Постанова № 42993029, 26.02.2015, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2015 рокуСправа № 803/30/15-a

Волинський окружний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого - судді Денисюка Р.С.,

суддів Ксензюка А.Я., Лозовського О.А.,

при секретарі судового засідання Пухер Л.Р.,

за участю позивача ОСОБА_1,

представника відповідачів Оліферчук Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Генерального прокурора України Яреми Віталія Григоровича, Генеральної Прокуратури України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась з позовом до Генерального прокурора України Яреми Віталія Григоровича про визнання відмови в особистому прийомі протиправною бездіяльністю та дій щодо призначень на посади в органах прокуратури окремих осіб протиправними.

В обґрунтування позову вказала, що з урахуванням положень ст. 40 Конституції України, ст.1 Закону України "Про звернення громадян" вона 06.10.2014 року направила відповідачу письмову заяву з приводу тяганини при розслідуванні кримінальних справ та відсутності процесуального контролю зі сторони працівників прокуратури та клопотанням про запис на особистий прийом до Генерального Прокурора України. З відповіді Генеральної прокуратури України від 23.10.2014 року №04/2/3-р-14 дізналася про направлення її звернення від 06.10.2014 на розгляд до прокуратури Волинської області.

Вважає, що звернення про її особистий прийом Генеральною прокуратурою України належно не розглянуте та відповідь з приводу цього їй не направлена. Нерозглядом її звернення в частині здійснення особистого прийому відповідачем допущено порушення вимог чинного законодавства, які регулюють відносини по розгляду звернень громадян, що є протиправною бездіяльністю.

Призначення Генеральним прокурором України на посади в органах прокуратури окремих осіб є незаконним, оскільки такі особи не можуть обіймати посади, на які вони призначені, у зв'язку з їх протиправною діяльністю.

Позивач у судовому засіданні 11.02.2015 року уточнила позовні вимоги та просила визнати залишення без розгляду її заяви від 06.10.2014 року протиправною бездіяльністю та зобов'язати Генерального прокурора України прийняти її особисто, а також визнати протиправними діями кадрові призначення на посади в органах прокуратури окремих осіб (а.с. 61). У судовому засіданні 26.02.2015 року позивач знову уточнила позовні вимоги шляхом їх зменшення та просила визнати залишення без розгляду по суті її заяву від 06.10.2014 року протиправною бездіяльністю Генеральної прокуратури України та зобов'язати Генеральну Прокуратуру України прийняти позивача на особистому прийомі Генеральним Прокурором України (а.с. 91).

Ухвалою суду 11.02.2015 року, враховуючи заявлені позивачем позовні вимоги та характер спірних правовідносин, залучено як другого відповідача Генеральну прокуратуру України.

Позивач у судовому засіданні позов з врахуванням уточнених позовних вимог підтримала із підстав у ньому викладених та пояснила суду, що фактично її звернення в частині особистого прийому не розглянуто та відповіді з приводу цього їй не дано. Просить позов задовольнити.

Представник відповідачів у письмовому запереченні від 10.02.2015 року (а.с. 55-57) та у судовому засіданні позов не визнала, суду пояснила, що звернення позивача надійшло в Генеральну прокуратуру України і обґрунтовано було скеровано до прокуратури Волинської області для проведення відповідної перевірки з приводу питань, які в ньому порушувались, про що повідомлено заявницю. Щодо позовної вимоги про особистий прийом Генеральним прокурором України представник відповідачів зазначила, що позивачу неодноразово роз'яснювався порядок прийому Генеральним прокурором України. Наказом Генерального прокурора України від 21.06.2011 року №9гн затверджено Інструкція про порядок розгляду і вирішення звернень та особистого прийому в органах прокуратури України, згідно з п.7.4. якої особистий прийом керівництвом генеральної прокуратури України здійснюється відповідно до затвердженого Генеральним прокурором графіку та встановленим розпорядком. Так, Генеральний прокурор приймає громадян та інших осіб за попереднім записом (але не в день прийому) за зверненням, якщо у їх задоволенні раніше було відмовлено його заступниками. Відповідно до п. 7.3. Інструкції заступники Генерального прокурора особисто приймають громадян , якщо вони звертаються із скаргою на конкретне рішення начальника структурного підрозділу Генпрокуратури, яким було відмовлено у задоволенні його доводів.

Представник відповідачів вказала, що у відповіді Генеральної прокуратури від 23.10.2014 року в особистому прийомі Генеральним прокурором України не відмовлялось. З вищенаведених підстав просить залишити позовні вимоги без задоволення.

Суд, заслухавши пояснення позивача, представника відповідачів, дослідивши письмові докази у справі вважає, що заявлений позов з урахуванням уточнених позовних вимог слід задовольнити із наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 направлено письмову заяву від 06.10.2014 до Генеральної прокуратури України щодо неналежного досудового розслідування у кримінальних провадженнях, а також позивач прохала про запис її на особистий прийом до Генерального прокурора України, та просила повідомити про дату та час особистого прийому. Дана заява зареєстрована в Генеральній прокуратурі України 17.10.2014 року (а.с. 69).

23.10.2014 року за підписом заступника начальника другого наглядового відділу за додержанням законів при провадженні досудового розслідування та підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України О. Бондаренка вказане звернення направлене в прокуратуру Волинської області для організації та проведення перевірки доводів, викладених у ній, про що одночасно повідомлено і самого заявника (а.с.80). Вказаний лист із заявою ОСОБА_1 в прокуратуру Волинської області надійшов 27.10.2014 року № 29068 (а.с. 80).

