Рішення № 43018397, 03.03.2015, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" березня 2015 р.Справа № 922/314/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Бринцева О.В.

при секретарі судового засідання Гула Д.В.

розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів" "Донбастрансгаз", м. Донецьк; до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" в особі Луганської філії, м. Луганськ , та до відповідача-2: Свердловського РЕМ, м. Свердловськ про стягнення 191.163,96 грн. за участю представників:

позивача: Герасименко О.О., довіреність від 22.01.2015 р.;

відповідача-1: не з"явився;

відповідача-2: не з"явився

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів" "Донбастрансгаз" 13.01.2015 р. звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" та до Свердловського РЕМ про стягнення з ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання" суми основного боргу за Договором № "ДСВ"/13 (9999080933) від 05.04.2011 р. за надані у червні 2012 року - вересні 2013 р. послуги з утримання технологічних електричних мереж спільного використання для забезпечення технічної можливості передачі (транзиту) електричної енергії - 153.273,00 грн., суми на яку змінилася сума боргу внаслідок інфляційних процесів у розмірі 25.915,11 грн.; суми 3% річних з простроченої суми у розмірі 7.091,54 грн.; пені у розмірі 4.884,31 грн.

В обґрунтування позову вказує на неналежне виконання ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання" своїх зобов'язань за договором про спільне використання технологічних енергетичних мереж від 05.04.2011 р. № "ДСВ"/16 (9999080933), а саме в порушення п.п. 1.1., 4.1., 7.3. договору не сплатив вартість послуг, наданих позивачем, з утримання технологічних електричних мереж спільного використання для забезпечення технічної можливості передачі (транзиту) електричної енергії в точки приєднання електроустановок за червень 2012 р. - вересень 2013 р., у зв'язку із чим позивачем, окрім суми основного боргу, нараховані три проценти річних та інфляційні втрати на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України, та пеня на підставі п.7.3. договору; в якості правових підстав позову вказує на норми ст. 22 ГК України, ст. ст. 526, 625 ЦК України.

Представник позивача у судовому засіданні 03.03.2015 р. позов підтримав повністю та наполягає на його задоволенні, з підстав вказаних у позовній заяві, звернувся до суду з клопотанням про долучення до матеріалів справи заперечень на відзив відповідача №1/01-82 від 27.02.2015 р. (вх. № 8338 від 03.03.2015 р.) та доданих до них доказів, які судом досліджені та долучені до матеріалів справи.

Відповідач-1 свого представника у судове засідання не направив, у відзиві на позовну заяву по справі № 922/314/15 від 02.02.2015 р. № 19-01/10/17 (а.с. 112) проти позову заперечує та просить відмовити у його задоволенні, оскільки підставою для розрахунків з позивачем є рахунки, виставлені у відповідності до п. 7.3. договору про спільне використання технологічних енергетичних мереж від 05.04.2011 р. № "ДСВ"/16 (9999080933), і тому що позивачем не надано доказів вручення таких рахунків - відсутні підстави для оплати послуг за договором від 05.04.2011 р. При цьому, відповідач-1 зазначає про те, що відповідач-2, вказаний позивачем у позові - Свердловський РЕМ не є юридичною особою, а тому не може бути стороною у даній справі.

Також, відповідач-1 звернувся до суду з клопотанням по справі № 922/314/15 від 02.02.2015 р. № 19-01/10/17 (вх. № 4431 від 05.02.2015 р., а.с. 111), у якому просить провести розгляд даної справи без участі представника відповідача.

26.02.2015 р. до суду надійшли докази направлення відповідачем-1 на адресу позивача відзиву по справі (супровідний лист № 19-01/10/48 від 19.02.2015 р., вх. № 7554 від 26.02.2015 р.), які долучені судом до матеріалів справи.

Представник відповідача-2 у судове засідання не з"явився.

За висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору та є необхідними для прийняття повного і обґрунтованого судового рішення.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд установив наступне.

Між Дочірньою компанією "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (власник мереж, реорганізовано у Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз") та Товариством з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об"єднання" (користувач) укладено договір про спільне використання технологічних електричних мереж від 05.04.2011 р. № "ДСВ"/16 (9999080933) (Договір, а.с. 39-43).

Відповідно до умов Договору Позивач (Власник мереж за Договором) забезпечує технічну можливість передачі (транзиту) електричної енергії власними технологічними електричними мережами в точки приєднання електроустановок Відповідача (Користувача за Договором) або інших суб'єктів господарювання, передачу електричної енергії яким забезпечує Відповідач-1, а Відповідач-1 зобов'язується своєчасно сплачувати вартість послуг Власника мереж (Позивача) з утримання технологічних електричних мереж спільного використання та інші послуги, відповідно до умов Договору.

