Ухвала суду № 42992696, 04.03.2015, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

04 березня 2015 р. Справа № 909/850/14

Господарський суд Івано-Франківської області у складі головуючого судді Скапровської І.М., судді Неверовської Л.М., судді Грици Ю.І.

при секретарі судового засідання Андріїв Л.Я.

За участю:

представників заявника (відповідача) - Нестеренко М.М., Дрогомирецького І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ТОВ "Станіславська теплоенергетична компанія" вих. № 13/455 від 23.02.2015р. (вх. № 2104/15 від 24.02.2015р.) про розстрочку виконання рішення господарського суду Івано-Франківської області від 16.12.2014р. по справі № 909/850/14

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", вул. Б. Хмельницького, 6, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 20077720

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська теплоенергетична компанія", вул. Індустріальна, 34, м. Івано-Франківськ, 76014, код ЄДРПОУ 38162272

про стягнення 14 468 464,45 грн. - основної заборгованості, 1 715 347, 09 грн. - інфляційних , 340 279,01 грн. - три відсотки річних, 1 402 017, 62 грн. - пені, 73 080 грн. - судового збору.

встановив, Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська теплоенергетична компанія" про стягнення 14 468 464,45 грн. - основної заборгованості, 1 715 347, 09 грн. - інфляційних, 340 279,01 грн. - три відсотки річних, 1 402 017, 62 грн. - пені, 73 080 грн. - судового збору.

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 16.12.2014. позов задоволено частково. Стягнуто з ТЗОВ "Станіславська теплоенергетична компанія" 14 468 464, 45 грн. основної заборгованості, 1 715 347,09 грн. - інфляційних втрат, 340 279,01 грн. - три відсотки річних, 140 201,76 грн. - пені , 73 080 грн. - судового збору. В решті позову відмовлено.

10.02.2015 р. Постановою ЛАГС вищевказане рішення залишено без змін.

24.02.2015р., на виконання рішення господарського суду Івано-Франківської області від 16.12.2014р. та постанови ЛАГС від 10.02.2015., господарським судом Івано-Франківської області було видано наказ.

24.02.2015р. до суду надійшла заява ТОВ "Станіславська теплоенергетична компанія" вих. № 13/455 від 23.02.2015р. (вх. № 2104/15 від 24.02.2015р.) про розстрочку виконання рішення господарського суду Івано-Франківської області від 16.12.2014р. по справі № 909/850/14.

03.03.2015р. представник "Станіславської теплоенергетичної компанії" подав суду заяву про уточнення заяви про розстрочку виконання судового рішення у справі № 909/850/14.

В обґрунтування заяви товариство посилається на наявність обставин, які ускладнюють або роблять неможливим виконання зазначеного вище рішення господарського суду Івано-Франківської області від 16.12.2014. Так, зокрема, заявник зазначив, що застосування органом державного регулювання до Відповідача «чужого тарифу» за період з 28 вересня 2012 року по 01 січня 2014 року, призвело до заподіяння шкоди за попередніми розрахунками на суму 13 834 652, 68 грн., яка фактично дорівнює сумі заборгованості Відповідача перед Позивачем за поставлений природний газ. рівень розрахунків споживачів за поставлену Відповідачем теплову енергію є дуже низьким. Так, станом на 01 січня 2014 року дебіторська заборгованість бюджетних установ та організацій та інших споживачів перед Відповідачем за поставлений природній газ становить 5 407 695, 36 грн.

На підставі чого, Відповідач є збитковим підприємством, що підтверджується його балансом, та звітом про фінансові результати станом на 30 вересня 2014 року, згідно з яким чистого прибутку у Відповідача не має, а збиток складає 36 952 000, 00 грн.

Тому, вищенаведені незалежні від Відповідача обставини спричинили неможливість проведення розрахунків Відповідачем за спожитий природний газ, що в свою чергу, підтверджує відсутність вини Відповідача у невиконанні зобов'язань перед Позивачем.

Крім того, мотивуючи неможливість виконання рішення суду в повному об'ємі, заявник вказав, що з 01.03.2015 року для Відповідача нормативи перерахування коштів Позивачу за природний газ за категоріями споживачів "населення" "бюджетні установи", "інші споживачі" становитиме 100%. (Постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з гарантованим постачальником природного газу» від 29.12.2014р. № 275)

При зазначених обставинах, товариство не тільки не зможе виконати рішення господарського суду, а й не зможе виплачувати заробітну плату, сплачувати обов'язкові відрахування до бюджету та забезпечити тепловою енергією понад 30% споживачів м. Івано-Франківська.

Представник стягувача (позивача) в судове засідання не з'явився, письмових заперечень на заяву про розстрочку виконання рішення не надав, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи. Ухвала господарського суду Івано-Франківської області від 24.02.2015. про призначення заяви про розстрочку до розгляду 04.03.2015. направлена судом 24.02.2015р., що відповідає нормативам і нормативним строкам пересилання поштових відправлень. Таким чином, суд вважає, що сторони належним чином повідомлені про час і місце судового розгляду.

Враховуючи те, що судом вжиті всі передбачені заходи для належного повідомлення сторін про дату, час та місце розгляду заяви про розстрочку виконання рішення суду у даній справі, явка сторін в судове засідання не визнавалась обов'язковою, а відповідно до вимог ст. 121 ГПК України питання про розстрочку розглядається в десятиденний строк в судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути зазначену заяву за відсутності представника стягувача ( позивача) .

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників заявника ( відповідача) суд вважає, що заяву слід задоволити.

При цьому суд врахував наступне:

відповідно до вимог ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

За змістом наведеної норми, суд може відстрочити або розстрочити виконання судового рішення за наявністю обставин, що ускладнюють його виконання або роблять неможливим у виняткових випадках, залежно від обставин справи.

З матеріалів справи вбачається, що постановою Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з гарантованим постачальником природного газу» від 18.06.2014 р №217 (далі - Порядок), визначено механізм розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з гарантованим постачальником природного газу. Порядком передбачено обов'язок теплопостачальної організації, що здійснюють продаж теплової енергії та/або надання комунальних послуг з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води, для виробництва яких повністю або частково використовується природний газ, куплений у гарантованого постачальника природного газу, та їх структурні підрозділи відкривають у місячний строк з дня набрання чинності постановою, якою затверджено цей Порядок, в уповноваженому банку поточні рахунки із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять за спожиту теплову енергію та/або надані комунальні послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води за категоріями споживачів "населення", "бюджетні установи", "інші споживачі".

Також, Порядком запроваджено нововведення, відповідно до яких визначається норматив перерахування коштів гарантованому постачальнику, що надходять як плата за теплову енергію. Нормативи перерахування коштів гарантованому постачальнику визначаються теплопостачальними організаціями за формулами, наведеними даним Порядком.

Відповідно до Порядку, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП), кожного місяця для теплопостачальних організацій встановлює нормативи перерахування коштів гарантованому постачальнику за природний газ за категоріями споживачів "населення", "бюджетні установи", "інші споживачі".

Відповідачу на листопад місяць 2014 року було встановлено нормативи перерахування коштів Позивачу за спожитий природний газ для населення - 44,58%, для бюджетних установ - 80,52%, для інших споживачів - 82,79%. На грудень 2014р. для населення - 44,44%, для бюджетних установ - 78,01%, для інших споживачів - 80,19%. На січень 2015р. для населення - 44,69%, для бюджетних установ - 75,65%, для інших споживачів - 79,40%. На лютий місяць 2015 року для населення - 44,14%, для бюджетних установ - 78,06%, для інших споживачів - 81,35%).

З 01.03.2015 року для Відповідача нормативи перерахування коштів Позивачу за природний газ за категоріями споживачів "населення" бюджетні установи", "інші споживачі" становитиме 100%. (Постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з гарантованим постачальником природного газу» від 29.12.2014р. № 275)

Крім того, єдиним джерелом надходження коштів Відповідача, є виробництво, транспортування та постачання теплової енергії різним категоріям споживачів. Плата за поставлену теплову енергію від споживачів надходить на спеціальні рахунки та з листопада місяця 2014 року перераховуються Позивачу. Інших джерел фінансування для проведення розрахунків з Позивачем за спожитий природний газ на сьогоднішній день у Відповідача немає.

