Ухвала суду № 43010318, 03.03.2015, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 161/8630/14-ц Головуючий у 1 інстанції: Ковтуненко В.В. Провадження № 22-ц/773/257/15 Категорія: 81 Доповідач: Осіпук В. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 березня 2015 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Осіпука В. В.,

суддів - Мудренко Л. І., Матвійчук Л. В.,

при секретарі Лимар Р. С.,

з участю представника заявника - ОСОБА_1,

представника особи, яка небрала участі у справі, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за скаргою ОСОБА_3 на неправомірні дії державного виконавця, за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 2 грудня 2014 року,

В С Т А Н О В И Л А:

В травні 2014 року ОСОБА_3 звернувся в суд із зазначеною скаргою. Вказував на ті обставини, що 20 травня 2014 року державним виконавцем ДВС Луцького районного управління юстиції при здійсненні виконавчих дій у зведеному виконавчому провадженні № 31844907, стосовно стягнення з нього коштів на користь ТзОВ «Агросфера», ПАТ «Державний ощадний банк України», було складено акт опису та арешту нерухомого майна, а саме житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 і перебуває в іпотеці.

Крім того в уточненій скарзі заявник ОСОБА_3 зазначав, що в рамках цього ж зведеного виконавчого провадження виконавчою службою, вже неодноразово, постановами від 22.07.2011 року, 19.10.2011 року, 05.04.2012 року та 17.03.2014 року накладався арешт на все його нерухоме майно, в тому числі і на вказану садибу.

Вважаючи зазначені акт опису та арешту майна, постанови державного виконавця незаконними, а його дії неправомірними, заявник, з урахуванням вимог уточненої скарги, просив суд визнати дії заступника начальника ВДВС Луцького РУЮ Пироги С. С. щодо складання оскаржуваного акту незаконними, а акт скасувати. Також просив зобов'язати суб'єкт оскарження скасувати вказані постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження в частині накладення арешту на іпотечне майно: житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, земельну ділянку площею 0,18 га, на якій він знаходиться.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 02 грудня 2014 року скаргу ОСОБА_3 задоволено частково. Визнано протиправними дії заступника начальника ВДВС Луцького РУЮ Пироги С. С. щодо складання акту опису та арешту нерухомого майна від 20 травня 2014 року, а саме житлового будинку, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, загальною площею - 235,8 кв.м., житловою площею - 91,8 кв. м., що належить на праві приватної власності ОСОБА_3 та скасовано даний акт. Також скасовано постанови про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження від 22.07.2011 року, 19.10.2011 року, 05.04.2012 року та 17.03.2014 року в частині накладення арешту на нерухоме майно заявника, а саме: житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1. Стягнуто з ВДВС Луцького РУЮ на користь ОСОБА_3 судовий збір в сумі 121,80 грн.

В поданій на ухвалу апеляційній скарзі стягувач, особа яка не брала участі у справі, ПАТ «Державний ощадний банк України», просить її скасувати як незаконну, прийняту з порушенням норм матеріального і процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та постановити нову ухвалу, якою відмовити заявнику у задоволенні скарги.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами у виконавчому провадженні є стягував і боржник.

Згідно ст. ст. 383, 385 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Як роз'яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в абзаці 1-2 пункту 17 постанови № 6 від 7 лютого 2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» згідно зі статтею 26 ЦПК сторона виконавчого провадження, яка звернулася до суду зі скаргою, бере участь в її розгляді як заявник, а інші учасники цього провадження, прав і обов'язків яких безпосередньо стосується розгляд і вирішення цієї скарги, - як заінтересовані особи.

Справи за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи посадової особи державної виконавчої служби розглядаються судом за загальними правилами ЦПК з особливостями, встановленими статтею 386 ЦПК, за участю державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, рішення, дії або бездіяльність якої оскаржуються. До участі у справі як заінтересована особа залучається інша сторона виконавчого провадження, оскільки судовим рішенням може бути вирішено питання про її права чи інтереси.

З матеріалів справи встановлено, що скарга на дії державного виконавця подана заявником ОСОБА_3, який є боржником у зведеному виконавчому провадженні № 31844987 щодо виконання судових рішень Луцького міськрайонного суду Волинської області та Демидівського районного суду Рівннської області. Стягувачами у цьому виконавчому провадженні є ТзОВ «Агросфера» та ПАТ «Державний ощадний банк України», які не були залучені судом до участі у справі.

Крім того встановлено ПАТ «Державний ощадний банк України» є іпотекодержателем нерухомого майна щодо якого заявник ОСОБА_3 просить зняти арешт.

Також встановлено, що виконавчі дії, які оскаржуються заявником ОСОБА_3 були проведені державним виконавцем у різний час і поза межами десятиденного строку визначеного законом на їх оскарження, однак заявник не звертався до суду з відповідними письмовими заявами чи клопотаннями про поновлення цих процесуальних строків.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд, до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Отже, оскільки судом першої інстанції під час вирішення скарги заявника ОСОБА_3 на дії державного виконавця, не були залучені до участі у справі інші сторони зведеного виконавчого провадження як заінтересовані особи та не вирішено питання про поновлення строків на оскарження дій державного виконавця, що вчинялися в різний час, то оскаржену апелянтом ухвалу суду слід вважати такою, що прийнята з порушенням порядку встановленого цивільним процесуальним законодавством для вирішення скарги на дії державного виконавця.

Тому, відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, оскаржена ухвала підлягає скасуванню з передачею питання щодо оскарження дій державного виконавця на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу особи, яка не брала участі у справі, публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» задоволити частково.

Ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 2 грудня 2014 року в даній справі скасувати, питання про розгляд скарги на дії державного виконавця передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді: