Вирок № 42998206, 05.03.2015, Зміївський районний суд Харківської області

Справа № 621/1091/14-к

Провадження № 1-кп/621/9/15

ВИРОК

іменем України

05.03.2015 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області в складі:

головуючого - судді Бережної Н.М.,

за участю секретаря судового засідання - Кошевої А.А.,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - Макаренко М.М., Гетьман О.М.,

обвинувачених - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

захисника - адвоката ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Змієві кримінальне провадження № 12013220300001568 по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Мілова Балаклійського району Харківської області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1, українця, громадянина України, непрацюючого, одруженого, який має малолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, із середньою освітою, в силу ст. 89 КК України не судимого,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 190 КК України,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженки м. Харків, яка зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1, українки, громадянки України, не працюючої, одруженої, яка має двох малолітніх синів: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_7, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, із середньою освітою, раніше не судимої,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 190 КК України,

ВСТАНОВИВ:

10.11.2013 року близько 23 години 20 хвилин ОСОБА_1 за попередньою змовою в групі з невстановленою в ході досудового розслідування особою вирішили заволодіти чужим майном шляхом шахрайства. Маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою ОСОБА_1 прибув до будинку АДРЕСА_3.

Реалізуючи свій злочинний умисел, в той же день близько 23 години 30 хвилин, невстановлена в ході досудового розслідування особа за домовленістю з ОСОБА_1 зателефонувала ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_8, який проживає у вказаному будинку, під вигаданим приводом про вирішення питання щодо не притягнення до кримінальної відповідальності його сина, за умови передачі йому грошових коштів. ОСОБА_6, сприймаючи телефонний дзвінок та вказане повідомлення невстановленої особи реальним, впустив в приміщення своєї квартири № 9 за вказаною адресою ОСОБА_1, який представився працівником міліції, та передав йому грошові кошти в сумі 15000 гривень, якими останній заволодів шляхом обману та зловживання довірою, за попередньою змовою групою осіб.

Заволодівши грошовими коштами ОСОБА_1 виїхав із смт. Червоний Донець Балаклійського району Харківської області та розпорядився ними на свій розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_6 майнову шкоду на вищевказану суму.

Крім того, в кінці листопада 2013 року, близько 23 години 20 хвилин, ОСОБА_1 за попередньою змовою в групі з невстановленою в ході досудового розслідування особою, повторно вирішили заволодіти чужим майном шляхом шахрайства. Маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою ОСОБА_1 прибув до будинку АДРЕСА_4.

Реалізуючи свій злочинний умисел в той же день, близько 23 години 30 хвилин, більш точної дати в ході досудового слідства встановити не надалося за можливе, невстановлена в ході досудового розслідування особа за домовленістю з ОСОБА_1 зателефонувала ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_14., яка проживає у вказаному будинку, під вигаданим приводом про вирішення питання щодо не притягнення до кримінальної відповідальності її сина, за умови передачі йому грошових коштів. ОСОБА_7, сприймаючи телефонний дзвінок та вказане повідомлення невстановленої особи реальним, впустила в приміщення своєї квартири № 25 за вказаною адресою ОСОБА_1, який представився працівником міліції, та передала йому грошові кошти в сумі 2200 гривень, якими останній повторно заволодів шляхом обману та зловживання довірою, за попередньою змовою групою осіб.

Заволодівши грошовими коштами ОСОБА_1 виїхав із смт. Червоний Донець Балаклійського району Харківської області та розпорядився ними на свій розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_7 майнову шкоду на вищевказану суму.

Крім того, 20 листопада 2013 року, близько 21 години 45 хвилин, ОСОБА_1 за попередньою змовою в групі з ОСОБА_2 та невстановленою в ході досудового розслідування особою, повторно вирішили заволодіти чужим майном шляхом шахрайства. Маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 прибули до будинку АДРЕСА_5

Реалізуючи свій злочинний умисел в той же день, близько 22 години 00 хвилин, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, знаходячись біля вищезазначеного будинку, зателефонували ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_9, яка проживає у вказаному будинку, під вигаданим приводом про вирішення питання щодо не притягнення до кримінальної відповідальності її сина, за умови передачі їм грошових коштів. ОСОБА_8, сприймаючи телефонний дзвінок та вказане повідомлення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 реальним, вийшла на вулицю для зустрічі з останніми, де передала їм 16000 гривень, якими ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повторно заволоділи шляхом обману та зловживання довірою, за попередньою змовою групою осіб.

Заволодівши грошовими коштами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виїхали із смт. Комсомольське Зміївського району Харківської області та розпорядилися ними на свій розсуд, чим спричинили потерпілій ОСОБА_8 майнову шкоду на вищевказану суму.

Крім того, 12 січня 2014 року, близько 03 години 20 хвилин, ОСОБА_1 за попередньою змовою в групі з ОСОБА_2 та невстановленою в ході досудового розслідування особою, повторно вирішили заволодіти чужим майном шляхом шахрайства. Маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 прибули до будинку АДРЕСА_6.

