Рішення № 43018349, 17.02.2015, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" лютого 2015 р.Справа № 921/1359/14-г/5Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Андрушків Г.З.

Розглянув справу

за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" вул.Набережна Перемоги,50, м.Дніпропетровськ, 49094 (адреса листування 49027, м. Дніпропетровськ, а/с 1800)

до відповідача Приватного підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1

За участю представників від:

Позивача: Гнатишак Олег Володимирович - провідний юрисконсульт відділу правового забезпечення філії "Західне головне регіональне управління" Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" (довіреність №4716-О від 01.11.2013р.)

Відповідача: не з'явився.

Суть справи:

В розпочатому судовому засіданні представнику позивача роз'яснено права і обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22, 81-1 ГПК України.

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" звернулось в господарський суд Тернопільської області із позовом до Приватного підприємця ОСОБА_2 про стягнення 1 335 852, 11 грн., з яких 498 991грн. 33коп. заборгованості за кредитом, 558 658,21грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 2229,09грн. заборгованості по комісії за користування кредитом, 278202,57грн. пеня за несвоєчасне виконання зобов'язання за договором.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання Приватним підприємцем ОСОБА_2. умов кредитного договору №2007/26 від 29.08.2007р., внаслідок чого виникла заборгованість за кредитом, по процентам за користування кредитом та по комісії за користування кредитом, в зв'язку з чим відповідачу за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором нарахована пеня, яку позивач просить стягнути з відповідача в судовому порядку.

Відповідач в судове засідання не з"явився, у відзиві на позов проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що позивач замовчує про існування рішення Підволочиського районного суду від 06 грудня 2013 року у справі №2/604/427/13 за позовом ПАТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_4 про звернення стягнення на майно, а саме предмет іпотеки: житловий будинок з прибудовою, належний ОСОБА_4 в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором №2007/26 від 29.08.2007р. укладеного між ним та ПАТ КБ "ПриватБанк" у розмірі 798539,86грн. станом на 01.06.2013р. А також поручителем ФГ "Барселона" сплачено згідно договору поруки від 24.12.2009р. ПАТ КБ "ПрватБанк" по кредитному договору №2007/26 від 29.08.2007р. 196766,80грн. але згідно розрахунку, поданого позивачем до суду, дана сума не зарахована в рахунок погашення по кредитному договору. Крім того, як вбачається із зазначеного розрахунку відповідачем сплачено погашення тіла кредиту 407 008,67грн., погашення відсотків кредиту 541 418,70грн., погашення комісії по кредиту 58376,94грн., погашення пені по кредиту 14212,51грн., тобто по кредиту №2007/26 від 29.08.2007р. вже сплачено загальну суму 1 217 783,62грн. А також зазначив, що позивачу відомо важкі обставини щодо особи ОСОБА_2, а саме: побиття працівниками Підволочиського РВ МВСУ, внаслідок отриманих травм, після тривалого лікування відповідач став інвалідом ІІІ (третьої) групи, а також порушення кримінальних справ стосовно нього та кримінальне переслідування. А тому вважає, що банк, володіючи інформацією про ці обставини, намагається здійснити подвійне стягнення з ОСОБА_2, а саме предмет іпотеки та грошові кошти в сумі 1335852,11грн., що суперечить умовам кредитного договору та нормам чинного законодавства України та просить у позові відмовити.