Відповідно до п. 7.3 Договору оплата послуг з утримання технологічних електричних мереж спільного використання здійснюється платіжним дорученням, на підставі виставленого Власником мереж рахунка та оформленого акта прийому-здачі виконаних робіт, у десятиденний термін з дати отримання рахунка.

Позивач свої зобов'язання за Договором виконав повністю, надавши відповідачу послуги з утримання технологічних електричних мереж спільного використання.

В позовній заяві позивач стверджує, що ним надані послуги на суму 153.273,00 грн., які відповідачем-1 не оплачені.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 21 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 Кодексу. Відповідачами є підприємства та організації, яким пред'явлено позовну вимогу.

Згідно зі статтею 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Під час розгляду справи судом встановлено, що Свердловський РЕМ не є юридичною особою та не є відокремленим підрозділом Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об"єднання".

Враховуючи вищезазначене, а саме те, що відповідач-2 не є юридичною особою, не наділений правом бути стороною в судовому процесі, провадження у справі в частині позовних вимог по відношенню до відповідача-2 підлягає припиненню на підставі п. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Вирішуючи позов в частині вимог по відношенню до відповідача-1 суд виходить з такого.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст.ст. 627, 628, 629 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, зміст договору складається з умов, які визначаються на розсуд та за погодженням сторін, та умов, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, договір укладений (підписаний сторонами) є обов'язковим для виконання кожної із сторін.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

У разі якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ст. 903 Цивільного кодексу України).

Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України та ст. 193 ГК України, договір є обов"язковим для виконання сторонами, а зобов"язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначалося вище, відповідно до п. 7.3 Договору оплата послуг з утримання технологічних електричних мереж спільного використання здійснюється платіжним дорученням, на підставі виставленого Власником мереж рахунка та оформленого акта прийому-здачі виконаних робіт, у десятиденний термін з дати отримання рахунка.

За умовами договору, позивачем були виставлені рахунки на оплату: № 130 від 31.08.2012 р., № 133 від 28.09.2012 р., № 138 від 31.10.2012 р., № 141 від 30.11.2012 р., № 147 від 31.12.2012 р., № 3 від 31.01.2013 р., № 38 від 29.03.2013 р., № 21 від 30.04.2013 р., № 39 від 31.05.2013 р., № 40 від 28.06.2013 р., № 132 від 31.07.2013 р., № 31 від 31.08.2013 р. та № 41 від 30.09.2013 р. (а.с. 66-79).

У відповідності до ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Доказом, що міститься в матеріалах справи, який підтверджує вручення відповідних рахунків відповідачу-1 є поштове повідомлення до претензії-вимоги про стягнення заборгованості за спільне використання технологічних енергетичних мереж з серпня 2012 р. по вересень 2013 р., разом із якої направлені рахунки на оплату послуг у спірний період (а.с. 48-49, 50).

Водночас факт надання послуг підтверджується актами прийому-здачі наданих послуг за період з серпня 2012 року по вересень 2013 року, підписаними сторонами Договору та скріплені печатками сторін: від 30.09.2012 р. на суму 10.475,00 грн., від 31.10.2012 р. на суму 10.475,00 грн., від 30.11.2012 р. на суму 10.475,00 грн., від 31.12.2012 р. на суму 10.475,00 грн., від 31.01.2013 р. на суму 12.312,00 грн., від 28.02.2013 р. на суму 12.312,00 грн., від 31.03.2013 р. на суму 12.312,00 грн., від 30.04.2013 р. на суму 12.312,00 грн., від 31.05.2013 р. на суму 12.312,00 грн., від 01.07.2013 р. на суму 12.312,00 грн., від 01.08.2013 р. на суму 12.312,00 грн., від 01.09.2013 р. на суму 12.312,00 грн. та від 30.09.2013 р. на суму 12.312,00 грн., - на суму 152.708,00 грн. (а.с. 80-92).

Враховуючи, що у відповідності до ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватись сторонами у встановлених договором або законом порядку і строках, приймаючи до уваги викладені обставини; доведеність з боку позивача факту надання послуг за договором та недоведеність з боку відповідача-1 факту повного розрахунку з позивачем за отримані послуги за актами, що містяться в матеріалах справи, за період з серпня 2012 року по вересень 2013 року, - суд визнає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 152.708,00 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, в решті позову - про стягнення 565,00 грн. основної заборгованості, суд відмовляє як у недоведених матеріалами справи.

