Постанова № 42991739, 11.02.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

11 лютого 2015 рокусправа № 804/11693/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чабаненко С.В.

суддів: Іванова С.М. Шлай А.В.

за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2014 року по справі № 804/11693/14 за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до Красногвардійського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, третя особа - Приватне підприємство «Тоджима» про визнання незаконними дій відповідача та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» звернулося до суду з адміністративним позовом до Красногвардійського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, третя особа - Приватне підприємство «Тоджима», згідно якого просило:

- визнати незаконними дії Красногвардійського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції щодо несвоєчасного повідомлення АТ «Райффайзен Банк Аваль» про накладення арешту на майно, що перебуває у нього в заставі та іпотеці;

- визнати незаконними дії Красногвардійського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції щодо арешту та опису майна, яке належить Приватному підприємству «Тоджима» і перебуває в іпотеці АТ «Райффайзен Банк Аваль», а саме:

- будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Чичеріна, 74;

- основні засоби (швейне обладнання), що знаходяться за адресою: м. Павлоград, вул. К.Маркса, 1/29 (згідно переліку до договору застави основних засобів №12/15-20/115 від 30.09.2009р.);

- зобов'язати Краногвардійський відділ державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції звільнити з-під арешту наступне майно:

1) будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Чичеріна, 74, які належать Приватному підприємству «Тоджима» і перебувають в іпотеці АТ «Райффайзен Банк Аваль» відповідно до Іпотечного договору №012/02-40/1585 від 26.09.2007р., посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 за реєстровим номером №1-3-477;

2) основні засоби (швейне обладнання), що знаходяться за адресою: м. Павлоград, вул. К.Маркса, 1/29, які належать Приватному підприємству «Тоджима» і перебувають в заставі АТ «Райффайзен Банк Аваль» згідно переліку до договору застави основних засобів №12/15-20/115 від 30.09.2009р.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2014 року по справі № 804/11693/14 у задоволені позову Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального права, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Сторони по справі про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, в судове засідання не прибули про причини неприбуття не повідомили..

З урахуванням наявних в справі матеріалів, виходячи з норм ч. 4 ст. 196 КАС України, нез'явлення в судове засідання представників сторін апеляційної скарги не перешкоджає розгляду справи.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, що на виконанні у Красногвардійському відділі Державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції з 20.09.2013р. перебуває зведене виконавче провадження №39855374 з примусового виконання виконавчого листа Дніпропетровського окружного адміністративного суду №804/757 від 22.09.2013р. про стягнення з ПП «Тоджима» на користь ДПІ у Красногвардійському районі 325 428,10 грн., та виконавче провадження ВП №40613579 з примусового виконання виконавчого листа Дніпропетровського окружного адміністративного суду №2а/0470/5240 від 01.10.2012р. про стягнення з ПП «Тоджима» на користь держави - 753 528,51 грн., що підтверджується відповідними копіями виконавчих листів та копіями постанов державної виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження (а.с.51-56).

У ході примусового виконання вищевказаного виконавчого провадження, державним виконавцем було встановлено, що боржникові - ПП «Тоджима» належить на праві приватної власності нерухоме майно, що розташоване за адресою: м. Дніпропетровськ, пр.Чичеріна, 74 та з метою забезпечення виконання рішення, на підставі ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» 08.11.2013р. державним виконавцем було прийнято постанову, якою накладено арешт на все майно, що належить боржнику: ПП «Тоджима» у межах суми звернення стягнення:1 078 956,60 грн. та заборонено здійснення відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику - ПП «Тоджима» лише в межах суми боргу(а.с.9,57).

Також, у ході примусового виконання вищевказаного виконавчого провадження 20.11.2013р. державним виконавцем на адресу позивача у відповідності до вимог ст.ст.5,6 Закону України «Про виконавче провадження» був надісланий запит, в якому просив повідомити наявність кредитного зобов'язання у ПП «Тоджима» перед Банком, повідомити суму заборгованості за кредитним договором та повідомити чи перебуває у заставі у банку нерухоме майно (а.с.13,58).

16.12.2013р. позивач відмовив державній виконавчій службі у наданні вищевказаної інформації посилаючись на те, що інформація, яку просить надати державна виконавча служба складає банківську таємницю згідно ст. 62 Закону України «Про банки та банківську діяльність» про що свідчить копія відповіді Банку за вих.№1400000/8/2637 (а.с.59).

23.04.2014р. відповідачем було складено акт опису і арешту майна, що розташоване за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Чичеріна, 74 про що повідомлено позивача листом №12832/03 від 23.04.2014р. та згідно ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження» роз'яснено право позивачеві на звернення до суду з позовом про зняття арешту із заставленого майна (а.с.8,68).

