Постанова № 42991204, 02.03.2015, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2015 рокуСправа № 803/2137/14

Волинський окружний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого - судді Дмитрука В.В.,

суддів Ксензюка А.Я., Плахтій Н.Б.

при секретарі судового засідання Приходай Я.О.,

за участю представника позивача Кузьменко О.О.,

представника відповідача Самчука О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Державної фіскальної служби України до Державної виконавчої служби України про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Державна фіскальна служба України звернулася з адміністративним позовом до Державної виконавчої служби України про визнання протиправною та скасування постанови від 01.10.2014 р. про накладення штрафу в розмірі 680 грн., зупинення дії постанови від 01.10.2014 р. про накладення штрафу в розмірі 680 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідача листом від 10.06.2014 р. № 10977/5/99-99-18-03-02-16 було повідомлено про неможливість виконання постанови Волинського окружного адміністративного суду від 03.12.2013 р. у справі № 2а-17828/09/0370, а також зазначено про необхідність звернення державного виконавця до адміністративного суду із заявою щодо зміни порядку та способу виконання рішення суду. Позивач вважає, що дії державного виконавця щодо застосування до позивача фіскальних заходів впливу суперечать статті 19 Конституції України та Закону України «Про виконавче провадження», а тому є протиправними.

В поданих до суду додаткових поясненнях до адміністративного позову позивач вказує, що на повторну вимогу відповідача позивачем листом від 15.10.2014 р. № 5143/5/99-99-18-03-02-16 повідомлено, що виконавчий лист Волинського окружного адміністративного суду від 31.12.2013 р. №1037/2013 в частині невнесення даних про ОСОБА_3 до Держаного реєстру фізичних осіб - платників податку виконано. Податковим кодексом України передбачено, що облік осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера, здійснюється в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, ім'ям, по-батькові та серією та номером паспорта без використання реєстраційного номера. У паспортах цих осіб контролюючими органами робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта. Луцькою ОДПІ листом було повідомлено ОСОБА_3 про порядок реалізації встановленої альтернативної форми обліку фізичної особи - платника податків та запрошено до контролюючого органу для внесення відмітки у паспорт, однак ОСОБА_3 до контролюючого органу для здійснення вказаних дій не зверталась. Крім того, постановою УДВС Головного управління юстиції у Волинській області від 03.06.2014 р. закінчено інше виконавче провадження № 41599401 щодо ОСОБА_3 Таким чином, дії відповідача є протиправними, а тому позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову від 01.10.2014 р. про накладення штрафу в розмірі 680 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги з врахуванням додаткових пояснень підтримала повністю, просила суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, посилаючись на правомірність дій і рішень відповідача. Вважає, що, оскільки, постанова Волинського окружного адміністративного суду від 03.12.2013 р. в адміністративній справі за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_3 до Міністерства доходів і зборів України, Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області про визнання права на здійснення платежів без ідентифікаційного номеру набрала законної сили, а тому є обов'язковою до виконання, просив в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є безпідставними, а тому в задоволенні позову слід відмовити повністю з наступних підстав.

Судом встановлено, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України знаходиться виконавче провадження № 43411709 по примусовому виконанню виконавчого листа № 1037/2013, виданого 31.12.2013 р. Волинським окружним адміністративним судом, про зобов'язання Міністерства доходів і зборів України не вносити дані про ОСОБА_3 до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів та здійснювати в подальшому облік ОСОБА_3 як платника податків та інших обов'язкових платежів за раніше встановленими формами обліку без застосування ідентифікаційного номеру.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України «Про виконавче провадження» (далі - Закон).

Згідно із статтею 17 Закону примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи як виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті.

Частиною першою статті 11 Закону встановлено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно із частиною першою статті 25 Закону державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 23.05.2014 р. відкрито виконавче провадження № 43411709 по примусовому виконанню виконавчого листа № 1037/2013, виданого 31.12.2013 р. Волинським окружним адміністративним судом. Даною постановою державний виконавець встановив строк до семи днів з моменту винесення постанови для добровільного виконання рішення суду.

Листом від 10.06.2014 р. №10977/5/99-99-18-03-02-16 позивач повідомив Державну виконавчу службу України про неможливість виконання рішення суду у визначений ним спосіб, а також зазначив про необхідність звернення до суду із заявою щодо зміни порядку та способу виконання рішення суду, у зв'язку із неможливістю його виконання.

Частиною першою статті 89 Закону визначено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У зв'язку із невиконанням рішення суду в строк, наданий для добровільного виконання, державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України 01.10.2014 р. винесено постанову про накладення штрафу в розмірі 680 грн.

Судом не приймаються до уваги доводи позивача щодо неможливості виконання рішення суду в порядку і спосіб, встановлений судом, оскільки відповідно до частини другої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.

За таких обставин, враховуючи відсутність у державного виконавця станом на 01.10.2014 р. доказів виконання Державною фіскальною службою України виконавчого листа №1037/2013, виданого 31.12.2013 р. Волинським окружним адміністративним судом, в строк, наданий для самостійного виконання постановою про відкриття виконавчого провадження від 23.05.2014 р., постанова від 01.10.2014 р. у ВП № 43411709 про накладення штрафу в розмірі 680 грн. винесена правомірно та відповідає вимогам Закону України «Про виконавче провадження».

Проаналізувавши вищевикладене, суд вважає, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, обґрунтовано, з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, усі рішення та дії суб'єкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті (вчинені) на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом.

Судом також приймається до уваги, що відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин першої, другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку що відповідачем доведено правомірність винесення оскаржуваної постанови, а тому в задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.

Керуючись частиною третьою статті 160, статтею 163 Кодексу адміністративного судочинства України та на підставі Закону України «Про виконавче провадження», суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається сторонами протягом десяти днів з дня отримання ними копії постанови, повний текст якої буде виготовлено 06 березня 2015 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий суддя В.В. Дмитрук

Судді А.Я. Ксензюк

Н.Б. Плахтій