Рішення № 43001396, 17.02.2015, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 464/2184/13 Головуючий у 1 інстанції: Борейко С.В.

Провадження № 22-ц/783/1705/15 Доповідач в 2-й інстанції: Ніткевич А. В.

Категорія: 27

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого - судді Ніткевича А.В.,

суддів: Мікуш Ю.Р., Павлишина О.Ф.

секретаря Гацій І.І.

з участю представника позивача Верцімаги О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Кредитної спілки "Християнська злагода" в особі голови правління Здрілко Є.Є. на рішення Сихівського районного суду м. Львова від 16 липня 2013 року у справі за позовом Кредитної спілки "Християнська злагода" до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості,-

встановила:

В березні 2013 року позивач КС "Християнська злагода" звернувся в суд з позовом до ОСОБА_4 та ОСОБА_5, з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог просив суд стягнути із відповідача ОСОБА_4 заборгованість за договором про надання кредиту № 408 від 15.11.2006 року у розмірі 113237 грн. 66 коп., а також судовий збір на користь держави, позовну заяву в частині вимог до ОСОБА_6 залишити без розгляду (а.с. 2-4, 61).

Вимоги обґрунтовувані тим, що 15.11.2006 року між кредитною спілкою та ОСОБА_4 укладений договір про надання кредиту № 408, згідно якого позивач надав відповідачу споживчий кредит у розмірі 25000 грн. 00 коп. строком на 36 місяців, до 15 листопада 2009 року із сплатою 60% річних. Однак, відповідач взяті на себе зобов'язання за кредитним договором не виконала, внаслідок чого станом на 19 лютого 2013 року утворилась заборгованість у розмірі 113237 грн. 66 коп.

Ухвалою від 16.07.2013 року позовну заяву в частині вимог до ОСОБА_6 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором № 408 від 15.11.2006 року залишено без розгляду.

Оскаржуваним рішенням Сихівського районного суду м.Львова від 16 липня 2013 року у позові Кредитної спілки "Християнська злагода" до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості відмовлено у зв"язку із пропуском строку позовної давності.

Стягнуто з Кредитної спілки "Християнська злагода" (ЄДРПОУ 26126750) судовий збір у розмірі 229 грн. 40 коп. в дохід держави.

Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 28.01.2014 року рішення Сихівського районного суду м. Львова від 16.07.2013 року залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 грудня 2014 року ухвалу апеляційного суду Львівської області від 28 січня 2014 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

В апеляційній скарзі представник КС "Християнська злагода" зазначає, що оскаржуване рішення прийняте за неповного з"ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеністю обставин, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Звертає увагу на те, що у п. 6.4. Договору про надання кредиту № 408 від 15.11.2006 року передбачено, що строк дії Договору встановлюється з дня надання кредиту і до повного погашення кредиту та відсотків по ньому. На переконання апелянта, Договір про надання кредиту №408 від 15.11.2006 року є діючим і перебіг позовної даності по ньому починається від дня, коли у кредитора виникає право пред"явити вимогу про виконання зобов"язання по ньому.

Просить врахувати, що пропуск строку позовної давності відбувся не з вини кредитної спілки, а через дії колишнього керівництва, щодо яких була порушена кримінальна справа та вилучені всі оригінали кредитних справ. По кримінальних справах продовжується розслідування, оригінали кредитних справ до цього часу не повернуті, а копії почали надаватися лише у 2013 році.

Просить рішення Сихівського районного суду м. Львова від 16 липня 2013 року скасувати, поновити строк позовної давності та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Представник позивача Верцімага О.М. в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав, в обґрунтування надав пояснення, аналогічні викладеним у скарзі, додатково повідомив, що згідно поданого розрахунку заборгованість за кредитом становить 113237,66 грн., з яких заборгованість по тілу кредиту 24032,88 грн., за процентами 98204,78 грн. Звертає увагу на те, що в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ звернуто увагу на те, що суд першої інстанції не дав належної оцінки посиланням позивача про поважність причин пропуску строку позовної давності, відтак, просить визнати поважними причини пропуску та захистити право позивача.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не прибула, подала клопотання про відкладення розгляду справи у зв"язку із зайнятістю представника ОСОБА_7 в іншій справі, проте доказів на підтвердження участі представника в іншій справі не подала.

На переконання колегії суддів, матеріалів справи достатньо для розгляду справи по суті, а тому вважає за можливе, у відповідності до ч. 2 ст. 305 ЦПК України, розглядати справу за відсутності осіб, що не з"явилися.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача на підтримання доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення виходячи із наступного.

Згідно із ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав.

На підставі ст.ст. 11, 60, 61 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, кожна сторона зобов"язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з"ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Таким чином, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що строк позовної давності щодо вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором № 408 від 15 листопада 2006 року є пропущеним, з відповідною заявою про застосування наслідків спливу строку позовної давності звернувся відповідач, підстав для визнання поважними причин пропуску позовної давності суд не знайшов, а тому відмовив у задоволенні позовної вимоги стягнути заборгованість за кредитним договором.