Позивач, не погоджуючись з діями відповідача щодо накладення арешту на вищезазначене нерухоме майно і рухоме майно, що вказане вище та просить визнати незаконними дії відповідача щодо несвоєчасного повідомлення Банк про накладення арешту на майно, що перебуває у нього в іпотеці та заставі, визнати незаконними дії щодо арешту та опису майна, яке належить ПП "Тоджима" і перебуває в іпотеці у Банку та зобов'язати відповідача звільнити з-під арешту майно, що належить ПП "Тоджима" та перебуває в іпотеці та в заставі посилаючись на те, що накладення арешту на майно, що є предметом іпотеки, чи застави порушує право позивача як іпотекодержателя та, накладаючи арешт на майно, відповідач порушив ст.ст.52,54 Закону України "Про виконавче провадження", ст. 1 "Про заставу", ст.ст. 3,33,36 Закону України "Про іпотеку".

Відмовляючи в задоволені позову суд першої інстанції дійшов висновку що, оскільки представником позивача не надано суду належних доказів на підтвердження незаконності дій відповідача, також не надано і доказів того, що вищевказане майно належить позивачеві, то позивачеві нормами чинного законодавства України не надано повноважень на захист прав і інтересів щодо майна, яке належить іншій юридичній особі, а саме - ПП «Тоджима».

Колегія суддів не погоджується з даним висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 26.09.2007р. між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» (попередня назва позивача) та ПП «Тоджима» був укладений іпотечний договір №012/02-40/1585 предметом якого були будівлі на споруди, що належить ПП «Тоджима» та знаходяться за адресою: м. Дніпропетровськ,вул. Чичеріна, 74 (а.с.14-19).

Вказаний вище іпотечний договір був посвідчений нотаріально та зареєстрований у Державному реєстрі іпотек за реєстраційним номером 5732885 та Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за реєстраційним номером 5732723 26.09.2007р., що підтверджується наявними в матеріалах справи відповідними витягами (а.с.21-22).

Також, 30.09.2009р. між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ПП «Тоджима» було укладено договір застави основних засобів №12/15-20/115, за умовами якого предметом застави були основні засоби, а саме: швейне обладнання, яке знадилося за адресою: м.Дніпропетровськ, вул. Чичеріна, 74, згідно договору №12/15-20/115/1 про внесення доповнень та змін до договору застави від 30.09.2009р. місцезнаходження майна змінено та зазначено, що майно знаходиться з адресою: м. Павлоград, вул. К.Маркса,1/29 (а.с.23-26).

Вказаний вище договір застави був посвідчений нотаріально та зареєстрований у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 08.04.2010р., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією відповідного витягу (а.с.27-28).

Згідно з частиною 1 статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Частиною 1 статті 54 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача - заставодержателя.

Відповідно до частини 8 статті 54 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України «Про іпотеку».

Статтею 1 Закону України «Про іпотеку» визначено, що іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до частини 2 статті 1 Закону України «Про заставу» в силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Крім того, право заставодержателя на звернення стягнення саме на заставлене майно регулюється статтею 20 Закону України «Про заставу».

Згідно зі статтею 3 Закону України «Про іпотеку» іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом. Взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя за іпотечним договором виникають з моменту його нотаріального посвідчення. У разі іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з дня вчинення відповідного правочину, на підставі якого виникає іпотека, або з дня набрання законної сили рішенням суду.

Відповідно до частин 6, 7 статті 3 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.

Пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.

Таким чином, вказана норма встановлює пріоритет іпотекодержателя та передбачає черговість реалізації зареєстрованих прав та вимог на нерухоме майно та, відповідно, черговість повернення заборгованості, в результаті невиконання позичальником своїх основних зобов'язань.

Як вбачається з матеріалів справи, право іпотеки спірного майна виникло у ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» з 26.09.2007 року, тобто з моменту нотаріального посвідчення іпотечного договору від 26.09.2007 року та накладення нотаріусом заборони відчуження такого нерухомого майна.

Згідно інформаційної довідки з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, інформаційної довідки з Державного реєстру іпотек, інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно станом на 06.11.2013 року зазначене в них майно перебуває під забороною відчуження на підставі іпотечного договору №012/02-40/1585 від 26.09.2007 року (а.с. 62-67).

На момент вчинення виконавчих дій щодо арешту спірного нерухомого майна, право іпотеки на це майно на визначених законом підставах та в установленому порядку не припинено, іпотечний договір № 012/02-40/1585 від 26.09.2007 року недійсним не визнано.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», взаємні права та обов'язки за правочином, на підставі якого виникло обтяження, виникають у відносинах між обтяжувачем і боржником з моменту набрання чинності цим правочином, якщо інше не встановлено законом. Реєстрація обтяження надає відповідному обтяженню чинності у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом.

