Ухвала суду № 43003820, 03.03.2015, Апеляційний суд Сумської області

Копія:

Справа №577/194/15-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - Лебедько М. М.Номер провадження 22-ц/788/528/15 Суддя-доповідач - Хвостик С. Г. Категорія - 50

УХВАЛА

і м е н е м У к р а ї н и

03 березня 2015 року м. Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Хвостика С. Г.,

суддів - Левченко Т. А. , Маслова В. О. ,

з участю секретаря судового засідання - Пархоменко А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду Сумської області апеляційну скаргу ОСОБА_3

на рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 03 лютого 2015 року

в цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, третя особа: ОСОБА_5 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, що продовжує навчання, -

в с т а н о в и л а:

Рішенням Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 03 лютого 2015 року позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено частково.

Постановлено стягувати з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, в твердій грошовій сумі у розмірі 500 грн. щомісячно, починаючи з 15 січня 2015 року і до закінчення навчання, тобто до 30 червня 2018 року, або до зміни матеріального стану сторін.

Вказане рішення відповідач оскаржила в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі, ОСОБА_3 посилаючись на неповноту з'ясування обставин справи, на порушення норм процесуального права, просить рішення місцевого суду змінити та зменшити розмір стягнутих аліментів до 300 грн.

В доводах апеляційної скарги вона зазначає, що місцевий суд, встановивши, що її повнолітній син у зв'язку з навчанням потребує матеріальної допомоги від батьків, не з'ясував, чи може відповідачка сплачувати аліменти у тому розмірі, як зазначено у рішенні, тобто по 500 грн. щомісячно, з урахуванням обставин, зазначених у ст. 182 СК України.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_9 про задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно відхилити з наступних підстав.

Частково задовольняючи позовні вимоги, місцевий суд виходив з того, що відповідач є працездатною особою і працює, інші стягнення по виконавчих листах з неї не утримуються, тому має можливість сплачувати аліменти на повнолітнього сина, який навчається, тобто, який потребує матеріальної допомоги, у сумі 500 грн. щомісячно до досягнення ним 23-річного віку.

З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погоджується, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що з 04 листопада 1995 року по 14 квітня 2004 року ОСОБА_4 і ОСОБА_3 перебували в зареєстрованому шлюбі (а.с.4).

Від цього шлюбу вони мають сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, який на даний час є повнолітнім і, який після розлучення батьків залишився проживати разом з батьком (а.с.5).

З матеріалів справи також вбачається, що ОСОБА_5 з 01 вересня 2014 року навчається на першому курсі денної форми навчання Політехнічного технікуму Конотопського інституту Сумського державного університету за спеціальністю «Будівництво, експлуатація і ремонт автомобільних доріг та аеродромів» на місцях державного замовлення. Термін закінчення навчання - 30 червня 2018 рік. Також ОСОБА_5 отримує щомісячну стипендію у розмірі 550 грн. (а.с.5,26).

До досягнення сином повноліття відповідач з 28 січня 2012 року по 24 грудня 2014 року сплачувала на нього аліменти, що підтверджується розрахунком відділу державної виконавчої служби Конотопського міськрайонного управління юстиції (а.с.24).

Відповідно до довідки Дубов'язівської селищної ради Конотопського району Сумської області від 05 грудня 2014 року №1903 позивач ОСОБА_4 зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 та має такий склад сім'ї: дружина ОСОБА_7, повнолітній син ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1, малолітні дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.6).

Також, як вбачається з відповідної довідки, позивач ОСОБА_4 працює командиром відділення у 12 державній пожежно-рятувальній частині Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Сумській області та отримує заробітну плату у розмірі 3000 грн. (а.с.17).

Крім того, у довідці Дубов'язівської селищної ради Конотопського району Сумської області від 22 січня 2015 року №121 зазначено, що відповідач ОСОБА_3 зареєстрована та проживає в АДРЕСА_2 і має такий склад сім'ї: мати ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6, батько ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_7 та брат ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_8 (а.с.14).

Відповідно до ст.199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Згідно зі ст.200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітню дитину в твердій грошовій сумі та (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст. 182 СК України.

Враховуючи надані сторонами докази про те, що син відповідача є повнолітнім, але навчається і потребує у зв'язку з цим матеріальної допомоги, а відповідач є працездатною особою і має нерегулярний, мінливий дохід, тому суд першої інстанції обґрунтовано визначив стягнення аліментів у твердій грошовій сумі.

Такоє колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду і в частині розміру стягнутих з відповідачки ОСОБА_3 аліментів.

З роз'яснень, наданих у п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» вбачається, що обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач має нерегулярний дохід, інших дітей у неї не має, стан здоров'я її задовільний, так як іншого вона не довела, як і про наявність інших обставин, які б свідчили про неможливість сплачувати аліменти на повнолітнього сина у меншому розмірі, ніж визначив суд, тому доводи апеляційної скарги про зменшення розміру аліментів до 300 грн. щомісячно не ґрунтуються на встановлених обставинах справи, отже, не заслуговують на увагу.

Таким чином, встановивши потребу повнолітнього ОСОБА_5 у матеріальній допомозі у зв'язку із навчанням в технікумі та вказавши на обов'язок відповідача його утримувати, суд першої інстанції належним чином мотивував свій висновок про визначення розміру аліментів у сумі 500 грн., з урахуванням і тієї обстави, що ОСОБА_5 навчається у технікумі на місці державного замовлення і отримує стипендію, розмір якої станом на грудень 2014 року становить 579 грн. 70 коп., яку має використовувати на своє утримування.

За таких обставин, коли суд першої інстанції повно і всебічно з'ясував обставини справи і дав їм належну оцінку, тому оскаржуване рішення є законним і обґрунтованим, так як відповідає нормам матеріального і процесуального права, отже, апеляційну скаргу необхідно відхилити.

Керуючись ст. ст. 307 ч.1 п.1, 308, 314, ч.1 п.1 315 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити, а рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 03 лютого 2015 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий -

Судді -