Постанова № 43017290, 05.03.2015, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2015 року Справа № 914/119/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіДобролюбової Т.В.,суддівГоголь Т.Г., Швеця В.О. (доповідач)розглянувши касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"на ухвалуГосподарського суду Львівської області від 08.12.2014за скаргоюПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"на діїВідділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській областіта на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 12.01.2015у справі№ 914/119/14 Господарського суду Львівської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"доКомунального підприємства "Дрогобичтеплоенерго"простягнення 7 089 458,98 грн.

Згідно з Розпорядженням Вищого господарського суду України №03-05/317 від 05 березня 2015 року для розгляду касаційної скарги у цій справі сформовано колегію суддів у складі: Добролюбової Т.В. (головуючого), Гоголь Т.Г., Швеця В.О. (доповідач).

за участю представників сторін від:

позивача: Станішевський І.С. (дов. від 13.05.2014),

Представники відповідача та ДВС в судове засідання не з'явилися, хоча належно повідомлені про час та місце розгляду касаційної скарги.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося з позовом до Комунального підприємства "Дрогобичтеплоенерго" про стягнення 5 799 707,73 грн. основного боргу, 516 203,46 грн. пені, 598 479,54 грн. 7 % штрафу, 24 588,43 грн. інфляційних втрат та 150 479,82 грн. 3 % річних.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 12.03.14, позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 5 799 707,73 грн. основного боргу, 24 578,11 грн. інфляційних втрат, 150 326,89 грн. 3 % річних, 47 670,96 грн. пені та 51 751,4 грн. штрафу, у решті позову відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 21.07.2014, яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 11.09.2014, перевірене рішення місцевого господарського суду скасовано в частині стягнення пені у сумі 47 670,96 грн. та стягнення штрафу у сумі 51 751,4 грн. В цій частині прийнято нове рішення, яким стягнуто 238 354,78 грн. пені та 258 756,98 грн. 7 % штрафу. В решті рішення залишено без змін.

На виконання постанови суду апеляційної інстанції 01.08.2014 Господарським судом Львівської області видано накази про примусове виконання рішення № 0040665, № 0040666, № 0040667.

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до Господарського суду Львівської області зі скаргою, в якій просило: визнати незаконними дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області щодо винесення постанови від 06.10.2014 про зупинення виконавчого провадження ВП № 44855457 з примусового виконання наказу Господарського суду Львівської області від 01.08.2014 у цій справі; визнати незаконною постанову державного виконавця від 06.10.2014 про зупинення виконавчого провадження. Обґрунтовуючи скаргу, Товариство вказувало на відсутність підстав для зупинення державною виконавчою службою виконавчого провадження з виконання судового наказу у даній справі. Водночас заявник вказував на те, що дія Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" щодо зупинення виконавчого провадження не поширюється на заборгованість через неповні розрахунки за енергоносії, що виникла після 01.01.2013. Зазначене, на думку скаржника, свідчить про незаконність постанови державного виконавця про зупинення виконавчого провадження.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 08.12.2014, винесеною суддею Бортник О.Ю., відмовлено у задоволенні скарги на дії державної виконавчої служби. Вмотивовуючи ухвалу місцевий господарський суд виходив з того, що заборгованість, яка стягується за наказом у справі, виникла внаслідок неповних розрахунків з позивачем за поставлений відповідачу у жовтні-грудні 2012 року природний газ. Водночас суд дійшов висновку про те, що нараховані після 01.01.2013 штрафні та фінансові санкції, пов'язані з основним боргом, який виник внаслідок неповних розрахунків за енергоносії. При цьому суд керувався приписами статей 37, 39 Закону України "Про виконавче провадження".

Львівський апеляційний господарський суд, колегією суддів у складі: Желік М.Б. - головуючий, Костів Т.С., Марко Р.І., постановою від 12.01.2015 перевірену ухвалу місцевого господарського суду залишив без змін з тих же підстав.

Не погоджуючись з винесеними у справі судовими актами, Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить ухвалу та постанову у справі скасувати та прийняти нове рішення, яким скаргу на дії державного виконавця задовольнити. Обґрунтовуючи свої вимоги, скаржник вказує на те, що кошти, які стягнуті з боржника в якості інфляційних втрат та 3% річних, не визначені Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" як заборгованість за енергоносії. Також скаржник зазначає про те, що заходи виконання рішення суду у даній справі про стягнення заборгованості, яка виникла після 01.01.2013, повинні застосовуватися на загальних підставах в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження". При цьому посилається на порушення судами приписів статей 6, 11, 37 Закону України "Про виконавче провадження", статей 3, 6 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", статті 43 Господарського процесуального кодексу України.

