Рішення № 43026459, 03.03.2015, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 9/30/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.03.2015 Справа № 908/651/15-г

За позовом: Приватного підприємства "Прогресфарм" (67668, Одеська область, Біляївський р-н, с. В. Дальник, вул. Південна, 59; пошт.адр.: 65049, м. Одеса, а/с 4)

до відповідача: Приватного підприємства "Фірма "Фармацея" (юр.адр.: 83015, м. Донецьк, пр. Ватутіна, буд. 33-А; пошт.адр.: 83047, м. Донецьк, вул. Кедріна, буд. 13; тел. (062) 382-09-95)

про стягнення суми 67790,03 грн.

Суддя Боєва О.С.

За участю представників сторін:

Від позивача: Станков С.С. (дов. № 4 від 13.01.15)

Від відповідача: не з'явився

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача суми 67790,03 грн., з яких: сума 55265,59 грн. - основний борг, сума 4395,51 грн. - пеня, сума 3997,29 грн. - 30% річних, сума 4131,64 грн. - інфляційні втрати.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 02.02.2015р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 908/651/15-г, судове засідання призначено на 03.03.2015р.

03.03.2015р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Справа розглянута без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Позивач підтримав позовні вимоги з підстав викладених у позовній заяві, зазначивши, зокрема, про наступне. На виконання умов договору поставки № 180/14 від 14.07.2014р. позивач передав у власність відповідачу товар на загальну суму 77843,37 грн., відповідач, в свою чергу, оплату за товар не здійснив. Після переговорів, відповідачем було повернуто товар на суму 22577,78 грн., товар на суму 55265,59 грн. залишився відповідачем неоплаченим. У зв'язку з чим, позивач на підставі ст.ст.525, 526, 530, 625, 629 ЦК України, ст. 193 ГК України просить стягнути з відповідача суму 55265,59 грн. основного боргу, а також суму 4395,51 грн. пені, суму 3997,29 грн. - 30% річних та суму 4131,64 грн. інфляційних втрат.

Відповідач у судове засідання не з'явився, витребувані документи та письмовий відзив не надав. Ухвала суду від 02.02.2015р., у зв'язку з неможливістю здійснення поштових відправлень у м. Донецьк, направлена не була. Повідомити відповідача про час та місце судового засідання шляхом направлення телефонограми здійснити не вдалося, шляхом направлення факсограм та електронною поштою не було можливим. У зв'язку з чим, інформацію про час і місце судового засідання було розміщено на сторінці господарського суду Запорізької області (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет. Таким чином про час та місце слухання справи відповідач повідомлений належним чином.

Відповідно до п. 6 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.09.2014р. № 01-06/1290/14 «Про Закон України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції» учасник судового процесу, який знаходиться на території проведення АТО, вважатиметься належним чином повідомленим про час і місце засідання господарського суду за таких умов, зокрема: 1) Якщо відповідну ухвалу господарським судом надіслано поштою за місцезнаходженням учасника судового процесу, зазначеним в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. При цьому слід мати на увазі, що згідно із статтею 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, вони вважаються достовірними, доки до них не внесено відповідних змін. 3) Якщо у господарського суду наявні достовірні (тобто документально підтверджені підприємством зв'язку) відомості про неможливість здійснення поштових відправлень до певних населених пунктів чи місцевостей, то суд не вчиняє дій, зазначених у підпунктах 1 і 2 цього пункту. У такому разі, а також у випадках, коли поштові відправлення учасникам судового процесу все ж було надіслано, але їх повернуто підприємством зв'язку через неможливість вручення, суд здійснює відповідне повідомлення шляхом надсилання телеграми, телефонограми, з використанням факсимільного зв'язку чи електронною поштою або з використанням інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення; 4) За неможливості здійснити повідомлення учасника судового процесу і в такий спосіб - інформація про час і місце судового засідання розміщується на сторінці відповідного суду (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет (www.court.gov.ua/sudy/). У такому разі на роздрукованій сторінці з мережі Інтернет, на якій розміщено інформацію про час та місце засідання господарського суду, зазначаються дата розміщення інформації, прізвище та ініціали судді, у провадженні якого знаходиться відповідна справа, а також вчиняється його підпис.

Згідно зі ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

14.07.2014р. між ПП "Прогресфарм" (постачальник, позивач у справі) та ПП "Фірма "Фармацея" (покупець, відповідач у справі) був укладений договір поставки № 180/14, відповідно до умов якого, постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити лікарські засоби, вироби медичного призначення, біодобавки, інші продовольчі та непродовольчі товари на умовах, викладених у цьому договорі (п. 1.1. договору).

Згідно з п. 2.1. договору кількість, асортимент, номенклатура, виробник продукції вказується в видаткових накладних до договору або замовленнях на закупівлю. Кожна з видаткових накладних або погоджених постачальником замовлень на закупівлю з моменту підписання є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до п. 3.4. продукція переходить у власність покупця після фактичної передачі. Моментом фактичної передачі продукції вважається дата підписання уповноваженими представниками сторін видаткової накладної.

Пунктом 5.3. договору визначено, що умови оплати, згідно яких покупець зобов'язується здійснити оплату в повному обсязі за поставлену продукцію, здійснюються покупцем у нижчезазначеному порядку якщо інше не обумовлено в видаткових накладних до договору.

