Ухвала суду № 43001385, 17.02.2015, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 461/10920/14 Головуючий у 1 інстанції: Городецька Л.М.

Провадження № 22-ц/783/623/15 Доповідач в 2-й інстанції: Павлишин О. Ф.

Категорія: 27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2015 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі :

головуючого - Павлишина О.Ф.,

суддів - Мікуш Ю.Р.. Ніткевича А.В.,

з участю секретаря Гацій І.І.,

з участю: представника ТзОВ "Євген" - Сколоздри В.Р., ОСОБА_4., його представника ОСОБА_5, представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ТзОВ "Євген" - Сколоздри Володимира Романовича на ухвалу Галицького районного суду м.Львова від 11 вересня 2014 року в справі за позовом ОСОБА_8, ОСОБА_4 до ОСОБА_6, ТзОВ фірма "Квадрос", ТзОВ "Євген", ПП "М-студія", ТОВ СП українсько-кіпрське "Лео порто", ТзОВ "САМШИТ", про стягнення боргу за договором позики,-

ВСТАНОВИЛА:

Оскаржуваною ухвалою суду забезпечено позов. Вжито заходи забезпечення позову, шляхом накладення арешту на майно ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме: - на житлову будівлю за адресою: АДРЕСА_1; на земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1, кадастровий номер 4610136600:01:007:0004; на автомобіль марки "Тойота Ленд Крузер Прадо", державний реєстраційний НОМЕР_1, кузов НОМЕР_2; на 90% корпоративних та майнових прав ОСОБА_6, індивідуальний податковий номер НОМЕР_3 у ТзОВ фірма "Квадрос", ЄДРПОУ 19175434, юридична адреса: м.Львів, вул.Городоцька, 85, та на майно що належить вищевказаному підприємству, в тому числі рухоме майно підприємства автомобіль Кіа Rio, державний номер НОМЕР_4; на 100% корпоративних та майнових прав ОСОБА_6, індивідуальний податковий номер НОМЕР_3 у ТзОВ "Євген", ЄДРПОУ 20795154, юридична адреса: м.Львів, м.Винники, вул. Івана-Франка, 114, та на майно, що належить вищевказаному підприємству; на 100% корпоративних та майнових прав ОСОБА_6, індивідуальний податковий номер НОМЕР_3 у ПП "М-Студія", ЄДРПОУ 32483719, юридична адреса: м.Львів. вул. Городоцька, 85 та на майно, що належить вищевказаному підприємству; на 75% корпоративних та майнових прав ОСОБА_6, індивідуальний податковий номер НОМЕР_3 у ТОВ СП українсько-кіпрське "Лео Порто" ЄДРПОУ 23272089, юридична адреса: м.Львів, вул. Пильникарська, 8, та на майно, що належить вищевказаному підприємству; на 22,98% корпоративних та майнових прав ОСОБА_6, індивідуальний податковий номер НОМЕР_3 у ТзОВ "САМШИТ" ЄДРПОУ 22394896, юридична адреса: м.Львів. вул.Ткацька, 29, та на майно, що належить вищевказаному підприємству.

Зобов'язано Державну реєстраційну службу юридичних та фізичних осіб - підприємців ЛМУЮ внести запис до ЄДРПОУ про накладення арешту (заборону відчуження) на корпоративні права ОСОБА_6 у таких товариствах: ТзОВ фірма "Квадрос" ЄДРПОУ 19175434 - ОСОБА_6 належить частка в розмірі 360000,00 грн., що становить 90% статутного капіталу Товариства; ТзОВ "Євген" ЄДРПОУ 20795154 - ОСОБА_6 належить частка в розмірі 257 400,00 грн., що становить 100% статутного капіталу Товариства; ПП "М-Студія" ЄДРПОУ 32483719 - ОСОБА_6 належить частка в розмірі 100 000,00 грн., що становить 100% статутного капіталу підприємства; ТОВ ЄП українсько-кіпрське "Лео Порто" ЄДРПОУ 23272089 - ОСОБА_6 належить частка в розмірі 277500,00 грн., що становить 75% статутного капіталу Товариства; ТзОВ "САМШИТ" ЄДРПОУ 22394896 - ОСОБА_6 належить частка в розмірі 16616,50 грн., що становить 22,98% статутного капіталу Товариства. Копію ухвали суду направлено в Галицький ВДВС ЛМУЮ, Державну реєстраційну службу юридичних та фізичних осіб - підприємців ЛМУЮ, Львівське обласне управління ДАІ УМВС України, Шевченківський ВДВС ЛМУЮ, Личаківський ВДВС ЛМУЮ для виконання.

Ухвалу суду оскаржив представник ТзОВ "Євген" - Сколоздра В.Р. В апеляційній скарзі стверджує про порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що в оскаржувані ухвалі не наведено жодних доказів, якими підтверджено, що майно "Лео Порто", фірми "Квадрос", "М-студія", ТОВ "Євген" та ТОВ "Самшит", на яке накладено арешт, належить на праві власності відповідачу ОСОБА_6 та на нього може бути звернуто стягнення за особистими зобов"язаннями. Вважає, що ухвала призвела до незаконного обмеження можливості господарюючих суб"єктів, які не є відповідачами по справі, користуватися та розпоряджатися власним майном, що може призвести до незворотніх наслідків та завдати матеріальних збитків. Стверджує, що арешт блокує роботу ТзОВ "Євген" та позбавляє підприємство можливості виконання власних господарських зобов"язань. Посилається на неспіврозмірність заходів забезпечення позову. Просить ухвалу суду скасувати та постановити нову, якою в задоволенні заяви відмовити.

