежності від встановленого, правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального права та ухвалити законне і обґрунтоване рішення.

При цьому, суд постановляє ухвалу про закінчення з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами тільки після того, як проведено всі дії, необхідні для повного та всебічного з'ясування обставин справи, перевірено всі вимоги та заперечення осіб, які беруть участь у справі, та вичерпано всі можливості збирання й оцінки доказів.

Разом з тим, частина 4 та 5 статті 11 даного Кодексу встановлює, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Виходячи з положень ст.220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визначати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні.

За таких обставин, відсутні підстави вважати, що судами з'ясовані всі обставини справи і їм надана правильна юридична оцінка. Вказане позбавляє касаційну інстанцію можливості перевірити юридичну оцінку, надану судами попередніх інстанцій всім обставинам справи.

Зважаючи на наведене, касаційна інстанція на підставі ст.227 КАС України дійшла висновку про неможливість надання належної юридичної оцінки всім обставинам у справі, у зв'язку з чим справа підлягає направленню на новий розгляд для повного, достовірного з'ясування та правильного вирішення цього спору.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «Пальмірський цукровий завод» - задовольнити.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 03 липня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2014 року - скасувати та направити справу на новий судовий розгляд в суд першої інстанції.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ О.В. Вербицька

____ О.В. Муравйов