За приписами п.5.2., п.5.4. договору оплата за продукцію проводиться шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника, вказаний в договорі. Датою оплати за продукцію є дата надходження грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

Як свідчать матеріали справи, позивач за видатковою накладною № ПП-00044649 від 14.07.2014р. поставив відповідачу продукцію на суму 63047,61 грн., за видатковою накладною № ПП-00044650 від 14.07.2014р. - на суму 14795,76 грн. За обома накладними відповідачу було понаставлено продукції на загальну суму 77843,37 грн.

Даними видатковими накладними сторони визначили термін сплати, а саме: до 12.10.2014р. Відповідач, в свою чергу, договірні зобов'язання не виконав, оплату за отриману продукцію у визначений строк не здійснив.

Також з матеріалів справи вбачається, що відповідачем було повернуто позивачу продукцію на суму 22577,78 грн., що підтверджується відповідними накладними. Так, 27.10.2014р., за накладною № 40784 від 01.10.2014р., позивачу було повернуто продукцію на суму 112,73 грн.; 04.11.2014р., за накладною № 41000 від 31.10.2014р., повернуто продукцію на суму 22465,05 грн.

Таким чином, у відповідача залишились неоплаченою продукція на суму 55265,59 грн. Зазначене вище також підтверджується актом звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2014р. по 10.12.2014р., складеним обома сторонами.

Позивач направляв відповідачу листи (за вих. № 1772/12 від 12.12.2014р., № 57/01 від 20.01.2015р., № 58/01 від 20.01.2015р., № 59/01 від 20.01.2015р.) з проханням сплатити наявний борг в розмірі 55265,59 грн. Однак дані листи залишились без відповіді, сума 55265,59 грн. несплаченою.

Статтею 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона -постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні -покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить п.п.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

Згідно з ст.ст. 11, 509 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

Приписами ст. 629 цього Кодексу встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач доказів належного виконання зобов'язання і перерахування позивачу заявленої до стягнення суми не надав.

Факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем в розмірі 55265,59 грн. підтверджується матеріалами справи.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми 55265,59 грн. основного боргу є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача інфляційний втрати за період з жовтня 2014 по грудень 2014р. в розмірі 4131,64 грн. та 30% річних за загальний період з 13.10.2014р. по 08.01.2015р. (88 днів прострочення) в розмірі 3997,29 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний оплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо законом чи договором не встановлений інший розмір відсотків.

З приписів розділу 4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» вбачається, що сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. Сторони договору можуть зменшити або збільшити передбачений законом розмір процентів річних.

Так, у п. 8.2. договору сторонами, зокрема, визначено, що у випадку порушення строку, зазначеного в п. 5.3 даного договору, покупець згідно зі ст. 625 ЦК України виплачує постачальнику 30% річних від неоплаченої в строк суми.

Перевіривши розрахунок 30% річних суд встановив, що розрахунок здійснений вірно.

Перевіривши розрахунок втрат від інфляції, суд вважає за необхідне скоригувати в частині визначення періоду нарахування інфляційних втрат з урахуванням положень пункту 3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» яким визначено, що розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція.

Отже інфляційні повинні нараховуватися за листопад 2014р. та грудень 2014р., сума яких, при цьому, становить 2739,51 грн.

Таким чином, до стягнення підлягає сума 3997,29 грн. - 30% річних та сума 2739,51 грн. інфляційних втрат.

Позивачем також заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 4395,51 грн. за період з 13.10.2014р. по 27.01.2014р.

Пунктом 8.2. договору сторони, зокрема, визначили, що у випадку порушення строку, зазначеного в п. 5.3 даного договору, покупець виплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченої продукції за кожен день прострочення.

Відповідно до вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" № 543/96-ВР від 22.11.1996р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Факт порушення грошових зобов'язань відповідачем є доведеним, період та розмір заявленої до стягнення пені визначний позивачем вірно, а тому вимога про стягнення з відповідача суми 4395,51 грн. пені підлягає задоволенню.

Таким чином, в цілому, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно зі ст. 49 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "Фірма "Фармацея" (юр.адр.: 83015, м. Донецьк, пр. Ватутіна, буд. 33-А; пошт.адр.: 83047, м. Донецьк, вул. Кедріна, буд. 13; код ЄДРПОУ 20358175) на користь Приватного підприємства "Прогресфарм" (67668, Одеська область, Біляївський р-н, с. В. Дальник, вул. Південна, 59; пошт.адр.: 65049, м. Одеса, а/с 4; код ЄДРПОУ 33137689) суму 55265 (п'ятдесят п'ять тисяч двісті шістдесят п'ять) грн. 59 коп. основного боргу, суму 3997 (три тисячі дев'ятсот дев'яносто сім) грн. 29 коп. - 30% річних, суму 2739 (дві тисячі сімсот тридцять дев'ять) грн. 51 коп. інфляційних втрат, суму 4395 (чотири тисячі триста дев'яносто п'ять) грн. 51 коп. пені, суму 1789 (одна тисяча сімсот вісімдесят дев'ять) грн. 48 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні іншої частини позову - відмовити.

Суддя О.С. Боєва

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання. Повне рішення підписано 10.03.2015р.