Постанова № 43009957, 03.03.2015, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" березня 2015 р. Справа № 924/1401/14

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючий суддя Грязнов В.В.

суддя Сініцина Л.М. ,

суддя Олексюк Г.Є.

секретар судового засідання Карпович О.В.,

за участю представників:

прокурора- Ковальчук І.Л. (посвідчення №031264 від 12.01.2015р.);

відповідача 1- не з'явився;

відповідача 2- Литвинець В.М. (довіреність від 08.01.2014р.);

третьої осби 1- не з'явився;

третьої особи 2- не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відповідача 2-Товариства з об-меженою відповідальністю «Летичів Агро» на рішення господарського суду Хмельницької об-ласті від 05.12.2014р. у справі №924/1401/14

за позовом прокурора Летичівського району Хмельницької області

до 1. Летичівської районної державної адміністрації смт.Летичів Хмельницької області

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Летичів Агро»

с.Снітівка Летичівського району Хмельницької області

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні Відповідачів:

1. Відділ Держземагентства в Летичівському районі смт.Летичів Хмельницька області

2. Снітівська сільська рада с.Снітівка Летичівського району Хмельницької області

про визнання недійсним розпорядження голови Летичівської районної державної адмі-

ністрації №124/2013-р від 29.04.2013р. та

визнання недійним договору оренди земельної частки(паю) від 29.04.2013р. ,-

Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст.22, 28 Господарсь-кого процесуального кодексу України. Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу сторонами заявлено не було. Заяви про відвід суддів не надходило.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 05.12.2014р. у справі №924/1401/ 14 (головуючий суддя Танасюк О.Є., суддя Муха М.Є., суддя Гладій С.В.) задоволено позов проку-рора Летичівського району Хмельницької області до Летичівської районної державної аміністрації (надалі в тексті - Райдержадміністрація) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Летичів Агро» (надалі в тексті - Товариство) за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні Відповідачів Відділу Держземагентства в Летичівському районі (надалі в тексті - Відділ ДЗА) та Снітівської сільської ради (надалі в тексті - Сільська рада) про визнання недійсним розпорядження голови Летичівської районної державної адміністрації №124/2013-р від 29.04.2013р. та визнання недійним договору оренди земельної частки (паю) від 29.04. 2013р.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що укладення договору оренди земельної ділянки без технічної документації суперечить вимогам ст.20 Закону України «Про зем-леустрій», тому неможливо індивідуалізувати об'єкт оренди та визначити межі орендованої земе-льної ділянки. Через відстуність в розпорядженні голови РДА вказівки про розроблення технічної документації із землеустрою воно підлягає скасуванню і як наслідок - визнанню недійсним підля-гає укладений Відповідачами договір оренди земельної ділянки.(арк.справи 136-140).

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Відповідач-2 подав скаргу до Рівненського апе-ляційного господарського суду, в якій просить скасувати зазначене рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, Скаржник зазначає, що суд першої інстанції прийняв рі-шення за невірного застосування норм матеріального та процесуального права і неповним з'ясу-ванням обставин справи, що призвело до невірних висновків. На думку апелянта, суд не врахував, що орендуються не земельні ділянки, а невитребувані земельні части (паї), для оренди яких немає необхідності в силу положень Постанови Кабінету Міністрів України від 24.01.2000р. №119 «Про затвердження Порядку реєстрації договорів оренди земельної частки (паю)» розроблення технічної документації із землеустрою. Разом з тим зазначає, що Прокурор не вказав яка саме документація має розроблюватися. Крім того, не обґрунтовано в чому саме полягає порушення інтересів держа-ви.(арк.справи 149-156).

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду у даній справі від 13.01.2015р. прийнято апеляційну скаргу Відповідача-2 до провадження, справу призначено до слухання на 10.02.2015р. у складі колегії суддів: головуючий суддя Грязнов В.В., суддя Мельник О.В., суддя Ро-зізнана І.В.(арк.справи 147).

Прокурор 10.02.2015р.надіслав на електронну адресу суду відзив, в якому він просить зали-шити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.(арк.справи 174-176).

Розгляд справи відкладався на 03.03.2015р.(арк.справи 179-180).

На адресу апеляційного суду 24.02.2015р. від Товариства надійшли додаткові пояснення, в яких останнє підтримує апеляційну скаргу в повному обсязі.(арк.справи 189-193).

Крім того, 25.02.2015р. поштою та 03.03.2015р. на електронну адресу суду надійшлио кло-потання Відділу ДЗК про розгляд справи без участі представника.(арк.справи 196,201).

