Ухвала суду № 43029079, 18.02.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" лютого 2015 р. м. Київ К/9991/27695/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Голубєвої Г.К.

за участю: секретаря Кохан О.С.,

представника позивача Тарнавського В.Я.,

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 12.01.2012 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 27.03.2012 по справі №0670/10583/11 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецгортехніка» до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області про скасування податкового повідомлення-рішення.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., пояснення представника позивача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 12.01.2012, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 27.03.2012, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецгортехніка» до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області про скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення від 19.10.2011 №000051160.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Коростенська об'єднана державна податкова інспекція Житомирської області 12.04.2012 звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 30.05.2012 прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 12.01.2012 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 27.03.2012, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Коростенською об'єднаною державною податковою інспекцією було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих Товариством з обмеженою відповідальністю «Спецгортехніка» у податковій звітності з податку на додану вартість за серпень 2011 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог розділу 4 «Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість», затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 25.01.2011 №41, оскільки згідно акту від 22.12.2010 №994/23-01/34152336 про результати документальної планової виїзної перевірки Товариству з обмеженою відповідальністю «Спецгортехніка» було зменшено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (р.26), всього на загальну суму 527875,00грн. й вказана сума мала була бути відображена в рядку 21.3 податкової декларації зі знаком мінус.

За результатами перевірки Коростенською об'єднаною державною податковою інспекцією складено акт від 26.09.2011 №1459/15-02 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.10.2011 №0000511601 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 527875,00грн.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 21.04.2011 по справі №0670/307/11, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2011, висновки акту перевірки від 22.12.2010 №994/23-01/34152336 визнано такими, що не відповідають дійсним обставинам справи, тобто є неправомірними.

Суд касаційної інстанції не може визнати законними і обґрунтованими судові рішення попередніх інстанцій, оскільки останні ухвалені без повного та всебічного з'ясування обставин, якими сторони обґрунтовують свої вимоги і заперечення, та інших обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Предметом розгляду у справі №0670/307/11 було прийняте на підставі акту перевірки від 22.12.2010 №994/23-01/34152336 податкове повідомлення-рішення від 31.12.2010 №0001312301/0, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Спецгортехніка» було визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток.

Таким чином, при розгляді справи №0670/307/11 судами не з'ясовувалися обставини щодо встановлених відповідним актом перевірки порушень позивачем вимог Закону України «Про податок на додану вартість»

Враховуючи зазначене, висновок судів попередніх інстанцій про преюдиційне значення постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 21.04.2011 та ухвали Житомирського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2011 по справі №0670/307/11 є помилковим.

Окрім того, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05.03.2014 скасовано постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 21.04.2011 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2011 по справі №0670/307/11, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Колегія суддів також звертає увагу на те, що обов'язок суду встановити дійсні обставини справи при розгляді адміністративного позову безвідносно до позиції сторін випливає з офіційного з'ясування обставин справи як принципу адміністративного судочинства, закріпленого нормами статті 7, частин четвертої та п'ятої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до змісту якого суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

При цьому, відповідно до вимог статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Натомість, судами попередніх інстанцій зазначене залишено поза увагою та не встановлено дійсних обставин справи щодо правомірності/протиправності податкового повідомлення-рішення від 19.10.2011 №000051160.

Відповідно до частини другої статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливлюють встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Оскільки встановлення нових обставин вимагає дослідження доказів, що знаходиться поза межами касаційного розгляду справи, встановлених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, справа підлягає направленню на новий розгляд до суду першої інстанції із скасуванням ухвалених судових рішень судів попередніх інстанцій як таких, що не відповідають статті 159 цього Кодексу.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, повно і всебічно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, вирішити чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.

Керуючись статтями 160, 210, 220, 221, 223, 227, 230, 231, частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області задовольнити частково.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 12.01.2012 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 27.03.2012 по справі №0670/10583/11 скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Головуючий: ___ Т.М. Шипуліна

Судді: ___ Л.І. Бившева

___ Г.К. Голубєва