Рішення № 42994988, 02.03.2015, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 530/1717/14-ц Номер провадження 22-ц/786/485/15Головуючий у 1-й інстанції Водолага А. В. Доповідач ап. інст. Карпушин Г. Л.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2015 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі: головуючого судді: Карпушина Г.Л.; суддів: Корнієнка В.І.; Абрамова П.С., при секретарі: Коротун І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на рішення Зінківського районного суду Полтавської області від 24 листопада 2014 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Зінківського районного суду Полтавської області від 24 листопада 2014 року заявлені публічним акціонерним товариством комерційний Банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 позовні вимоги залишено без задоволення.

З рішенням суду першої інстанції не погодилось публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» та подало на нього апеляційну скаргу в якій прохало рішення Зінківського районного суду Полтавської області від 24.11.2014 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Апелянт вважає, що рішення суду є незаконним та винесеним з порушенням норм матеріального та процесуального права. Посилається на те, що судом неповно з'ясовані обставини справи, що мають значення для справи, а висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи.

Судове засідання проведено за участі представника апелянта, у відсутність інших осіб, які будучи належним чином повідомленими про часта місце слухання справи, в судове засідання не з'явилися.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

Перевіривши матеріали справи, з'ясувавши межі апеляційного оскарження, колегія суддів приходить до необхідності задоволення апеляційної скарги та ухвалення нового рішення з підстав, визначених п.3, 4 ч.1 ст.309 ЦПК України - невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення або неправильне застосування норм матеріального права.

У відповідності з ч.3 ст. 10, ч.1ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Частиною 4 статті 60 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно з'ясованих обставин.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що 08.12.2006 року між відповідачем і ЗАТ КБ «Приватбанк», правонаступником якого є ПАТ КБ «ПриватБанк» було укладено договір № б/н про надання кредиту в сумі 2000 гривень, шляхом встановлення кредитного ліміту отримання кредиту на платіжну картку «Метро», зі сплатою базової процентної ставки по кредитному ліміту 2,5 відсотків на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, строком дії 2 роки. Позивач виконав умови договору і надав відповідачу кредит в сумі 2000 гривень, а відповідач недобросовісно віднісся до виконання своїх обов'язків, в результаті чого в нього виникла заборгованість (а.с.8).

Згідно розрахунку позивача, станом на 30.07.2014 року, сума заборгованості включаючи неустойку становить в сумі 7 352 гривень, що складається з: заборгованості за кредитом - 1 749,05 гривень; заборгованості за процентами 7 402,58 гривень; штрафу фіксованої частини - 500 гривень; штрафу процентної складової - 326, 30 гривень (а.с.7).Відповідні розрахунки проведені Банком та містяться в матеріалах справи (а.с.2).

Судовим наказом виданим 09.06.2008 року суддею Зінківського районного суду Полтавської області стягнуто з ОСОБА_2 на користь ЗАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договір № б/н від 08.12.2006 року в сумі 2625,61 гривень, з яких: 1749,05 грн. - заборгованість по кредиту; 876,56 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом. 19.07.2008 року судовий наказ набрав чинності і звернений до виконання, проте відповідачем дана заборгованість до даного часу не погашена.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що позивач вже скористався своїм правом на звернення до суду за захистом своїх порушених прав, оскільки даний спір був предметом судового розгляду в 2008 році і по ньому було прийняте судове рішення, яке вступило в законну силу, а тому підстави для повторного захисту прав останнього відсутні.

Однак, з таким висновком суду колегія суддів погодитись не може, оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи та порушують норми матеріального та процесуального права.

При розгляді даної справи було достовірно встановлено, що відповідно до укладеного сторонами договору, кінцевим строком виконання основного зобов'язання є 08.12.2008 року. Позивач у зв'язку з не виконанням відповідачкою зобов'язання за договором, скориставшись правом дострокової вимоги виконання зобов'язання звернувся до суду з заявою про видачу судового наказу.

Зобов'язання припиняється з підстав, передбачених договором або законом (ч.1 ст. 598 ЦК України). Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до роз'яснень, які містяться в п.17 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», зобов'язання припиняється з підстав, передбачених договором або законом (частина перша статті 598 ЦК). Такі підстави, зокрема, зазначені у статтях 599-601, 604-609 ЦК.

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК, оскільки зобов'язання залишається невиконаним належним чином відповідно до вимог статей 526, 599 ЦК.

Зважаючи на те, що відповідачем основне зобов'язання не виконане, наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє боржника від сплати процентів за користування коштами та від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень та добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. Відповідно до принципу диспозитивності розгляду цивільної справи, суд має вирішувати справу в межах заявлених вимог та наданих сторонами доказів. Рішення суду повинно ґрунтуватись на нормах закону та доказах, досліджених при розгляді справи.

А тому, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції суперечать встановленим обставинам справи, не ґрунтуються на нормах закону та грубо порушують норми матеріального та процесуального права.

Викладені в апеляційних скаргах доводи є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню. За таких обставин, рішення місцевого суду підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про задоволення заявлених позовних вимог.

Враховуючи суми заборгованості стягненні з відповідача судовим наказом від 27.06.2008 року, колегія суддів, вважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь позивача 6526,02 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 826,30 грн. неустойки за несвоєчасність виконання зобов'язання за договором, а всього 7352,32 грн.

Судові витрати понесені позивачем по оплаті судового збору при подачі позову до суду та судового збору при подачі апеляційної скарги, підлягають стягненню з відповідача в сумі 365,40 грн.

Керуючись ст.ст. 303, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний Банк "Приватбанк" - задовольнити.

Рішення Зінківського районного суду Полтавської області від 24 листопада 2014 року - скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги публічного акціонерного товариства комерційний Банк "Приватбанк" - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства Комерційний Банк "Приватбанк" ( 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна перемога, 50, рахунок № 29092829003111, код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299) заборгованість за договором № б/н від 08.12.2006 року: 6526,02 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 826,30 грн. неустойки за несвоєчасність виконання зобов'язання за договором, а всього 7352,32 грн. (сім тисяч триста п'ятдесят дві гривні тридцять дві копійки).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства Комерційний Банк "Приватбанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна перемога, 50, рахунок № 64993919400001, код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299) в рахунок відшкодування понесених судових витрат 365,40 грн. (триста шістдесят п'ять гривень сорок копійок).

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя: /підпис/

Судді: /підписи/

З оригіналом згідно:

Суддя Апеляційного суду

Полтавської області Г.Л. Карпушин