Розпорядженням голови суду від 02.03.2015р. внесено зміни до складу колегії суддів, окрім заміни головуючого судді, у зв'язку із перебуванням у відпустці судді Мельник О.В. та судді Розіз-наної І.В. Визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Грязнов В.В., суддя Олексюк Г.Є., суддя Сініцина Л.М.(арк.справи 199).

У судових засіданнях 10.02.2015р. та 03.03.2015р. представник Скаржника підтримав апеля-ційну скаргу в повному обсязі та надав свої пояснення. Прокурор заперечив проти доводів та вимог апеляційної скарги та надав пояснення в обґрунтування своєї правової позиції.

В призначене на 03.03.2015р. судове засідання Відповідач-1 та Третя особа-2 не забезпечи-ли явки своїх представників, хоч про час та місце розгляду справи були повідомлені у встановле-ному порядку.(арк.справи 184,188).

Проте, така неявка не перешкоджає розгляду справи, позаяк явка представників сторін не визнавалась обов'язковою, а матеріалів справи достатньо для розгляду скарги по суті.

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до розпорядження Летичівської районної дер-жавної адміністрації Хмельницької області від 29.05.2012р. №359/2012-р «Про надання ТзОВ «Ле-тичів Агро» дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання докумен-тів, що посвідчують право оренди земельних ділянок із земель приватної власності громадян (не-розподілені та невитребувані земельні частки (паї)) для ведення товарного сільськогосподарсь-кого виробництва на території Снітівської сільської ради» - Товариству надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди земель приватної власності громадян (нерозподілені та невитребувані земельні ділянки спільної сумісної власності громадян), які знаходяться за межами населених пунктів на території Снітівсь-кої сільської ради, загальною площею 40,9364 га згідно додатку; вказано, що розроблення техніч-ної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди земе-льних ділянок, необхідно здійснити відповідно до вимог чинного законодавства та подати на розг-ляд адміністрації.(арк.справи 13).

Матеріали справи свідчать, що Товариство звернулось до Райдержадміністрації із заявою про надання в оренду невитребуваних паїв громадян по с.Снітівка, які знаходяться на території Снітівської сільської ради, загальною площею 61,55 га, строком на 10 років або на строк до момен-ту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельні ділянки, що вбачає-ться з листа від 20.04.2013р. №515.(арк.справи 80).

Матеріалами справи стверджено, що Відділ Держземагентства не заперчив щодо прийнят-тя розпорядження голови райдержадміністрації «Про надання в оренду ТзОВ «Летичів Агро» земе-льних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель приватної власності громадян (нерозподілені та невитребувані земельні частки (паї)) на території Снітівської сільської ради», згідно поданої заяви та розробленої документації із землеустрою з урахуванням пропозицій комісії, що вбачається з листа від 29.04.2013р. за №04-02/13/060.(арк.справи 71).

Як вбачається матеріалів справи, розглянувши заяви генерального директора ТзОВ «Лети-чів Агро» про надання в оренду не витребуваних паїв громадян, районна постійно діюча комісія по розгляду заяв щодо передачі в користування на умовах оренди земельних ділянок із земель дер-жавної та приватної власності громадян (нерозподілені та не витребувані земельні ділянки - паї громадян) запропонівала голові райдержадміністрації підписати розпорядження про надання в оренду земельних ділянок з числа не витребуваних та не розподілених земельних часток (паїв), в тому числі на території Снітівської сільської ради (64,5500 га) строком на 10 років або до моменту оформлення на них права власності, встановити орендну плату в розмірі 4% від нормативно гро-шової оцінки земельних ділянок, що вбачається з протоколу від 26.04.2013р. №4.(арк.справи 122).

Матеріали справи свідчать, що розпорядженням голови Райдержадміністрації від 29.04.2013 року №124/2013-р «Про надання в оренду товариству з обмеженою відповідальністю «Летичів Аг-ро» земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель при-ватної власності громадян (нерозподілені та невитребувані земельні частки (паї)) на території Сні-тівської сільської ради» надано в оренду Товариству земельну ділянку загальною площею 61,55 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель приватної власності грома-дян (нерозподілені та невитребувані земельні часткипаї) на території Снітівської сільської ради строком 10 років або до моменту оформлення на неї права власності; встановлено орендну плату у розмірі 4% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки з врахуванням індексів інфляції. (арк.справи 12).

На виконання розпорядження від 29.04.2013р. Райдержадміністрація-орендодавець та Това-риство-орендар уклали договір оренди земельної частки (паю) від 29.04.2013р. (надалі в тексті - Договір), відповідно до п.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в оренду земельну час-тку (пай) розміром 64,55 умовних кадастрових гектарів, вартістю 522 337 грн. 92 коп., яка розміще-на в межах земельної ділянки, виділеної в натурі єдиним масивом, із земель невитребуваних паїв. (арк.справи 9-10).

Нерозподілена земельна частка (пай), відповідно до п.2.1 Договору передається в оренду для сільськогосподарських потреб.

За користування земельною часткою орендар сплачує орендодавцю щороку орендну плату у сумі 20 893 грн. 52 коп., що становить 4% від нормативної-грошової оцінки.(п.2.2 Договору).

Строк дії договору складає 10 років. Початок дії договору 11.07.2013р., закінчення - 10.07. 2023р. Договір за будь-яких умов діє до моменту закінчення збирання врожаю орендарем. Договір укладено до моменту оформлення права власності на земельну або переоформлення права влас-ності на земельну ділянку, щодо якої укладено Договір, особою, яка має на це право.(п.2.3 Дого-вору).

Договір підписано заступником голови Райдержадміністрації та директором Товариства, скріплено відбитками печаток. Договір оренди містить відмітку про реєстрацію у книзі записів реє-страції договорів оренди земельних часток (паїв) Снітівської сільської ради №1 від 11.07.2013р., засвідчено підписом посадової особи та скріплено відтиском печатки сільської ради.(арк справи 10).

Матеріали справи містять схему поділу земель колишнього КСП «Поділля» (експлікація зе-мель) та протоколи розподілу та погодження меж земельних часток (паїв) між громадянами влас-никами сертифікатів та території Снітівської сілької ради Летичівського району Хмельницької об-ласті.(арк.справи 132).

Перевіривши дотримання місцевим судом вимог чинного законодавства при ухваленні ос-каржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна обґрунтована та підлягає задоволенню, з огляду на наступне:

Предметом даної справи є визнання недійсним розпорядження та договору оренди землі.

Згідно з ч.1 ст.124 ЗК України (надалі в тексті - ЗК України), передача в оренду земельних ді-лянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повнова-женнями, визначеними ст.122 цього Кодексу, чи договору купівлі продажу права оренди земель-ної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про оренду землі», оренда землі - це засноване на дого-ворі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Порядок укладення договору оренди землі встановлений статтею 16 Закону України «Про оренду землі». Частиною четвертою цієї статті передбачено, що передача земельної ділянки, межі якої визначено в натурі (на місцевості), в оренду без зміни її цільового призначення здійснюється без розроблення проекту відведення.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Колегія суддів звертає увагу, що предметом оренди у даному випадку є нерозподілена між громадянами-власниками сертифікатів земельна ділянка (пай).

Орендні відносини повинні оформлюватися договором як у разі оренди земельної ділянки, так і в разі оренди земельної частки (паю).

Разом з тим, за своєю правовою природою земельні частки (паї) не є земельними ділянками, а тому оренда земельної частки (паю) і оренда земельної ділянки мають суттєво різні якісні від-носини. У випадку оренди земельної частки (паю) встановлюються орендні відносини щодо права на земельну частку (пай), не визначену в натурі земельну ділянку, посвідчену сертифікатом.

Судом першої інстанції встановлено і матеріалами справи стверджується, що сторони ук-лали саме Договір оренди земельної частки (паю),однак, при цьому, місцевий суд не врахував по-ложень Постанови Кабінету міністрів України від 24.01.2000р. №119 «Про затвердження Порядку реєстрації договорів оренди земельної частки (паю)», Указу Президента України від 08.08.1995р. «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогоподарським підпри-ємствам і організаціям» та Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земе-льних ділянок власникам земельних часток (паїв)».

Крім того, колегія суддів приймає до уваги, що згідно п.2.24 постанови Пленуму Вищого господарського суд України від 17.05.2011р. №6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» - для правильного вирішення спору про визнання недійсним договору оренди суттєве значення має з'ясування правового режиму спірної земельної ділянки, чого судом першої інстанції зроблено також не було.

Відтак, враховуючи, що оренда земельної частки (паю) регулюється постановою Кабінету міністрів України №119 від 24.01.2000р., якою затверджено Порядок реєстрації договорів оренди земельної частки (паю), а також наказом Держкомзему України №5 від 17.01.2000р., яким затвер-джено форму Типового договору оренди земельної частки (паю) - апеляційний суд зауважує, що Типовий договір не містить будь-яких посилань на необхідність виготовлення технічної докумен-тації з землеустрою. Крім того, законодавство не містить вимог щодо обов'язкових істотних умов у договорі оренди земельної частки (паю).

Відповідно до п.2 згаданої Постанови КМУ №119 - реєстрація договорів оренди земельної частки (паю) проводиться виконавчим комітетом сільської, селищної, міської ради за місцем розта-шування земельної частки (паю). Для реєстрації такого договору орендодавець має подати до від-повідного виконкому органу місцевого самоврядування договір оренди земельної частки (паю) у двох примірниках та сертифікат на право на земельну частку (пай).

Так, вбачається, що оспорюваний Договір зареєстрований виконавчим комітетом Снітівсь-кої сільської ради №1 від 11.07.2013р. в Книзі реєстрації договорів оренди, що не протирічить заз-наченим нормам чинного законодавства.

Що стосується посилання прокурора на неможливість визначення об'єкта оренди без вста-новлення меж, то колегія суддів зазначає, що відповідно до Листа Державного комітету України із земельних ресурсів від 16.04.2008р. №14-17-12/3882 - встановлення розмірів земельної частки (паю) передбачається в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості). Крім того, об'єктом оренди є не земельна ділянка, а саме земельна частка (пай).

Разом з тим, колегія суддів не погоджується із висновком місцевого суду щодо визнання не-дійсним розпорядження голови Райдержадміністрації від 29.04.2013р. через відсутність вказівки про розроблення технічної документації з землеустрою з огляду на таке:

Редакцією Закону України «Про-землеустрій», яка діяла на час прийняття розпоряджень Рай-держадміністрації від 2012 року, було передбачено, що одним із видів документації із землеуст-рою є технічна документація щодо складання документів, які посвідчують право на земельну діля-нку. Однак, з 01.01.2013р. до вказаного Закону внесено зміни, якими передбачено його застосу-вання лише до випадків розробки технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єд-нання земельних ділянок, а не розробки технічної документації щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку. Тому, правова підстава вказувати у розпорядженні про роз-роблення технічної документації із землеустрою при укладенні договорів оренди земельної частки (паю) відпала.

З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що на відміну від земельної ділян-ки, земельна частка (пай) є умовною часткою земель, які належали колективним сільськогосподар-ським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, розмір якої визначений в умовних кадастрових гектарах.

Місцезнаходження та межі такої земельної частки (паю) не визначені.

Таким чином, земельна частка (пай) не є земельною ділянкою та не відноситься до об'єктів нерухомого майна, речові права щодо яких підлягають державній реєстрації у порядку, визначено-му нормами Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх об-тяжень». Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду від 21.08. 2014р. у справі №924/950/13.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що як вбачається з тексту позовної заяви, Прокуро-ром не зазначено в чому полягає порушення інтересів держави, не обґрунтовано необхідність їх за-хисту та не вказано орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, а у разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернен-ня до господарського суду - не зазначено про це в позовній заяві, на що господарський суд першої інстанції при прийняті позовної заяви та подальшому розгляді справи уваги не звернув.

Оскільки, передані в оренду згідно оспорюваного розпорядження земельні ділянки не відно-сяться до земель державної чи комунальної власності, а належать у якості частки (паю) фізичним особам - місцевому cуду належало б з'ясувати в чому ж полягає порушення інтересів держави, за захистом яких прокурор звернувся до господарського суду з даним позовом.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім пе-реконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'є-ктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З мотивів зазначених вище, колегія суддів вважає, що наявні всі підстави для задоволення апеляційної скарги в повному обсязі та скасування рішення суду першої інстанції з підстав п.п. 2, 3, 4 ч.1 ст.104 ГПК України через визнання судом першої інстанції встановленими обставин, що мають значення для справи, які не були доведеними, неправильного застосування норм матеріаль-ного права та невідповідності обставинам справи висновків, викладених у рішенні, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Керуючись, ст.ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодек-су України, Рівненський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Летичів Агро» на рішень-ня господарського суду Хмельницької області від 05.12.2014р. у справі №924/1401/14 задоволити.

Рішення суду першої інстанції від 05.12.2014р. скасувати, прийнявши нове про відмову в задоволенні позову.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку згідно з розділом ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України

3. Справу №924/1401/14 повернути до господарського суду Хмельницької області.

Головуючий суддя Грязнов В.В.

Суддя Сініцина Л.М.

Суддя Олексюк Г.Є.