Рішення № 42993339, 02.03.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.03.2015№910/2841/15-г

За позовомПублічного акціонерного товариства "Аграрний фонд"доАграрного фондупростягнення 1 961,71 грн.

Суддя Літвінова М.Є.

Представники сторін:

від позивача: Деруга Н.О. - представник за дов.;

від відповідача: не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Аграрний фонд" до Аграрного фонду про стягнення 1 961,71 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.02.2015 порушено провадження у справі №910/2841/15-г, розгляд призначений на 02.03.2015.

Представники сторін не з'явились, про дату та час розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

У письмових поясненнях від 25.02.20.15 відповідач просив суд здійснити розгляд справи без участі його представника.

В судовому засіданні 02.03.2015, на підставі ч.2 ст.85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва,-

ВСТАНОВИВ:

08.04.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Городнянське хлібоприймальне підприємство" (зерновий склад) та Аграрним фондом (відповідач, поклажодавець) був укладений договір складського зберігання зерна №80/11, відповідно до п. 1.1 якого поклажодавець зобов'язується передати на зберігання зерновому складу зерно пшениці, жита, ячмінь, кукурудзи (об'єктів державного цінового регулювання), якість яких відповідає діючим ДСТУ (далі - зерно), за заліковою вагою в кількості, яка визначається по фактичній кількості зерна, що надійшло на карточку поклажодавця і засвідчується відповідними складськими документами, а зерновий склад зобов'язується прийняти таке зерно для зберігання на визначених цим договором умовах і в установлений строк повернути його поклажодавцеві або особі, зазначеній ним як одержувач, у стані, передбаченому цим договором та законодавством.

Згідно умов договору та наявних матеріалів справи, вбачається, що відповідач передав зерновому складу на зберігання зерно жито 3 класу, 2011 року врожаю, вагою 100000 кг., жито 3 класу, 2009 року врожаю, вагою 38410 кг., жито 3 класу, 2009 року врожаю, вагою 10020 кг., жито 3 класу, 2011 року врожаю, вагою 80460 кг., що підтверджується наступними складськими документами: складська квитанція №156 від 12.12.2011, на 100000 кг жита 3 класу, 2011 року урожаю; складська квитанція №158 від 17.10.2014, на 38410 кг. жита 3 класу, 2009 року врожаю; складська квитанція №175 від 24.10.2014, на 10020 кг. жита 3 класу, 2009 року врожаю.

Відповідно до п. 4.3 договору розмір відшкодування витрат зберігання за тонну за 30 календарних днів - 17,50 грн.

Згідно з п. 4.4 договору поклажодавець відшкодовує витрати із зберігання зерна з моменту передачі зерна поклажодавця на зберігання зерновому складу на підставі актів наданих послуг….

Пунктом 7.1 договору сторони погодили строк зберігання зерна - до пред'явлення вимоги поклажодавцем.

Договір набирає чинності з моменту підписання та скріплення печатками і діє до 31.12.2011 року, але у будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань у повному обсязі.

Додатковим договором від 10.07.2011, сторони продовжили строк дії договору до 31.12.2012, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань у повному обсязі. Крім того, сторони погодили, що додатковий договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання, скріплення печатками сторін та поширюється на правовідносини, що виникли з 01.03.2011.

Відповідно до актів виконаних робіт до договору надання послуг із складського зберігання зерна (об'єкта державного цінового регулювання) від 08.04.2011 №80/11, позивач за період з 20.10.2014 по 30.10.2014 надав відповідачу послуги зі зберігання зерна в кількості 37,410 тонни, 10020 тонн, 10000 тонн, а саме: зберігання зерна жита 3 класу; за період з 31.10.2014 по 31.10.2014 - 10020 тонн, 100 000 тонн: зберігання жита 3 класу 2009 та 2011 класу врожаю; за період з 01.11.2014 по 27.11.2014 - 10020 тонн жита 2009 року врожаю, 100000 тонн, 80460 тонн, 51 830 тонн, 22 360 тонн жита 3 класу 2011 року.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України встановлено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч. 1 ст. 513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

Судом встановлено, що 09.12.2014 між ПАТ "Аграрний фонд" (новий кредитор) та ТОВ "Городянське хлібоприймальне підприємство" (первісний кредитор) укладений договір №471-05/14 про відступлення права вимоги, дія якого спрямована на відступлення первісним кредитором новому кредитору права вимоги, належного первісному кредитору, в межах яких новий кредитор стає кредитором за договором складського зберігання зерна №80/11 від 08.04.2011, укладений між первісним кредитором та Аграрним фондом.

За цим договором новий кредитор одержує право замість первісного кредитора вимагати від боржника належного виконання всіх зобов'язань за договором складського зберігання зерна №80/11 від 08.04.2011, укладений між первісним кредитором та Аграрним фондом.

