Ухвала суду № 43028781, 05.03.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2015 рокусправа № 804/11549/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чередниченко В.Є.,

суддів: Коршуна А.О., Панченко О.М.,

за участю секретаря судового засідання: Яковенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську адміністративну справу за апеляційною скаргою Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 травня 2014 року у справі №804/11549/13-а за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Лагіон 1» до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Лагіон 1» 30 серпня 2013 року звернулось до суду з позовом до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, згідно якого, з урахуванням уточнень, просить скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 16.08.2013 року №0003691503 та №0003681503.

В обґрунтуванні своїх вимог позивач зазначає, що вказані податкові повідомлення - рішення є протиправними та повинні бути скасовані, оскільки вони прийняті на підставі неправомірних висновків відповідача викладених в акті камеральної перевірки, що прямо суперечать нормам чинного законодавства та є незаконними.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 травня 2014 року позов задоволено повністю.

Суд визнав протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача 16.08.2013 року № 0003681503, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за травень 2013 року у розмірі 1 998 807 грн. та визнав протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 16.08.2013 року № 0003691503, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за основним платежем у розмірі 27 033 грн., та за штрафними фінансовими санкціями у розмірі 13 516,50 грн.

Постанова суду мотивована тим, що відповідачем не доведена правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції відповідач оскаржив її до апеляційного суду з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволені позову відмовити повністю.

В апеляційній скарзі зазначає про безпідставне неврахування судом першої інстанції висновків відповідача щодо того, що у позивача у травні 2013 року був відсутній залишок від'ємного значення з ПДВ у сумі 1 998 807 грн., оскільки податкова декларація з ПДВ за грудень 2012 року, у якому виникло вказане від'ємне значення, визнана відповідачем неподатковою звітністю.

Згідно з запереченнями на апеляційну скаргу, позивач посилаючись на її необґрунтованість, просив у задоволені скарги відмовити, постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, який заперечував щодо задоволення апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що відповідачем проведено камеральну перевірку ТОВ «Лагіон 1» з питань визначення правомірності формування залишку від'ємного значення та повноти декларування податкових зобов'язань по декларації з ПДВ за травень 2013 року.

За результатами вказаної перевірки відповідачем складено довідку №162/15-3/33275946 від 25.07.2013 року, в якій зроблено висновок про завищення ТОВ «Лагіон 1» залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації) за травень 2013 року на суму 1 998 807 грн. та занижено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду на 27 033 грн., що є порушенням п.п. 200.1, п.п. 200.4 «а», «б» статті 200 Податкового кодексу України.

06 серпня 2013 року позивачем подано заперечення на акт перевірки від 25.07.2013 року №162/15-3/33275946. На заперечення до акта перевірки відповідачем надано відповідь від 13.08.2013 року № 3589/10/15-306, відповідно до якої висновки за результатами перевірки є правомірними та залишені без змін.

За результатами перевірки податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 16.08.2013 року:

- № 0003681503, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1 998 807 грн.;

- № 0003691503, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за основним платежем у розмірі 27 033 грн., та за штрафними фінансовими санкціями у розмірі 13 516,50 грн.

Правомірність та обґрунтованість вказаних рішень відповідача є предметом спору переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спірні відносини між сторонами та задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що спірні рішення відповідача прийняті не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскарженої постанови, виходить з наступного.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно п.200.4 ст. 200 ПК України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що в акті перевірки та в апеляційній скарзі, в обґрунтуванні своїх висновків, відповідач зазначає, що в декларації за травень 2013 року позивачем задекларовано рядок 24 - залишок від'ємного значення з ПДВ, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду 1998807 грн. В додатку 2 до декларації з ПДВ за травень 2013 року зазначено звітний податковий період, у якому виникла сума залишку від'ємного значення - грудень 2012 року. Однак, рішенням відповідача №1549/10/18.2-15 від 18.01.2013 року податкова декларація з ПДВ за грудень 2012 року визнана неподатковою звітністю. З вищенаведеного, відповідачем зроблено висновок, що у позивача у травні 2013 року відсутній залишок від'ємного значення з ПДВ у сумі 1998807 грн., оскільки податкова декларація з ПДВ за грудень 2012 року, у якому виникло вказане від'ємне значення, визнана відповідачем неподатковою звітністю.

Однак постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27.03.2014 року у справі № 804/5617/13-а визнано протиправними дії Лівобережної МДПІ щодо невизнання податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2012 року, скасовано рішення Лівобережної ОДПІ від 18.01.2013 року № 1549/10/18.2-15, зобов'язано Лівобережну МДПІ прийняти податкову декларацію ТОВ "Лагіон 1" з ПДВ за грудень 2012 року з додатками датою її фактичного отримання, а саме 14.01.2013 року, зобов'язано Лівобережну ОДПІ відобразити показники (дані) податкової декларації ТОВ "Лагіон 1" (а.с. 140).

Отже вказане свідчить про те, що позивач обґрунтовано відобразив в декларації з ПДВ за грудень 2012 року суму податкового кредиту в розмірі 2 081 703 грн. та суму від'ємного значення в розмірі 2 081 150 грн.

Таким чином, позивач згідно п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу, мав право в наступних податкових періодах, в тому числі в травні 2013 року, відобразити залишок від'ємного значення, яке виникло у грудні 2012 року.

При цьому доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, щодо неможливості використання позивачем, без судового рішення, яке набрало законної сили, сум від'ємного значення з податку на додану у зв'язку з зменшенням цієї суми податковим органом шляхом прийняття податкових повідомлень-рішень форми «В4» є безпідставними, оскільки не ґрунтуються на нормах податкового законодавства України.

Враховуючи викладене суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що податкові повідомлення - рішення від 16.08.2013 року №0003691503 та №0003681503 є протиправними та підлягають скасуванню.

На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об'єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому постанову суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 198, статтями 205, 206 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 травня 2014 року у справі №804/11549/13-а - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлений 06 березня 2015 року.

Головуючий: В.Є. Чередниченко

Суддя: А.О. Коршун

Суддя: О.М. Панченко