Постанова № 43005399, 02.03.2015, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 березня 2015 року Справа № П/811/4274/14

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дегтярьової С.В., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом: Дочірнього підприємства «Кіровоградтепло» Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії»

до відповідача: Кіровоградської об'єднаної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

Дочірнє підприємство «Кіровоградтепло» Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії» звернулось з позовом до Кіровоградської об'єднаної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про скасування податкового повідомлення-рішення №0000582205 від 22.08.2014 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 704 124,00 грн. за основним платежем та 352 062,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що не допускав порушень при формуванні податкового кредиту з ПДВ, а тому вважає податкове повідомлення-рішення таким, що не відповідає чинному законодавству.

Відповідачем до суду подано заперечення на позовну заяву відповідно до змісту якого, позов ним не визнається у повному обсязі з огляду на те, що господарські операції, на думку відповідача, не носять реального характеру.

На підставі ухвали від 02.03.2015 р. розгляд справи проведено в порядку письмового провадження у відповідності до ст.122 КАС України.

Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,

ВСТАНОВИВ:

У період з 04 по 08 серпня 2014 року посадовою особою Кіровоградської ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Дочірнього підприємства «Кіровоградтепло» Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Торг-Ленд» за січень 2014 року та ТОВ «Сервіс-Трейд-Груп» за січень-лютий 2014 року, за наслідками якої складено акт №46/11-23-22-05/33142568 від 11.08.2014 р., де висновками, зокрема, є порушення, на думку відповідача п.44.1 ст.44, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ (із змінами та доповненнями), що призвело до заниження грошового зобов'язання з податку на додану вартість за січень 2014 року на суму 306 072,00 грн. та за лютий 2014 року на суму 398 053,00 грн. (а.с.13-23 Т.1).

На підставі акту перевірки Кіровоградською ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення (а.с.12 Т.1). Дане податкове повідомлення-рішення позивачем оскаржене до ГУ Міндоходів у Кіровоградській області (а.с.133-137 Т.1).

Рішенням про результати розгляду первинної скарги від 30.10.2014 року податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу без задоволення (а.с.139-144 Т.1). Дане рішення позивачем оскаржене до ДФС України (а.с.142-146 Т.1).

Рішенням про результати розгляду повторної скарги від 24.11.2014 року податкове повідомлення-рішення №0000582205 від 22.08.2014 р. та рішення, прийняте за розглядом первинної скарги залишено без змін, а скаргу - без задоволення (а.с.147-149 Т.1).

В акті перевірки податковий орган дійшов висновку про завищення позивачем податкового кредиту з ПДВ в сумі 704124,00 грн. в частині взаємовідносин з ТОВ «Торг-Ленд» та ТОВ «Сервіс-Трейд-Груп», які, на думку Кіровоградської ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області, не носять реального характеру.

Судом встановлено, що позивачем до податкового кредиту в січні та лютому 2014 року віднесено 629291,00 грн. за податковими накладними, виданими ТОВ «Сервіс-Трейд-Груп» з придбання товару (труба предізол. СТ/ПЕ 630/800, засувка, клапан, фланець стальний, кран, відвід), на підставі договорів поставки від 09.01.2014 р. та від 29.01.2014 р. (а.с.24-26, 29-30, 97, 99-100,103-114, 171-176 Т.1). Даний товар позивачем оприбутковано відповідно до видаткових накладних (а.с.67, 69, 71 Т.1). Оплату вартості придбаного товару позивачем здійснено в повному обсязі безготівковим шляхом, що підтверджується платіжними дорученнями та не заперечувалось відповідачем в акті (а.с.33-46 Т.2).

Також в січні 2014 року позивачем віднесено до податкового кредиту ПДВ у сумі 74 832,78 грн. відповідно за податкової накладної виданої ТОВ «Торг Ленд» по придбанню товару (муфта, кабель, авт. вимикач), на підставі договору поставки від 23.01.2014 р. (а.с.27-28, 51 Т.1). Даний товар позивачем оприбутковано відповідно до видаткових накладних (а.с.48, 50 Т.1). Оплату вартості придбаного товару позивачем здійснено в повному обсязі безготівковим шляхом, що підтверджується платіжним дорученням та не заперечувалось відповідачем в акті (а.с.45 Т.1).

Кіровоградська ОДПІ Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області вважає, що податкові накладні видані ТОВ «Торг Ленд» та ТОВ «Сервіс-Трейд-Груп» за господарськими операціями, які не носили реального характеру та не відбулися в об'єктивній дійсності.