Згідно з ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

А тому законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції перевіряється в межах доводів апеляційної скарги представника ТзОВ "Євген".

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ТзОВ "Євген" - Сколоздри В.Р., представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7 про підтримання доводів апеляційної скарги, пояснення ОСОБА_4, його представника ОСОБА_5 про заперечення вимог апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_8 та ОСОБА_4 звернулися з позовом до ОСОБА_6, ТзОВ фірма "Квадрос", ТзОВ "Євген", ПП "М-студія", ТОВ СП українсько-кіпрське "Лео Порто", ТзОВ "Самшит" про стягнення боргу за договором позики. (а.с.2-5)

11 вересня 2014 року на адресу Галицького районного суду м.Львова надійшла заява ОСОБА_8. ОСОБА_4 про забезпечення позову по справі, в якій останні посилались на те, що відповідач ОСОБА_6 ухиляється від виконання взятих на себе зобов"язань та вчиняє дії, спрямовані на відчуження належного йому майна і відповідних корпоративних та майнових прав, що в майбутньому можне вплинути на можливість забезпечення виконання повернення боргу.

Зокрема заявники зазначали, що в березі 2013 року ОСОБА_6 відчужив земельні ділянки, що розташовані в с.Заозерне Любомльського району Волинської області, а в жовтні 2013 року відчужив земельну ділянку в с.Соснівка Пустомитівського району.

Заявники стверджували, що згідно інформації, розміщеної в мережі Інтернет, пропонується до продажу майновий комплекс ТзОВ "Євген", корпоративні права з майном ТОВ СП українсько-кіпрське "Лео Порто" та корпоративні права з майном ТзОВ "Самшит", у зв"язку з чим просили задовольнити заяву про забезпечення позову та накласти арешт на майно, майнові та корпоративні права ОСОБА_6

Відповідно до ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, що беруть участь у справі, може вжити заходів до забезпечення позову.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції обгрунтовано виходив з наявності підстав для забезпечення позову, вірно врахувавши, що між сторонами виник спір, предметом якого є 167 500 доларів США, та, що особистого майна відповідача ОСОБА_10 недостатньо для гарантування задоволення позовних вимог в повному об"ємі, а відчуження майна та основних засобів, що належать на праві власності господарським товариствам, може призвести до значного зменшення реальної вартості корпоративних прав, внаслідок може бути утруднене чи неможливе виконання рішення суду по справі та відновлення прав позивачів у разі задоволення позову.

Висновок суду щодо виду забезпечення позову відповідає положенням ст.ст.151-154 ЦПК України.

Не може прийматись до уваги посилання апелянта на відсутність мотивів забезпечення позову у зв"язку з наступним.

У п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" роз'яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

А відтак, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив, що оскільки предметом позову є значна сума коштів, між сторонами виник спір майнового характеру, то невжиття заходів по забезпеченню позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у випадку задоволення позовних вимог, обравши вид забезпечення позову, передбачений ч. 1 ст. 152 ЦПК України, шляхом накладення арешту на майно відповідача у межах ціни позову.

Колегією суддів враховується, що в силу положень п.1 ч.1 ст.115 ЦК України та ст.12 Закону України "Про господарські товариства" майно передається учасниками товариству у власність, а ст.149 ЦК України передбачено виняток з загального правила непорушності права власності юридичної особи, відповідно до якого можливо звернути стягнення на частину майна товариства, пропорційну частці учасника товариства у статутному капіталі.

Доводи апеляційної скарги про те, що зазначений арешт перешкоджає господарській діяльності товариства, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки апелянтом не зазначено, яким чином заборона на відчуження корпоративних прав може негативно вплинути на господарську діяльність ТзОВ "Євген".

Також є необґрунтованими доводи апеляційної скарги, що вжитими заходами здійснюється втручання у господарську діяльність товариства, оскільки судом першої інстанції не вирішено питання щодо господарської діяльності ТзОВ "Євген", а вирішено питання щодо арешту, тобто заборони вчинення дій по відчуженню (зменшенню), частки ОСОБА_6 в статутному капіталі товариства.

Оскільки ухвалу постановлено з дотриманням норм процесуального права, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для скасування ухвали.

Доводи апеляційної скарги про невідповідність ухвали вимогам закону спростовуються вищенаведеним.

А відтак, апеляційну скаргу слід відхилити, а ухвалу про відкриття провадження в справі залишити без змін.

Керуючись п.1 ч.2 ст.307 , ст.ст. 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника ТзОВ "Євген" - Сколоздри Володимира Романовича відхилити.

Ухвалу Галицького районного суду м.Львова від 11 вересня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Головуючий : Павлишин О.Ф.

Судді : Мікуш Ю.Р.

Ніткевич А.В.