Ухвала суду № 43007065, 18.02.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2015 р. Справа № 876/3669/13

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коваля Р.Й.,

суддів Макарика В.Я.,

Судової-Хомюк Н.М.,

розглянувши у письмовому провадженні у м.Львові апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова Львівської області Державної податкової служби на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 21 січня 2013 року в адміністративній справі № 2а-6225/12/1370 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Будсервіс» до державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова Львівської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

У липні 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю «Глобал Будсервіс» (надалі - ТОВ «Глобал Будсервіс») звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із вказаним позовом, у якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова Львівської області Державної податкової служби (надалі - ДПІ у Личаківському районі м.Львова) за № 0000351530 від 28.02.2012 року та за № 0001381530 від 13.04.2012 року.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що податковий орган безпідставно застосовує при обчисленні земельного податку за користування земельною ділянкою в м.Львові по вул.Тракт Глинянський, 40а, ставку податку, визначену для земель комерційного використання, оскільки ця ділянка відноситься до земель сільськогосподарського призначення й до даних Державного земельного кадастру не внесено відомостей про зміну цільового призначення цієї земельної ділянки.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 21 січня 2013 року позов задоволено.

Не погодившись із прийнятою постановою, її оскаржила ДПІ у Личаківському районі м.Львова, яка вважає, що рішення суду першої інстанції прийняте з неправильним та неповним дослідженням доказів і встановленням обставин у справі та неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права. Тому, з підстав, викладених в апеляційній скарзі, просила скасувати постанову суду першої інстанції і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, клопотань про розгляд справи за їх участю не подали, тому відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів вважає можливим здійснювати розгляд справи у письмовому провадженні за наявними у ній матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що дана апеляційна скарга є безпідставна і не належить до задоволення з наступних міркувань.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, ТОВ «Глобал Будсервіс» у 2004 - 2006 роках придбало та зареєструвало право власності на два комплекси складських будівель, що по вул.Глинянський Тракт, 40а у м.Львові.

В ході виготовлення, за замовленням ТОВ «Глобал Будсервіс», технічної документації для укладення договору оренди земельної ділянки за цією адресою ПП «Центр ринкових досліджень» звернулося до Львівського міського управління земельних ресурсів із запитом щодо статусу земельної ділянки, на якій розташовані складські приміщення позивача.

На цей запит Львівське міське управління земельних ресурсів листом № 40/1460-01-19 від 18.06.2004 р. повідомило, що згідно земельно-кадастрових даних земельна ділянка площею 4,952 га на вул.Тракт Глинянський, 40а у м.Львові перебуває у фактичному користуванні агрофірми «Провесінь»; за категорією земель вона відноситься до земель сільськогосподарського призначення.

Погодженням технічної документації, що була виготовлена ПП «Центр ринкових досліджень» для розгляду Львівською міською радою питання про надання в довгострокову оренду ТОВ «Глобал Будсервіс» цієї земельної ділянки, передбачено зміну цільового призначення земельної ділянки - на землі промисловості, а також її функціонального використання - на комерційне використання.

Звернення ТОВ «Глобал Будсервіс» до Львівської міської ради від 21.10.2004 р. про надання земельної ділянки в оренду згідно згаданої технічної документації залишено міськрадою без відповіді.

А відповідно до ухвали Львівської міської ради № 2440 від 26.05.2005 року спірна земельна ділянка, що належала ВАТ «Агрофірма «Провесінь», зарахована до земель м.Львова; при цьому питання про зміну цільового призначення чи функціонального використання згаданої земельної ділянки Львівською міською радою не вирішувалося.

Повторне звернення позивача до Львівської міської про укладення договору оренди земельної ділянки також залишене без розгляду, у зв'язку з чим ТОВ «Глобал Будсервіс» у 2008 році звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до Львівської міської ради про визнання незаконною бездіяльності відповідача щодо надання товариству в оренду земельної ділянки та спонукання до укладення договору оренди.