Враховуючи наведені вимоги закону та матеріали справи колегія суддів приходить переконання, що оскаржуване рішення суду не ґрунтується на вимогах закону та матеріалах справи, а тому знаходитись в законній силі не може.

Судом встановлено, що 15 листопада 2006 року між кредитною спілкою "Християнська злагода" та відповідачем ОСОБА_4 укладено договір № 408 про надання кредиту, згідно умов якого остання отримала споживчий кредит в розмірі 25000 грн. 00 коп. строком на 36 місяців із сплатою 60% річних та взяла на себе зобов'язання повернути отриманий кредит, сплатити проценти за користування ним, та інші платежі за договором у встановлених договором розмірах і термінах, виконати інші зобов'язання визначені договором в повному обсязі. З умовами договору позичальник ОСОБА_4 ознайомлена та погодилась, сторони також погодили графік погашення кредиту (а.с. 5-10).

Також, 15.11.2006 року між КС "Християнська злагода" та відповідачем ОСОБА_4 укладено договір застави майна, відповідно до якого для забезпечення своєчасного повернення отриманого кредиту ОСОБА_4 передала кредитній спілці майно, зазначене в додатку № 1 до даного договору (а.с. 13).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов"язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Згідно із ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк зобов"язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов"язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Зобов"язання за договором позивач виконав, надавши відповідачу кредит в сумі 25000,00 грн., що підтверджується видатковим касовим ордером від 15.11.2006 року (а.с. 11).

В свою чергу, відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Вимоги за кредитним договором відповідач ОСОБА_4 належним чином не виконувала, внаслідок чого станом на дату звернення з позовом до суду у відповідача наявна заборгованість перед кредитною спілкою в розмірі 113237 грн. 66 коп.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що строк дії кредитного договору сплив 15 листопада 2009 року, а позивач звернувся до суду лише в березні 2013 року, тобто з пропуском строку позовної давності, про застосування якого просила відповідач.

На переконання колегії суддів, суд першої інстанції дійшов вказаного висновку без врахування всіх обставин, які мають значення для вирішення справи.

Зокрема, у статті 257 ЦК України встановлено загальну позовну давність тривалістю у три роки.

З позовом про стягнення вказаної вище заборгованості з ОСОБА_4 позивач КС "Християнська злагода" звернулася в березні 2013 року.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності є підставою для відмови в позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту (ч. 5 ст. 267 ЦК України). Цивільний кодекс України не передбачає заборони пред'явлення окремих вимог у зв'язку з пропущенням позовної давності.

Суд першої інстанції не перевірив та не дав належної правової оцінки обґрунтуванням представника позивача, викладеним у клопотанні про поновлення строку позовної давності, а саме що у березні 2009 року органами досудового слідства вилучені документи, які стосуються діяльності КС "Християнська злагода", а копію кредитної справи ОСОБА_4 позивач отримав лише в лютому 2013 року (а.с. 49-51).

Ще в липні 2010 року представник позивача звертався із заявою до начальника слідчого управління з клопотанням про надання копії кредитної справи ОСОБА_4, проте це клопотання не було вирішене.

Наведені обставини апеляційний суд визнає як поважні причини невчасного звернення позивачем в суд із відповідним позовом про стягнення кредитної заборгованості, а відтак порушене право позивача підлягає захисту.

Беручи до уваги викладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції, як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального права (п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України), підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову.

Згідно поданого розрахунку, заборгованість за кредитом становить 113237 грн. 66 коп., з яких сума боргу за тілом кредиту складає 24032,88 грн.., відсотки за користування кредитом - 89204,78 грн.

Нарахована позичальником сума заборгованості відповідачем та його представником не оспорюється.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути в дохід держави судовий збір за звернення з позовною заявою в сумі 229,40 грн. та подану апеляційну скаргу у сумі 114 грн. 70 коп.

Керуючись ст. ст. 303, 304, п. 2 ч. 1 ст. 307, п. 4 ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 314, ст.ст. 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

вирішила:

Апеляційну Кредитної спілки "Християнська злагода" - задовольнити.

Рішення Сихівського районного суду м. Львова від 16 липня 2013 року - скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким позовну заяву Кредитної спілки "Християнська злагода" до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4 в користь Кредитної спілки "Християнська злагода" заборгованість за договором про надання кредиту № 408 від 15.11.2006 року в сумі 113237 (сто тринадцять тисяч двісті тридцять сім) грн. 66 коп.

Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави судовий збір за звернення із позовною заявою в сумі 229 грн. 40 коп. та подану апеляційну скаргу в сумі 114 грн. 70 коп.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням законної сили.

Головуючий: А.В. Ніткевич

Судді: Ю.Р. Мікуш

О.Ф. Павлишин