Відзиву на касаційну скаргу до Вищого господарського суду України не надходило.

Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Швеця В.О., пояснення позивача, переглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами приписів чинного законодавства, відзначає наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій установлено та підтверджено матеріалами справи, що на виконання постанови Львівського апеляційного господарського суду від 21.07.2014 було видано накази у цій справі від 01.08.2014. Судами також установлено, що 06.10.2014 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області (далі - державним виконавцем) на підставі пункту 15 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" було винесено постанову про зупинення виконавчого провадження (ВП № 44855457) до 01.01.2016 з виконання наказу Господарського суду Львівської області від 01.08.2014 про стягнення з Комунального підприємства "Дрогобичтеплоенерго" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 5 799 707,73 грн. заборгованості, 24 578,11 грн. інфляційних витрат, 150 326,89 грн. 3 % річних, 238 354,78 грн. пені та 258 756,98 грн. 7 % штрафу. Як убачається з матеріалів справи, предметом оскарження є неправомірність дій Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області щодо зупинення виконавчого провадження з виконання судового наказу від 01.08.2014 та прийнята у зв'язку із цим постанова державного виконавця від 06.10.2014. Відповідно до статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії; державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом. Приписами статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" визначено перелік обставин, які зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження, зокрема, у разі внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" (пункт 15 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження"). Положенню пункту 15 частини першої статті 37 у взаємозв'язку з положеннями частини першої статті 41, частини п'ятої статті 124, пункту 9 частини третьої статті 129 Конституції України, статті 115 Господарського процесуального кодексу України, пунктів 1.3., 1.4. статті 1, частини другої статті 2, абзацу шостого пункту 3.7. статті 3 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" від 23.06.2005 дано офіційне тлумачення Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2012 №18-рп/2012, згідно з яким обов'язкове зупинення виконавчого провадження та заходів примусового виконання судових рішень здійснюється лише щодо стягнення заборгованості, яка виникла через неповні розрахунки за енергоносії, та щодо учасників розрахунків, визначених Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу". За змістом вказаного Конституційного Рішення, положення Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" не регулюють правовідносини стосовно погашення заборгованості, не визначеної у пункті 1.4. статті 1 Закону, зокрема такої, яка не стосується неповних розрахунків за енергоносії. Згідно з пунктом 3.7. статті 3 Закону України "Про заходи спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" на строк участі підприємства паливно-енергетичного комплексу у процедурі погашення заборгованості підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо цього підприємства із стягнення заборгованості, яка виникла до 1 січня 2013 року, що підлягають виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", крім рішень про виплату заробітної плати, вихідної допомоги, інших виплат (компенсацій), що належать працівнику у зв'язку з трудовими відносинами, відшкодування матеріальної (майнової) шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, стягнення аліментів та рішень про стягнення заборгованості із сплати внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, яка виникла до 1 січня 2011 року, і заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду України. Відповідно до пункту 3.4. статті 3 цього Закону, процедуру погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу продовжено до 01.01.2016. Судами установлено, що заборгованість, яка стягується за наказом № 914/119/14 від 01.08.2014, виникла внаслідок неповних розрахунків за енергоносії - природний газ, поставлений у жовтні-грудні 2012 року за договором купівлі-продажу природного газу № 14/2496/11; штрафні та фінансові санкції, стягнуті за рішенням суду, були нараховані на суму заборгованості за природний газ та вони відносяться до заборгованості, визначеної у підпункті 1 пункту 1.4. статті 1 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу". Установлено судами і те, що боржник за виконавчим провадженням - Комунальне підприємство "Дрогобичтеплоенерго" внесений до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу". З огляду на установлене, колегія суддів погоджується з висновками судів щодо правомірності винесення державним виконавцем постанови про зупинення виконавчого провадження на підставі пункту 15 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження". Довід касаційної скарги про безпідставне зупинення виконавчого провадження щодо стягнення частини заборгованості (інфляційні, річні, пеня і штраф), яка виникла після 01.01.2013, визнається неспроможним, оскільки Законом України "Про виконавче провадження" не передбачена процедура поновлення чи зупинення виконавчого провадження у виокремленій частині стягуваної суми боргу. Інші доводи касаційної скарги також визнаються непереконливими, позаяк не спростовують установленого господарськими судами. Відтак, колегія суддів не вбачає підстав для скасування переглянутої постанови та задоволення касаційної скарги.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 12.01.2015 у справі № 914/119/14 Господарського суду Львівської області залишити без змін.

Головуючий суддя: Т. Добролюбова

Судді: Т. Гоголь

В. Швець