Позивач подав суду пояснення від 11.02.2015р. на відзив на позов, в яких зазначає, що посилання відповідача на рішення Підволочиського районного суду від 06.12.2013р. у справі за позовом ПАТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки, є безпідставними та необґрунтованими, оскільки в силу ч. 1ст. 20 ЦК України право способу судового захисту, в тому числі одночасне заявлення вимог про стягнення заборгованості з позичальника з вимогами про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, належний іпотекодавцю, який не є позичальником, належить виключно позивачеві, крім того відповідачем не подано доказів на виконання цього рішення та погашення заборгованості за кредитним договором. Також позивач вважає необґрунтованими та безпідставними твердження відповідача про те що, в розрахунку заборгованості відсутня оплачена поручителем ФГ Барселона" заборгованості за договором кредиту в розмірі 196766,80грн., та зазначає, що всі суми відображені в розрахунку і зараховані в погашення заборгованості (колонка "погашення %"), в погашення пені (колонка "сума пені отримана", та в погашення комісії (колонка "комісія отримана"). Крім того позивач зазначив, що посилання відповідача на те що він є інвалідом ІІІ групи та проти нього порушено кримінальну справу не спростовує позовних вимог банку, а третя група інвалідності ніяким чином не позбавляла і не позбавляє відповідача можливості займатися підприємницькою діяльністю зареєстрованою в ЄДР і поряд з цим отримувати прибуток і здійснювати погашення заборгованості в строки передбачені кредитним договором. А також звернув увагу , що твердження відповідача про те, що ним сплачені кошти на загальну суму 1 217 783,62грн. є безпідставними, так як внесення вказаної суми на погашення заборгованості не підтверджено жодними доказами та зазначив, що відповідачу надано кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії з лімітом 500 000, 00грн. яким відповідач скористався в повному обсязі 01.07.2008р., що підтверджується розрахунком заборгованості, а доказів погашення заборгованості після вказаної дати відповідачем не подано. Та крім того розділом 4 кредитного договору № 2007/26 від 29.08.2007р. передбачено порядок погашення кредитних коштів, розміри відсотків, розмір винагороди за кредитне обслуговування та строки сплати цих платежів, за несвоєчасне виконання платежів передбачених у розділі 4 договору встановлена відповідальність у вигляді пені, яка нараховується в розмірі та порядку визначеному у розділі 5 Договору, відповідачем вказані умови договору в частині дотримання строків погашення платежів постійно порушувалися і за такі порушення нараховувалися штрафні санкції, що підтверджується розрахунком заборгованості, пунктом 4.10. договору встановлено, що зобов'язання за договором здійснюється в наступній послідовності: кошти отримані від Позичальника, в також від інших уповноважених органів/осіб, для погашення заборгованості за договором, перш за все направляються на відшкодування витрат/збитків банку для погашення неустойки згідно розділу 5 договору, далі - простроченої винагороди, для погашення прострочених відсотків, далі прострочених відсотків, далі кредиту, а тому суми які надходили на погашення кредиту насамперед перераховувались на погашення відсотків, пені та комісії.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарським судом встановлено наступне:

29 серпні 2007 року між Публічним акціонерним товариством "ПриватБанк" (банк/позивач) та приватним підприємцем ОСОБА_2 (позичальник/відповідач) укладено кредитний договір №2007/26 - далі договір, за умовами якого банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати позичальнику кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії з лімітом: - 500 000,00 грн. (п'ятсот тисяч гривень) на наступні цілі: поповнення обігових коштів, закупівля матеріалів, запчастини, та 3 075,00 ( три тисячі сімдесят п'ять) грн. 00 копійок, на оплату страхових платежів у випадках та в порядку, передбачених п.п. 2.1.5. 2.2.12. договору не пізніше 5 днів з моменту, зазначеного в третьому абзаці п. 2.1.2 даного договору, в обмін на зобов'язання позичальника щодо повернення кредиту, сплати відсотків, винагороди, в обумовлені договором строки. Якість послуг повинна відповідати законодавству України нормативним актам НБУ, що регулюють кредитні правовідносини (п.1.1. договору), термін погашення кредиту встановлюється графіком погашення кредиту (додаток 1 до даного договору).

Додатком №1 до кредитного договору № 2007/26 від 29.08.2007року встановлено графік погашення кредиту, згідно якого погашення кредиту здійснюється у наступні терміни : 29.02.2009р. - 250 000,00грн, 29.02.2012р. - 125 000,00грн., 28.08.2012р. - 125 000,00грн.

Згідно п.2.2.2. договору позичальник зобов'язується сплатити відсотки за використання кредиту відповідно до п. 4.1 та п.4.2 договору, викладеному у редакції додаткової угоди №1 від 09.10.2007р. до кредитного договору №2007/26 від 29.08.2007року, за користування кредитом у період з дати списання коштів з позичкового рахунка до дати погашення кредиту згідно п.п. 1.3., 2.2.3, 2.4.1 даного договору, позичальник сплачує відсотки в розмірі: 17,6 (сімнадцять цілих шість десятих) % річних. У відповідності зі ст.. 212 Цивільного кодексу України, при порушенні Позичальником зобов'язань по погашенню кредиту передбачених п.п 1.3, 2.2.3, 2.3.2 договору, позичальник сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі: 40(сорок) % річних від суми залишку непогашеної заборгованості У разі встановлення банком в порядку, передбаченому п. 2.3.13, зменшеної процентної ставки, умови даного пункту вважаються відміненими з дати встановлення зменшеної процентної ставки.