При цьому слід звернути увагу на той факт, що при розрахунку нормативів перерахування коштів гарантованому постачальнику за природний газ, не передбачено статті витрат для теплопостачальних організацій на виплату заробітної плати та податкових зобов'язань, які згідно вимог чинного законодавства Відповідач повинен здійснювати в першочерговому порядку. Також при застосуванні нормативу відрахувань в рахунок оплати за спожитий природній газ, теплопостачальна організацій позбавлена можливості здійснювати оплату інших витрат (витрати на закупівлю електроенергії, водопостачання тощо), які використовуються для виробництва теплової енергії.

Таким чином, встановлення з березня місяця 2015 року для Відповідача 100% нормативів перерахування коштів Позивачу за природній газ, призведе не тільки до не можливості виконувати рішення Господарського суду Івано-Франківської області у встановлені строки, а і до критичного фінансового становища.

Важливою обставиною, що ускладнює та не уможливлює негайне виконання рішення, на думку суду є той факт, що починаючи з 28 вересня 2012 року по 01 січня 2014 року господарська діяльність у сфері теплопостачання провадилася Відповідачем на підставі тарифу на теплову енергію іншої теплопостачальної організації міста, який за своїм наповненням не покривав витрат на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії Відповідача. Статтею 20 Закону України «Про теплопостачання» передбачено, що тарифи на теплову енергію повинні забезпечувати відшкодування всіх економічно обґрунтованих витрат на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Водночас, згідно з ч. 6 ст. 20 Закону України «Про теплопостачання» у разі встановлення тимчасового тарифа на теплову енергію нижчого його собівартості з урахуванням граничного рівня рентабельності, то орган, яким установлено цей тариф, повинен передбачити механізми компенсації цієї різниці в порядку, встановленому законодавством. Однак, в чинному законодавстві відсутній механізм щодо погашення заборгованості підприємств теплоенергетики, що виникли з різниці в тарифах на теплову енергію для юридичних споживачів та бюджетних установ. Крім того, ст. 10 Закону України «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг» передбачено, що тарифи на комунальні послуги суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання на суміжних ринках повинні забезпечувати відшкодування всіх економічно обґрунтованих планованих витрат на їх виробництво з урахуванням планованого прибутку.

Таким чином, застосування органом державного регулювання до Відповідача «чужого тарифу» за період з 28 вересня 2012 року по 01 січня 2014 року, призвело до заподіяння шкоди за попередніми розрахунками на суму 13 834 652, 68 грн., яка фактично дорівнює сумі заборгованості Відповідача перед Позивачем за поставлений природний газ.

Крім того, слід зазначити, що рівень розрахунків споживачів за поставлену Відповідачем теплову енергію є дуже низьким. Так, станом на 01 січня 2014 року дебіторська заборгованість бюджетних установ та організацій та інших споживачів перед Відповідачем за поставлений природній газ становить 5 407 695, 36 грн.

На підставі чого, Відповідач є збитковим підприємством, що підтверджується його балансом, та звітом про фінансові результати станом на 30 вересня 2014 року, згідно з яким чистого прибутку у Відповідача взагалі не має, а збиток складає 36 952 000, 00 грн.

Отже, вищевикладені незалежні від Відповідача обставини спричинили неможливість проведення розрахунків Відповідачем за спожитий природний газ і виконання рішення суду.

Відповідно до п. 7.1.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" встановлено, що розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Пунктом 7.2. вищезазначеної Постанови визначено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 Господарським процесуальним кодексом України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та ійші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Поряд з цим, в рішенні Конституційного Суду України від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013 року, зазначено, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2012 року № П-рп/2012).

Водночас, суд приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини, зокрема, рішення у справі „Шмалько проти України" від 20 липня 2004 року, в якому вказано, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь - яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 17 травня 2005 року у справі "Чіжов проти України" (заява № 6962/02) зазначено, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантій, які закріплені в параграф 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що фактичні обставини, викладені у заяві про розстрочку виконання рішення є виключними та такими, що здатні суттєво ускладнити виконання рішення Господарського суду Івано-Франківської області.

З урахуванням того, що відповідачем запропоновано обґрунтований графік реального виконання грошового зобов"язання перед позивачем, суд дійшов висновку про необхідність розстрочки виконання рішення за запропонованим відповідачем графіком.

Керуючись ст.86, ч. 3 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

заяву ТОВ "Станіславська теплоенергетична компанія" про розстрочку виконання рішення господарського суду Івано-Франківської області від 16.12.2014р. по справі № 909/850/14 задоволити.