Право вимоги, що відступається новому кредитору засвідчується договором складського зберігання №80/11 від 08.04.2011, складськими квитанціями на зерно АТ №576573 від 28.09.2009, АФ №147413 від 12.12.2011, актами виконаних робіт.

За цим договором під зобов'язаннями боржника розуміється грошовий борг (грошове зобов'язання) у сумі 1 961,71 грн., що виник на підставі основного боргу.

Позивач надав відповідачу повідомлення про відступлення права вимоги від 09.12.2014.

На виконання п. 3.1 Договору, позивач надав банківську виписку від 10.12.2014.

На вимогу №03/33 від 13.01.2015, відповідач повідомив про відсутність фінансування Аграрного фонду та в разі його наявності - останній повідомив, що здійснить розрахунок в повному обсязі.

У письмових поясненнях від 25.02.2015, відповідач повідомив, що йому дійсно надходили акти виконаних робіт до договору складського зберігання №80/11 від 08.04.2011 на загальну суму 1 961,71 грн. та у зв'язку з відсутністю фінансування не були передані для здійснення оплати до Державної казначейської служби України.

Крім того, відповідач зазначив, що відсутність належного фінансування позбавляє його можливості здійснити відшкодування за послуги по зберіганню і новому кредитору ПАТ "Аграрний фонд", згідно договору про відступлення права вимоги від 09.12.2014 №471-05/14.

Відповідно до ч. 1 ст. 936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Відносини сторін щодо складського зберігання зерна регулюються Законом України "Про зерно та ринок зерна в Україні"

Частинами 1, 2 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" договір складського зберігання зерна є публічним договором, типова форма якого затверджується Кабінетом Міністрів України. За договором складського зберігання зерна зерновий склад зобов'язується за плату зберігати зерно, що передане йому суб'єктом ринку зерна.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" плата за зберігання зерна, строки її внесення встановлюються договором складського зберігання зерна.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 37 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" зерновий склад на підтвердження прийняття зерна видає один із таких документів: подвійне складське свідоцтво; просте складське свідоцтво; складську квитанцію. Складський документ на зерно виписується після передачі зерна на зберігання не пізніше наступного робочого дня.

Статтею 43 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні", якщо зерновий склад приймає зерно на зберігання без видачі простого або подвійного складського свідоцтва, то для підтвердження прийняття зерна на зберігання він повинен видати складську квитанцію. Істотні дані складської квитанції встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 46 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" після видачі зерна володільцям складських документів на зерно зернові склади повинні погасити прийняті складські документи на зерно шляхом відмітки на складському документі - "погашено". Погашені складські документи на зерно в повторний обіг не допускаються і виключаються з реєстру складських документів на зерно, про що робиться відповідний запис. Погашені складські документи зберігаються зерновим складом протягом трьох років.

Враховуючи те, що факт передачі відповідачем на зберігання позивачу зерна: 37,410 тонн жита 3 класу урожаю 2009 року та 100 тонн жита 3 класу 2011 року урожаю, підтверджується належними доказами, а саме, наявними в матеріалах справи копіями складських квитанцій, а відповідачем не надано суду належних доказів того, що передане позивачу, на зберігання зерно, було повернуто зі зберігання, господарський суд дійшов висновку про те, що в зазначений позивачем період (з моменту передачі), зерно знаходилось на зберіганні на складі позивача.

Крім того, судом встановлено, що позивач надсилав відповідачу акти виконаних робіт, разом з вимогою про сплату заборгованості №03/33 від 13.01.2015 отриманий відповідачем.

Проте, відповідач, отримані від позивача акти не підписав.

Серед іншого, слід зазначити, що ні умовами договорів, ні нормами чинного законодавства на позивача не покладено обов'язок щодо вчинення будь-яких дій щодо спонукання відповідача до підписання актів виконаних робіт.

У свою чергу, відповідач, отримавши від позивача акти виконаних робіт до договору, безпідставно відмовився від прийняття наданих позивачем послуг, не заявивши, при цьому будь-яких претензій чи зауважень з приводу наданих послуг, а відтак, строк оплати за актами виконаних робіт до договору, настав.

Таким чином, враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми заборгованості за надані позивачем послуги зі зберігання зерна за договором №80/11 від 09.12.2014, нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 1 961,71 грн., згідно наданого позивачем розрахунку.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Аграрного фонду (01001, м. Київ, вул. Б.Грінченка, 1, код 33642855) на користь Публічного акціонерного товариства "Аграрний фонд" (01001, м. Київ, вул. Б.Грінченка, 1, код 38926880) заборгованість у розмірі 1 961,71 грн. (одна тисяча дев'ятсот шістдесят одна гривня 71 коп.) та 1 827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень 00 коп.) судового збору.

3.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Дата підписання

повного тексту рішення: 06.03.2015.

Суддя М.Є. Літвінова