Згідно п. 4.3 договору сплата відсотків за використання кредиту, передбачених п.п. 4.1. 4.2. 2.4.1. здійснюється в дату сплати відсотків. Датою сплати відсотків є 23-е число кожного поточного місяця, починаючи з дати цього договору, якщо інше не передбачено п. 7.3. У разі несплати відсотків у вказаний термін вони є простроченими (крім випадків розірвання договору п. п. 2.3.2.)

Відповідно до п. 2.2.5. договору позичальник зобов'язується сплатити банку винагороду відповідно до п.п. 4.4, 4.5., 4.6, 4.7, 4.15 договору,

Згідно п.4.5. договору позичальник сплачує банку винагороду за кредитне обслуговування відновлювальної кредитної лінії в розмірі 0,2% від встановленого ліміту на цілі, відмінні від сплати страхових платежів, сплата винагороди здійснюється в гривні. У випаду якщо кредит видається в іноземній валюті, винагорода сплачується в гривневому еквіваленті за курсом НБУ на день нарахування. Нарахування здійснюється щодня.

Відповідно до п. 4.10. договору встановлено, що зобов'язання за договором здійснюється в наступній послідовності: кошти отримані від Позичальника, в також від інших уповноважених органів/осіб, для погашення заборгованості за договором, перш за все направляються на відшкодування витрат/збитків банку для погашення неустойки згідно розділу 5 договору, далі - простроченої винагороди, для погашення прострочених відсотків, далі прострочених відсотків, далі кредиту.

Як вбачається із вищезазначеного, між позивачем та відповідачем у даній справі виникли зобов'язання з кредитного договору, згідно якого та в силу ст. 1054 ЦК України банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтями 173, 193 Господарського кодексу України та статтями 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Відповідно до статті 202 Господарського кодексу України, статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як слідує із матеріалів справи, позивач свої зобов'язання за кредитним договором №2007/26 від 29.08.2007р. виконав, надавши відповідачу кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії з лімітом в розмірі 500000грн.00коп., що підтверджується випискою по рахунку № 26639055170809 з 01.11.2006р. по 25.11.2014р. та меморіалами ордерами № 1 від 31.08.2007р., №1 від 10.09.207р., № 2 від 23.11.2007р., №1 від 23.11.2007р., № 2 від 27.11.2007р., №1 від 28.11.2007р., №1 від 17.12.2007р., №1 від 24.12.2007р., №1 від 26.12.2007р., №1 від 27.12,2007р., №1 від 12.02.2008р., №1 від 15.02.2008р., № 1 від 25.02.2008р., №1 від 25.02.2008р., 31 від 28.02.2008р., №1 від 01.07.2008р.,

Позивач стверджує, що відповідач свої зобов'язання за договором виконував не своєчасно та не в повному обсязі, тому позивачем 29.08.2012р. кредит в розмірі 498991,33грн. винесено на прострочу, що підтверджується меморіальним ордером №СО829В30V9, і на день звернення з позовом до суду заборгованість відповідача перед позивачем по договору становить 498991грн. 33коп. заборгованості за кредитом, 558658,21грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 2229,09грн. заборгованості по комісії за користування кредитом.

Твердження відповідача, наведені ним у відзиві на позов, про те, що позивач намагається здійснити подвійне стягнення з ОСОБА_2, а саме предмет іпотеки про що винесено рішення Підволочиського районного суду від 06 грудня 2013 року у справі №2/604/427/13 за позовом ПАТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_4 про звернення стягнення на майно, а саме предмет іпотеки: житловий будинок з прибудовою належний ОСОБА_4 в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором №2007/26 від 29.08.2007р. укладеного між ним та ПАТ КБ "ПриватБанк" у розмірі 798539,86грн. станом на 01.06.2013р. та грошові кошти в сумі 1335852,11грн, судом не можуть бути прийняті до уваги, так як згідно п. 4.1.5.Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.11.2014р."Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з кредитних договорів", наявність судового рішення або виконавчого напису нотаріуса про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов'язань боржника та не виключає його відповідальності за порушення строків розрахунків. Тому подання кредитором позову до боржника не є перешкодою для подання позову про стягнення заборгованості з поручителя за тим самим договором кредиту, якщо на час розгляду справи заборгованість за кредитом не погашено.

Щодо тверджень відповідача, що позивачем в розрахунку суми боргу, доданому до позовної заяви, не враховані сплачені поручителем ФГ "Барселона" згідно договору поруки від 24.12.2009р. ПАТ КБ "ПриватБанк" по кредитному договору №2007/26 від 29.08.2007р. 196766,80грн., то дані твердження повністю спростовуються розрахунком позивача в якому відображені всі проплати здійснені ФГ "Барселона", які зараховані в погашення заборгованості (колонка "погашення %"), в погашення пені (колонка "сума пені отримана", та в погашення комісії (колонка "комісія отримана"), будь-яких доказів інших, які б свідчили про погашення та повернення кредиту, сплату відсотків за користування кредитом відповідач суду не надав.

При цьому слід зазначити, що як слідує із матеріалів справи, в тому числі із зазначеного вище розрахунку суми боргу, доданого позивачем до позовної заяви, останнім суми, які надходили на погашення заборгованості за договором як від відповідача та його поручителя ФГ "Барселона", зараховувались у відповідності до умов п.4.10 даного договору.

Відповідач на день розгляду справи не надав суду доказів повного виконання своїх зобов"язань за кредитним договором, а тому з огляду на викладене та згідно вимог ст.ст.33,34 ГПК України слід вважати, що за ним рахується борг в сумі 498991грн. 33коп. за кредитом, 558658,21грн. заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом, 2229,09грн. заборгованості по сплаті комісії за користування кредитом.

Відповідно до п.5.1 договору у разі порушення позичальником будь якого зобов'язання щодо сплати відсотків за використання кредиту, передбачених п.п.2.2.2, 4.1, 4.2, 4.3, термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 1.2, 2.2.3, 2.2.16, 2.3.2 винагороди передбаченої п.п.2.2.5, 4.4, 4.5, 4.6, 4.7 позичальник сплачує банку за кожен випадок прострочення пеню у розмірі 0,2% від суми простроченого платежу за кожен день простроченого платежу, але не більш подвійної облікової ставки Національного банку України що діяла в період за який виплачується пеня. Сплата пені здійснюється гривні. У випадку, якщо кредит видається іноземній валюті пеня сплачується в гривневому еквіваленті за курсом НБУ на дату щоденного нарахування.

Згідно п. 5.4 договору нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов'язань, передбаченої п. 5.1, 5.2, 5.3 здійснюється протягом 3 (трьох) років з дня, коли відповідне зобов'язання повинно було бути виконане позичальником.

Враховуючи, що згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк, відповідачем даний строк порушений, в зв'язку з чим він повинен нести відповідальність, передбачену умовами договору (п.5.1) у вигляді сплати пені, що згідно розрахунку позивача становить 278202,57грн.

Однак приймаючи до уваги, що належний до сплати розмір пені є надмірно великий порівняно із збитками кредитора, беручи до уваги, що відповідач вживав заходи щодо виконання своїх зобов"язань за кредитним договором, про що свідчать проплати в погашення заборгованості по кредитному договору, які в тому числі відображені самим позивачем в розрахунку суми позову, зважаючи на те, що відповідач є інвалідом ІІІ групи, що підтверджується довідкою до акту огляду МСЕК серії АВ № 0337699, а також те, що згідно кредитного договору відповідачу нараховані проценти за користування кредитом, комісія за користування кредитом, за рахунок стягнення яких відбудеться задоволення майнових вимог кредитора в значному (порівняно до суми заборгованості по тілу кредиту) розмірі, суд вважає за можливе на підставі п.3 ст.551 Цивільного кодексу України, п.1 ст.233 Господарського кодексу України, п.3 ст.83 ГПК України, враховуючи правову позицію, викладену в п.3.17.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зменшити розмір пені на 50 % і стягнути з відповідача 139 101,29грн. пені.

При таких обставинах та відповідно до вимог ст.ст.509, 525, 526, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст.173,193 ГК України та ст.ст.33,34 ГПК України позов в частині стягнення 498991грн. 33коп. заборгованості за кредитом, 558658,21грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 2229,09грн. заборгованості по комісії за користування кредитом, 139 101,29грн. пені підлягає задоволенню як обґрунтовано заявлений та підтверджений матеріалами справи.

Судовий збір, згідно ст. 49 ГПК України, покладається на відповідача з врахуванням суми, на яку зменшено пеню.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1, ( ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», вул. Набережна Перемоги, буд. 50, м. Дніпропетровськ, 49094, код ЄДОПРУ 14360570 - 498991грн. 33коп. заборгованості за кредитом, 558658,21грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 2229,09грн. заборгованості по комісії за користування кредитом, 139 101,29грн. пені, а також 26717грн.04коп. в повернення витрат по сплаті судового збору.

3. В решті позову відмовити.

4. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Повне рішення складено 03.03.2015 року.

Суддя Г.З. Андрушків