увійти
УКР
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 травня 2009 року Справа №24/265/07-АП-9/308/08-АП-11/368/08-АП
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Добродняк І.Ю. (доповідач)
суддів - Баранник Н.П., Кожан М.П..
при секретарі - Тюріна А.Ю..
за участю представників:
позивача - ОСОБА_1. дов від 16.10.08
відповідача - ОСОБА_2. дов від 09.06.09 № 7490/0
ОСОБА_3. дов від 10.11.08 № 15087/0
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську
апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Нестерянська птахофабрика»
на постанову господарського суду Запорізької області від 21 серпня 2008 року
у справі №24/265/07-АП-9/308/08-АП-11/368/08-АП ( категорія статобліку-2.11.17 )
за позовом Відкритого акціонерного товариства «Нестерянська птахофабрика»
до Державної податкової інспекції у Оріхівському районі Запорізької області
про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,-
ВСТАНОВИЛА:
ВАТ «Нестерянська птахофабрика» звернулося з позовом про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень №0000782302/0 від 06.12.06, №0000782302/1 від 29.12.06, №0000782302/2 від 08.02.07, про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість 203205,00 грн. (основний платіж).
В обґрунтуванні заявлених вимог позивач посилався на те, що позивач є сільськогосподарським виробником у відповідності до вимог чинного законодавства і має всі законні права на спеціальний режим оподаткування. Послуги, які надає позивач іншим особам, пов'язані із сільськогосподарським виробництвом, і відповідно до п.2 Положення «Про порядок справлення та обліку фіксованого сільськогосподарського податку», затвердженого Постановою КМУ №658 від 23.04.99, вартість таких послуг включається у валовій дохід від реалізації сільськогосподарської продукції.
Як сільськогосподарський виробник і сільськогосподарське підприємство позивач на законних підставах обрало спеціальним режим оподаткування податком на додану вартість: повністю залишав суми податку на додану вартість у своєму розпорядженні з метою їх подальшого спрямування на підтримку виробництва сільськогосподарської продукції (надання сільськогосподарських послуг) і на законних підставах, вірно, здійснив розрахунок податку на додану вартість за період часу з 01.01.05 по 30.06.06 та надав спеціальні податкові декларації з податку на додану вартість №1 та №2.
Крім цього, позивач посилався на те, що податкові повідомлення-рішення №0000782302/1 від 29.12.06, №0000782302/2 від 29.12.06 винесені в порушення п.4.11 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації №327 від 10.08.05, і повністю є нечинними.
17.12.07 на адресу суду надійшло уточнення до позовної заяви, в якому позивач, посилаючись на не направлення відповідачем вмотивованого рішення про результати первинної скарги на підставі п.6.9 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків, вважає податкове повідомлення-рішення №0000782302/0 від 06.12.06 відкликаним, а рішення №12698/1023-012 від 29.12.06 про залишення первинної скарги без розгляду у зв'язку із пропуском 10-денного строку - незаконними. Стверджує, що при подачі первинної скарги ним не був порушений 10-денний строк для оскарження, виходячи з того, що податкове повідомлення-рішення ним було отримано 12.12.06, а скарга подана 21.12.06.
Постановою господарського суду Запорізької області від 21 серпня 2008 року у задоволені адміністративного позову ВАТ «Нестерянська птахофабрика» відмовлено з тих підстав, що операції, які здійснював позивач по відгодівлі та вирощуванню птиці, яка є власністю інших підприємств, не підпадають під дію п.11.21, п.11.29 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість» та по вищезазначеному виду діяльності позивач не може отримати статус сільгоспвиробника і використовувати пільгу, передбачену вказаними нормами.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.
Відповідач проти апеляційної скарги заперечує, надав письмові заперечення, в яких зазначає, що на законних підставах до позивача були застосовані вимоги п.п.11.21, 11.29 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість», а також перенесено зі спеціальних декларацій № 1 і № 2 до загальної декларації по податку на додану вартість в сумі 203205,00 грн.