Рішенням цього суду у справі № 15/108 від 18.04.2008 р. визнано незаконною бездіяльність відповідача та зобов'язано його розглянути заяву ТОВ «Глобал Будсервіс» про надання в оренду земельної ділянки площею 3,7117 га для обслуговування комплексу складських споруд.

На виконання цього рішення управління природних ресурсів та регулювання земельних відносин Львівської міської ради листом від 19.06.2008 р. повідомило підприємство про підготовку проекту ухвали «Про користування ТОВ «Глобал Будсервіс» земельною ділянкою на вул.Тракт Глинянський, 40-а в м.Львові», а також про процедуру його візування у відповідних структурах для винесення на розгляд чергової сесії ради.

Як на час виникнення спірних правовідносин щодо сплати земельного податку за вказану земельну ділянку, так і на час розгляду справи в суді, Львівською міською радою рішення щодо надання (чи відмову в наданні) ТОВ «Глобал Будсервіс» земельної ділянки на вул.Тракт Глинянський, 40-а в м.Львові, а також щодо зміни її цільового призначення (функціонального використання) не приймалися.

27 січня 2011 року ТОВ «Глобал Будсервіс» подало до ДПІ у Личаківському районі м.Львова податковий розрахунок земельного податку за 2011 рік з додатками від 20.01.2011 р., згідно із яким використання земельної ділянки визначено як обслуговування сільськогосподарських будівель, а земельний податок за спірну земельну ділянку задекларовано як за землі сільськогосподарського виробництва в розмірі 3 відсотки від суми земельного податку, що складає 4451,37 грн.

24.11.2011 року ДПІ у Личаківському районі м.Львова провела камеральну перевірку податкової звітності ТОВ «Глобал Будсервіс», за результатами якої склала акт за № 34/153/32801172 від того числа.

На підставі висновків зазначеного акта ДПІ у Личаківському районі м.Львова прийнято податкові повідомлення-рішення:

- № 0000351530 від 28.02.2012 р., яким, за порушення п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України (надалі - ПК України), товариству збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «земельний податок» на 368948,29 грн, в т.ч.: 284510,08 грн - за основним платежем та 84438,21 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями;

- № 0001381530 від 13.04.2012 року, яким, за порушення п.274.1 ст.274 ПК України, товариству збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «земельний податок» на 172568,16 грн (основний платіж).

Підставою для прийняття цих податкових повідомлень-рішень були висновки ДПІ у Личаківському районі м.Львова про те, що за функціональним використанням вказана земельна ділянка належить до категорії земель комерційного використання, а відтак ставка земельного податку має бути значно вищою. При цьому він виходив із того, що з переходом права власності на нерухоме майно автоматично змінилося функціональне використання земельної ділянки.

Приймаючи рішення про задоволення позову, з чим погоджується колегія суддів апеляційного суду, суд першої інстанції виходив із того, що відповідно до вимог статтей 193, 194, 201 ЗК України та статті 286 ПК України підставою для нарахування земельного податку є відомості Державного земельного кадастру.

За даними Державного земельного кадастру земельна ділянка в м.Львові по вул.Тракт Глинянський, 40а площею 4,952 га (в межі якої входить земельна ділянка, на якій розташовані складські будівлі ТОВ «Глобал Будсервіс») за категорією земель (цільовим призначенням) числиться як землі сільськогосподарського призначення з 2000 року й по теперішній час. При цьому, питання про зміну цільового призначення чи функціонального використання згаданої земельної ділянки Львівська міська рада не вирішувала.

Відповідно до статті 19 Земельного кодексу України (надалі - ЗК України) землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення. Зміна цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб, здійснюється за ініціативою власників земельних ділянок у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України (стаття 20 ЗК України).

За приписами частин першої - другої статті 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщенні на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вона розміщені, без зміни її цільового призначення.

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Відповідно до пункту 286.1 статті 286 ПК України підставою нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Пунктом 287.1 статті 287 ПК України визначено, що власник землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Згідно із пунктом 287.6 статті 287 ПК України, при переході права власності на будівлю, споруду податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди, з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Відповідно до пункту 274.1 статті 274 ПК України ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273, 276 і 278 цього Кодексу.

Що стосується покликань податкового органу на висновок державної землевпорядної експертизи № 1932 від 27.10.2004 р., то суд першої інстанції вірно зазначив, що він стосується погодження технічної документації на спірну земельну ділянку для передачі в оренду ТОВ «Глобал Будсервіс» для обслуговування комплексу складських споруд, при тому, що передача земельної ділянки не була здійснена; крім того, даний висновок стосується іншого періоду, ніж той, у якому виникли спірні правовідносини.

На запит суду відділ Держземагенства у м.Львові Львівської області листом № 40/01-16/8 від 09.01.2013 р. підтвердив, що згідно земельно-кадастрових даних, земельна ділянка на вул.Тракт Глинянський, 40а у м.Львові (згідно плану земельної ділянки, що є в матеріалах справи № 2а-6225/12/1370) відноситься до земель міста Львова, що не надані у власність або користування (ухвала Львівської міської ради № 2440 від 26.05.2005 р.). Попередньо вказана земельна ділянка входила в межі земельної ділянки площею 4,9520 га, яка знаходилася в користуванні агрофірми «Провесінь» без належно оформлених правовстановлюючих документів на землекористування. За категорією земель дана земельна ділянка з 2000 року по даний час відноситься до земель сільськогосподарського призначення.

При обчисленні нормативної грошової оцінки податковим органом неправомірно використано довідку управління Держкомзему у м.Львові № 40/6/43 від 10.02.2012 року, згідно якої нормативна грошова оцінка 1 кв.м земельної ділянки на вул.Тракт Глинянський, 40а у м.Львові для земель комерційного використання у 2012 році становить 2203 грн, оскільки дану відповідь надано на запит податкового органу від 08.02.2012 року № 2946/10, яким самостійно визначено вид використання земельної ділянки, при тому, що податковим органом не надано будь-яких доказів щодо комерційного використання земельної ділянки та віднесення до такої категорії згідно земельно-кадастрових даних.

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що позивач, придбавши цілісний майновий комплекс у м.Львові по вул.Тракт Глинянський, 40а, автоматично став землекористувачем земельної ділянки, на якій розміщено цей комплекс, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. Оскільки, згідно земельно-кадастрових даних земельна ділянка відносилась до категорії земель сільськогосподарського призначення, то і відповідно ТзОВ «Глобал Будсервіс» стало землекористувачем земель сільськогосподарського призначення.

З огляду на зазначене, позивач правомірно застосував ставку земельного податку у розмірі 3 відсотків суми земельного податку, обчисленого як 1 відсоток від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (з урахуванням коефіцієнту індексації) відповідно до положень статей 274, 275 та 276 ПК України.

Тому є вірним й висновок суду першої інстанції про протиправність податкових повідомлень-рішень ДПІ у Личаківському районі м.Львова за № 0000351530 від 28.02.2012 року і за № 0001381530 від 13.04.2012 року та їх скасування.

Необхідно також зазначити, що викладені у справі обставини також були встановлені іншим судовим рішенням - постановою Львівського окружного адміністративного суду від 12.06.2012 року у справі № 2а-3112/12/1370 між тими сторонами і за аналогічним позовом, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2013 року (справа № 125897/12/9104), що відповідно до приписів частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для звільнення від доказування.

У відповідності до статті 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Із урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції є законною, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було, тому підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст.195, 197, 198 п.1 ч.1, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова Львівської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 21 січня 2013 року в адміністративній справі № 2а-6225/12/1370 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий суддя Р.Й.Коваль

Судді В.Я.Макарик

Н.М.Судова-Хомюк