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Кодексу. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до п. п. 8.2.1 Договору за внесення платежів, передбачених пунктом 4.1 цього Договору, з порушенням терміну, визначеного відповідним додатком до цього Договору, Користувач сплачує Власнику мереж пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної сплати.

За невиконання грошових зобов'язань, згідно умов Договору та з урахуванням положень Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" Відповідачеві нарахована пеня за період з 16.05.2013 р. по 15.04.2014 р. в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нарахована пеня, враховано спеціальний строк позовної давності встановлений для стягнення неустойки, окремо за кожним актом прийому-здачі наданих послуг, яка за розрахунком позивача склала 4.884,31 грн. (а.с. 62-65).

Відповідно до статті 625 Кодексу боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем нараховані до стягнення інфляційні втрати у розмірі 25.915,11 грн. за період з 01.08.2012 р. по 30.09.2014 р. та три проценти річних у розмірі 7.091,54 грн. за період з 16.07.2012 р. по 31.10.2014 р. (а.с. 59-62).

Відповідач-1 не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача або підтверджували сплату вартості отриманих послуг у строк, встановлений п. 7.3. Договору.

Таким чином суд дійшов висновку про те, що позивачем правомірно заявлено до стягнення з відповідача-1 пеню, три відсотки річних та інфляційні втрати.

Разом з цим, судом встановлено, що матеріалами справи підтверджується, що обов"язок по оплаті послуг, наданих позивачем, із урахуванням змісту п.7.3. договору, виник у відповідача з 25.06.2014 р. (доказів, що рахунки на оплату послуг вручені відповідачу у інший період в матеріалах справи відсутні), і такі мали бути оплачені у строк до 06.07.2014 р. (десятиденний термін установлений п.7.3. договору закінчується 05.07.2014 р.).

В контексті наведеного вбачається, що правомірним є нарахування пені, інфляційних втрат та трьох процентів річних починаючи з 06.07.2014 р.

Оскільки позивачем нарахування пені виконано за період з з 16.05.2013 р. по 15.04.2014 р., суд відмовляє в позові про стягнення з відповідача-1 пені за вказаний період у розмірі 4.884,31 грн.

За розрахунками суду, виконаними за допомогою програмно-апаратного комплексу ЛІГА-ЗАКОН, за період з 06.07.2014 р. по 31.10.2014 р., розмір інфляційних втрат - 10.078,73 грн., трьох процентів річних - 1.481,06 грн.

Враховуючи вищевказане, суд задовольняє позовні вимоги про стягнення з відповідача-1: 1.481,06 грн. трьох процентів річних та 10.078,73 грн. інфляційних втрат, в решті позову про стягнення 5610,48 грн. трьох процентів річних та 15.836,38 грн. інфляційних втрат, суд відмовляє, як у необґрунтованих та недоведених матеріалами справи.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати у даній справі, що складаються з 3.823,28 грн. судового збору, покладаються на сторін пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 20, 193 ГК України, ст. ст. 11, 509, 526, 530, 611, 612, 625, 629, 901, 903 ЦК України, ст. ст. 33, 34, 43, 49, 75, п.1 ч.1 ст. 80, ст. ст. 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" (92702, Луганська область, м. Старобільськ, вул. Горького, 123, код 31443937) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1, код 30019801) в особі філії "Управління магістральних газопроводів" "Донбастрансгаз" (83052, м. Донецьк, проспект Ілліча, 100а, код 00153169) суму основного боргу за Договором № "ДСВ"/13 (9999080933) від 05.04.2011 р. за надані у серпні 2012 року - вересні 2013 р. послуги з утримання технологічних електричних мереж спільного використання для забезпечення технічної можливості передачі (транзиту) електричної енергії - 152.708,00 грн., суму на яку змінилася сума боргу внаслідок інфляційних процесів у розмірі 10.078,73 грн.; суму 3% річних з простроченої суми у розмірі 1.481,06 грн.; та 3.285,36 грн. судового збору.

2.1. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. Відмовити в позові в частині вимог про стягнення 565,00 грн. основної заборгованості, 4.884,31 грн. пені, 5610,48 грн. трьох процентів річних та 15.836,38 грн. інфляційних втрат.

4. В частині позовних вимог по відношенню до відповідача-2 Свердловського РЕМ провадження у справі припинити.

Повне рішення складено 10.03.2015 р.

Суддя О.В. Бринцев

/Справа № 922/314/15/