Реалізуючи свій злочинний умисел в той же день близько 03 години 25 хвилин, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, знаходячись біля вищезазначеного будинку, зателефонували ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_10, яка проживає у вказаному будинку, під вигаданим приводом про вирішення питання щодо непритягнення до кримінальної відповідальності її сина, за умови передачі їм грошових коштів. ОСОБА_9, сприймаючи телефонний дзвінок та вказане повідомлення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 реальним, вийшла на вулицю для зустрічі з останніми, де передала їм належне їй майно, а саме :

грошові кошти на загальну суму 1700 гривень;

золотий хрестик 585 проби, загальною вагою 1,01грам, закупівельною вартістю 181,57 грн. за 1 грам металу (без ПДВ), згідно окремого розпорядження Державної скарбниці України Національного банку України «Про закупівельні ціни на дорогоцінні метали в брухті» від 11.01.2014 року №4/6, на суму 183,39 грн.;

золотий ланцюг 585 проби, загальною вагою 1,19 грам, закупівельною вартістю 181,57 грн. за 1 грам металу (без ПДВ), згідно окремого розпорядження Державної скарбниці України Національного банку України «Про закупівельні ціни на дорогоцінні метали в брухті» від 11.01.2014 року №4/6, на суму 216,07 грн.;

золоті сережки 585 проби, загальною вагою 2,5 грам, закупівельною вартістю 181,57 грн. за 1 грам металу (без ПДВ), згідно окремого розпорядження Державної скарбниці України Національного банку України «Про закупівельні ціни на дорогоцінні метали в брухті» від 11.01.2014 року №4/6, на суму 453,92 грн.

Зазначеними грошовими коштами та майном ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повторно заволоділи шляхом обману та зловживання довірою, за попередньою змовою групою осіб.

Заволодівши викраденим майном ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виїхали із м. Зміїв Зміївського району Харківської області та розпорядилися грошовими коштами та золотими виробами на свій розсуд, чим спричинили потерпілій ОСОБА_9 майнову шкоду на загальну суму 2553,38 гривень.

Крім того, 13 січня 2014 року, близько 02 години 00 хвилин, ОСОБА_1 за попередньою змовою в групі з ОСОБА_2 та невстановленою в ході досудового розслідування особою, повторно вирішили заволодіти чужим майном. Маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 прибули до будинку АДРЕСА_7

Реалізуючи свій злочинний умисел в той же день, близько 02 години 15 хвилин, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, знаходячись біля вищезазначеного будинку, зателефонували ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_11, яка проживає у вказаному будинку, з вимогою про передачу грошових коштів у сумі 2 тисячі доларів США, що становить 16 500 гривень станом на 13.01.2014 року комерційного курсу ТВБВ № 10020/0463 ВАТ «Ощадбанк», під вигаданим приводом про вирішення питання щодо непритягнення до кримінальної відповідальності її сина. ОСОБА_10, сприймаючи телефонний дзвінок та вказане повідомлення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 реальним, повідомила про це працівникам міліції, чим було припинено шахрайські дії ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які не довели свій злочин до кінця з причин, що не залежали від їх волі, так як вони були зупинені на вищевказаній вулиці в м. Зміїв Харківської області працівниками міліції.

Таким чином ОСОБА_1 обвинувачується в скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 190 КК України, тобто в заволодінні чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), вчинене за попередньою змовою групою осіб, повторно.

Крім того, ОСОБА_1 обвинувачується в скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 190 КК України, тобто в замаху на заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, повторно.

ОСОБА_2 обвинувачується у скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 190 КК України, тобто у заволодінні чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, повторно.

Крім того, ОСОБА_2 обвинувачується у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 190 КК України, тобто в замаху на заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, повторно.

Обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів не визнав, пояснюючи тим, що він просто працював і заробляв гроші. В обґрунтування своєї позиції обвинувачений показав, що займався приватним візництвом, одного разу - це було давно він підвіз чоловіка, якого звуть ОСОБА_11, останній записав його номер, сказав, що він зателефонує, якщо буде робота, обвинувачений з цим погодився. Потім місяця через два зателефонував цей чоловік і сказав, що потрібно їздити забирати гроші у боржників. Він говорив ОСОБА_1 куди їхати, потім розмовляв з людьми, казав йому, щоб він брав гроші і перераховував через банкомат, обвинуваченому залишав тільки 200 грн. на бензин. За проханням ОСОБА_11 обвинувачений їздив декілька раз: був один раз в Червоному Дінці у двох людей, в Комсомольському та Змієві. Так, ОСОБА_1 поїхав в с. Ч. Донець ввечері, зайшов у під'їзд за указаною адресою, його впустили в квартиру, він дав телефон жінці, розмови він не чув. Жінка віддала обвинуваченому гроші, повинно було бути 16 тисяч грн., а коли він перерахував було лише 15 тисяч грн. Потім він ще зайшов за вказаною ОСОБА_11 адресою, де йому відкрила бабуся, він їй дав телефон, про що була розмова він не зрозумів. Жінка дала йому 2200 грн., які він перераховував в м. Харкові, коли їх переводив через термінал на рахунок, який по телефону диктував ОСОБА_11. На цей раз ОСОБА_13 залишили 500 грн. Через деякий час обвинуваченому знову подзвонив ОСОБА_11 сказав їхати в с. Комсомольське. Коли він під'їхав, вийшла жінка, він їй дав трубку, про що йшла розмова йому не відомо, після цього жінка дала йому гроші. Потім зателефонував ОСОБА_11 і сказав, щоб ОСОБА_13 повернувся і взяв ще гроші. Ця ж жінка вийшла і дала гроші, там було 16 тисяч грн. Другий раз ОСОБА_1 з дружиною приїхали в Зміїв десь біля вокзалу це було, вийшла жінка, сіла до них в машину і вказала куди треба їхати. Під'їхали до банкомату, дружина допомогла жінці зняти гроші. В автомашині була розмова по телефону між жінкою та ОСОБА_11. Після чого жінка віддала обвинуваченому гроші і золото. За вказівкою ОСОБА_11 золото потрібно було закласти, а гроші перерахувати. За це ОСОБА_1 отримав 200 грн. В наступний раз обвинувачений з дружиною поїхали в той же район м. Змієва, тривалий час він шукав повідомлену ОСОБА_11 адресу і не міг знайти. Потім до них під'їхала автомашина і їх затримали робітники міліції, у нього було вилучено телефон, який до теперішнього часу йому не повернули. При затриманні робітники міліції його били, погрожували, примушували давати показання про визнання своєї вини. В судових дебатах обвинувачений просив застосувати у відношенні нього Закон України «Про амністію у 2014 році».

Обвинувачена ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованих їй злочинів не визнала і показала, що вона взагалі нічого не знала, з чоловіком поїхала лише тому, що ревнує. Чоловік працює неофіційно таксистом. ОСОБА_2 їздила з чоловіком і в м. Зміїв, і в с. Комсомольський. Чоловік виходив, а вона сиділа в машині. ОСОБА_2 не знала навіщо і куди чоловік виходив, про гроші він їй також нічого не говорив. Обвинувачена не заперечувала про те, що одного разу, коли з чоловіком приїздили в м. Зміїв, вона допомогла жінці зняти гроші в банкоматі, ця жінка сама просила їй допомогти і ОСОБА_2 тільки натискала на кнопки, суму вона не вводила, отримані гроші та золото жінка віддала їй. Золоті речі обвинувачена здала в ломбард, який знаходиться в м. Харкові на Південному вокзалі, а гроші вона віддала чоловіку. В останній раз, коли вони з чоловіком приїхали в м. Зміїв, це було на Старий Новий рік, їх затримала міліція. При затриманні з ними грубо поводились, розірвали їй одяг, били всюди - по голові, по нирках, в неї перегоріло молоко. При наданні обвинуваченій останнього слова, вона частково визнала свою вину, пояснюючи тим, що вважає себе винною перед потерпілою, в якої вона взяла гроші і золото. Окрім того, ОСОБА_2 просила застосувати у відношенні неї Закон України «Про амністію у 2014 році».

Незважаючи на заперечення своєї вини обвинуваченим ОСОБА_1 про його непричетність у вчиненні злочинів та часткове визнання вини обвинуваченою ОСОБА_2, їх вина у вчиненні інкримінованих їм злочинів підтверджується належними, допустимими та достовірними доказами, які в сукупності та взаємозв'язку є достатніми для постановлення обвинувального вироку.

Так, в судовому засіданні була допитана потерпіла ОСОБА_9, яка показала, що 20.11.2013 року о 3-й годин ночі їй подзвонили на домашній телефон і голосом її сина повідомили, що він попав в біду. По телефону їй сказали, що потрібні гроші в сумі п'ять тисяч, що поруч з сином знаходяться міліція, прокурор. В потерпілої також запитали чи є в неї золото і повідомили, що за грошима до неї під'їде хлопець ОСОБА_3. ОСОБА_9 їм повідомила, що гроші в неї на карточці, що дома в неї грошей немає. Після чого вони з чоловіком вийшли на вулицю. В автомашині марки «Жигулі» мабуть шестірка сиділи хлопець і дівчина, вони разом з потерпілою поїхали до банкомату. Дівчина, як зараз стало відомо потерпілій, ОСОБА_2 допомогла їй зняти гроші з банкомату. Гроші і золото потерпіла віддала ОСОБА_2. Коли потерпіла повернулася додому, ще раз зателефонувала сину, який відповів їй, що він на роботі. Про цю подію потерпіла повідомила в міліцію. Через пару днів її викликали в міліцію на впізнання, де серед інших дівчат вона впізнала ОСОБА_2, якій віддала гроші та золото. ОСОБА_1, який називався ОСОБА_3 для впізнання їй не пред'являли.

Допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_6 показав, що коли він спав, дружина взяла телефон, розмовляла, потім повідомила йому, що їх син потрапив у біду, потрібні гроші. Дружина почала шукати гроші. Пізніше, десь через пів години, прийшов чорнявий хлопець, сказав, що він з міліції, потерпілий з дружиною віддали йому гроші, при цьому про сина нічого не питали. Дружина передала 15000 грн. Про те, що з сином все добре дізналися вранці. Потерпілий у судовому засіданні вказав на ОСОБА_1, якому вони з дружиною віддали гроші, до теперішнього часу гроші їм не повернули.

