Ухвала суду № 43004148, 03.03.2015, Апеляційний суд Хмельницької області

КОПІЯ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

____________

Справа № 686/8709/14-ц

Провадження № 22-ц/792/394/15

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2015 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

апеляційного суду Хмельницької області

в складі: головуючої - судді Матковської Л.О.,

суддів: Карпусь С.А., Федорової Н.О.,

при секретарі: Бондарі О.В.,

за участю: сторін

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 01 грудня 2014 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" про визнання незаконним підняття відсоткової ставки по кредитному договору.

Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційних скарг, колегія суддів

в с т а н о в и л а :

06 травня 2014 року ПАТ КБ "ПриватБанк" звернулося до суду з вказаним вище позовом до ОСОБА_1 в якому зазначало, що відповідно до умов укладеного договору №0807/017РС від 11.08.2008року ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 50000дол.США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 18% річних на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 12.08.2013р. До вказаного строку позичальник грошових зобов'язань не виконав, у зв'язку із чим станом на 15.04.2014р. утворилась заборгованість - 69397,88дол.США, що за службовим розпорядженням НБУ від 15.04.2014р. складає 859145,80грн., з яких: 30372,05дол.США - заборгованість за кредитом; 24542,56дол.США - заборгованість по процентам за користування кредитом; 11159,38дол.США - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором, а також штрафи відповідно до договору; 20,19дол.США - штраф (фіксована частка); 3303,70дол.США - штраф_____________

Головуючий у першій інстанції: Продан Б.Г. Провадження № 22-ц/792/394/15

Доповідач: Матковська Л.О. Категорія: 19,27

(процентна складова). В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 11.08.2008р. уклали договір іпотеки, згідно якого в іпотеку передавався будинок АДРЕСА_1 та земельна ділянка площею 0,25га. 14 жовтня 2014 року ПАТ КБ "ПриватБанк", змінивши позовні вимоги, просив стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором №0807/017РС від 11.08.2008року в сумі 54914,61дол.США, що за курсом НБУ станом на 15.04.2014 року еквівалентно 679842,87грн. та 172395,26грн. неустойки за кредитним договором і судовий збір.

21 листопада 2014 року ОСОБА_1 подала зустрічну позовну заяву у якій зазначала, що вимога банку про продаж нерухомості суперечить п.24,25 договору іпотеки та не ґрунтується на вимогах закону. Вважає, що заявлені до стягнення на предмет іпотеки вимоги поза межами позовної давності не підлягають задоволенню. Крім того не погоджується із підняттям відсоткової ставки за кредитом із 18% до 40. На підставі викладеного просила визнати незаконним підняття ПАТ КБ "ПриватБанк" в односторонньому порядку відсоткової ставки по кредитному договору №0807/017РС від 11.08.2008року у розмірі 40% на рік з 17.04.2009р. Зобов'язати ПАТ КБ "ПриватБанк" здійснити перерахунок з 17.04.2009р. відсоткової ставки по кредиту у відповідності з встановленим кредитним договором №0807/017РС від 11.08.2008року ставки в розмірі 18%. В позові ПАТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1 - відмовити.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 01 грудня 2014 року позов задоволено частково. Позовну заяву ПАТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк 30372,05дол. США заборгованості за кредитом, 24542,56дол. США заборгованості по процентам за користування кредитом, 250грн. штрафу, 5186,87грн. пені, 3897грн. судового збору та 33992,14грн. штрафу як процентної складової. В решті позову відмовлено.

Додатковим рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22 січня 2015 року у задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до ПАТ КБ "ПриватБанк" про визнання незаконним підняття відсоткової ставки по кредитному договору - відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, не погоджується з рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 01 грудня 2014 року, просить його скасувати та ухвалити нове про повну відмову у позові ПАТ КБ "ПриватБанк" та про задоволення її зустрічного позову. Апелянт не погоджується із стягненням з неї боргу в іноземній валюті доларах США. Посилається на сплив строку позовної давності та вважає це підставою для відмови в позові. Вказує на те, що стягнення пені та штрафу поза річним терміном позовної давності є помилковим. ОСОБА_1 зазначає про безпідставне нарахування відсоткової ставки за кредитом з 18% до 40% та в порушення ст.215ЦПК України, не вирішення її зустрічних позовних вимог в резолютивній частині оскаржуваного рішення.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ "ПриватБанк" не погоджується з рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 01 грудня 2014 року, просить його скасувати в частині відмови у стягненні пені та ухвалити нове, яким задовольнити вимоги банку в повному обсязі. Судові витрати покласти на ОСОБА_1 Представник апелянта посилався на помилкове застосування судом ст.1056-1 ЦК України та не застосування ст.ст.5,212,215,217,236,632,651 ЦК України. Зазначає, що кредитний договір був у доларах США, тому стягнення заборгованості також повинно проводитись в іноземній валюті.