Перевіривши, в межах доводів апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що Державною податковою інспекцією у Оріхівському районі Запорізької області проведена виїзна планова перевірка ВАТ «Нестерянська птахофабрика» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.04 по 30.06.06, за результатами якої складений акт №29/23-00852246 від 23.11.06.
В ході перевірки встановлено, що в перевіряємий період ВАТ «Нестерянська птахофабрика», керуючись п.4 Порядку акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками - платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 271 від 26.02.1999, абз.5 Порядку нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 805 від 12.05.1999, п.11.21, п.11.29 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість» подавало до ДПІ у Оріхівському районі три податкові декларації з податку на додану вартість:
Декларація №1 - спеціальна або окрема декларація з ПДВ, в якій відображаються і податкові зобов'язання, і податковий кредит по операціях з продажу молока, худоби (крім операцій з продажу молока та м'яса в живій вазі на переробні підприємства), птиці, вовни;
Декларація №2 - спеціальна або окрема декларація з ПДВ, в якій відображаються і податкові зобов'язання, і податковий кредит по операціях з продажу продукції власного виробництва (крім молока, худоби, птиці, вовни), в тому числі продукції, виготовленої на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, крім підакцизної продукції;
Загальну декларацію з податку на додану вартість, а саме: Декларацію №3, в якій відображаються і податкові зобов'язання і податковий кредит по операціях з продажу підакцизної продукції, продукції не власного виробництва (придбаної), молока та м'яса в живій вазі, проданих на переробні підприємства та по якій здійснюються розрахунки з бюджетом.
Як зазначено відповідачем в акті перевірки, виходячи з норм чинного законодавства, однією із вимог при визначенні правомірності віднесення того чи іншого суб'єкта господарювання до сільськогосподарського товаровиробника є наявність сільськогосподарської продукції власного виробництва.
За період часу з 01.01.05 по 30.06.06, відповідно даних головної книги підприємства ВАТ «Нестерянська птахофабрика» на балансі даного підприємства не враховувалось власне поголів'я птиці та дане підприємство було за вищезазначений період часу на загальній формі оподаткування.
За період з січня 2005 року по червень 2006 року позивач здійснював операції по наданню послуг по відгодівлі та вирощуванню птиці, яка є власністю інших підприємств, а саме: TOB «Агросвіт» та TOB «Агро-Холдінг» та інші. Вищезазначені послуги по відгодівлі та вирощуванню птиці надавались позивачем в орендованих підприємствами TOB «Агросвіт» та TOB «Агро-Холдінг» у позивача виробничих потужностях, а саме: птичниках, яйцескладах, цехах по сортуванню яєць, складах тари промислової зони та інше.
Виходячи з встановлених фактів, відповідачем зроблений висновок, що вищезазначені операції не підпадають під дію п.п.11.21, 11.29 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість», по вищезазначеному виду діяльності підприємство не може отримати статус сільгоспвиробника і використовувати пільгу, яка передбачена п.п.11.21, 11.29 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість». Всі операції, які здійснені позивачем за період з 01.01.05 по 30.06.06 по наданню послуг з відгодівлі та вирощування птиці, яка є власністю інших підприємств (TOB «Агросвіт» та TOB «Агро-Холдінг» та інші), та операції з продажу покупної птиці, які задекларовані позивачем в складі податкових зобов'язань та в складі податкового кредиту спеціальних податкових деклараціях з податку на додану вартість №1 та №2 підлягають перенесенню до складу податкових зобов'язань та податкового кредиту загальної податкової декларації з податку на додану вартість №3.
На підставі акту перевірки №29/23-00852246 від 23.11.06 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000782302/0 від 06.12.06, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 203205,00 грн. (основний платіж).
Означене податкове повідомлення-рішення оскаржено позивачем в порядку, встановленому ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
За результатами розгляду скарги позивача залишені без задоволення, податкове повідомлення-рішення - без змін.
На підставі рішень про результати розгляду скарг позивача відповідачем винесені відповідні податкові повідомлення-рішення : №0000782302/1 від 29.12.06, №0000782302/2 від 08.02.07 - про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 203205,00 грн. (основний платіж).