Потерпіла ОСОБА_10 у судовому засіданні показала, що вона добре пам'ятає, що це було 13.01.2014 року. Їй за телефонували, був нібито голос її сина. Останній повідомив їй, що він потрапив в біду, був присутній при бійці, де побили хлопця і той з тяжкими травмами потрапив в лікарню, а його затримали і він зараз знаходиться в міліції, з нею хоче поговорити слідчий. Трубку взяв чоловік і сказав, що якщо вона не хоче, щоб її син потрапив за грати на 8 років, потрібно заплатити гроші 16 тисяч грн. і сина вони особисто на своїй автомашині привезуть додому. Потерпіла була схвильована від повідомленого, їй дійсно почувся голос сина. Однак, щоб перевірити вказані обставини, вона зателефонувала зятю, який працює в лікарні в реанімації, щоб той перевірив чи дійсно хтось знаходиться в травматології у тяжкому стані. Останній повідомив, що за останню добу взагалі до лікарні ніхто не поступав. Потерпіла зрозуміла, що її обманули і вона повідомила про це в міліцію. Через деякий час їй стало відомо, що шахраїв було затримано.

Потерпіла ОСОБА_7, показання якої містяться на носії CD-R 700 MD, які було прослухано у судовому засіданні про те, що їй начебто подзвонив на міський телефон її син і просив матір допомогти так, як він побився і попав в міліцію. Потім приходив чоловік, який представився працівником міліції, потерпіла віддала йому гроші в сумі 2200 грн.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_11 показав, що зателефонували на стаціонарний телефон, дружина взяла трубку і почула голос сина, повідомили, що син розбився на автомашині, потрібні гроші, які приїдуть заберуть. Коли дружина одяглася і вийшла, потерпілому зателефонували ще раз, уточнили куди їхати. ОСОБА_11 вийшов на сходову клітку і побачив «Жигулі» чи семірка чи п'ятірка. Хвилин через 10 дружина приїхала сказала, що гроші та золото віддала. Дружина зателефонувала сину, він працював в ніч, сказав, що нікуди не виїжджав.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_14 показала, що вночі вона спала, задзвонив міський телефон. Дзвонив син, у нього був жахливий жалібний голос, він повідомив, що когось побив і потрібні гроші. Свідок відчувала, що їй потрібно звільнити та врятувати сина. За грошима приходив ОСОБА_1 і ОСОБА_14 віддала йому 15000 грн. як і просили. Пізніше виявилося, що не було ніякої ситуації, це був обман. Лише вранці після того як вона зателефонувала сину, їй стало відомо, що з ним все добре.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_15 показав, що 20.11.2013 року у батька було день народження, в той день він бачився з матір'ю. Десь близько 12 год. ночі матір подзвонила і сказала, чому він її не повідомив, що він приїхав, що був в міліції, образилась на нього та кинула слухавку. Свідок зателефонував матері і вона розповіла, що її обманули. Вранці мати розповіла детальніше, що їй подзвонили з міліції і сказали, що ОСОБА_15 побився. По телефону був начебто його голос, але він так говорив ніби то у нього побиті губи. Дільничний сказав, що потрібні гроші. Назвали суму 8000 грн., які вона передала людині, яка прийшла від дільничного. Потім ще раз подзвонили і сказали, що ще стільки ж потрібно. Вона побігла до сусідки і взяла гроші в борг, які віддала хлопцю. На впізнання мати їздила, вона впізнала ОСОБА_1

Свідок ОСОБА_16 у судовому засіданні показав, що 03.00 год. ночі мати подзвонила і сказала, що вона віддала все золото та гроші невідомо кому, майно вона віддала, так як з ним начебто щось трапилося, що він збив людину. Для того, щоб вирішити дане питання потрібні гроші прокурору чи слідчому. До матері приїжджали, вона віддала 1700 грн. і віддала все золото: ланцюжок, сережки, хрестик. Показувала свідку чек з банкомату.

Допитаний в судовому засідання свідок ОСОБА_17 показав, що кожного ранку він приїжджає до матері. Одного разу як завжди вранці, коли саме це було він не пам'ятає, свідок приїхав до матері, вона запитала: «чи тебе вже випустили?», і розповіла, що спочатку начебто він подзвонив на міський телефон і просив матір допомогти так, як він побився і попав в міліцію. Потім приходив чоловік представився працівником міліції, мати йому віддала 2200 грн., а потрібно було 4000 грн. Сам свідок особисто нікого не бачив.

Також в судовому засіданні досліджено письмові докази:

- протокол пред'явлення особи для впізнання від 14.01.2014 р., в ході якого потерпіла ОСОБА_8 впізнала хлопця під № 3 за слідуючими ознаками: ростом і вагою, тіло положенням - середнім, схожого на східний тип зовнішності, очі темні. Як слідує з протоколу, особою, яка пред'являлася для впізнання під № 3 є ОСОБА_1, який зі слів потерпілої 20.11.2013 року о 20 год. вчинив стосовно неї шахрайські дії і заволодів 16000 грн. (а.с. 153-156);

- протокол пред'явлення особи для впізнання від 13.01.2014 р., в ході якого потерпіла ОСОБА_9 впізнала дівчину під № 4, яка сиділа останньою, четвертою, зліва на право від входу в кабінет, вказала проте, що саме ця дівчина12.01.2014 року о 3 год. вчинила стосовно неї шахрайські дії в м. Змієві по вул. 50 років Комсомолу, біля буд. № 110. Потерпіла впізнала дівчину за слідуючими зовнішніми ознаками: середнім ростом, тіло положенням середнім, по темним довгим волоссям, темними великими очима, ротом і носом середнього розміром, а також віком і одягом - темно-синьої куртки. Як слідує з протоколу, особою, яка пред'являлася для впізнання під № 4 є ОСОБА_2 (а.с. 159-162);

- протокол пред'явлення особи для впізнання від 18.01.2014 р., в ході якого потерпілий ОСОБА_6 впізнав особу № 3 - ОСОБА_1 за такими ознаками зовнішності як темним кольором волосся та темними очима, вказав, що саме ця особа в кінці листопада 2013 року незаконно заволоділа його грошовими коштами (а.с. 168-169);

- протокол пред'явлення особи для впізнання від 18.01.2014 р., в ході якого свідок ОСОБА_18 впізнав особу № 4 - ОСОБА_1 за такими ознаками зовнішності як кольором його очей, волосся, зростом, статурою. Свідок вказав, що він бачив як саме цей чоловік виходив з під'їзду його бабусі ОСОБА_7 (а.с. 170-171);

- протокол огляду місця події від 13.01.2014 року, проведеним оглядом встановлено, що містом огляду є службовий кабінет № 306 в приміщенні Зміївсько РВ ГУМВС, в ході якого гр. ОСОБА_2 добровільно видала працівникам міліції три договори, видані ПТ «Ломбард-Скарбниця», від імені якого виступає Харківське відділення Повного Товариства «Ломбард-Скарбниця» (140), а саме: договір № 265-14001305 від 12.01.2014 року - позичальнику ОСОБА_2 Предмет договору - ХРЕСТИК, золото 585 проби, загальна вага 1,01 грам; договір № 265-14001306 від 12.01.2014 року - позичальнику ОСОБА_2, предмет договору - ЛАНЦЮГ, золото 585 проби, загальна вага 1,19 грам; договір № 265-14001307 від 12.01.2014 року - позичальнику ОСОБА_2, предмет договору - СЕРЕЖКИ, золото 585 проби, загальна вага 2,5 грам та касовий чек № 12224 Харківського відділення (№ 140) ПТ «Ломбард-Скарбниця», м. Харків вул. Полтавський шлях, 60 на загальну суму 998,98 грн. від 12.01.2014 р. о 06:59 годині (а.с. 173-177).

- протокол обшуку від 15.01.2014 року та фото таблиці до нього, в ході проведення обшуку в приміщенні Харківського відділення Повного Товариства «Ломбард-Скарбниця» (№ 140) було добровільно видано вироби із золота 585 проби: хрестик, ланцюг та сережки (а.с. 184-190).

- згідно висновку товарознавчої експертизи № 2 від 15.01.2014 року вартість викраденого майна на момент скоєння злочину складає 849 грн. 39 коп. (а.с. 191-195).

- протоколи пред'явлення речей для впізнання від 16.01.2014 року, в ході якого серед пред'явлених золотих виробів потерпіла ОСОБА_9 впізнала під № 1 золотий ланцюг у вигляді плоского плетіння перекрученого, хрестик, який був розташований під № 1 та сережки з маленьким каменем білого кольору у горі з англійською застібкою під № 1 (а.с. 196-204).

- постанову про визнання речових доказів та передання їх на зберігання від 15.01.2014 року, відповідно до якої вилучені в ході обшуку: ХРЕСТИК - номер предмету -265-00019884, категорія 3, К 2, золото 585 проби, загальною вагою 1,01 грам, згідно договору № 265-14001306 від 12.01.2014 року; ЛАНЦЮГ, номер предмету - 265-00019885, категорія 3, К 2, золото 585 проби, загальною вагою 1,19 грам; СЕРЕЖКИ, номер предмету - 265-00019886, категорія 3, К 2, золото 585 проби, загальною вагою 2,5 грам, визнані речовими доказами, які відповідно розписки передані на зберігання потерпілій ОСОБА_9 (а.с. 205- 206);

- протокол огляду предметів від 15 січня 2014 року проведеним оглядом встановлено, що об'єктом огляду є договір № 265-14001305 від 12.01.2014, предмет договору - ХРЕСТИК - номер предмету - 265-00019884, категорія 3, К 2, золото 585 проби, загальною вагою 1,01 грам, згідно договору № 265-14001306 від 12.01.2014 року ; ЛАНЦЮГ, номер предмету - 265-00019885, категорія 3, К 2, золото 585 проби, загальною вагою 1,19 грам; СЕРЕЖКИ, номер предмету - 265-00019886, категорія 3, К 2, золото 585 проби, загальною вагою 2,5 грам (а.с. 207).

- постанову про визнання речових доказів та передання їх на зберігання від 15.01.2014 року, відповідно до якої вилучені в ході обшуку договір № 265-14001305 від 12.01.2014 , предмет договору - ХРЕСТИК - номер предмету -265-00019884, категорія 3, К 2, золото 585 проби, загальною вагою 1,01 грам, договір № 265 - 14001306 від 12.01.2014 року; предмет договору - ЛАНЦЮГ, номер предмету - 265-00019885, категорія 3, К 2, золото 585 проби, загальною вагою 1,19 грам; договір - №265-14001307 від 12.01.2014 р., предмет договору - СЕРЕЖКИ, номер предмету - 265-00019886, категорія 3, К 2, золото 585 проби, загальною вагою 2,5 грам, визнані речовими доказами, які знаходяться на зберіганні в матеріалах кримінального провадження (а.с. 208).

- довідку ТВБВ № 10020/0463 ВАТ «Ощадбанк», з якої слідує, що курс купівлі 100 доларів США по відношенню до української гривні станом на 13 січня 2014 року становить 825 грн. ( а.с. 209).

- ОСОБА_19 начальника управління Національного банку України в Харківській області ОСОБА_20 від 18.03.2014 року № 04-171/3720 про те, що закупівельні ціни на дорогоцінні метали у брухті встановлюються окремим розпорядженням Державної скарбниці України Національного банку України «Про закупівель ні ціни на дорогоцінні метали в брухті» ( далі розпорядження ). Так, зокрема, закупівельну ціну на золото 585 проби за 1 грам металу ( без ПДВ ) станом на 12.01.2014 було встановлено розпорядженням від 11.01.2014 р. № 4//6 і вона дорівнювала 181, 57 грн. ( а.с. 210).

- Інформацію директора ПАТ «Укртелеком» Харківська філія від 25.02.2014 р. №38-01/07к, з якої слідує, що 20.11.2013 року о 21.17.16 та 21.23.37 з телефону № НОМЕР_3 здійснювалися дзвінки на телефон № НОМЕР_2 ( а.с. 1).

- Інформацію директора ПАТ «Укртелеком» Харківська філія від 25.02.2014 р. №38-01/08к, з якої слідує, що 13.01.2014 року 0 1.46.27 та 2.03.02. з телефону № НОМЕР_6 здійснювалися дзвінки на телефон НОМЕР_4 ( а.с 2).

- Інформацію директора ПАТ «Укртелеком» Харківська філія від 25.02.2014 р. №38-01/08к, з якої слідує, що 12.01.2014 2.55.01, 2.59.43., 3.06.35., 3.11.21 з телефону № НОМЕР_1 здійснювалися дзвінки на телефон НОМЕР_5 ( а.с. 3).

- Інформацією Північного територіального управління ПрАТ «МТС Україна» від 17.02.2014 року про вхідні та вихідні дзвінки ОСОБА_10 та ОСОБА_1 (а.с. 4-7).

- Протоколи тимчасового доступу до речей та документів від 03.04.2014 року, в ході яких було здійснено доступ до інформації мобільних телефонів (номерів) про дзвінки, їх тривалість, зміст, маршрути перетинання з прив'язкою до базових станцій оператора телефонних мереж «ЛайФ» (а.с. 20-22, 23-32).

Зазначені документи сумнівів у їх достовірності не викликали, викладені чи посвідчені в них відомості є такими, що мають значення для встановлення фактів і обставин кримінального провадження.

Кожний з доказів визнається і оцінюється судом як належний та допустимий, а всі вони у сукупності - достатніми та взаємозв'язаними для прийняття процесуального рішення.

Твердження обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_1 та їх захисника ОСОБА_3 про те, що вони інкримінованих їм злочинів не вчиняли, а лише виконували вказівки знайомого «ОСОБА_11», з метою заробітку, не приймаються судом до уваги і розцінюються як обраний ними спосіб захисту, що не спростовує їх винність у вчиненні вищевказаних злочинів, а також не впливає на тяжкість покарання.

Так, диспозиція ч. 2 ст. 190 КК України передбачає кримінальне покарання за вчинення шахрайства - заволодіння чужим майном шляхом обману чи зловживання довірою, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб. Об'єктивна сторона шахрайства полягає у заволодінні майном шляхом обману чи зловживання довірою. Обман як спосіб шахрайського заволодіння чужим майном полягає у повідомленні потерпілому неправдивих відомостей або приховування певних відомостей, повідомлення яких мало б суттєве значення для поведінки потерпілого, з метою введення в оману потерпілого. Зловживання довірою полягає у недобросовісному використанні довіри з боку потерпілого: для заволодіння чужим майном винний використовує особливі довірчі стосунки, які склалися між ним та власником чи володільцем майна. Закінченим шахрайство вважається з моменту заволодіння майном. Обман, що не призвів до заволодіння майном, визнається, відповідно до конкретних обставин, готуванням чи замахом на шахрайство.

Дії обвинувачених становлять завершений склад злочинів, передбачених ч. 2 ст. 190 КК України, по епізодам від 10.11.2013 року, кінця листопада 2013 року, від 20.11.2013 року, від 12.01.2014 року, а саме заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, вчинене за попередньою змовою групою осіб, повторно, а також незавершений склад злочину за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 190 КК України по епізоду від 13.01.2014 року, оскільки їх злочинні дії не були доведені до кінця у зв'язку з затриманням працівниками міліції обвинувачених. В даному випадку ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виступають в ролі виконавців вказаних злочинів, оскільки виконували вказівки невстановленої особи, матеріали, відносно якої виділено в окреме провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 27 КК України виконавцем (співвиконавцем) є особа, яка у співучасті з іншими суб'єктами злочину безпосередньо чи шляхом використання інших осіб, що відповідно до закону не підлягають кримінальній відповідальності за скоєне, вчинила злочин, передбачений цим Кодексом. Тобто, виконавцем визнається особа, яка своїми активними діями виконала у повному обсязі або частково об'єктивну сторону конкретного складу злочину.

Так, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, обманюючи та зловживаючи довірою потерпілих, заволодівали майном останніх. Обман, в даному випадку, полягає у не спростуванні ОСОБА_1 того факту, що він видавав себе як працівника міліції під час отримання грошових коштів від потерпілих. Використовуючи своє неправдиве соціальне становище обвинувачені заволодівали майном потерпілих, чим зловживали довірою останніх. При цьому, самі обвинувачені не заперечувати того факту, що вони їздили до сел. Комсомольське Зміївського району, с. Червоний Донець Балаклійського району, м. Змієва Харківської області, де отримували від потерпілих грошові кошти та золоті вироби, які були здані в ломбард, про що свідчать відповідні договори ломбарду, в тому числі, сама ОСОБА_2 допомагала потерпілій ОСОБА_9 здійснювати зняття готівки з банківської платіжної картки, яку, в подальшому, отримала від останньої. В той же час стороною захисту не доведено той факт, що отримані грошові кошти були перераховані на користь невстановленої особи, оскільки не надано будь-яких платіжних документів. Крім того, обвинувачені були пред'явлені для впізнання потерпілим ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_6 та свідку ОСОБА_18, які впізнали ОСОБА_1 та ОСОБА_2 як осіб, яким вони віддавали своє майно.

Твердження ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо застосування у відношенні них неправомірних заходів фізичного та психологічного впливу з боку працівників Зміївського РВ ГУМВС України в Харківській області, не могли вплинули на зміст їх показань під час досудового розслідування та судового розгляду, і не дають підстав для визнання будь-якого з доказів, досліджених під час судового розгляду даної справи, недопустимими відповідно до ст. 87 КПК України, і були перевірені в рамках іншого кримінального провадження № 42014220300000001, по якому було винесено постанову про закриття кримінального провадження від 27.03.2014 року у зв'язку з відсутністю у діях працівників міліції складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 365 КК України.

З огляду на вищевикладене,суд виходить із сукупності всіх обставин, скоєних обвинуваченими злочинів, і вважає, що вина ОСОБА_13 та ОСОБА_21 в інкримінованих їм злочинах повністю доведена.

Таким чином ОСОБА_1 скоїв злочини, передбачені ч. 2 ст. 190 КК України, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), вчинене за попередньою змовою групою осіб, повторно.

Крім того , ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 190 КК України, тобто замах на заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), вчинене за попередньою змовою групою осіб, повторно.

ОСОБА_2 винна у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, тобто у заволодінні чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), вчинене за попередньою змовою групою осіб, повторно.

Крім того, дії ОСОБА_2 правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 190 КК України, а саме як замах на заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), вчинене за попередньою змовою групою осіб, повторно.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_2 відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_2, відповідно до ст. 66 КК України, є часткове відшкодування матеріальної шкоди.

При призначенні покарання ОСОБА_2 відповідно до вимог ст. ст. 64-67 КК України, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого нею злочину, який, відповідно до ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості; наявність обставин, що пом'якшують та відсутність обставин, що обтяжують покарання; особу винної, яка вперше притягується до кримінальної відповідальності, на обліку в психіатричному та наркологічному кабінетах не перебувала, за місцем проживання характеризується позитивно, не працює, має двох неповнолітніх дітей, суд дійшов висновку, що необхідним і достатнім для її виправлення та попередження нових злочинів є покарання у виді позбавлення волі від відбування якого ОСОБА_21 належить звільнити з випробуванням відповідно до ст. 75 КК України, із покладанням на неї обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.

Відповідно до п. в ст. 1 Закону України "Про амністію у 2014 році" підлягають звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, засуджені за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до статті 12 КК України, та за злочини, вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до ст. 12 КК України: в) особи, не позбавлені батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років, дітей-інвалідів та/або повнолітніх сина, дочку, визнаних інвалідами.

Обвинувачена ОСОБА_2 просила застосувати у відношенні неї Закону України "Про амністію у 2014 році", надала копію свідоцтва про народження сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_12, копію свідоцтва про народження сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_13.

Враховуючи, що ОСОБА_2 вчинила умисний злочин, який є злочином середньої тяжкості відповідно до ст. 12 КК України; має двох неповнолітніх дітей у відношенні яких не позбавлена батьківських прав; виявила згоду на застосування у відношенні неї амністії, не відноситься до осіб, зазначених у статті 4 Закону України "Про застосування амністії в Україні" та статті 8 Закону України "Про амністію у 2014 році", обвинувачена ОСОБА_2 підлягає звільненню від відбування покарання.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_1 відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_1, відповідно до ст. 66 КК України, є часткове відшкодування матеріальних збитків.

При призначенні покарання ОСОБА_1 відповідно до вимог ст. ст. 64-67 КК України, враховуючи ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, які, відповідно до ст. 12 КК України є злочинами середньої тяжкості; відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання; особу винного, який в силу ст.89 КК України не судимий, на обліку в психіатричному та наркологічному кабінетах не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, не працює, має одного неповнолітнього сина, суд дійшов висновку, що необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів є покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст. 190 КК України.

Відповідно до п. в ст. 1 Закону України "Про амністію у 2014 році" підлягають звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, засуджені за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до статті 12 КК України, та за злочини, вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до ст. 12 КК України: в) особи, не позбавлені батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років, дітей-інвалідів та/або повнолітніх сина, дочку, визнаних інвалідами.

Обвинувачений ОСОБА_1 просив застосувати у відношенні нього Закону України "Про амністію у 2014 році", надав копію свідоцтва про народження сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_13.

Враховуючи, що ОСОБА_1 вчинив умисні злочини, які є злочинами середньої тяжкості відповідно до ст. 12 КК України; має неповнолітнього сина у відношенні якого не позбавлений батьківських прав; виявив згоду на застосування у відношенні нього амністії, не відноситься до осіб, зазначених у статті 4 Закону України "Про застосування амністії в Україні" та статті 8 Закону України "Про амністію у 2014 році", обвинувачений ОСОБА_1 підлягає звільненню від відбування покарання.

Потерпіла ОСОБА_8 звернулася з цивільним позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про відшкодування на її користь матеріальної шкоди, завданої внаслідок злочину в сумі 16000 грн. та моральної шкоди в сумі 5000 грн.

Враховуючи, що в ході судового розгляду сума заподіяної обвинуваченими (відповідачами) майнової шкоди в розмірі 16000 грн. доказана, тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

Цивільний позов ОСОБА_8 в частині відшкодування моральної шкоди, з урахуванням, характеру вчиненого обвинуваченими діяння, ступеню їх вини, глибини і тривалості душевних страждань, яких зазнала потерпіла внаслідок втрати своїх грошових збережень та тривоги за сина які спричинили негативні зміни у її житті, що призвели до тяжкого захворювання, на підставі вимог розумності та справедливості, підлягає задоволенню в сумі 5000 грн.

Потерпіла ОСОБА_9 звернулася з позовною заявою до ОСОБА_13, ОСОБА_21 про відшкодування на її користь матеріальної шкоди, завданої внаслідок злочинних дій відповідачів у сумі 1700 грн. та моральної шкоди в розмірі 2000 грн.

Приймаючи до уваги, що в ході судового розгляду встановлений факт заволодіння обвинуваченими грошових коштів у потерпілої ОСОБА_9 саме в розмірі 1700 грн., тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд враховує характер вчиненого обвинуваченими діяння, ступеню їх вини, глибини і тривалості душевних страждань, яких зазнала потерпіла внаслідок втрати своїх грошових збережень та тривоги за сина, вимоги розумності та справедливості і приходить до висновку про задоволення позову в частині відшкодування моральної шкоди у розмірі 2000 грн.

Питання щодо речових доказів належить вирішити згідно до ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349, 368-374 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним:

- у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки в кримінально-виконавчій установі;

- у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 190 КК України і призначити йому покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі в кримінально-виконавчій установі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки в кримінально-виконавчій установі.

ОСОБА_1 звільнити від призначеного покарання за цим вироком на підставі п. в ст. 1 Закону України "Про амністію у 2014 році».

ОСОБА_2 визнати винною:

- у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України і призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки;

- у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 190 КК України і призначити їй покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.

На підставі ст. 75 КК України, від призначеного покарання ОСОБА_2 звільнити з випробуванням на строк 1 (один) рік.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 наступні обов'язки:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання;

- періодично з'являтися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.

ОСОБА_2 звільнити від призначеного покарання за цим вироком на підставі п. в ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році».

Цивільний позов ОСОБА_8 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарно на користь ОСОБА_8 матеріальну шкоду в сумі 16000 (шістнадцять тисяч) грн. та моральну шкоду у розмірі 5000 (п'ять тисяч ) грн.

Цивільний позов ОСОБА_9 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарно на користь ОСОБА_9 матеріальну шкоду в сумі 1700 (одна тисяча сімсот) грн. та моральну шкоду у розмірі 2000 (дві тисячі) грн.

Речові докази: ХРЕСТИК - номер предмету - 265-00019884, категорія 3, К 2, золото 585 проби, загальною вагою 1,01 грам, згідно договору № 265-14001306 від 12.01.2014 року; ЛАНЦЮГ, номер предмету - 265-00019885, категорія 3, К 2, золото 585 проби, загальною вагою 1,19 грам; СЕРЕЖКИ, номер предмету - 265-00019886, категорія 3, К 2, золото 585 проби, загальною вагою 2,5 грам, які знаходяться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_9 - вважати їй повернутими;

договір № 265-14001305 від 12.01.2014 року, предмет договору - ХРЕСТИК - номер предмету - 265-00019884, категорія 3, К 2, золото 585 проби, загальною вагою 1,01 грам, договір № 265-14001306 від 12.01.2014 року; предмет договору - ЛАНЦЮГ, номер предмету - 265-00019885, категорія 3, К 2, золото 585 проби, загальною вагою 1,19 грам; договір № 265-14001307 від 12.01.2014 р., предмет договору - СЕРЕЖКИ, номер предмету - 265-00019886, категорія 3, К 2, золото 585 проби, загальною вагою 2,5 грам, які знаходяться на зберіганні в матеріалах кримінального провадження - залишити в матеріалах справи.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Харківської області через Зміївський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не буде подано.

Копію вироку негайно після його проголошення належить вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Головуючий: