Рішення № 42979151, 04.03.2015, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 552/1770/14-ц Номер провадження 22-ц/786/3193/14Головуючий у 1-й інстанції Васильєва Л. М. Доповідач ап. інст. Гальонкін С. А.

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2015 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого-судді: Гальонкіна С.А.,

суддів: Акопян В.І., Одринської Т.В.,

при секретарі: Верещаці М.М.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві заяву ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Виконавчого комітету Полтавської міської ради, Управління майном комунальної власності міста виконавчого комітету Полтавської міської ради, Виконавчого комітету Київської районної у м. Полтаві ради, третя особа - Реєстраційна служба Полтавського міського управління юстиції Полтавської області, про визнання протиправним та скасування розпорядження виконкому Полтавської міської ради, визнання права користування квартирою, скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, зобов'язання здійснити реєстрацію в квартирі, визнання рішення виконавчого комітет незаконним, зобов'язання передати ключі від квартири

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, -

в с т а н о в и л а:

Рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 12 листопада 2014 року скасовано рішення Київського районного суду м. Полтави від 05 вересня 2014 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування розпорядження виконавчого комітету Полтавської міської ради, відділу обліку, розподілу та приватизації житла № 96 від 25.03.2013 року, визнання незаконним рішення виконавчого комітету Київської районної у м. Полтаві ради № 44 від 11.02.2013 року про переоформлення особового рахунку на квартиру АДРЕСА_1, визнання права на користування спірною квартирою, зобов'язання ОСОБА_3 передати ключі від спірної квартири.

Позовні вимоги в цій частині задоволені.

Визнано протиправним та скасовано розпорядження виконавчого комітету Полтавської міської ради, відділу обліку, розподілу та приватизації житла № 96 від 25.03.2013 року.

Визнано незаконним рішення виконавчого комітету Київської районної у м. Полтаві ради № 44 від 11.02.2013 року про переоформлення особового рахунку на квартиру АДРЕСА_1.

Визнано за ОСОБА_2 права на користування квартирою АДРЕСА_1

Зобов'язано ОСОБА_3 передати ОСОБА_2 ключі від квартири АДРЕСА_1.

В іншій частині рішення місцевого суду залишено без змін.

Позивачка ОСОБА_2 звернулася до Апеляційного суду Полтавської області з заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій вказує, що при задоволенні позовних вимог апеляційним судом не було вирішено питання стягнення понесених нею судових витрат по оплаті судового збору та витрат на правову допомогу. Просила стягнути солідарно з ОСОБА_3, Управління майном комунальної власності міста виконавчого комітету Полтавської міської ради, Виконавчого комітету Київської районної у м. Полтаві ради на її користь витрати по оплаті судового збору в сумі 1583,40 грн. та витрати на правову допомогу в сумі 5300 грн.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи заяви, приходить до висновку, що заява підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.220 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які брали участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Нормамичастини 1 статті 88 ЦПК України передбачено, що стороні на користь, якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Пунктом 36 Постанови Пленуму ВССУ № 10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» дано роз'яснення, що вимога пропорційності присудження судових витрат при частковому задоволенні позову (частина перша статті 88 ЦПК) застосовується незалежно від того, за якою ставкою сплачено судовий збір.

При зверненні до суду першої інстанції позивачем загалом було пред'явлено п'ять позовних вимог немайнового характеру, які були оплачені судовим збором в сумі 1218 грн. по 243,60 грн. за кожну, що підтверджується квитанціями (а.с.1,2,3,4,144 том1).

При подачі апеляційної скарги позивачем було загалом сплачено судовий збір в сумі 609 грн., що підтверджується квитанціями - дві по 121,8 грн. (а.с.227,233 том2) та одна на суму 365,40 грн. (а.с.4 том 3).

Судовий збір, який підлягає стягненню на користь позивача слід рахувати сукупно як за подачу позову до суду, так і за подачу апеляційної скарги.

При цьому, солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено. А тому, сплачений судовий збір підлягає стягненню з кожного із відповідачів відповідно до задоволених позовних вимог щодо кожного.

Рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 12 листопада 2014 року задоволено 4 позовні вимоги, з яких:

до відповідачів - Управліннямайном комунальної власності міста виконавчого комітету Полтавської міської ради та Виконавчого комітету Полтавської міської ради - одна позовна вимога про визнання протиправним та скасування розпорядження виконавчого комітету Полтавської міської ради, відділу обліку, розподілу та приватизації житла № 96 від 25.03.2013 року (оплачена судовим збором в сумі 365,40 грн. (243,6+121,8=365,4)). В зв'язку з тим, що Управліннямайном комунальної власності міста виконавчого комітету Полтавської міської ради входить в структуру Виконавчого комітету Полтавської міської ради, то сума судового збору підлягає стягненню саме з Виконавчого комітету Полтавської міської ради; до відповідача Виконавчого комітету Київської районної у м. Полтаві ради - одна позовна вимога про визнання незаконним рішення виконавчого комітету Київської районної у м. Полтаві ради № 44 від 11.02.2013 року про переоформлення особового рахунку на квартиру АДРЕСА_1 (оплачена судовим збором в сумі 365,40 грн. (243,6+121,8=365,4)); до відповідача ОСОБА_3 - дві позовні вимоги про визнання за ОСОБА_2 права на користування квартирою АДРЕСА_1 та усунення перешкод в користуванні квартирою шляхом зобов'язання передати ключі від квартири (оплачені судовим збором в сумі 730,80 грн. ((243,6+121,8)х2=730,8)).

Рішення місцевого суду про відмову в задоволенні позовної вимоги про зобов'язання здійснити реєстрацію в квартирі апеляційним судом залишено без змін.

Таким чином, на користь позивача підлягає стягненню з відповідачів оплачений судовий збір відповідно до задоволених апеляційним судом позовних вимог, як зазначено вище.

Вирішуючи питання про стягнення на користь позивача понесених нею судових витрат на правову допомогу в сумі 5300 грн., колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ст. ст. 84, 88 ЦПК України витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом. Стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Згідно п. 2 ч. 3 ст. 79 ЦПК України до судових витрат серед іншого належать витрати на правову допомогу.

За нормами ст. 56 ЦПК України правову допомогу може надавати особа, яка є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги. Особа, яка має право на надання правової допомоги, допускається ухвалою суду за заявою особи, яка бере участь у справі.

Із додатків до заяви про ухвалення додаткового рішення вбачається, що ОСОБА_2 було укладено 27 червня 2014 року та 30 січня 2015 року договори про надання правової допомоги з ПП ОСОБА_5 (а.с.122-125 т.3). На підтвердження того, що ОСОБА_5 є фахівцем в галузі права надано копію диплома спеціаліста та свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця (а.с.120,121 т.3).

При цьому, ОСОБА_5 приймав участь в розгляді справи в якості представника позивача на підставі довіреності від 27 червня 2014 року, посвідченої приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_6 та зареєстрованої в реєстрі за № 2387 (а.с.151 т.2).

Згідно заяв, які містяться в матеріалах справи (а.с.150, 165, 192, 226 т.2) та журналів судових засідань (а.с.153, 174, 187, 215 т.2) ОСОБА_5 приймав участь у розгляді даної справи в якості представника позивача за цивільно-правовим дорученням, оплата послуг якого нормами ЦПК України не передбачена. Апеляційна скарга ОСОБА_5 подавалася, як представником позивача який діє на підставі довіреності. В суді апеляційної інстанції ОСОБА_5 приймав участь як представник позивача за довіреністю, що міститься в матеріалах справи.

Відомості про те, що ОСОБА_5 був допущений до участі в розгляді справи ухвалою суду згідно ч. 2 ст. 56 ЦПК України, як особа, яка надає правову допомогу, відсутні.

За таких обставин відсутні правові підстави для стягнення на користь позивача витрат за надання правової допомоги.

Окрім того, колегія суддів звертає увагу на те, що під час розгляду справи докази на підтвердження понесених судових витрат позивачем та його представником суду не подавалися. Ці докази були подані в додатку до заяви про ухвалення додаткового рішення. Згідно роз'яснень, які викладені в п. 41 Постанови Пленуму ВССУ № 10 від 17 жовтня 2014 року, в такому випадку додаткове рішення щодо розподілу судових витрат ухвалюватися не може і в задоволенні такої заяви має бути відмовлено.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів вважає, що заява про розподіл понесених позивачем судових витрат підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 88 ч. 1, 220 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а:

Заяву ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягнути з Виконавчого комітету Полтавської міської ради на користь ОСОБА_2 365,40 грн. (триста шістдесят п'ять гривень 40 копійок) в рахунок відшкодування судових витрат по оплаті судового збору.

Стягнути з Виконавчого комітету Київської районної у м. Полтаві ради на користь ОСОБА_2 365,40 грн. (триста шістдесят п'ять гривень 40 копійок) в рахунок відшкодування судових витрат по оплаті судового збору.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 730,80 грн. (сімсот тридцять гривень 80 копійок) в рахунок відшкодування судових витрат по оплаті судового збору.

В задоволенні заяви про стягнення витрат на правову допомогу - відмовити.

Додаткове рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: (підпис) С.А.Гальонкін

Судді: (підпис) В.І.Акопян

(підпис) Т.В.Одринська

Згідно з оригіналом:

Суддя Апеляційного суду

Полтавської області С.А.Гальонкін