Ухвала суду № 43014047, 24.02.2015, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №481/1657/13-ц 24.02.2015 24.02.2015 24.02.2015

Провадження №22-ц/784/436/15 Головуючий у першій інстанції: Васильченко Н.О. Доповідач у апеляційній інстанції Яворська Ж.М.

УХВАЛА

Іменем України

24 лютого 2015 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого - Яворської Ж.М.,

суддів: Базовкіної Т.М., Кушнірової Т.Б.,

при секретарі судового засідання - Богуславській О.М.,

без участі осіб, які беруть участь у справі і належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали цивільної справи

за апеляційною скаргою

ОСОБА_3

на ухвалу Новобузького районного суду Миколаївської області від 09 грудня 2014 року за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визнання недійсним державного акту , визнання права власності на земельну ділянку,

в с т а н о в и л а:

У серпні 2013 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання недійсним державного акту, визнання права власності на земельну ділянку.

В судовому засіданні 09 грудня 2014 року представник позивача подав заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту та заборони відповідачу вчиняти будь-які дії по відчуженню земельної ділянки кадастровий номер 4824580400:000:0106, яка розташована в межах території Баратівської сільської ради Новобузького району Миколаївської області та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва,площею 9.14 га.

Ухвалою Новобузького районного суду Миколаївської області від 09 грудня 2014 року заяву задоволено. Накладено арешт на земельну ділянку кадастровий номер 4824580400:000:0106, яка розташована в межах території Баратівської сільської ради Новобузького району Миколаївської області та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 9.14 га та заборонено державному реєстратору проводити реєстраційні дії з цією земельною ділянкою.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, не погоджуючись з ухвалою суду, просив її скасувати.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається на будь - якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Частиною 3 ст.152 ЦПК України передбачено, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно з роз'ясненнями, даними в п.1,4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» забезпечення позову допускається на будь - якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній ( за винятком випадку, передбаченого ч.4 ст.151 ЦПК України), якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Заходи забезпечення позову застосовуються для гарантування виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_4 на підставі державного акту про право власності на земельну ділянку від 07 лютого 2002 року належала земельна ділянка площею 9.14 га, яка розташована в межах території Баратівської сільської ради Новобузького району Миколаївської області та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Рішенням Новобузького районного суду Миколаївської області від 09 серпня 2007 року, ухваленого за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 було звернуто стягнення на вищевказану земельну ділянку, припинення права власності ОСОБА_4 на спірну земельну ділянку та визнання права власності на неї за ОСОБА_3

Рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 18 липня 2013 року вищезазначене рішення скасовано.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо об'єкта нерухомості, спірна земельна ділянка на даний час належить ОСОБА_5 на підставі договору міни від 31 липня 2013 року, до цього за договором міни від 22 квітня 2009 року ОСОБА_3 була передана ОСОБА_6

На думку колегії суддів реалізація зазначеного об'єкту або будь-яке його відчуження до вирішення вищезазначеного позову може утруднити виконання судового рішення або взагалі зробити його виконання неможливим.

Тому суд першої інстанції врахувавши належним чином наведені обставини дійшов вірного висновку про задоволення заяви про забезпечення позову.

Обраний вид забезпечення позову є співмірним із заявленими позивачем вимогами.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувану ухвалу слід визнати правомірною, а тому апеляційна скарга в силу п.1 ч.1 ст.312 ЦПК підлягає відхиленню.

Доводи апеляційної скарги щодо незаконності оскаржуваної ухвали не заслуговують на увагу, оскільки зводяться до не згоди з висновками суду першої інстанції та не впливають на їх правильність.

Відповідно до ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день надходження її без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі. Доводи відповідача про незаконність даної ухвали, оскільки після обміну її у 2009 році доля даної земельної ділянки йому невідома, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки оскаржувана ухвала, за таких обставин, не зачіпає його прав і обов'язків.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312 ЦПК, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити, а ухвалу Новобузького районного суду Миколаївської області від 09 грудня 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий Судді: