Постанова № 43012080, 03.02.2015, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/20028/14-а

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 лютого 2015 року Рівненський міський суд в складі:

головуючого судді Харечка С.П.,

з участю секретаря Терешкович Ю.М.,

позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Липко Д.В.,

розглянувши у відритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Рівненського міськвиконкому, третя особа на стороні відповідача Управління пенсійного фонду в м. Рівне про визнання права на пільги та зобов'язання вчинення певних дій, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Рівненського міськвиконкому, третя особа на стороні відповідача Управління пенсійного фонду в м. Рівне про визнання права на пільги та зобов'язання вчинення певних дій.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що її чоловік ОСОБА_4, який проходив службу в ОВС України, в 1997 року загинув під час виконання службових обов'язків. В 1998 році їй та їх спільній донці ОСОБА_5 були видані посвідчення «Члена сім'ї загиблого», на підставі якого вони впродовж 16 років користувались пільгами та отримували відповідні доплати до пенсії передбачені ст. 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У квітні 2014 року Управління праці та соціального захисту населення Рівненського міськвиконкому їй та її дочці скасували статус члена сім'ї загиблого і припинили виплати пільг.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги не визнав, підтримав подані на позов заперечення, пояснив, що позивач не надала будь-яких доказів на підтвердження того, що її померлий чоловік ОСОБА_4 належав до учасників бойових дій чи інвалідів війни, передбачених ст. 6 і 7 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а тому чинність даного закону на ОСОБА_1 та ОСОБА_5 не поширюються, тому Управління праці та соціального захисту населення Рівненського міськвиконкому рішеннями №№1199.6, 1199.7 від 28.04.2014 року встановлено неналежність позивача та її дочки до осіб на яких поширюються чинність ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», визнано недійсним посвідчення «члена сім'ї загиблого» серії НОМЕР_1 від 08.07.2011 року та Серії НОМЕР_2 від 04.03.1998 року, припинено з 01.05.2014 року надання пільг, передбачених ст. 15 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Просив відмовити у задоволенні позову. Також просив звернути увагу на те, що звертаючись до суду з адміністративним позовом 11 грудня 2014 року про оскарження рішень від 28.04.2014 позивач пропустила встановлений законом строк звернення до суду і не навела поважних причин пропуску строку.

В судове засідання представник третьої особи на стороні відповідача Управління пенсійного фонду в м. Рівне не з'явився з невідомих суду причин, про день та час розгляду справи повідомлявся у встановленому порядку.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що позов підлягає до задоволення частково.

Судом встановлено, що відповідно до висновку службового розслідування про обставини смерті начальника загону відділу соціальної роботи зі спецконтингентом установи ОР-318/46 капітана ОСОБА_4 від 20 серпня 1997 року, смерть останнього наступила при виконанні службових обов'язків ІНФОРМАЦІЯ_2

Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 позивач ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_4

04 березня 1998 року ОСОБА_1 Управлінням УМВС України в Рівненській області видане безтермінове посвідчення серії НОМЕР_2, яке надавало позивачу право на пільги встановлені законодавством України для сімей загиблих (померлих) ветеранів війни.

28 квітня 2014 року Управління праці та соціального захисту населення Рівненського міськвиконкому рішеннями №№1199.6, 1199.7 встановлено неналежність позивача та її дочки до осіб на яких поширюються чинність ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», визнано недійсним посвідчення «члена сім'ї загиблого» серії НОМЕР_1 від 08.07.2011 року та Серії НОМЕР_2 від 04.03.1998 року, припинено з 01.05.2014 року надання пільг, передбачених ст. 15 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом, свобод та інтересів особи встановлюють шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна були дізнатися про порушення своїх прав свобод та інтересів.

Представник відповідача доказів про те, коли позивач отримала рішення Управління праці та соціального захисту населення Рівненського міськвиконкому від 28.04.2014 року про скасування пільг передбачених ст. 15 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до суду не подав, однак вказав, що ОСОБА_1 було відомо про вищевказане рішення оскільки 02.07.2014 року вона зверталась до Управління праці та соціального захисту населення Рівненського міськвиконкому.

В матеріалах справи наявний долучений позивачем лист Управління праці та соціального захисту населення Рівненського міськвиконкому від 05.08.2014 року № К-552 на № УГЛ/213 від 30.07.2014 року в якому зазначено про те, що позивач 02.07.2014 року отримала роз'яснення щодо припинення пільг.

Таким чином, вищевказаний лист є доказом того, що позивач знала про порушення її прав на отримання пільг передбачений ст. 15 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» з приводу чого вона письмово зверталась до Управління праці та соціального захисту населення Рівненського міськвиконкому 30.07.2014 року.

Таким чином, враховуючись те, що тільки 02.07.2014 року позивач отримала роз'яснення про припинення пільг та дізналась про рішення Управління праці та соціального захисту населення Рівненського міськвиконкому від 28.04.2014 року, тому звертаючись до суду з позовом 17 грудня 2014 року, ОСОБА_1 строк звернення до суду не пропустила.

Будь-які інші встановлені докази про день, коли позивач дізналась про рішення , дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів представником відповідача суду не подано.

Відповідно до ст.18 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", ветеранам війни вручаються посвідчення та нагрудні знаки. Порядок виготовлення та видачі посвідчень і знаків встановлюється Кабінетом Міністрів України та міжнародними договорами, в яких бере участь Україна.

На виконання наведеної статті постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 р. N302 було затверджено Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, відповідно до п.4 якого, особам, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (стаття 10 зазначеного Закону) видаються посвідчення з написом "Посвідчення члена сім'ї загиблого".

Пунктом 1 частини 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" визначено, що чинність цього Закону поширюється на сім'ї військовослужбовців, партизанів, підпільників, учасників бойових дій на території інших держав, прирівняних до них осіб, зазначених у статтях 6 і 7 цього Закону, які загинули (пропали безвісти) або померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час захисту Батьківщини або виконання інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), а також внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті або одержаного в період проходження військової служби чи на території інших держав під час воєнних дій та конфліктів.

Доказом того, що начальник загону відділу соціальної роботи зі спецконтингентом установи ОР-318/46 капітан внутрішньої служби ОСОБА_4 загинув при виконанні службових обов'язків ІНФОРМАЦІЯ_2 є висновок службового розслідування про обставини смерті від 20 серпня 1997 року.

ОСОБА_4 є військовослужбовцем, а саме особою офіцерського складу, загинув у спеціальному званні «капітана внутрішньої служби», що відповідно до постанови ВРУ « Про спеціальні звання, формений одяг та знаки розрізнення в органах внутрішніх справ України» відноситься до середнього начальницького складу. Даною постановою також передбачено, що начальницький і рядовий склад внутрішньої служби носить форму одягу, погони та інші знаки розрізнення, встановлені для відповідних категорій військовослужбовців Збройних Сил України у порядку, визначеному Міністерством внутрішніх справ України за погодженням з Міністерством оборони України.

Пунктом 2 частини 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціальною захисту" визначено, що чинність цього Закону поширюється також на дружин (чоловіків) померлих інвалідів Великої Вітчизняної війни, а також дружин (чоловіків) померлих учасників війни і бойових дій, партизанів і підпільників, визнаних за життя інвалідами від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге.

У судовому засіданні встановлено, що впродовж 16 років ОСОБА_1 користувалась безтерміновим «Посвідченням члена сім'ї загиблого» та пільгами встановлені законодавством України для сімей загиблих (померлих) ветеранів війни.

В судовому засіданні представник відповідача не зміг пояснити чому впродовж тривалого часу ОСОБА_1 користувалась безтерміновим "Посвідченням члена сімї загиблого"

Крім того, жодним нормативним актом відповідачу не надано права скасовувати безтермінове посвідчення позивачки, визнавати її особою, що не має права особи, на яку поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціальною захисту".

Стаття 19 Конституції України передбачає, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, діяльність органів державної влади регулюють закони та підзаконні акти, які дають суб'єктам владних повноважень можливість користування певною свободою розсуду при вирішенні питань і встановлюють межі такої свободи, тобто наділяють їх дискреційними повноваженнями.

Тобто, для органів державної влади та їх службових осіб діє спеціально-дозвільний принцип конституційного права, який, поширюючи свій нормативний вплив на органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, суттєво обмежує цих суб'єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки. Адже вони зобов'язані діяти лише таким чином та у такий спосіб, як це прямо передбачено конституційно-правовими нормами, законами України і лише в межах закріпленої за ними компетенції.

Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції заборонено.

Таким чином на позивача поширюється дія ЗУ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", тому дії відповідача щодо скасування їй пільг передбачених ст. 15 даного закону є протиправними.

Позовні вимоги, які стосуються захисту порушених прав дочки позивача ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо припинення надання пільг передбачених ст. 15 ЗУ «Про статусу ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до задоволення не підлягають, оскільки остання є повнолітньою, вона не є стороною по справі, тому у відповідності зі ст. 48 КАС України здатна особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки , у тому числі доручати ведення справи представникові.

Керуючись ст. 11, 71, 159-161 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Рівненського міськвиконкому, третя особа на стороні відповідача Управління пенсійного фонду в м. Рівне про визнання права на пільги та зобов'язання вчинення певних дій - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Рівненського міськвиконкому щодо скасування ОСОБА_1 статусу «члена сім'ї загиблого» та припинення надання пільг передбачених ст. 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Визнати за ОСОБА_1 право на пільги передбачені статтею 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

На постанову протягом десяти днів з моменту отримання її копії сторонами може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський міський суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Харечко С.П.