Рішення № 43014059, 05.03.2015, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №490/13045/14-ц 05.03.2015 05.03.2015 05.03.2015

Провадження №22-ц/784/605/15

провадження № 22ц/784/605/2015 Головуючий у першій інстанції: Гуденко О.А.

категорія 59 Доповідач апеляційного суду: Лівінський І.В.

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

05 березня 2015 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого Лівінського І.В.,

суддів: Данилової О.О., Шаманської Н.О.,

при секретарі судового засідання Орельській Н.М.,

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою

публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк»

на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 19 січня 2015 року

за позовом

ОСОБА_3 до ОСОБА_4, приватного підприємства «Спеціалізоване підприємство Юстиція» (далі - ПП «СП Юстиція»), публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк» (далі - ПАТ «Укрінбанк»), Управління Державної казначейської служби в м. Миколаєві та Центрального відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції (далі - Центральний ВДВС ММУЮ) про стягнення грошових коштів ,

в с т а н о в и л а:

В жовтні 2014 року ОСОБА_3 звернулась з позовом до ОСОБА_4, ПП «СП Юстиція», ПАТ «Укрінбанк», Управління Державної казначейської служби в м. Миколаєві та Центрального ВДВС ММУЮ про стягнення грошових коштів.

Позивачка зазначала, що її було визнано покупцем за результатами публічних торгів, проведених ПП «СП Юстиція» 27 січня 2012 року, на яких була реалізована квартира АДРЕСА_1, яка належала ОСОБА_4, за ціною 250732 грн. 50 коп. З цих коштів на рахунок ПП «СП Юстиція» було перераховано 11282 грн. 96 коп., а решта суми - 239449 грн. 54 коп. перераховано на рахунок Центрального ВДВС ММУЮ.

Посилаючись на те, що рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 30 січня 2014 року вказані торги визнані недійсними, позивачка просила суд повернути сплачені нею кошти в сумі 250732 грн. 50 коп., а саме стягнути на її користь з ПП «СП Юстиція» 11282 грн., з Управління Державної казначейської служби в м. Миколаєві 23944 грн. 95 коп., з ПАТ «Укрінбанк» 82923 грн., з Центрального ВДВС ММУЮ 100 грн., а з ОСОБА_4 решту суми.

Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 19 січня 2015 року позов задоволено частково. Постановлено повернути на користь позивачки за рахунок коштів державного бюджету 8290 грн. 22 коп. виконавчого збору, а також стягнути на користь позивачки з ПАТ «Укрінбанк» - 69 480 грн. 23 коп. та 30 грн. судового збору, з ОСОБА_4 - 159479 грн. 9 коп. та 80 грн. судового збору та з ПП «СП Юстиція» 11282 грн. та 12 грн. судового збору.

В апеляційній скарзі ПАТ «Укрінбанк», посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просив рішення в частині стягнення з банку грошових коштів скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в цій частині позовних вимог.

Інші сторони рішення суду не оскаржували.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши докази по справі в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позов в частині стягнення з банку грошових коштів, суд першої інстанції виходив з того, що у зв'язку з визнанням торгів недійсними є підстави для стягнення з банку, який не був учасником цих торгів, грошових коштів за правилами ст. 1212 ЦК України.

Однак з такими висновками в повній мірі погодитись не можна.

Так, судом встановлено, що 27 січня 2012 року ПП «СП Юстиція» проведено публічні торги на яких була реалізована квартира АДРЕСА_1, яка належала ОСОБА_4, за ціною 250732 грн. 50 коп. Переможцем цих торгів визнано ОСОБА_3 При цьому остання перерахувала 11282 грн. 96 коп. на рахунок ПП «СП Юстиція», а також 239449 грн. 54 коп. на рахунок Центрального ВДВС ММУЮ.

За розпорядженням старшого державного виконавця Центрального ВДВС ММУЮ від 16 лютого 2012 року перераховано ПАТ «Укрінбанк» 82902 грн. 23 коп. в рахунок погашення кредитної заборгованості ОСОБА_4 Згодом банк повернув ДВС 13422 грн., як надлишково перераховані.

Рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 30 січня 2014 року вказані торги визнані недійсними.

ОСОБА_3 поставила питання про стягнення з ПАТ «Укрінбанк» за правилами ст. 216 ЦК України грошових коштів, отриманих банком від ДВС.

За змістом ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Уразі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

При цьому, реституція як спосіб захисту цивільного права застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи який визнано недійсним. У зв'язку з цим вимога про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, за правилами реституції може бути пред'явлена тільки стороні недійсного правочину (п. 10 постанови пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсним»)

Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ «Укрінбанк» не був стороною такої угоди, як спірні прилюдні торги.

Отже, на ПАТ «Укрінбанк» не може бути покладено обов'язок повернути грошові кошти за правилами ч. 1 ст. 216 ЦК України.

Відсутні підстави і для стягнення з банку грошових коштів відповідно до вимог ст. 1212 ЦК України, як отриманих безпідставно, оскільки банк отримав спірні кошти в рахунок погашення боргу по кредитному договору, тобто набув майно за існування достатніх правових підстав, у спосіб, що не суперечить цивільному законодавству.

За таких обставин, не заперечуючи право ОСОБА_3 на отримання грошових коштів внаслідок визнання прилюдних торгів недійсними, колегія суддів вважає, що позивачкою обрано в особі ПАТ «Укрінбанк» не належного відповідача, а тому вимоги ОСОБА_3 до ПАТ «Укрінбанк» про стягнення грошових коштів задоволенню не підлягають.

Таким чином, рішення суду в частині стягнення з ПАТ «Укрінбанк» грошових коштів підлягає скасуванню на підставі п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову в задоволенні таких вимог.

Рішення суду в частині вимог до інших відповідачів сторони не оскаржували, а тому колегія суддів в цій частині рішення не перевіряє.

Керуючись статтями 303, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк» задовольнити.

Рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 19 січня 2015 року в частині стягнення з публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк» грошових коштів та судового збору скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.

В задоволенні позову ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк» про стягнення грошових коштів відмовити.

В іншій частині рішення залишити без зміни.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двадцяти днів може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: Судді: