Постанова № 43009921, 05.03.2015, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" березня 2015 р.Справа № 916/4169/14Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Лисенко В.А.

суддів: Ліпчанської Н.В., Ярош А.І.

(Склад колегії суддів згідно з розпорядженням в.о. голови суду № 9 від 13.01.2015р.)

При секретарі судового засідання Молодові В.С.

За участю представників сторін:

від позивача - Кадегроб Л.О., за довіреністю № б/н від 06.10.2014р.;

від відповідача - Шаманська К.І., за довіреністю № 315 від 02.02.2015р.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Малого підприємства "КВИ"

на рішення господарського суду Одеської області від 15.12.2014р.

по справі № 916/4169/14

за позовом Малого підприємства "КВИ"

до Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго"

про стягнення 25 000 грн.

Відповідно до ст.ст.44, 811 ГПК України здійснювалась фіксація судового процесу технічними засобами.

Встановила:

У жовтні 2014 року Мале підприємство "КВИ" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" про стягнення збитків в порядку регресу в розмірі 25 000 грн.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, МП «КВИ» посилається на те, що відповідач своїми незаконними діями по припиненню постачання електричної енергії на об'єкт позивача, що розташований за адресою: Україна, м. Одеса, вул. Житомирська, 38, які мали місце 29.04.2014 р., 23.06.2014 р., 02.07.2014 р., 07.07.2014 р. та 22.07.2014 р., завдав позивачу збитки на суму 25000,00 грн., які останній мав сплатити на користь орендаря вказаного приміщення - ФОП Петренко А.Л.

Рішенням господарського суду Одеської області від 15.12.2014р. (суддя Гуляк Г.І.) у задоволенні позову відмовлено.

Мотивуючи рішення суд місцевий господарський суд вказав на відсутність вини відповідача та причинно-наслідкового зв'язку між поведінкою останнього та завданою шкодою. Крім того, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що витрати, яких зазнав ФОП Петренко А.Л. у зв'язку із відключенням електричної енергії 29.04.2014р., 23.06.2014р., 02.07.2014р., 07.07.2014р., 22.07.2014р., не є збитками у розумінні положень ст. 22 ЦК України.

Не погодившись із вказаним судовим рішенням, Мале підприємство "КВИ" звернулось з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права просить рішення скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Апелянт у скарзі наполягає на тому, що зв'язку із протиправним відключеннями електричної енергії весь робочий процес виробництва порушився, внаслідок чого ФОП Петренко А.Л. завдав матеріальних збитків у вигляді виплати працівникам останнього заробітної плати у дні, коли здійснювалось припинення постачання електроенергії

На думку позивача, відповідач повинен був письмово повідомити та узгодити з МП "КВИ" дату та час запланованих припинень електроенергії.

Більш детальніше доводи викладені у скарзі.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні докази, вислухавши пояснення представників учасників процесу, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального права, повноту та об'єктивність дослідження обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Відповідно до приписів ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, між ПАТ «Одесаобленерго» та МП «КВИ» укладено договір про постачання електричної енергії № 3722 від 09.02.2009 р., умовами якого передбачено, що відповідач продає електричну енергію позивачу для забезпечення потреб електроустановок останнього з приєднаною потужністю, величини якої по площадках вимірювання та точках продажу визначені додатком «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії», а позивач оплачує відповідачу вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Згідно Додатку № 10.2 «Перелік об'єктів споживача» до Договору про постачання електричної енергії № 3722 від 09.02.2009 р., сторони узгодили перелік об'єктів споживача на які здійснюється постачання електричної енергії, в тому числі на об'єкт - столярний цех, що розташований за адресою: Житомирська, 38.

01.07.2009р. між МП «КВИ» та Фізичною особою - підприємцем Петренко А.Л. укладено договір оренди виробничо-складських приміщень, що розташовані за адресою: Україна, м. Одеса, вул. Житомирська, 38, загальною площею 820,5 кв.м.

Проте, ФОП Петренко А.Л. до ПАТ «Одесаобленерго» з приводу укладення договору про постачання електричної енергії на вказаний об'єкт не звертався, у договірних відносинах із відповідачем не перебуває.

29.04.2014 р., 23.06.2014 р., 02.07.2014 р., 07.07.2014 р. та 22.07.2014 р. мало місце тимчасове припинення постачання електричної енергії на об'єкті позивача, у зв'язку з проведенням планових ремонтних робіт.

Відповідно до п. 6.1.7. Договору про постачання електричної енергії № 3722 від 09.02.2009р., постачальник електричної енергії повідомляє споживача не менше ніж за 10 днів для проведення планових ремонтних робіт в електроустановках постачальника електричної енергії або для приєднання нових споживачів, у разі відсутності резервного живлення споживача.

З матеріалів справи вбачається, що на web-сторінках Офіційного сайту міста Одеса (http://www.odessa.ua) та Офіційного сайту ПАТ «Одесаобленерго» (http://www.oblenergo.odessa.ua), відповідач здійснював повідомлення всіх споживачів про заплановані відключення від електричної енергії у зв'язку з проведенням планово - ремонтних робіт на РП «Житомирському», що мали місце 29.04.2014р., 23.06.2014р., 02.07.2014р., 07.07.2014р. та 22.07.2014р.

Все вищевказане спростовує доводи апелянта щодо порушення відповідачем порядку повідомлення позивача про проведення ремонтних робіт.

В своїх доводах позивач посилається на те, що 23.07.2014 р. ФОП Петренко А.Л. звернувся до МП «КВИ» з претензією, в якій вказав на те, що у зв'язку із відключеннями електричної енергії 29.04.2014р., 23.06.2014р., 02.07.2014р., 07.07.2014р. та 22.07.2014р. вся робоча техніка відключилась, робочий процес порушився, а працівники не мали змоги виконувати свої обов'язки. Результатом «простою» виробництва, викликаного відсутністю електроенергії, стало отримання ФОП Петренко А.Л. матеріальних збитків на загальну суму 25 000,00 грн.

04.08.2014р. між МП «КВИ» та ФОП Петренко А.Л. підписано Акт погодження порядку виплат грошових коштів, за яким позивач зобов'язався сплатити на користь ФОП Петренко А.Л. грошову суму у розмірі 25 000,00 грн. за завдані раптовим припиненням електроенергії 29.04.2014р., 23.06.2014р., 02.07.2014 р., 07.07.2014 р., 22.07.2014 р. з боку ПАТ «Одесаобленерго» збитки.

Згідно квитанції №18DK45714 від 08.10.2014 р., Коцюба В'ячеслав Іванович сплатив на користь ФОП Петренко А.Л. грошові кошти у розмірі 25 000,00 грн. у якості внесення згідно акту погодження порядку виплат готівки від 04.10.2014 р.

У відповідності до ст.22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Частиною 1 статті 224 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (не отриманий доход).

Відповідно до ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена, відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.

У відповідності до постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27 березня 1992 року "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" суди, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, а між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи. Згідно вимог ст.228 ГК України учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.

Згідно ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Зазначена стаття визначає загальну норму щодо відшкодування шкоди внаслідок наявності складу цивільного правопорушення. Зобов'язання з відшкодування шкоди є деліктними зобов'язаннями.

Для застосування деліктної відповідальності необхідною є наявність складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи; шкідливого результату такої поведінки (шкоди); причинного зв'язку між протиправною поведінкою і шкодою; вини особи, яка заподіяла шкоду.

Протиправною є поведінка, яка не відповідає вимогам закону або договору.

Наявність шкоди передбачає зменшення або втрату певного особистого чи майнового блага; законодавство передбачає відшкодування шкоди у вигляді відшкодування збитків чи у вигляді відшкодування в натурі.

Причинний зв'язок між протиправною поведінкою порушника та шкодою полягає, передусім, у прямому (безпосередньому) зв'язку між протиправною поведінкою та настанням шкідливого результату.

Вказані обставини підлягають доведенню позивачем належними та допустимими у справі доказами.

В свою чергу відсутність вини у заподіянні шкоди доводиться особою, що вчинила порушення; винна поведінка порушника має місце тоді, якщо він усвідомлював суспільно небезпечний характер своїх діянь, передбачав його негативні наслідки, бажав їх настання, або коли порушник, передбачаючи настання негативних наслідків, розраховував на їх відвернення, чи не передбачав настання таких наслідків, хоча повинен був і міг їх передбачити.

Згідно з ч.1 ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

З матеріалів справи вбачається, а саме з бухгалтерської довідки від 23.07.2014р. вбачається, що збитки, завдані ФОП Петренко А.Л., полягають у виплаті працівникам останнього заробітної плати у дні, коли здійснювалось припинення постачання електричної енергії.

З огляду на вищевикладене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що за своєю природою витрати, яких зазнав ФОП Петренко А.Л. у зв'язку із відключенням електричної енергії 29.04.2014р., 23.06.2014р., 02.07.2014 р., 07.07.2014 р., 22.07.2014 р., не є збитками у розумінні положень ст. 22 ЦК України.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення:

1)протиправної поведінки;

2)розміру збитків;

3)причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками;

4)вини.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Оскільки позивачем не доведено, що протиправна дія чи бездіяльність відповідачів є причиною, а збитки, які завдані позивачеві, - наслідком такої протиправної поведінки, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Надавши належну правову оцінку усім наявним у матеріалах справи доказам та доводам сторін, суд першої інстанції мотивовано відмовив у задоволенні вимог Малого підприємства "КВИ", яким не було надано належних доказів порушення ПАТ "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" умов договору про постачання електричної енергіїта вини останніх у понесених позивачем витратах.

Доводи позивача стосовного того, що повідомлення споживача про проведення планових ремонтних робіт має здійснюватись письмово спростовуються змістом п. 6.1.7 Договору про постачання електричної енергії № 3722 від 09.02.2009 р., який регулює правовідносини між сторонами з приводу постачання електричної енергії, а також порядку її обмеження та припинення.

Оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі та матеріали справи не спростовують висновки суду першої інстанції, апеляційний господарський суд вважає, що рішення прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, а тому відсутні підстави для скасування чи зміни рішення.

Таким чином, оскаржуване рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.99, 101, 103 п.1, 105 ГПК України, судова колегія -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Малого підприємства "КВИ" - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Одеської області від 15.12.2014р. по справі № 916/4169/14 - без змін.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови підписано 10.03.2015р.

Головуючий суддя В.А. Лисенко

Суддя Н.В. Ліпчанська

Суддя А.І. Ярош