11.11.2014 року за вих. № 04/22/2-1581-98 прокуратурою Волинської області ОСОБА_1 на її звернення, яке надійшло із Генеральної прокуратури України, надано відповідь (а.с. 90).

Згідно з ч.1 ст. 7 Закону України "Про звернення громадян" звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду. Забороняється відмова в прийнятті та розгляді звернення з посиланням на політичні погляди, партійну належність, стать, вік, віросповідання, національність громадянина, незнання мови звернення. Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі, якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями.

Частиною 1 ст.15 цього Закону визначено, що органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Відповідно до ст.19 Закону органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані: об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення; не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам; особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.

Відповідно до ст.12 Закону України "Про прокуратуру" прокурор розглядає заяви і скарги про порушення прав громадян та юридичних осіб, крім скарг, розгляд яких віднесено до компетенції суду. Також згідно з ч.3 ст.12 цього Закону прокурор здійснює особистий прийом громадян.

На виконання вимог даних законів, наказу Генеральної прокурори України від 21.06.2011 року №9гн прийнято Інструкцію про порядок розгляду і вирішення звернень та особистого прийому в органах прокуратури України (яка діяла на момент спірних правовідносин), якою в тому числі регламентовано порядок особистого прийому Генеральним прокурором України та порядок розгляду звернень громадян.

Пунктом 6.1 вказаної Інструкції визначено, що звернення громадян, запити, звернення народних депутатів України, депутатів місцевих рад вважаються вирішеними та знімаються з контролю, якщо поставлені в них питання перевірено, вжито необхідних заходів, дано вичерпні відповіді згідно з чинним законодавством і направлено письмову відповідь.

Аналізуючи зібрані та досліджені в ході судового розгляду справи докази, суд приходить до висновку, що відповідач - Генеральна прокуратура України - при вирішенні письмової заяви ОСОБА_1 від 06.10.2014 року порушила вимоги Законів України "Про звернення громадян" та "Про прокуратуру" і наказ Генеральної прокуратури України №9гн від 21.06.2011 року «Про організацію роботи з розгляду і вирішення звернень та особистого прийому в органах прокуратури України», який був чинний на момент розгляду звернення позивача.

До таких висновків суд дійшов з тих підстав, що прохальна частина заяви від 06.10.2014 року складалась з двох частин: позивач зверталась з приводу неналежного досудового розслідування у кримінальних провадженнях, і друга частина: позивач прохала відповідача про запис її на особистий прийом до генерального прокурора, та просила повідомити про дату та час особистого прийому.

Але, як встановлено судом, жодної відповіді на лист від 06.10.2014 в частині прохання ОСОБА_1 про особистий прийом її Генеральним прокурором України позивач не отримала і фактично на даний час її заява в цій частині Генеральною прокуратурою не вирішена.

Вказане в судовому засіданні підтверджено і представником Генеральної прокуратури України.

Тобто, в порушення ст.ст. 7, 15, 19 Закону України «Про звернення громадян», п. 6.1 наказу №9гн від 21.06.2011 року Генеральною прокуратурою України фактично не було вирішено питання, порушене в зверненні ОСОБА_1 щодо запису її на особистий прийом до Генерального прокурора України та не дано з приводу цього обґрунтованої відповіді, як це вимагають вищевказані норми законодавства.

Отже, враховуючи вищевикладене Генеральною прокуратурою України по суті не вирішено звернення ОСОБА_1. від 06.10.2014 року в частині її особистого прийому Генеральним прокурором України та не дано належної відповіді з приводу цього чим допущено протиправну бездіяльність. Тому позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення.

Враховуючи ту обставину, що в даному судовому засіданні судом встановлено протиправну бездіяльність відповідача Генеральної прокуратури України щодо не розгляду звернення позивача та не дачі відповіді в частині здійснення її прийому Генеральним прокурором України тол суд вважає в такому випадку підставною вимогу позивача про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.

Позивач просить у своїй позовній заяві зобов'язати Генеральну прокуратуру України прийняти її на особистому прийомі Генеральним прокурором України.

Вирішуючи дану частину позовних вимог суд зазначає, що порядок та підстави здійснення особистого прийому Генеральним прокурором України згідно Закону України «Про прокуратуру» , наказу Генеральної прокурори України від 21.06.2011 року № 9гн (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин), наказу Генеральної прокуратури України № 9гн від 27.12.2014 року здійснюються відповідними структурними підрозділами відповідача та є їх виключною компетенцією. Тобто, суд не вправі, вирішуючи спір по суті, підміняти та виконувати функції інших органів.

Однак, суд з врахуванням вимог статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України обирає спосіб захисту в цій частині позовних вимог, який би гарантував дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача у спірних правовідносинах, а саме шляхом зобов'язання Генеральну прокуратуру України повторно розглянути звернення ОСОБА_1 від 06.10.2014 року в частині здійснення її особистого прийому Генеральним прокурором України та за наслідками розгляду заяви надати відповідну відповідь.

Інші доводи представника відповідача не спростовують висновків суду, зроблених в судовому засіданні.

Керуючись ст.ст.11, 17, 158, 160 ч. 3, 162, 163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Законів України, "Про прокуратуру", "Про звернення громадян", суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Генеральної прокуратури України щодо не розгляду по суті звернення ОСОБА_1 від 06.10.2014 року в частині здійснення її особистого прийому Генеральним прокурором України.

Зобов'язати Генеральну прокуратуру України повторно розглянути звернення ОСОБА_1 від 06.10.2014 року в частині здійснення її особистого прийому генеральним прокурором України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 186 КАС України. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена у повному обсязі до 03 березня 2015 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий Р.С. Денисюк

Судді А.Я. Ксензюк

О.А. Лозовський