Відповідно до пп. 5.2.2 п.5.2 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», яке визначає порядок оскарження платником податку рішення контролюючого органу, платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Контролюючий орган зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від дня отримання скарги платника податків на його адресу поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. У разі коли контролюючий орган надсилає платнику податків рішення про повне або часткове незадоволення його скарги, такий платник податків має право звернутися протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання відповіді, з повторною скаргою до контролюючого органу вищого рівня, а при повторному повному або частковому незадоволенні скарги - до контролюючого органу вищого рівня із дотриманням зазначеного десятиденного строку для кожного випадку оскарження та зазначеного двадцятиденного строку для відповіді на нього.
Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом двадцятиденного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника контролюючого органу (або його заступника), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків. Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника контролюючого органу (або його заступника) про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення двадцятиденного строку, зазначеного в абзаці першому цього підпункту.
Як вбачається з матеріалів справи, податкове повідомлення-рішення №0000782302/0 від 06.12.06 отримано позивачем 11.12.06 (т.1 а.с.43), скарга на це податкове повідомлення-рішення подана позивачем безпосередньо до ДПІ в Оріхівському районі 22.12.06, тобто з порушенням законодавчо встановленого десятиденного строку, що стало підставою для залишення первинної скарги без розгляду (рішення відповідача від 29.12.06 № 12698/10/23-012).
30.01.07 Державна податкова адміністрація у Запорізькій області винесла рішення (вих.№ 351/10/25-020) про залишення повторної скарги позивача без розгляду у зв'язку з порушенням позивачем законодавчо встановленого 10-денного терміну для оскарження податкового повідомлення-рішення №0000782302/0 від 06.12.06, із зазначенням того, що податкові зобов'язання, визначені в цьому податковому повідомленні-рішенні вважаються узгодженими і не підлягають подальшому адміністративному оскарженню, але можуть бути оскаржені в судовому порядку.
Доводи позивача, що відповідачем на адресу позивача не направлялась відповідь на первинну скаргу, матеріалами справи не підтверджуються, спростовуються, крім того, поданою 12.01.07 (вих.№ 9) позивачем скаргою на рішення відповідача від 29.12.06 № 12698/10/23-012 - т.1 а.с.61.
Судом першої інстанції під час вирішення спору правильно встановлені обставини справи в цій частині, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність порушення з боку відповідача встановленого порядку розгляд скарг, і як наслідок, безпідставність доводів позивача про нечинність податкового повідомлення-рішення з цих підстав.
Стосовно виявленого відповідачем під час проведеної перевірки порушення ведення податкового обліку позивачем, колегія суддів також вважає висновок суду першої інстанції правильним, виходячи з фактичних обставин справи та норм законодавства, що регулює спірні правовідносини.
Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в редакції на момент спірних операцій встановлено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до п.11.21 ст.11 вказаного Закону сума податку на додану вартість, що повинна сплачуватися до бюджету переробними підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко та молочну продукцію, м'ясо та м'ясопродукти, у повному обсязі спрямовується виключно для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко і м'ясо в живій вазі.
Сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету сільськогосподарськими підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко, худобу, птицю, вовну, а також за молочну продукцію та м'ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах, повністю залишається у розпорядженні цих сільськогосподарських підприємств і спрямовується на підтримку власного виробництва тваринницької продукції та продукції птахівництва.
Порядок нарахування і використання зазначених коштів встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України № 805 від 12.05.1999 затверджений Порядок нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі, відповідно до п.15 якого сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету сільськогосподарськими підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко, худобу, птицю, вовну, а також за молочну продукцію та м'ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах, повністю залишається у розпорядженні цих сільськогосподарських підприємств і спрямовується на підтримку власного виробництва тваринницької продукції та продукції птахівництва. При цьому сума податку на додану вартість за реалізовані молоко та вироблену молочну продукцію спрямовується на придбання приладів і реактивів, необхідних для визначення якісних показників молока і молочної продукції, фільтруючих матеріалів, холодильного обладнання та доїльних установок, у разі неналежного забезпечення ними сільськогосподарських підприємств.
Сільськогосподарські підприємства бухгалтерський облік розрахунків з податку на додану вартість ведуть на окремому аналітичному рахунку "З податку на додану вартість з реалізації молока, худоби, птиці, вовни, а також молочної продукції та м'ясопродуктів, вироблених у власних переробних цехах" до рахунка 68 "Розрахунки з бюджетом".
Нарахований у встановленому порядку податок на додану вартість з реалізованих молока, худоби, птиці, вовни, а також молочної продукції та м'ясопродуктів, вироблених у власних переробних цехах, відображається за дебетом рахунка 46 "Реалізація" і кредитом рахунка 68 "Розрахунки з бюджетом", аналітичний рахунок "З податку на додану вартість з реалізації молока, худоби, птиці, вовни, а також молочної продукції та м'ясопродуктів, вироблених у власних переробних цехах".
У разі одержання за договорами товарно-матеріальних цінностей, виконання робіт, послуг, пов'язаних з виробництвом та переробкою у власних переробних цехах зазначеної продукції, на суму податку на додану вартість, дебетується рахунок 68, аналітичний рахунок "З податку на додану вартість з реалізації молока, худоби, птиці, вовни, а також молочної продукції та м'ясопродуктів, вироблених у власних переробних цехах" у кореспонденції з рахунком 60 "Розрахунки з постачальниками та підрядчиками" або 76 "Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами".
На підставі даних бухгалтерського обліку сільськогосподарські товаровиробники щомісяця складають окрему податкову декларацію з податку на додану вартість і з реалізованих ними молока, худоби, птиці, вовни, а також молочної продукції та м'ясопродуктів, вироблених у власних переробних цехах. Одночасно з декларацією з податку на додану вартість за відповідний звітний період сільськогосподарські товаровиробники подають до органу державної податкової служби за місцем реєстрації довідку про цільове використання сум податку на додану вартість за попередній звітний період, форма та зміст якої визначається Державною податковою адміністрацією за погодженням із Міністерством аграрної політики.
Залишок податкових зобов'язань відповідно до декларації з податку на додану вартість і з реалізованої зазначеної продукції, тобто різниця між податком на додану вартість, отриманим від покупців, та податком на додану вартість, сплаченим постачальникам, перераховується підприємством з поточного на окремий рахунок.
Цей платіж здійснюється банком у порядку черговості платежів до бюджету. В бухгалтерському обліку ця операція відображається за дебетом рахунка 55 "Інші рахунки в банках" і кредитом рахунка 51 "Розрахунковий рахунок" та одночасно дебетується рахунок 68 "Розрахунки з бюджетом", кредитується рахунок 96 "Цільове фінансування і цільові надходження" та аналітичний рахунок суми податку на додану вартість, спрямовані на підтримку власного виробництва тваринницької продукції та продукції птахівництва.
Залишок податкового кредиту покривається податковими зобов'язаннями наступних податкових періодів.
Кошти, перераховані сільськогосподарськими підприємствами на окремий рахунок, використовуються ними на підтримку власного виробництва продукції тваринництва та птахівництва. У разі нецільового використання цих коштів вони стягуються до державного бюджету відповідно до законодавства.
Залишок коштів на окремому рахунку в кінці року вилученню до бюджету не підлягає і використовується підприємством на зазначені цілі в наступному році.
Пунктом 11.29 статті 11 Закону України "Про податок на додану вартість" зупинена дія пункту 7.7 статті 7, пунктів 10.1 і 10.2 статті 10 цього Закону в частині сплати до бюджету податку на додану вартість щодо операцій з поставки товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, за винятком операцій з поставки переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою, що здійснюються сільськогосподарськими товаровиробниками незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, в яких сума, одержана від поставки сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, становить не менше 50 відсотків загальної суми валового доходу підприємства.
Зазначені кошти залишаються в розпорядженні сільськогосподарських товаровиробників і використовуються ними на придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення. У разі нецільового використання акумульованих коштів вони стягуються до Державного бюджету України в безспірному порядку.
Порядок акумуляції та використання зазначених коштів визначається Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 26.02.99 № 271 затверджений Порядок акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками - платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини (далі - Порядок).
Згідно п.4 Порядку на підставі даних бухгалтерського та податкового обліку сільськогосподарський товаровиробник складає декларацію з податку на додану вартість з реалізованої продукції, товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, крім операцій з продажу переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою, і в терміни, передбачені законодавством для звітності, подають її до органів державної податкової служби. Одночасно з декларацією з податку на додану вартість за відповідний звітний період сільськогосподарські товаровиробники подають до органу державної податкової служби за місцем реєстрації довідку про цільове використання сум податку на додану вартість за попередній звітний період, форма та зміст якої визначається Державною податковою адміністрацією за погодженням із Міністерством аграрної політики.
Залишок податкових зобов'язань відповідно до декларації з податку на додану вартість з реалізованої продукції, товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, тобто різниця між сумою податку на додану вартість, одержаною сільськогосподарськими товаровиробниками від покупців, та сумою податку на додану вартість, сплаченою ними постачальникам, перераховується сільськогосподарськими товаровиробниками з поточного рахунка на окремий рахунок у терміни, передбачені для перерахування суми податку на додану вартість до бюджету. Не перераховані на окремий рахунок зазначені кошти вважаються такими, що використовуються не за цільовим призначенням, і підлягають стягненню до державного бюджету у безспірному порядку.
Згідно п.5 Порядку кошти, перераховані сільськогосподарськими товаровиробниками на окремий рахунок, використовуються ними для придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення. У разі нецільового використання кошти стягуються до державного бюджету в безспірному порядку.
Відповідно до п.1.2 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженому наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.97 № 166, платники податку, у яких згідно з чинним законодавством (пункти 11.21, 11.29 Закону України «Про податок на додану вартість») суми податку на додану вартість повністю залишаються у розпорядженні цих платників податку для цільового використання, подають податкову декларацію з податку на додану вартість (скорочену). До такої податкової декларації включаються лише ті операції, що стосуються спеціальних режимів, установлених указаними пунктами.
Виходячи з аналізу наведених правових норм, вбачається, що норми п.11.21, 11.29 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість» стосуються сільськогосподарського товаровиробника, при цьому при визначенні правомірності віднесення суб'єкта господарювання до сільськогосподарського товаровиробника є наявність сільськогосподарської продукції власного виробництва.
Відповідно до ст.1 Закону України « Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001-2004 років» сільське господарство (сільськогосподарське виробництво) визначено як вид господарської діяльності з виробництва продукції, яка пов'язана з біологічними процесами її вирощування, призначеної для споживання в сирому і переробленому вигляді та для використання на нехарчові цілі;
сільськогосподарський товаровиробник - фізична або юридична особа, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції, переробкою власновиробленої сільськогосподарської продукції та її реалізацією;
сільськогосподарське підприємство (включаючи селянське (фермерське), рибальське та рибницьке господарства) - юридична особа, основним видом діяльності якої є вирощування та переробка сільськогосподарської продукції, виручка від реалізації якої становить не менше 50 відсотків загальної суми виручки.
В даному випадку позивачем відповідно до укладених ним угод надавались послуги по відгодівлі та вирощуванню птиці, яка є власністю інших підприємств, зокрема, TOB «Агро-Холдінг». Вищезазначені послуги по відгодівлі та вирощуванню птиці надавались позивачем в приміщеннях, які він здав в оренду цим підприємствам, тобто в приміщеннях, які знаходилися в користуванні інших осіб. З огляду на викладене, колегія судді погоджується з висновком суду першої інстанції, що вказані операції не дають підстав для отримання позивачем статусу сільгосптоваровиробника та в використання пільг, передбачених п.п.11.21, 11.29 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість».
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, дав їм належну правову оцінку та ухвалив законне і обґрунтоване судове рішення, у зв'язку з чим, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст..ст.200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Нестерянська птахофабрика» залишити без задоволення, а постанову господарського суду Запорізької області від 21 серпня 2008 року - без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом місяця.
Повний текст ухвали виготовлено 27.07.09
