Ухвала суду № 43015874, 10.03.2015, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження №11-кп/791/210/15 Головуючий у 1-й інст.:

Крисанова В.І.

Категорія: ст.122 ч.1 КК України Доповідач: Жила І.Е.

У Х В А Л А

іменем України

10 березня 2015 року м.Херсон

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Херсонської області в складі :

головуючого судді - Жили І.Е.

суддів - Непомнящої Н.О., Палькової В.М.

при секретарі - Набоці А.А.

з участю прокурора - Коломійця В.С.

потерпілого - ОСОБА_2

обвинуваченого - ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Херсоні апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_2 на вирок Іванівського районного суду Херсонської області від 19.12.2014р. по кримінальному провадженню №12014230210000595 щодо:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця с.Новомиколаївка Іванівського району Херсонської області, українця, гр-на України, проживаючого АДРЕСА_1, раніше не судимого,

в с т а н о в и л а :

Цим вироком :

ОСОБА_3

засуджений за ст.122 ч.1 КК України на 1 рік позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 рік. Відповідно до ст.76 КК України зобов'язаний не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання. Запобіжний захід - не обраний.

За вироком суду з обвинуваченого ОСОБА_3 стягнено на користь потерпілого ОСОБА_2 в рахунок відшкодування моральної шкоди 5000 грн.; в іншій частині позовних вимог відмовлено.

ОСОБА_3 визнаний винним та засуджений за те, що він 8.06.2014р. близько 9 год. на вул.Горького в с.Трохимівка Іванівського району Херсонської області, в ході раптово виниклої сварки, з метою заподіяння тілесних ушкоджень умисно наніс множинні удари правою рукою по обличчю ОСОБА_2 в щелепу зліва, чим заподіяв потерпілому тілесне ушкодження середньої тяжкості, яке не є небезпечним для життя, і не потягнуло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але є таким, що спричинило тривалий розлад здоров'я у вигляді травматичного перелому тіла нижньої щелепи зліва зі зміщенням.

В апеляційній скарзі потерпілий ОСОБА_2 вказує на незаконність вироку суду у зв'язку з невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження. Так, крім перелому щелепи, йому були завдані тілесні ушкодження у виді перелому ребер, що підтверджується висновком експерта №367 від 13.11.2014р., проте обсяг обвинувачення збільшений не був. Прокурор не виявив та не залучив свідків, які дійсно бачили факт нанесення йому обвинуваченим тілесних ушкоджень, а свідки, допитані в судовому засіданні, безпосередньо події злочину не бачили. Суд безпідставно відхилив його заяву про відвід прокурору. Суд необґрунтовано відмовив у задоволенні в повному обсязі його цивільного позову, адже він не має коштів на відновлення стану свого здоров'я. Просить вирок скасувати, ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_3 покарання у виді 2 років позбавлення волі; задовольнити в повному обсязі його цивільний позов, стягнути з ОСОБА_3 на його користь в рахунок відшкодування моральної шкоди 30000 грн.

Вислухавши суддю-доповідача; думку потерпілого ОСОБА_2, який підтримав апеляційну скаргу, просив вирок скасувати, ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_3 2 роки позбавлення волі, задовольнити в повному обсязі його цивільний позов, стягнути з ОСОБА_3 на його користь в рахунок відшкодування моральної шкоди 30000 грн.; пояснення обвинуваченого ОСОБА_3 щодо необґрунтованості апеляційної скарги потерпілого, яку просив залишити без задоволення; думку прокурора про залишення апеляційної скарги потерпілого ОСОБА_2 без задоволення, а вироку суду без змін; розглянувши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню.

В суді першої інстанції ОСОБА_3 вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав частково та показав, що 8.06.2014р. близько 9 год. знаходився біля магазину в с.Трохимівка, на протилежній стороні стояв потерпілий в стані алкогольного сп'яніння та нецензурно лаявся на його адресу. Він двічі рукою вдарив потерпілого в область голови, куди саме не пам'ятає. Опору потерпілий не чинив, у дворі ОСОБА_4 він ще раз ударив ОСОБА_2 Цивільний позов визнав частково.

Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні показав, що біля двору ОСОБА_4 до нього підійшов ОСОБА_3 та наніс численні удари руками в область нижньої щелепи. Через декілька днів брат ОСОБА_5 відвіз його до лікарні, раніше звернутися за медичною допомогою можливості не мав. Від моменту бійки і до моменту звернення до лікарні - жодних інших травм не отримував. Коштів на відновлення стану здоров'я не має. Злочином йому заподіяна моральна шкода на 30000 грн., яка виразилась в тому, що до цього часу він страждає від фізичного болю в області щелепи. Він не може пережовувати їжу, відчуває біль при ковтанні, вживає тільки рідку та перемелену їжу. Після нанесення обвинуваченим тілесних ушкоджень в області щелепи у нього ворушаться зуби, важко говорити.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні показала, що бачила як у її дворі, біля виходу обвинувачений бив потерпілого кулаком по голові, потерпілий був в стані алкогольного сп'яніння, нецензурно лаявся.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні показав, що бачив, як ОСОБА_3 виводив із двору ОСОБА_4 потерпілого.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні показала, що бачила як потерпілий лежав на вулиці під деревом. По зовнішньому вигляду потерпілий знаходився в стані алкогольного сп'яніння.

