Ухвала суду № 42991957, 04.03.2015, Волинський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

04 березня 2015 рокуСправа № 803/378/15-a

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Валюха В.М.,

при секретарі судового засідання Мартинюк О.П.,

за участю представника заявника Кушнір Ю.В.,

представника відповідача Вічинюка М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за поданням Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області до Приватного підприємства «Волиньавтомотосервіс» про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків,

ВСТАНОВИВ:

Луцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Волинській області (далі - Луцька ОДПІ, заявник) звернулася з поданням до Приватного підприємства «Волиньавтомотосервіс» (далі - ПП «Волиньавтомотосервіс», відповідач) про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Подання обґрунтоване тим, що Головним управлінням ДФС у Волинській області видано наказ від 24.02.2015 року № 239 «Про проведення фактичної перевірки», на підставі якого виписані направлення № 000189, № 000190 від 24.02.2015 року. При виході за юридичною адресою ПП «Волиньавтомотосервіс» посадові особи відмовили в допуску на проведення перевірки, в зв'язку з чим було складено акт недопуску до проведення перевірки № 51/22-2/21742251 від 25.02.2015 року. Луцькою ОДПІ 26.02.2015 року було прийняте рішення № 1 про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків ПП «Волиньавтомотосервіс».

Пунктом 2 частини першої статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено право органів доходів і зборів звертатися до суду з поданням щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Заявник просить підтвердити обґрунтованість умовного адміністративного арешту майна платника податків ПП «Волиньавтомотосервіс».

В поданих до суду письмових запереченнях проти подання від 02.03.2015 року (а. с. 21-23) представник відповідача подання заперечив та у зв'язку із оскарженням у судовому порядку наказу Головного управління ДФС у Волинській області від 24.02.2015 року № 239 та рішення Луцької ОДПІ від 26.02.2015 року № 1 про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків просить закрити провадження у справі.

В судовому засіданні представник заявника подання підтримала з підстав, викладених у ньому, просить його задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти подання заперечив з підстав, викладених у письмових запереченнях.

З ініціативи суду на вирішення поставлено питання про закриття провадження у справі у зв'язку із наявністю спору про право.

Заслухавши думку осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що провадження у даній справі підлягає закриттю з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що Головним управлінням ДФС у Волинській області видано наказ від 24.02.2015 року № 239 «Про проведення фактичної перевірки» (а. с. 8), на підставі якого виписані направлення № 000189, № 000190 від 24.02.2015 року (а. с. 9). При виході за юридичною адресою ПП «Волиньавтомотосервіс» посадові особи відмовили в допуску на проведення перевірки, в зв'язку з чим було складено акт недопуску до проведення перевірки № 51/22-2/21742251 від 25.02.2015 року (а. с. 7). Луцькою ОДПІ 26.02.2015 року було прийняте рішення № 1 про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків ПП «Волиньавтомотосервіс» (а. с. 6).

Судом також встановлено, що наказ Головного управління ДФС у Волинській області від 24.02.2015 року № 239 було оскаржено платником в судовому порядку (а. с. 21-27), ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 03.03.2015 року відкрито провадження в адміністративній справі № 803/380/15-а за позовом ПП «Волиньавтомотосервіс» до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування наказу від 24.02.2015 року № 239 про проведення фактичної перевірки (а. с. 37).

Крім того, рішення Луцької ОДПІ від 26.02.2015 року № 1 про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків також було оскаржено платником в судовому порядку (а. с. 28-32), ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 03.03.2015 року відкрито провадження в адміністративній справі № 803/381/15-а за позовом ПП «Волиньавтомотосервіс» до Луцької ОДПІ про визнання протиправним та скасування рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків від 26.02.2015 року № 1 (а. с. 39).

Згідно із пунктом 2 частини четвертої статті 183-3 КАС України суд ухвалою відмовляє у прийнятті подання у разі, якщо із поданих до суду матеріалів вбачається спір про право.

Спір про право в контексті розглядуваної норми має місце в разі, якщо предметом спору є правовідносини, існування яких є передумовою виникнення підстав для застосування спеціальних заходів, перелічених у статті 183-3 КАС України. Зокрема, спір про право наявний у разі, коли платник податків висловлює незгоду з рішенням податкового органу, що було підставою для виникнення обставин для внесення відповідного подання. Наприклад, платником податків оскаржено до суду рішення про застосування адміністративного арешту (пункт 94.11 статті 94 Податкового кодексу України); оскаржено податкове повідомлення-рішення, яке покладено в основу податкового боргу, що стягується шляхом внесення подання, тощо. При цьому незгода платника податків із рішеннями податкових органів щодо застосування спеціальних заходів, згаданих у статті 183-3 КАС України, може підтверджуватися не лише зверненням із відповідним адміністративним позовом. Суд може встановити наявність спору також із змісту заперечень платника податків, стосовно якого внесено подання. Зокрема, платник податків може заперечувати розмір податкового боргу, що стягується, або факт узгодження податкових зобов'язань, з яких виник податковий борг; склад майна, щодо якого застосовується адміністративний арешт; заперечувати наявність податкового боргу, у зв'язку з яким накладено адміністративний арешт, або законність проведення перевірки, недопущення до якої призвело до застосування адміністративного арешту, тощо. Вказана правова позиція також відображена у пункті 9 інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 02.02.2011 року № 149/11/13-11.

Наявність спору про право в окремих випадках може бути виявлена також і після відкриття провадження у справі за відповідним поданням. У такому разі необхідно закривати провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 157 КАС України, оскільки відповідні вимоги не можуть бути розглянуті в порядку окремого виду адміністративного судочинства, яким є провадження за поданням податкового органу. При цьому, закриття провадження у справі за поданням податкового органу не позбавляє заявника права звернутися до суду з відповідною вимогою у загальному порядку позовного провадження. Вказана правова позиція зазначена також у пункті 5 інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 22.04.2011 року № 571/11/13-11.

Таким чином, оскільки платник податків ПП «Волиньавтомотосервіс» заперечує законність проведення фактичної перевірки та звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління ДФС у Волинській області від 24.02.2015 року № 239 про проведення фактичної перевірки, а посадові особи ПП «Волиньавтомотосервіс» відмовили у проведенні фактичної перевірки та саме у зв'язку з цією обставиною Луцькою ОДПІ 26.02.2015 року було прийнято рішення № 1 про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків ПП «Волиньавтомотосервіс», яке також було оскаржене в судовому порядку та обґрунтованість застосування якого і просить підтвердити заявник, тому суд приходить до висновку, що у даному випадку вбачається спір про право, а тому провадження у справі слід закрити на підставі пункту 1 частини першої статті 157 КАС України, адже відповідні вимоги не можуть бути розглянуті в порядку окремого виду адміністративного судочинства, яким є провадження за поданням податкового органу.

При цьому, заявнику слід роз'яснити, що закриття провадження у справі унеможливлює повторне звернення заявника з таким самим поданням, проте, Луцька ОДПІ у цьому випадку має право звернутися до суду з відповідною вимогою у загальному порядку позовного провадження.

Керуючись пунктом 1 частини першої статті 157, частиною третьою, пунктом 15 частини четвертої, частиною сьомою статті 160, статтею 165 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Провадження в адміністративній справі за поданням Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області до Приватного підприємства «Волиньавтомотосервіс» про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків закрити.

Роз'яснити заявнику, що закриття провадження у справі не позбавляє права звернутися до суду з тією ж вимогою у загальному порядку позовного провадження.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.М. Валюх

Ухвала складена у повному обсязі 06 березня 2015 року