Розстрочити виконання рішення господарського суду Івано-Франківської області від 16.12.2014р. по справі № 909/850/14 про стягнення 14468464,45 грн. - основної заборгованості, 1 715 347,09 грн. - інфляційних процентів, 340 279,01 грн. - три відсотки річних, 140 201,76 грн. - пені, 73 080 грн.,- судового збору на 120 місяців за наступним графіком:

ДатаСума, грн. ДатаСума, грн.Березень 2015 року27 000,00 Жовтень 2020 року181 012,18Червень 2015 року25 000,00 Листопад 2020 року181 012,18Вересень 2015 року24 000,00 Грудень 2020 року181 012,18Грудень 2015 року24 000,00 Січень 2021 року181 012,18Лютий 2016 року 80 000,00 Лютий 2021 року181 012,18Грудень 2016 року 90 000,00 Березень 2021 року181 012,18Січень 2017 року125 000,00 Квітень 2021 року181 012,18Лютий 2017 року125 000,00 Травень 2021 року181 012,18Березень 2017 року125 000,00 Червень 2021 року181 012,18Квітень 2017 року125 000,00 Липень 2021 року181 012,18Травень 2017 року125 000,00 Серпень 2021 року181 012,18Червень 2017 року125 000,00 Вересень 2021 року181 012,18Липень 2017 року125 000,00 Жовтень 2021 року181 012,18Серпень 2017 року125 000,00 Листопад 2021 року181 012,18Вересень 2017 року125 000,00 Грудень 2021 року181 012,18Жовтень 2017 року125 000,00 Січень 2022 року141 666,67Листопад 2017 року125 000,00 Лютий 2022 року141 666,67Грудень 2017 року125 000,00 Березень 2022 року141 666,67Січень 2018 року133 333,33 Квітень 2022 року141 666,67Лютий 2018 року133 333,33 Травень 2022 року141 666,67Березень 2018 року133 333,33 Червень 2022 року141 666,67Квітень 2018 року133 333,33 Липень 2022 року141 666,67Травень 2018 року133 333,33 Серпень 2022 року141 666,67Червень 2018 року133 333,33 Вересень 2022 року141 666,67Липень 2018 року133 333,33 Жовтень 2022 року141 666,67Серпень 2018 року133 333,33 Листопад 2022 року141 666,67Вересень 2018 року133 333,33 Грудень 2022 року141 666,67Жовтень 2018 року133 333,33 Січень 2023 року145 833,33Листопад 2018 року133 333,33 Лютий 2023 року145 833,33Грудень 2018 року133 333,33 Березень 2023 року145 833,33Січень 2019 року133 333,33 Квітень 2023 року145 833,33Лютий 2019 року133 333,33 Травень 2023 року145 833,33Березень 2019 року133 333,33 Червень 2023 року145 833,33Квітень 2019 року133 333,33 Липень 2023 року145 833,33Травень 2019 року133 333,33 Серпень 2023 року145 833,33Червень 2019 року133 333,33 Вересень 2023 року145 833,33Липень 2019 року133 333,33 Жовтень 2023 року145 833,33Серпень 2019 року133 333,33 Листопад 2023 року145 833,33Вересень 2019 року133 333,33 Грудень 2023 року145 833,33Жовтень 2019 року133 333,33 Січень 2024 року331 090,07Листопад 2019 року133 333,33 Лютий 2024 року331 090,00Грудень 2019 року 133 333,33 Березень 2024 року331 090,00Січень 2020 року181 012,18 Квітень 2024 року331 090,00Лютий 2020 року181 012,18 Травень 2024 року331 090,00Березень 2020 року181 012,18 Червень 2024 року331 090,00Квітень 2020 року181 012,18 Липень 2024 року331 090,00Травень 2020 року181 012,18 Серпень 2024 року331 090,00Червень 2020 року181 012,18 Вересень 2024 року331 090,00Липень 2020 року181 012,18 Жовтень 2024 року331 090,00Серпень 2020 року181 012,18 Листопад 2024 року331 090,00Вересень 2020 року181 012,18

Головуючий суддя Скапровська І.М.

Суддя Неверовська Л.М.

Суддя Грица Ю.І.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

______ Микитин Р. Р. 04.03.15