Апеляційні скарги задоволенню не підлягають виходячи з наступного.

Відповідно до ст.213,214 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. При виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 355 цього Кодексу.

Ухвалене судом рішення не в повній мірі відповідає вимогам зазначених норм, оскільки не містить мотивів його ухвалення.

Разом з тим, так як ч.3 ст.309 ЦПК України визначено, що порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи, колегія суддів вважає за можливе погодитись з ухваленим рішенням по суті вимог.

Так встановлено, що відповідно до умов укладеного договору №0807/017РС від 11.08.2008року ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 50000дол.США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 18% річних на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 12.08.2013р.

Згідно графіку погашення кредиту, відсотків і винагороди ОСОБА_1 мала виплатити банку 76808,45 доларів США., а повернула в межах 41000 доларів США, що визнала в судовому засіданні.

До вказаного строку позичальник грошових зобов'язань не виконав, у зв'язку із чим станом на 14.10.2014р. утворилась заборгованість - 30372,05дол.США - заборгованість за кредитом; 24542,56дол.США - заборгованість по процентам за користування кредитом; 138153,12 грн. - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором, а також штрафи відповідно до договору; 250 грн. - штраф (фіксована частка); 33992,14 грн. - штраф (процентна складова). В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 11.08.2008р. уклали договір іпотеки, згідно якого в іпотеку передавався будинок АДРЕСА_1 та земельна ділянка площею 0,25га.

Дана сума заборгованості підтверджується її розрахунком наданим позивачем і не спростована відповідачем.

Задовольняючи позовні вимоги суд зменшив розмір пені до 5186,87грн.

Відповідно до ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Колегія суддів погоджується з розміром неустойки визначеної судом першої інстанції, оскільки він не виходить за межі річної суми неустойки, враховує, що ОСОБА_1 добросовісно проводила погашення кредиту до 16.11.2011р., в даний час різко зріс курс валюти, матеріальний стан відповідачки є таким, який не дозволяє їй погасити суму заборгованості, а також те, що на її утриманні є син - студент про що було заявлено в судовому засіданні.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

За змістом ст.533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Згідно зі ст.1054 вказаного вище кодексу за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

З матеріалів справи вбачається, що сторони, укладаючи кредитний договір, оговорили всі його умови в тому числі і валюту кредитування та проведення розрахунків, якою є долари США, тому посилання в скарзі на те, що суд неправильно стягнув борг по кредиту в долах є безпідставним.

Пунктом 6.8. кредитного договору №0807/017РС встановлено строк позовної давності тривалістю 5 років.

За змістом ч.1 ст.264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Останній платіж проведений ОСОБА_1 16.11.2011р., а позов заявлений до суду 06.05.2014р., що свідчить про те, що строк позовної давності ПАТ КБ "ПриватБанк" не пропустив.

Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_1 зводились до того, що банк в односторонньому порядку незаконно підняв відсоткову ставку за кредитом з 18% до 40 %, проте зазначене не випливає з умов договору та з наведених розрахунків.

Безпідставним є посилання в апеляційній скарзі на те, що банк в односторонньому порядку без відома і згоди ОСОБА_1 змінив умови договору і неправомірно став нараховувати з 17.04.2009р. відсотки за кредитним договором в розмірі 40%.

Пунктом 4.3. договору визначено, що при порушенні позичальником, будь-якого із зобов'язань по погашенню кредиту, передбачених п.п.2.2.3, 2.3.3, 2.4.1, 4.10 цієї угоди, а також п.п. 1.3, 2.2.3 договорів про видачу траншів позичальник сплачує банку відсотки за користування траншем кредиту в розмірі 40% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

Згідно розрахунку 40% на заборговану суму вперше нараховано 20.04.2010 року і в подальшому даний процент нараховувався лише на суму простроченої заборгованості відповідно до кожного щомісячного платежу, а за відсутності заборгованості ця процентна ставка взагалі не застосовувалась.

Доводи банку про те, що суд повністю відмовив в стягненні пені не випливають зі змісту рішення, оскільки судом з врахуванням ч.3 ст.551 ЦК України її розмір зменшено та визначено в сумі 5186.87грн. - дана сума була включена в розрахунку у суму неустойки за весь період прострочки - 172395,26грн.

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують суми заборгованості по кредитних зобов'язаннях колегія суддів, з врахуванням викладеного вище вважає за можливе погодитись з рішенням суду першої інстанції.

Керуючись ст. 307, 308, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційні скарги ОСОБА_1 та Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" відхилити.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 01 грудня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуюча: /підпис/

Судді: /підписи/

З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду Л.О.Матковська