Рішення № 43027911, 05.03.2015, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" березня 2015 р.Справа № 922/35/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Хотенця П.В.

при секретарі судового засідання Гаврильєві О.В.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест-Стіл", смт. Безлюдівка до Приватного акціонерного товариства "Харківський Електротехнічний Завод "Трансзв"язок", м. Харків про стягнення 136112,40 грн. за участю представників сторін:

позивача - Попенко Є.Л., дов. від 03.02.2015 року

відповідача - не з*явився

ВСТАНОВИВ:

Розглядається позовна вимога про стягнення з відповідача 117606,23 грн. заборгованості, 9589,03 грн. пені, 1291,75 грн. 3% річних та 7652,39 грн. індексу інфляції за договором поставки № 07/1 від 14 січня 2013 року.

Представник позивача у судовому засіданні 03 березня 2015 року та у наданому нормативно-правовому обґрунтуванні позовних вимог наполягає на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 03 березня 2015 року проти заявлених позовних вимог заперечує.

У судовому засіданні 03 березня 2015 року було оголошено перерву до 05 березня 2015 року до 11 годин 40 хвилин.

05 березня 2015 року судове засідання було поновлено та продовжено у тому ж складі суду.

Представник позивача у судовому засіданні та у наданому нормативно-правовому обґрунтуванні позовних вимог підтримує заявлені позовні вимоги і просить їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з*явився, у відзиві на позовну заяву проти заявлених позовних вимог заперечує частково. Також у наданому клопотанні просить відкладсти розгляд справи.

Згідно частини 1 статті 69 Господарського процесуального кодексу України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест-Стіл" звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Харківський Електротехнічний Завод "Трансзв"язок" 05 січня 2015 року.

Таким чином, з 05 січня 2015 року почався розгляд справи та почався перебіг двох місячного строку вирішення спору по справі, який спливає 05 березня 2015 року.

Відповідно до частини 3 статті 69 Господарського процесуального кодексу України у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Враховуючи, що перебіг двох місячного строку вирішення спору по даній справі закінчився, клопотань про продовження строку розгляду спору від сторін не надходило, суд відмовляє відповідачу у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

14 січня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвест-Стіл" (позивачем, продавцем) та Приватним акціонерним товариством "Харківський Електротехнічний Завод "Трансзв"язок" (відповідачем, покупцем) було укладено договір поставки № 1.

Відповідно до пункту 1.1 договору поставки № 1 продавець зобов*язався передати товар у власність, а покупець зобов*язався прийняти товар та сплатити його вартість у строки, передбачені пунктом 4.2 договору.

Згідно пункту 4.2. договору поставки від 14 січня 2014 року оплата товару покупцем здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок через 20 днів після поставки партії товару на склад покупця.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвест-Стіл" виконало зобов*язання за договором поставки № 1, поставило відповідачу належним чином товар, що підтверджується видатковими накладними №ВН-041 від 10 липня 2014 року, №ВН-042 від 10 липня 2014 року, №ВН-077 від 22 жовтня 2014 року, а Приватне акціонерне товариство "Харківський Електротехнічний Завод "Трансзв"язок" прийняло товар на загальну суму 128952,44 грн., але сплатило його вартість частково в розмірі 11346,21 грн.

Заборгованість Приватного акціонерного товариства "Харківський Електротехнічний Завод "Трансзв"язок" перед позивачем складає суму у розмірі 117606,23 грн.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Згідно статті 6 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписами статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару; договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Згідно статті 694 Цивільного кодексу України, договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу.

Таким чином, дослідивши умови договору поставки № 1 від 14 січня 2014 року, на підставі якого виникло первісне грошове зобов'язання, суд вважає, що вказаний договір за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу та до якого повинні застосовуватись положення Цивільного кодексу України, що регулюють загальні умови виконання зобов'язання, а також положення параграфу 1, 3 глави 54 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статтей 526 та 525 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (стаття 610 Цивільного кодексу України).

З матеріалів справи вбачається, що станом на 01 березня 2015 року заборгованість Приватного акціонерного товариства "Харківський Електротехнічний Завод "Трансзв"язок" перед позивачем частково погашена, що підтверджується копіями платіжних доручень: №1129 від 29 вересня 2014 року, №1182 від 08 жовтня 2014 року, №1220 від 21 жовтня 2014 року, №1319 від 10 листопада 2014 року, № 1339 від 12 листопада 2014 року на суму у розмірі 55000,00 грн.

Пунктом 4.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26 грудня 2011 року №18 передбачено, що припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

Приймаючи до уваги, що Приватне акціонерне товариство "Харківський Електротехнічний Завод "Трансзв"язок" заборгованість за договором поставки № 1 від 14 січня 2014 року в розмірі 55000,00 грн. сплатило позивачу до звернення до суду Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест-Стіл" з позовом, суд вважає за необхідне у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача 55000,00 грн. відмовити.

Згідно пункту 6.3 договору поставки від 14 січня 2014 у випадку невиконання або неналежного виконання грошових зобов*язань по сплаті за поставлений товар за діючим договором та представленими накладними покупець сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, яка діє на період, за який стягується пеня за кожен день прострочення зобов8язання.

Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарську-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченим кодексом, іншими законами та договором.

За змістом статті 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно статтей 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Таким чином, суд вважає за необхідне позовні вимоги, щодо стягнення з відповідача 9589,03 грн. пені за договором поставки № 1 від 14 січня 2014 року задовольнити.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

За таких обставин, суд вважає за необхідне позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 1291,75 грн. та інфляційних у розмірі 7652,39 грн. задовольнити.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 49 Господарського процесуального кодексу України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 6, 509, 525, 526, 536, 549, 610, 611, 655, 692, 694 Цивільного кодексу України, статтями 216, 217, 230 Господарського кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33-34, 38 43, 47-49, 75, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

У позові відмовити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Харківський Електротехнічний Завод "Трансзв"язок" (61099, м. Харків, вул. Достоєвського, 16, розрахунковий рахунок 260000622891 в АБ "Експрес банк", МФО 350716, код ЄДРПОУ 01056735) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест-Стіл" (62489, Харківська область, Харківський район, смт. Безлюдівка, вул. Кооперативна, 19, кв. 10, розрахунковий рахунок 26003221173400 в АТ "УкрСиббанк", МФО 351005, код ЄДРПОУ 35901952) 62606,23 грн. заборгованості, 9589,03 грн. пені, 1291,75 грн. 3% річних, 7652,39 грн. індексу інфляції за договором поставки № 07/1 від 14 січня 2013 року та 1622,78 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 10.03.2015 р.

Суддя П.В. Хотенець