Згідно з пунктом 198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

З аналізу зазначеної норми суд вбачає, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку.

У відповідності до ч.1 ст.3 Господарського кодексу під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Згідно п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Обов'язковими ознаками господарської діяльності є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; спрямування її на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг. При цьому результати зазначеної діяльності -продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження.

Відповідно до довідки з ЄДРПОУ, одним із основних видів господарської діяльності, зокрема, є будівництво трубопроводів, монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування (а.с.151 Т.1).

Судом встановлено, що ДП «Кіровоградтепло» ТОВ «Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії» придбані товари використовує у власній господарській діяльності, що підтверджується актами приймання-передачі матеріалів для проведення ремонту високовольтного кабелю, накладними, актами на приймання робіт по поточному ремонту, актами приймання виконаних робіт з капітального ремонту та довідкою про вартість виконаних робіт (а.с.57-63, 115-123 Т.1).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що витрати понесені позивачем за господарськими операціями з ТОВ «Торг Ленд» та ТОВ «Сервіс-Трейд-Груп», безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю ДП «Кіровоградтепло» ТОВ «Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії».

Пунктом 198.6 ст.198 Податкового кодексу України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

При цьому в пункті 198.2 ст.198 Податкового кодексу України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що у Податковому кодексі України передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме - наявність у платника податку (покупця) належно оформленої та виданої податкової накладної.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач сформував податковий кредит на підставі належно оформлених податкових накладних, виданих йому контрагентом у перевіряємому періоді. При цьому ТОВ «Торг Ленд» та ТОВ «Сервіс-Трейд-Груп» на момент їх виписки були зареєстровані платником податку на додану вартість, що не заперечується відповідачем, а тому, відповідно до вимог п.201.8 та п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України мали обов'язок нараховувати податок на додану вартість та виписувати податкові накладні.

В ході розгляду справи встановлено, що фактичною підставою для зменшення позивачу задекларованого податкового кредиту став висновок Кіровоградської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про відсутність реальної можливості поставок товару з огляду на відсутність у ТОВ «Торг Ленд» та ТОВ «Сервіс-Трейд-Груп», трудових ресурсів, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, засобів для транспортування та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах, що, на думку податкового органу, свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності.

Суд вважає таку позицію Кіровоградської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області безпідставною, оскільки, невстановлення на момент перевірки наявності в контрагентів позивача трудових ресурсів, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, засобів для транспортування та іншого майна не свідчить беззаперечно про відсутність реального характеру господарських операцій.

Окрім цього, Кіровоградська ОДПІ Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області під час перевірки дійшла висновку про те, що правочини позивача з ТОВ «Торг Ленд» та ТОВ «Сервіс-Трейд-Груп» є нікчемними, оскільки, на її думку, вчинені без мети настання реальних правових наслідків.

Згідно ч.1 ст.234 Цивільного кодексу України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Такий правочин визнається судом недійсним.

З системного аналізу вищевказаних норм вбачається той факт, що повноваженнями щодо визнання правочину недійсним із мотивів порушення публічного порядку, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (нікчемний правочин), органи податкової служби не наділені, оскільки таке визнання можливе в судовому порядку, а тому суд вважає, що висновки відповідача в частині визнання правочинів нікчемними, покладені в основу для визначення податкових зобов'язань позивачеві, вимогам чинного законодавства не відповідають оскільки вчинені поза межами законодавчо визначених повноважень та з перейняттям компетенції судових органів. Висновок податкового органу про нікчемність правочинів, які на його думку, вчинені з метою, що суперечить інтересам держави та порушують публічний порядок не може бути беззаперечним доказом такої нікчемності, а повинен доводитись в судовому порядку шляхом подання відповідного позову на виконання законодавчо визначених повноважень.

Відповідно до частини 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Кіровоградська ОДПІ Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області не довела суду фактів безтоварного характеру господарських операцій та безпідставного формування податкового кредиту з ПДВ позивачем, а тому суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 487,20 грн. підлягає присудженню з Державного бюджету України.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 86, 94, 159 - 163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000582205 від 22 серпня 2014 року, винесене Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області, яким Дочірньому підприємству «Кіровоградтепло» товариства з обмеженою відповідальністю «Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 704124,00 грн. основного платежу та 352062,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Присудити Дочірньому підприємству «Кіровоградтепло» товариства з обмеженою відповідальністю «Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії», код ЄДРПОУ 33142568, судовий збір у розмірі 487,20 грн. з Державного бюджету України.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня отримання копії постанови у повному обсязі, апеляційної скарги.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду С.В. Дегтярьова