З висновку судово-медичної експертизи видно, що потерпілому ОСОБА_2 спричинені тілесні ушкодження у вигляді травматичного перелому тіла нижньої щелепи зліва зі зміщенням (за клінічними даними), яке виникло від дії тупого обмеженого предмету, можливо руки, за часом виникнення відповідає 8.06.2014р. і відноситься до тілесних ушкоджень середньої тяжкості за критерієм тривалості розладу здоров'я (а.п.60).

Таким чином, вказані докази, які були судом належним чином перевірені та оцінені у сукупності, повністю підтверджують вину ОСОБА_3 в умисному середньої тяжкості тілесному ушкодженні, тобто умисному ушкодженні, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст.121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я.

Судом дії обвинуваченого за ст.122 ч.1 КК України кваліфіковані правильно.

Суд правильно не взяв до уваги показання свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, оскільки вони не були безпосередніми очевидцями події, та свідка ОСОБА_5, який також особисто не бачив події злочину, а його пояснення щодо нанесення потерпілому тілесних ушкоджень в області ребер виходить за межі обвинувачення.

Що стосується посилання в апеляційній скарзі потерпілого ОСОБА_2 на те, що крім перелому щелепи, йому були завдані тілесні ушкодження у виді перелому ребер, то відповідно до ст.337 ч.1 КПК України судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта. Так, згідно з обвинувальним актом у кримінальному провадженні №12014230210000595 щодо ОСОБА_3 за ст.122 ч.1 КК України в провину обвинуваченому ставилося лише завдання потерпілому ОСОБА_2 середньої тяжкості тілесних ушкоджень у вигляді травматичного перелому тіла нижньої щелепи зліва зі зміщенням. А тому, доводи потерпілого про завдані тілесні ушкодження у виді перелому ребер - позбавлені підстав та не можуть розглядатись апеляційним судом в рамках цього судового розгляду.

Доводи апеляційної скарги про те, що прокурор не виявив та не залучив свідків, які дійсно бачили факт нанесення обвинуваченим тілесних ушкоджень, а свідки, допитані в судовому засіданні, безпосередньо події злочину не бачили - не відповідає дійсності, оскільки в судовому засіданні допитаний безпосередній очевидець події, зокрема свідок ОСОБА_4 особисто бачила як ОСОБА_3 бив потерпілого.

Посилання апелянта на незадоволення судом його заяви про відвід прокурора - є необґрунтованим, оскільки, як видно з матеріалів провадження, підстави для такого відводу прокурора, передбачені ст.77 КПК України - відсутні.

Вирок суду є обґрунтований та належним чином мотивований, він містить однозначні судження та не має припущень, його висновки відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, а тому доводи апеляційної скарги, які це заперечують, - являються голослівними.

Істотних порушень кримінального процесуального закону, які б були підставами для скасування вироку, - не встановлено.

Призначаючи ОСОБА_3 вид та міру покарання, суд врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є злочином середньої тяжкості; дані про особу обвинуваченого, який позитивно характеризується за місцем проживання (а.п.66); обставини, що пом'якшують покарання: вчинення кримінального правопорушення вперше (а.п.65), досягнення обвинуваченим на час винесення вироку пенсійного віку (а.п.63); обставини, що обтяжують покарання - відсутні.

При таких обставинах, покарання обвинуваченому призначено відповідно до вимог ст.65 КК України, та є необхідне і достатнє для виправлення ОСОБА_3, попередження нових злочинів, а тому підстав для посилення покарання, як того просить апелянт, - немає.

Враховуючи те, що потерпілий у цивільному позові обґрунтовує розмір моральної шкоди у 30000 грн. не тільки тим, що обвинувачений заподіяв йому травматичний перелом тіла нижньої щелепи, а й тим, що ОСОБА_3 своїми діями заподіяв йому перелом 8-10 ребер з лівої сторони, що виходить за межі обвинувачення, тому суд обґрунтовано цивільний позов задовольнив частково. За таких обставин доводи апеляційної скарги потерпілого про необхідність задоволення цивільного позову у повному обсязі - є безґрунтовними.

Разом з тим, ствердження апелянта про заниження судом суми стягнутої моральної шкоди - заслуговує на увагу.

Так, на думку колегії суддів, призначений судом розмір моральної шкоди є занадто заниженим та несправедливим. Колегія суддів вважає за необхідне збільшити суму стягнутої з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь потерпілого ОСОБА_2 в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої злочином, - до 10000 грн. При цьому, встановлюючи розмір моральної шкоди, яка підлягає стягненню з обвинуваченого на користь потерпілого, колегія суддів виходить з характеру дій ОСОБА_3, глибини фізичних та душевних страждань потерпілого, яких останній зазнав внаслідок неправомірних дій обвинуваченого, негативних наслідків для здоров'я ОСОБА_2, що мали місце в результаті злочину.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що вирок суду має бути змінений в частині цивільного позову, зі збільшенням суми, яка підлягає стягненню.

Керуючись ст.ст.404, 407, 408 ч.1 п.3, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_2 задовольнити частково, а вирок Іванівського районного суду Херсонської області від 19.12.2014р. щодо ОСОБА_3 - змінити в частині цивільного позову.

Збільшити суму стягнутої з ОСОБА_3 на користь потерпілого ОСОБА_2 в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої злочином, - до 10000 грн.

В решті вирок залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення.

Учасники судового розгляду мають право отримати в суді копію ухвали суду.

Надіслати не пізніше наступного дня після постановлення ухвали її копію учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Судді :