Зазначене нерухоме майно було внесено до реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна 22.10.2009 року, що підтверджується витягами про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (а.с. 80-83) та в силу статті 12 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» дане обтяження є чинним у відносинах з третіми особами.

Згідно з частиною 3 статті 12 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», на підставі реєстрації встановлюється пріоритет обтяження, якщо інші підстави для виникнення пріоритету не визначені цим Законом. Задоволення прав чи вимог декількох обтяжувачів, на користь яких встановлено обтяження одного й того ж нерухомого майна, здійснюється згідно з пріоритетом, який визначається в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до статті 14 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», якщо інше не встановлено цим Законом, зареєстроване обтяження має вищий пріоритет над незареєстрованими обтяженнями. Пріоритет зареєстрованих обтяжень визначається у черговості їх реєстрації, за винятками, встановленими цим Законом. Обтяжувач з вищим пріоритетом має переважне право на звернення стягнення на предмет обтяження.

З матеріалів справи вбачається, що приватне обтяження спірного нерухомого майна на підставі Іпотечного договору від 26.09.2007 року зареєстроване обтяжувачем - ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» 26.09.2007 року, тоді як публічне обтяження зазначеного нерухомого майна на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 08.11.2013 року ВП №40613579 тобто пізніше реєстрації іпотеки.

Зважаючи на черговість реєстрації вище зазначених обтяжень, колегія суддів відзначає, що позивач, як обтяжував з вищім пріоритетом, встановленим Законом України «Про іпотеку», володіє переважним та першочерговим правом на отримання своїх вимог щодо одного й того ж нерухомого майна.

Крім того, право іпотеки на спірне нерухоме майно виникло у позивача до винесення постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.02.2013 року про стягнення з ПП «Тоджима» на користь державного бюджету податковий борг в сумі 325 428,10 грн. та постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.08.2012 року надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків ПП «Тоджима» у розмірі 753 528,51грн., на підставі яких видано відповідні виконавчі листи,в ході примусового виконання яких накладено арешт на спірне нерухоме майно.

На підставі вищезазначеного колегія суддів дійшла висновку, що накладення відповідачем арешту на нерухоме майно, що перебуває в іпотеці ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», обмежує забезпечене іпотекою право останнього на першочергове право задоволення своїх вимог за договором іпотеки № 012/02-40/1585 від 26.09.2007 року за рахунок предмету іпотеки.

За наведених обставин колегія суддів зазначає, що у ВДВС були відсутні правові підстави для накладення арешту на вищезазначене майно на користь інших кредиторів, що не є заставодержателями.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 11.09.2013 року № К/800/1343/13 та від 04.02.2014 року №К/9991/74324/12.

Таким чином доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду справи та є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки останнє винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права при неповному встановленні обставин, що мають значення для справи.

З огляду на викладене, колегія суддів доходить висновку про необхідність задоволення вимог апеляційної скарги та скасування постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2014 року з винесенням нового рішення про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 196, 198, 202, 205, 206 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2014 року по справі № 804/11693/14 - задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2014 року по справі № 804/11693/14 - скасувати.

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до Красногвардійського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, третя особа - Приватне підприємство «Тоджима» про визнання незаконними дій відповідача та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати незаконними дії Красногвардійського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції щодо несвоєчасного повідомлення ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» про накладення арешту на майно, що перебуває у нього в заставі та іпотеці.

Визнати незаконними дії Красногвардійського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції щодо арешту та опису майна, яке належить ПП «Тоджима» і перебуває в іпотеці ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», а саме:

- будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Чичеріна, 74;

- основні засоби (швейне обладнання), що знаходяться за адресою: м. Павлоград, вул. К.Маркса, 1/29 (згідно переліку до договору застави основних засобів №12/15-20/115 від 30.09.2009р.).

Зобов'язати Краногвардійський відділ державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції звільнити з-під арешту наступне майно:

- будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Чичеріна, 74, які належать Приватному підприємству «Тоджима» і перебувають в іпотеці АТ «Райффайзен Банк Аваль» відповідно до Іпотечного договору №012/02-40/1585 від 26.09.2007р., посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 за реєстровим номером №1-3-477;

- основні засоби (швейне обладнання), що знаходяться за адресою: м. Павлоград, вул. К.Маркса, 1/29, які належать Приватному підприємству «Тоджима» і перебувають в заставі АТ «Райффайзен Банк Аваль» згідно переліку до договору застави основних засобів №12/15-20/115 від 30.09.2009р.

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: С.В. Чабаненко

Суддя: С.М. Іванов

Суддя: А.В. Шлай